Політика
ЄС продовжує підтримувати Україну, але вона має боротися з корупцією
«Сьогодні протягом робочого сніданку ми обговоримо дуже важливу тему – фінансування України – і як Європейський Союз може продовжити сильну підтримку України. Обговоримо різні шляхи і варіанти щодо вирішення цих питань», – заявила міністерка економіки Данії.
На питання, чи вплине антикорупційне розслідування навколо Енергоатому на перемовини міністрів щодо фінансування України, Лозе відповіла: «Дуже важливо, аби ми продовжували підтримувати Україну. Звичайно, Україна має безперервно працювати в напрямку реформ, зміцнюючи кожну частину свого суспільства, що, в тому числі, стосується антикорупційної роботи. Але немає сумніву, що Україна має сильну європейську підтримку».
На думку спікерки, репараційна позика виглядає найкращим варіантом можливого фінансування, при цьому не розкривши деталі інших опцій, про які повідомлялося в ЗМІ, зокрема позичанні коштів урядам ЄС на ринку, що передбачатиме виплату відсотків.
При цьому Лозе не надала пряму відповідь на запитання, чи розглядатиметься сьогодні пропозиція Бельгії до інших держав-членів ЄС, де зберігаються заморожені російські активи, долучитися до схеми репараційної позики.
Міністр економіки також висловила сподівання, що Норвегія, яка не є членом ЄС, долучиться до фінансування України в той чи інший спосіб, в тому числі в рамках репараційної позики, якщо вона буде затверджена.
Також Лозе висловила оптимізм щодо можливості затвердження кінцевого варіанту фінансування України на 2026-2027 роки на наступному саміті лідерів ЄС у грудні 2025 року.
Як повідомляв Укрінформ, Фінляндія вважає репараційну позику найоптимальнішим варіантом фінансової допомоги Україні для покриття дефіциту фінансування на 2026-2027 роки.
Міністри фінансів країн ЄС зустрічаються сьогодні у Брюсселі, щоб обговорити способи надання Україні фінансової підтримки обсягом 130-140 млрд євро (152-163 млрд дол.) — шляхом запозичення коштів або, що більш імовірно, використання заморожених російських активів.
Водночас Бельгія, на території якої розташований міжнародний депозитарій Euroclear, що володіє більшістю російських активів, виступила проти такого кроку, побоюючись юридичних наслідків.
Також повідомлялося, що Норвегія може підтримати план Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів на користь України, однак не має наміру використовувати власний суверенний фонд як єдину гарантію цієї ініціативи.
Фото: facebook.com/v.stephanie.lose
Політика
Зеленський звернеться до Євроради по відеозв’язку
Президент України Володимир Зеленський виступить перед лідерами країн-членів ЄС через відеозв’язок під час засідання Європейської ради у четвер, 19 березня.
Про це повідомив посадовець ЄС, який спілкувався з журналістами в Брюсселі на умовах анонімності.
«Президент Євроради Антоніу Кошта запросив Президента України Володимира Зеленського виступити перед лідерами», – зазначив чиновник.
Він додав, що цього разу Зеленський «приєднається до зустрічі через відеоконференцію протягом дня».
Посадовець зазначив, що можна очікувати заяв на підтримку України щонайменше від 26 лідерів країн-членів ЄС, додавши, що «дуже важливо, щоб рішення, прийняті в грудні, були ефективно виконані», маючи на увазі угоду всіх 27 лідерів країн-членів ЄС про надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.
«Ми сподіваємося, що це можна зробити найближчими днями і, безумовно, вчасно, щоб Україна отримала необхідне фінансування», – зауважив він.
«Те, що ми говорили щодо кредиту, зрозуміло. Кредит вже було схвалено у грудні», – сказав чиновник, пояснюючи, чому це питання не слід обговорювати знову на найближчому засіданні Європейської ради.
Чиновник додав, що питання відновлення транзиту нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба» та питання кредиту для України не можна розглядати як одне ціле.
Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз запропонував Україні сприяння та фінансування для пришвидшення ремонтних робіт на нафтогоні «Дружба» на фоні позиції Угорщини, яка продовжує блокувати кредит ЄС для України та пакет санкцій проти РФ, пов’язуючи ці питання з відновленням транзиту нафти.
Фото: Володимир Зеленський/Телеграм
Політика
Зеленський відкинув звинувачення у навмисному блокуванні транзиту нафти «Дружбою»
Президент України Володимир Зеленський у листі президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Європейської ради Антоніу Кошті підтвердив, що Україна залишається надійним енергетичним партнером для ЄС.
Про це йдеться в тексті листа, опублікованого пресслужбою Ради ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Звинувачення в тому, що Україна навмисно перешкоджає транспортуванню нафти трубопроводом “Дружба”, є безпідставними. Перебої є наслідком нещодавніх терористичних атак Росії на трубопровід та навколишню інфраструктуру», – написав Зеленський.
Він наголосив, що Україна є надійним енергетичним партнером для Європейського Союзу та повністю виконує свої зобов’язання перед Європейським Союзом.
«Незважаючи на щоденні погрози щодо ракетних атак та ударів безпілотників з боку Росії, ми докладаємо всіх можливих зусиль для усунення пошкоджень та відновлення роботи, враховуючи вплив на сам трубопровід, його інфраструктуру та навколишнє середовище», – наголосив Зеленський.
Як повідомлялося, Євросоюз запропонував Україні сприяння та фінансування для пришвидшення ремонтних робіт на нафтогоні «Дружба» на фоні безкомпромісної позиції Угорщини, яка продовжує блокувати кредит ЄС для України та 20-й пакет санкцій проти РФ, пов’язуючи обидва питання з відновленням транзиту нафти через територію України.
Політика
Британія й Канада домовилися спільно тиснути на Росію для припинення війни
Велика Британія та Канада продовжать чинити тиск на Росію, аби примусити її припинити війну проти України.
Про це йшлося на зустрічі Марка Карні та Кіра Стармера, повідомляє Укрінформ із посиланням на офіс глави уряду Канади.
“Премʼєр-міністри підтвердили свою готовність і надалі тиснути на Росію, аби вона припинила загарбницьку війну проти України, а також підкреслили непохитну підтримку України з боку Канади та Великої Британії”, – зазначається в повідомленні.
Карні та Стармер також обговорили ситуацію на Близькому Сході.
“Вони засудили ракетні та дронові удари іранського режиму, серед іншого й по цивільній та енергетичній інфраструктурі, а також висловили глибоке занепокоєння стосовно наслідків для цивільних, ризику подальшої регіональної ескалації та ширших глобальних економічних наслідків конфлікту, зокрема підвищення цін на енергію”, – поінформували в офісі прем’єр-міністра Канади.
Нагадаємо, цього тижня Марк Карні перебував з офіційним візитом у Великій Британії.
Фото: .facebook.com/CanadianPM
-
Усі новини1 тиждень agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Війна1 тиждень agoРФ не може відновити позиції, які раніше займала поблизу Куп’янська
-
Економіка1 тиждень agoФіцо натякнув, що Словаччина заблокує кредит ЄС для України, якщо Орбан програє вибори
-
Одеса6 днів agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Війна1 тиждень agoНайгарячіші сьогодні Костянтинівський, Покровський та Гуляйпільський напрямки, на фронті
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС відповіли Сійярто щодо захоплених українських грошей
