Політика
про що свідчать свіжі заяви Путіна щодо війни в Україні
Незмінний очільник Кремля заявляє, що не збирається вести “мирні” перемовини з президентом України і припинить розпочату ним війну лише за умови виходу ЗСУ з Донбасу. Чим обумовлена самовпевненість Путіна, і на що він наразі робить ключову ставку, з’ясовував Фокус.
Надвечір п’ятниці, 27 листопада за підсумками візиту до Киргизстану Путін провів пресконференцію, під час якої озвучив низку заяв, які стосуються безпосередньо російсько-української війни та перспектив мирного врегулювання. Зокрема, правитель Росії зазначив, що наразі остаточної версії “мирного плану” ще не існує: “Щодо проєкту договору: проєктів договору не було. Був набір питань, які пропонувалося обговорити і сформулювати остаточно”.
Підкресливши, що перед своєю поїздкою на Аляску обговорював це з Трампом, господар Кремля резюмував: “І після цього виник ось той перелік можливих домовленостей з 28 пунктів. Він нам через певні канали був переданий. Ми з ним ознайомилися. Росія в цілому згодна, що перелік пунктів США може бути покладений в основу майбутніх домовленостей”.
Крім того, Путін заявив, що юридичне визнання Криму, Донецької та Луганської областей територіями РФ має стати одним із ключових питань на переговорах із США. Водночас він наголосив, що бачить сенс домовлятися про припинення війни в Україні не з Володимиром Зеленським, а з ключовими міжнародними гравцями: “Звичайно, ми хочемо домовитися в кінцевому підсумку з Україною. Але це зараз просто практично неможливо, неможливо юридично… Від них, хто може, хто хоче, нехай веде переговори. Нам потрібно, щоб наші рішення були визнані основними міжнародними гравцями. Це має значення. Зараз підписувати документи з українським керівництвом безглуздо. Я вважаю, що українське керівництво припустилося принципової, стратегічної помилки, коли побоялося піти на вибори президента, після чого президент втратив свій легітимний статус”.
Насамкінець Путін підкреслив, що активна фаза війни припиниться лише тоді, коли Збройні сили України (ЗСУ) залишать зайняті ними території на Донбасі, “а якщо вони не підуть — тоді ми доб’ємося цього бойовими діями”.
Яку психологічну гру намагається провернути Путін
Коментуючи Фокусу свіжі заяви очільника Кремля, політолог, кандидат політичних наук Олексій Буряченко зазначає: “Путін сподівався руками Сполучених Штатів комфортно для себе завершити російсько-українську війну і, більше того — спільно зі США вирішувати питання щодо контурів європейської безпеки. Це був би для нього справжній джекпот. Але, схоже, ця мутна історія накрилася відомою мідною посудиною, а Москва, як з’ясувалося, не мала плану “Б”. Таким чином, виходить так, що росіяни самі розбурхали Трампа і тепер мають відповідати мейнстриму, який, по суті, самі ж задали”.
Не виключивши, що найближчим часом маятник трампівської дипломатії може відхилитися на максимальну амплітуду в бік РФ, експерт додав: “Трамп будь-якої миті може відійти від тактики тиску на Україну та Європу до “нагинання” росіян. Усвідомлюючи це, Путін зараз намагається максимально улещувати Трампа. Тобто його вихід на публіку 27 листопада є грою для одного замовника — Трампа. Він вийшов з цими заявами тоді, коли у США святкували День подяки, недвозначно натякаючи, що Трамп — найвеличніший лідер усіх часів і що саме завдяки його дипломатичним зусиллям війна обов’язково має завершитися. Інакше кажучи, Путін, намагається максимально зіграти на психологічних нотках Трампа. До речі, в мене складається таке враження, що й так званий план Трампа, а насправді Віткоффа-Дмитрієва писали політичні психологи і саме на психологічні міфологеми Путін зараз робить ключову ставку”.
Політолог вважає, що Путін, не маючи плану “Б”, намагається “провернути” певну психологічну гру. “Але загалом, те, що на публічну арену вийшов особисто Путін для мене означає, що у росіян паніка, тому що коли у Кремлі все спокійно, то Путін працює через Пєскова, Лаврова, Ушакова, Рябкова тощо. Очевидно, що росіяни зараз панічно бояться нових санкцій Трампа”.
Загалом, на цьому етапі, резюмує Олексій Буряченко, перемовний трек “надзвичайно динамічний і куди хитнеться трампівська дипломатична амплітуда, ніхто не знає”.
Який козир має у своєму активі Україна і як його не втратити
У тому, що наразі саме на Україну тиснуть з усіх боків переконаний політолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. “Ми зараз почули не лише порцію цинічно-нахабних путінських заяв, а й висловлювання Лукашенка про ймовірне захоплення Одеси та Миколаєва, якщо ми будемо дуже довго думати про запропонований фактично агресором “мирний план”. Тобто, максимальний тиск здійснюється на нас, в тому числі, до речі, і з боку американців. Усе це, на мою думку, є свідченням того, що компромісні та відредаговані “мирні плани” — до одного місця. Саме тому Україні підкидають історію про дещо “урізане” скорочення ЗСУ у якості “неймовірної поступки”, — зауважує експерт у розмові з Фокусом.
Водночас, акцентує політолог, “скільки би Путін не займався самообманом, він змушений дивитися в очі реальності”: “А реальність ця свідчить про те, що агресору наразі важкувато. Тобто Путін, що він, ймовірно, гарантував Трампу в Анкоріджі, не захопить Донецьку область не те, що до кінця осені, а й до кінця року і, можливо, навіть у 2026-му”.
На думку Олексія Голобуцького, попри те, що Путін зайшов у ризиковану для себе дипломатичну зону, “РФ мала і має свої козирі”.
“Джокером росіян є те, що вони є ядерною державою і з цим за будь-яких умов Захід буде рахуватися. Це, по-перше. По-друге, Росія — надзвичайно ресурсна країна. Водночас нашим найбільшим козирем на даному етапі є Європа, бо якщо ми залишимося сам на сам з Америкою, сподіватися бодай на щось, що трішки схоже на справедливе мирне врегулювання апріорі не доводиться”, — підсумовує експерт.
Чи дійсно Путін зіграв у власні ворота
Водночас політолог, доктор історичних наук Олексій Кошель у розмові з Фокусом констатує: “Якщо ми проаналізуємо усі путінські заяви, починаючи з осені 2021 року, ми побачимо, що Росія в жодному разі і за будь-якої політико-військової погоди не йшла на поступки і свіжа порція медійних сигналів РФ — це продовження цієї ж кремлівської лінії. Втім, якщо ми візьмемо так званий “мирний план” Дмитрієва-Віткоффа, ми можемо побачити там невелику хвилю поступок, зокрема щодо ЗАЕС та низки інших питань. Саме це дало цивілізованому світу, зокрема європейським гравцям, підстави висловлювати стриманий оптимізм щодо контурів переговорів. Поряд з тим нові заяви Путіна перекреслюють цей оптимізм, позаяк вони свідчать, що Росія обрала тактику на продовження війни. Тому наразі нам залишається хіба що чекати заяв з боку Вашингтону та Європи щодо посилення антиросійських санкцій, без запровадження яких Путін залізно стоятиме на своїх максималістських вимогах”.
Експерт зазначає, що наразі спостерігається хвиля “бурхливого дипломатичного загострення“, а категоричні заяви Путіна можуть лише підштовхнути Захід на поглиблення санкцій щодо Російської Федерації. “Тому нові заяви Путіна — це його гра у свої ворота і ми в будь-якому разі, на моє переконання, залишаємося у виграші”, — каже Олексій Кошель.
Підкресливши, що у розпал перемовного процесу кожна сторона максимально нарощує свої ставки, експерт додав, що, попри кулуарні путінські домовленості з американською стороною, офіційний Київ все ж таки може отримати результативні і вигідні переговори, зокрема й з вищим американським керівництвом в обличчі Дональда Трампа.
Політика
Україна демонструє, що у взаємодії з партнерами Росію можна зупинити
Відбиття Україною російської агресії демонструє, що за наявності політичної волі та відповідного озброєння російським збройним силам можна ефективно чинити опір та зупиняти їх.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив директор Бранденбурзького інституту суспільства і безпеки (BIGS), професор економіки кібербезпеки в Німецькому університеті цифрових наук Тім Штухтей.
Коментуючи російські виправдання війни так званою денацифікацією України, експерт назвав їх “нісенітницею” і “чистим абсурдом”. За його словами, це “пропагандистський наратив для власного населення”, покликаний пояснити, “чому потрібно бути готовими пожертвувати такими матеріальними ресурсами, такою кількістю людських життів і допустити такі масштаби страждань”.
“Навіть у диктатурі це потребує пояснень, адже й диктаторів іноді змінюють”, – додав він.
Штухтей зізнався, що, як і багато інших, був здивований тривалістю війни та стійкістю України.
“Чи вважав я, що війна може тривати так довго? Моє сприйняття також сформоване моєю соціалізацією як молодого чоловіка і солдата, який ще 1988 року зі зброєю в руках на “залізній завісі” захищав НАТО від Радянського Союзу та Варшавського договору. Тоді ми мали певний острах та повагу до масштабів радянської армії. А Росія сприймалася як пряма військова спадкоємиця цієї сили. Тому я, як і багато інших людей, був здивований тим, що Україна взагалі змогла настільки успішно оборонятися, і це – аж дотепер, і що війна не закінчилася за кілька тижнів”, – заявив він.
Директор BIGS підкреслив, що після надходження міжнародної допомоги Збройні сили України “організувалися й перейшли до впорядкованої оборони – з вражаючим результатом”. За його словами, українська армія, яка спочатку була гірше оснащена і значно менша за російську, “змогла не лише зупинити наступ російських військ, а подекуди навіть відкинути їх назад”.
Навіть за відсутності останнім часом значних наступальних успіхів, нинішня українська армія, як зазначив Штухтей, “добре оснащена і здатна суттєво уповільнювати російський наступ”, що є вражаючим з огляду на нестачу особового складу та високу ціну війни для військових і цивільних.
За його оцінкою, війна також призвела до більш реалістичного уявлення на Заході про конвенційні спроможності Росії. Він вважає, що саме для німців, які досі дуже сильно бояться будь-якого військового зіткнення, це важливе послання.
“У підсумку це також привело до того, що на Заході ми маємо реалістичніше уявлення про конвенційні спроможності Росії. І це аж ніяк не применшує українських досягнень. Навпаки, війна показує, що коли є воля до оборони, відповідне озброєння та інфраструктура, росіянам можна чинити опір. Зрештою, російські збройні сили виглядають погано керованими, погано організованими і слабо мотивованими. І я вважаю, що саме для німців, які досі дуже сильно бояться будь-якого військового зіткнення, це важливе послання”, – заявив експерт.
Він також підкреслив, що сукупні ресурси європейських держав значно перевищують російські й технологічно набагато сучасніші.
“Україна ж демонструє, наскільки вона стійка, і що у взаємодії з партнерами Росію можна зупинити. Спільно Європа здатна створити значний стримувальний потенціал – якщо тільки захоче. Сподіваюся, Путін поділяє мою оцінку. Якщо подивитися, якими засобами сукупно володіють європейські держави, то це значно більше й технологічно набагато сучасніше. І багато чого ще з’явиться найближчими роками”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, раніше федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ключ до припинення війни лежить у Москві, а готовність Росії до компромісів з’явиться лише тоді, коли вона відчує чітку та непохитну підтримку України з боку Європи та Заходу.
Фото: Susanne Tockan
Політика
Спецтрибунал щодо злочину агресії є важливим кроком для усунення прогалини в міжнародному праві
Про це він сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.
“Так, Спецтрибунал щодо злочину агресії (STCA) є важливим кроком для усунення прогалини в міжнародному праві щодо злочину агресії. До цього часу існувала стійка структурна прогалина в міжнародному кримінальному правосудді. Хоча злочин агресії визнається міжнародним правом, юрисдикційні обмеження призводили до того, що жоден суд на практиці не міг притягнути до відповідальності високопосадовців держав за агресію, що виникли внаслідок цього конфлікту”, – сказав він.
Він також зазначив, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) може розслідувати злочини агресії тільки тоді, коли держава-агресор є стороною Римського статуту або прийняла поправки щодо злочину агресії.
“Зокрема, юрисдикційна структура Міжнародного кримінального суду (МКС) обмежує його можливості розглядати справи про агресію, якщо держава-агресор не є стороною Римського статуту або якщо держава-учасниця не прийняла поправки щодо агресії. Таким чином, створення Спецтрибуналу безпосередньо усуває цю відому юридичну прогалину. І хоча Спецтрибунал створюється виключно як відповідь на війну Росії проти України, він також має ширше значення. Спецтрибунал підтвердить заборону Статуту ООН на загрозу силою або застосування сили проти суверенітету іншої держави та надішле чіткий сигнал про те, що ті, хто порушує цей священний принцип, повинні бути притягнуті до відповідальності”.
Відповідаючи на запитання, коли, на його думку, Спеціальний трибунал може розпочати роботу, він зазначив, що для повного функціонування трибуналу, за його оцінкою, знадобиться приблизно три роки.
“Спецтрибунал щодо злочину агресії (STCA) буде впроваджуватися у три етапи: “0” підготовча команда; “1” так званий “скелетний” трибунал; та “2” повноцінний операційний трибунал. Таким чином підготовча команда починає свою роботу негайно, з 12–14 консультантами, розміщеними у Страсбурзі, для початку початкових етапів створення повноцінного STCA. За моєю оцінкою, для повного функціонування трибуналу знадобиться приблизно три роки. Важливо зазначити, що перший етап “1” по справжньому розпочнеться лише після того, як держави забезпечать фінансову та політичну підтримку Спеціального трибуналу через Розширену часткову угоду”, – сказав він.
Він також зазначив, що “виділені ЄС 10 мільйонів євро підуть на підтримку підготовчої команди, яка є критично важливою для успішного створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії (STCA)”.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе оголосив про підписання угоди між Радою Європи, Єврокомісією та Європейською службою зовнішніх справ щодо створення підготовчої команди для майбутнього Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.
Політика
Роспропаганда тиражує фейки про діяльність НАБУ і САП
Російська пропаганда поширює дезінформацію про діяльність Національного антикорупційного бюро України і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Усі новини7 днів agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство4 дні agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Події7 днів agoФільм «Одна битва за іншою» отримав у США премію USC Libraries Scripter Awards
-
Економіка1 тиждень agoАварійні відключення світла в Україні – в яких областях не діють графіки
-
Усі новини1 тиждень agoОрел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
-
Усі новини1 тиждень agoСуворі морози можуть змусити дерева вибухати: чи справді це так
-
Усі новини5 днів agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
