Суспільство
Колишньому депутату Херсонської облради присудили 10 років Анонси
Суд визнав винним колишнього депутата Херсонської облради, який під час окупації став одним із публічних облич пропаганди загарбників. Він закликав мешканців підтримати незаконний референдум і просував рішення, що допомагали окупантам закріпитися у місті.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань.
Слідство встановило, що після захоплення Херсона чоловік добровільно очолив створену окупантами “громадську раду” — орган, який нібито мав залучати місцевих мешканців до діяльності адміністрації рф. Фактично рада виконувала роль інструменту легітимізації рішень загарбників і платформи для пропагандистських заходів.
Під його керівництвом рада допомагала готувати форум “Мы вместе с россией!”, який країна-агресор використала для підготовки кампанії щодо так званого референдуму. Після цього обвинувачений неодноразово виступав у російських ЗМІ, закликав мешканців брати участь у голосуванні та поширював наративи російської пропаганди про “історичну спадщину”, “утиски російської мови” і “фашизм в Україні”.
Слідство встановило, що 20 вересня 2022 року обвинувачений публічно закликав провести псевдореферендум про “приєднання” Херсонщини до рф, повторюючи пропагандистські тези про нібито “терор з боку Києва” та “загрозу від НАТО”, стверджуючи, що мешканці страждають від “київського режиму”.
У 2024 році СБУ повідомила йому про підозру у посяганні на територіальну цілісність України, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків. У разі затримання й доведення провини йому загрожує додатковий строк. Йдеться про 84-річного Володимира Овчаренка, уродженця Олександрії Кіровоградської області, який багато років проживав у Херсоні.
За вироком суду, його визнано винним за ч. 5 ст. 111-1 ККУ. Йому призначили десять років ув’язнення та конфіскацію майна: дві земельні ділянки, приватний будинок із господарськими будівлями, квартиру та автомобіль Toyota Carina 1991 року. Після відбуття покарання йому заборонено протягом 15 років обіймати будь-які державні посади та виконувати публічні функції.
За даними руху Чесно, до повномасштабної війни Овчаренко мав активне політичне минуле: у 2016 році він був довіреною особою кандидата в народні депутати Сергія Пермінова, у 2015 році балотувався до Херсонської облради від “Союзу лівих сил”, а у 2010 році був обраний депутатом облради від КПУ, де очолював комісію з питань бюджету та фінансів. У 2006–2007 роках намагався пройти до Верховної Ради за списками КПУ, але мандата не отримав.
З 2002 по 2007 рік він працював помічником народного депутата Омеляна Парубка. Був членом КПУ та керував ТОВ “Завод пакувальних матеріалів “Зум”. Овчаренко внесений до бази “Миротворець”. За даними ЗМІ, у радянські часи він працював на Херсонському суднобудівному заводі, з 1973 року перейшов на партійну роботу та став першим секретарем міського комітету КП Херсона. Після здобуття Україною незалежності у 1991 році займався бізнесом.
Також суд визнав винною у колабораційній діяльності 58-річну Світлану Межерицьку, депутатку Херсонської облради та колишню начальницю управління охорони здоров’я Херсонської міськради. Її затримали у березні 2024 року.
Одеса
У Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого
Будинок, в якому знайшли тіло. Фото: Новини.LIVE
Під час пошуково-рятувальних робіт у Пересипському районі Одеси рятувальники виявили тіло чоловіка. Він загинув унаслідок нічної масованої атаки російських безпілотників. Роботи на місці влучання тривають, під завалами можуть залишатися люди. Місто продовжує ліквідовувати наслідки удару.
Про це повідомив очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак.
Реклама
Читайте також:
Кількість жертв
Тіло загиблого чоловіка знайшли під завалами під час пошуково-рятувальної операції в Пересипському районі. За актуальними даними, кількість постраждалих зросла до 23 осіб, і ця цифра може змінюватися. Рятувальники не припиняють робіт, адже під уламками, за попередніми даними, можуть перебувати ще троє людей.
У ДСНС зазначили, що було зафіксовано понад десять місць влучань. Усі переважно у житловому секторі.
“Вогнеборцям уночі вдалося врятувати 14 осіб, із них троє — діти. Більшість людей були заблоковані у своїх квартирах, їх евакуйовували та доправляли до пунктів незламності. Наразі тривають пошукові роботи в чотириповерховому житловому будинку, де під завалами можуть перебувати ще двоє людей”, — зазначила речниця ДСНС Марина Аверіна.
Поряд з місцями, де в даний час проводяться розбори завалів, встановлені пункти обігріву та незламності ДСНС. На локаціях працюють психологи, Національна поліція, а також кінологічна служба. Для безпеки рятувальників встановили спеціальний сейсмографічний пристрій, який фіксує коливання пошкоджених конструкцій.
Удар по енергетиці
У ніч проти 27 січня росіяни також атакували енергетичні об’єкти ДПЕК в Одесі. Руйнування значні — відновлення обладнання потребує тривалого часу. Після дозволу спеціалістів аварійні бригади ДТЕК розпочали відновлювальні роботи. Наразі проводиться огляд пошкодженого обладнання, розбирають завали та поступово переходять до ремонтів.
Що відомо про атаку
У ніч на Одесу російські війська здійснили масовану атаку, застосувавши понад 50 ударних безпілотників. Унаслідок удару пошкоджено десятки житлових будинків, церкву, дитячий садок, ліцей, фітнес-центр та приватні автомобілі. На кількох локаціях спалахнули масштабні пожежі.
У багатоповерхівках зруйновано та пошкоджено десятки квартир, понівечено фасади й вибито вікна. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, серед них — дві дівчинки 2013 та 2008 років народження і вагітна жінка на 39-му тижні. Одна людина перебуває у важкому стані, ще кілька — у стані середньої тяжкості. Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу.
Правоохоронці фіксують чергові воєнні злочини російської федерації проти мирного населення.
Нагадаємо, одесити розповіли Новини.LIVE про те, як пережили цю ніч. Також ми писали, що внаслідок ворожого обстрілу пошкоджено заклади освіти.
Суспільство
Суд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.
У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.
За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.
Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.
Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.
Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.
Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.
Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.
Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.
Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.
Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.
Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Фото: ГУР
Суспільство
Окупанти на Херсонщині не втратили врожаї попри підрив Каховської ГЕС Анонси
28 січня 2026 р. 13:39
9
ФОТО: armyinform.com.ua
Окупанти продовжують отримувати стабільні врожаї з окупованих українських територій, попри підрив Каховської ГЕС. Хоча знищення водосховища у червні 2023 року позбавило води до 70% зрошуваних земель України, більшість із яких припадала на окуповану частину Херсонщини, супутникові дані не фіксують різкого спаду агровиробництва загалом.
Як з’ясували журналісти Texty.org.ua, водна криза майже не вплинула на сільське господарство окупованих регіонів.
Посівні площі пшениці у 2023–2025 роках залишаються майже незмінними, за винятком Херсонської області, де скорочення може перевищувати 20%. За даними агротехнологічної компанії OneSoil, у 2023 році на окупованих територіях засіяли 1,63 млн га пшениці, а у 2025-му — 1,59 млн га.
Стабільність урожайності пояснюють переважанням озимих сортів, які використовують зимові запаси вологи й завершують ключові фази розвитку до настання літніх посух. Соняшник демонструє незначне, але поступове зниження показників: із 1,1 млн га у 2023 році до 0,93 млн га у 2025-му.
Докторка технічних наук Наталія Куссуль зазначила, що у 2024–2025 роках на захоплених територіях почалося поступове відновлення агросектору — за сценарієм, подібним до того, що вже спостерігався в Донецькій і Луганській областях після окупації 2014 року.
Водночас проблеми залишаються, насамперед на окупованій Херсонщині. Після знищення Каховського водосховища площі оброблюваних полів там у 2025 році скоротилися приблизно на 22% порівняно з 2023 роком. Найбільше постраждали землі, що залежали від води Каховського магістрального каналу, який забезпечував зрошення до 300 тисяч гектарів у Херсонській і Запорізькій областях та Криму. Значна частина цих полів нині пересихає, адже кліматичні умови південного степу не дозволяють стабільно вирощувати зернові без зрошення.
Ще одним чинником, що впливає на врожаї, стала зміна характеру бойових дій. У 2024–2025 роках чітка лінія фронту зникла, натомість сформувалася так звана “сіра зона” завширшки до 10 кілометрів. Через зсув фронту вглиб української території у тилових районах окупації росіяни знову почали обробляти поля, які раніше були покинуті. Зокрема, це дозволило суттєво збільшити посівні площі в окупованій Луганській області.
Упродовж 2025 року з ТОТ України було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. При цьому основні обсяги припали на друге півріччя — близько 1,4 мільйона тонн. Зокрема, 53,6% загальних обсягів відвантажень було спрямовано до Єгипту (490 тис. тонн) і Бангладешу (250 тис. тонн). Також зросли постачання до Лівану — 78,1 тис. тонн і Туреччини — 96,7 тис. тонн. Окрім цього, відновлено експорт зерна до Сирії — 94,4 тис. тонн.
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі
-
Одеса4 дні agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Суспільство7 днів agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Політика7 днів agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події7 днів agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Одеса1 тиждень agoПереговори щодо Придністров’я: позиція України
