Відбудова
Водогін Нова Одеса – Миколаїв пройшов випробування на повну потужність
Новозбудований магістральний водогін Нова Одеса – Миколаїв, який має забезпечити обласний центр водою з річки Південний Буг, пройшов випробування на повну потужність.
Про це журналістам під час ознайомчого престуру повідомила начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Наталія Жадан, передає кореспондент Укрінформу.
«Днями ми випробували роботу нового водогону на повну потужність – 120 тисяч кубометрів води на добу. Все пройшло добре, водогін продемонстрував високий рівень надійності», – сказала Жадан.
За її словами, перша черга будівництва водогону велася у цілодобовому режимі, роботи вдалося завершити у стислі терміни. Вітчизняна компанія «Автострада» виконала основні роботи за сім місяців, тоді як європейські підрядники стверджували, що потрібно понад три роки.
Водозабір здійснюється чотирма нитками труб діаметром один метр кожна, протяжність яких становить близько 700 метрів. Вода надходить самопливом до першої насосної станції. Всього таких станцій три. На вході біля труб встановлені сітки та електронні системи для відлякування риби, щоб та не потрапила у мережі.
Трубопровід водозабору заглиблений на 4 метри під водою і залитий монолітним бетоном. У прибережній зоні, звідки йде водозабір, вже проведено берегоукріплення та збудований гідропост, який визначатиме якість води.
«Навіть коли буде посуха чи обміління Південного Бугу, води буде достатньо. Також розроблена схема водосховищ, які акумулюють воду і поповнюватимуть водогін у разі потреби. Крім того, тут встановлено сонячні електростанції, є потужні дизель-генератори, тому навіть при вимкненні світла робота не зупинятиметься», – запевнила Жадан.
Своєю чергою голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин зауважив, що сонячна станція працюватиме не лише як резервне джерело, а буде частиною постійного живлення водогону. Це дасть змогу зекономити близько 30% електроенергії.
“Сьогодні дуже важливо враховувати і безпекові ризики. Росія фактично випалює малу генерацію у прифронтових регіонах, тому новий водогін має протидроновий захист, він фактично вкопаний в землю й додатково укріплений, тож може витримати навіть пряме влучання”, – запевнив Сухомлин.
Як повідомлялося, у Миколаєві завершується будівництво першої черги нових очисних споруд, які мають забезпечати постачання якісної питної води обласному центру через новий водогін Нова-Одеса – Миколаїв.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий загарбниками водогін Дніпро-Миколаїв. Відтоді там тече лише технічна вода.
Фото: Алла Мірошниченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
Відбудова
Швейцарія надасть $730 тисяч на відновлення Київської лаври
Швейцарія надасть близько $730 тисяч на збереження та відновлення Києво-Печерської лаври, Успенський собор якої два місяці тому постраждав під час одного з російських ударів.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав у соцмережі X.
“Я вітаю рішення Швейцарії виділити близько $730 тисяч на збереження Києво-Печерської лаври, об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найважливіших духовних та культурних пам’яток України”, – підкреслив Сибіга.
За словами міністра, ця підтримка має особливе значення сьогодні. Адже за два місяці до 975-річчя Лаври Москва навмисно завдала удару по цій багатовіковій святині.
“Поки РФ прагне знищити культурну спадщину України та стерти нашу ідентичність, наші партнери стоять поруч із нами в її захисті та збереженні для майбутніх поколінь”, – додав Сибіга.
Раніше делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Жербе повідомив, що Швейцарія через ЮНЕСКО надасть 600 тисяч франків (приблизно $730 тисяч – ред.) на захист та відновлення святині.
“Я вдячний Швейцарії за цей відчутний вияв солідарності та делегату Федеральної ради Швейцарії з питань України Жаку Жербе за те, що він приєднався до нас у Києві з нагоди цієї важливої річниці. Разом ми захищаємо спадщину України й безцінну частину культурної спадщини Європи та світу”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріли близько 80% дахових перекриттів та дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Вежа Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.
Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Київщина отримала від Бельгії 55 одиниць енергетичного обладнання
Одне з комунальних підприємств Київської області отримало 55 одиниць енергетичного обладнання від Бельгії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до комунального підприємства Київської області передано 55 одиниць спеціалізованого електротехнічного та допоміжного обладнання, наданого бельгійським оператором системи розподілу Fluvius System Operator”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що отримане устаткування використовуватиметься для підтримання роботи критичної інфраструктури та проведення ремонтних робіт, а також сприятиме зміцненню енергетичної стійкості регіону.
Як повідомлялося, у липні Полтавській області передали трансформаторні підстанції, дизельні генератори, насоси від Німеччини.
Фото ілюстративне
Відбудова
Шмигаль обговорив із послом Японії подальшу допомогу енергосектору
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль обговорив із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме питання співпраці та подальшої допомоги енергетичному сектору.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
Сторони обговорили необхідність прискорення закупівель за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) 62 силових трансформаторів для прифронтових областей України. Один такий трансформатор уже передано Херсонщині, ще 27 – Миколаївщині.
Разом із японськими партнерами ведеться робота і над закупівлею спеціалізованої техніки для видобутку газу. Україна також зацікавлена у вивченні можливостей співпраці для відновлення та модернізації ТЕС і ТЕЦ упродовж 2027 – 2030 років.
«Розраховуємо на подальшу співпрацю у ході підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027, адже Росія не припиняє завдавати прицільних ударів по нашій енергетичній і газовій інфраструктурі», – наголосив Шмигаль.
Зазначається, шо тільки через хаби Міненерго Україна отримала понад 113 т гуманітарної допомоги, зокрема 259 електростанцій резервного живлення. Серед наданого партнерами у межах різних програм підтримки також дві газові турбіни й пересувні підстанції, 181 генератор, 118 трансформаторів, 6400 габіонів та інше обладнання.
Як повідомляв Укрінформ, міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, серед тем якої були підготовка до опалювального сезону та розвиток децентралізованих рішень у сфері теплопостачання.
Уряд Японії вже надав українській стороні 20 млрд дол. США з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Фото: Міненерго
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події1 тиждень agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події1 тиждень agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
