Connect with us

Суспільство

Росіяни відправили на підвал окупаційного депутата з Херсонщини Анонси

Published

on



Російські окупанти арештували та кинули ”на підвал” 50-річного Руслана Кунгурова — аграрія з села Кучерявоволодимирівка Чаплинської селищної громади Каховського району Херсонщини. 

Про це повідомив Центр журналістських розслідувань з посиланням на власні джерела. 

Кунгуров був ”депутатом” місцевого окупаційного ”совета депутатов” від пропутінської партії ”Единая Россия”. Джерела ЦЖР підтвердили, що Кунгурова не бачили вже понад два тижні. Росіяни нібито звинувачують Кунгурова в махінаціях з компенсацією за неврожай сільгоспкультур, яку виплачує окупаційна влада.

Цей арешт відбувається на тлі великого фінансового конфлікту: в окупаційному ”арбітражному суді” розглядається позов про стягнення майже 13 мільйонів рублів боргу з очолюваного Кунгуровим аграрного ТОВ ”АП Зоря-Юг” на користь російської компанії з Воронезької області. Позивач стверджує, що підприємство Кунгурова не займалось сільським господарством у 2025 році.

Джерела припускають, що після цих подій Кунгуров може втратити контроль над агрофірмою, яка, до слова, до окупації належала громадянам США.

Кунгуров, уродженець Дніпра, з 2013 року є директором ТОВ ”АП Зоря-Юг”. Після окупації він був активним колаборантом: незаконно перереєстрував свої аграрні підприємства в російській юрисдикції, вивозив зерно до Криму, був призначений ”мундєпом” від ”Единой России” та брав активну участь у пропагандистських заходах, зокрема у відкритті ”Юнармії” та бюста радянському політику.

Також, за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури жителю регіону заочно повідомлено про підозру у займанні посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на окупованих територіях.

Слідство встановило, що підозрюваний добровільно співпрацював з окупаційною владою, виконуючи функції у структурі, створеній агресором для підтримки окупаційного режиму.

39-річний підозрюваний у липні 2022 року добровільно обійняв посаду так званого ”временно исполняющего обязанности специалиста отдела паспортно-визовой службы” у незаконному ”Управлении общественной безопасности ГУ МВД Херсонской области”.


Катерина Глушко



Джерело

Суспільство

Занедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси

Published

on


Одним з найстаріших одеських парків є Дюківський (відомий також, як Дюківський сад), розташований вздовж вулиці Балківської на схилі Водяної балки. Парк має цікавий ландшафт і біорізноманіття: на деревах уважні спостерігачі можуть часом побачити білок, у ставках – качок та чайок. Словом, природа тут надихає. Серед відвідувачів навіть є любителі спортивної рибалки у місцевому ставку. Однак, на жаль, похвалитися сучасними інфраструктурними благами та збереженими історичними будівлями Дюківський сад не може. Екскурсію парком журналістці «Південь сьогодні» провів одесит Володимир, який живе поблизу і багато років спостерігає за занепадом території.

Передісторія

Парк був закладений у 1810 році за наказом Дюка де Рішельє (в честь останнього й дістав назву), як сад його резиденції. На початку свого існування мав назву Рішельєвська дача, Рішельєвський сад, пізніше — Дюківський сад. За легендою, у саду знаходилося джерело, з якого 13 вересня 1789 року напився води загін де Рібаса на шляху на штурм Хаджибея.

У виданні «Південна думка» (рос. Южная мысль) від 17 вересня 1911 року відзначається: «Ви, звичайно, знаєте величезну, занедбану, всіяну брудними канавами та сміттям, місцевість, яка називається Дюковським садом. Вмирають пам’ятники, гинуть образи минулого, а наші муніципали, замість того, щоб зберегти їх, дають їм гинути дощенту».

Після війни, у 1949 році, парк був реконструйований. У 1950-х роках в парку проводилися обласні сільськогосподарські виставки. Власне, для цих виставок й були збудовані павільйони. У радянський період на території Дюківського парку також був каток та спортивний басейн, про що досі нагадують занедбані споруди.

У 1972 році рішенням виконавчого комітету Одеської облради йому було присвоєно статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва обласного значення. Площа парку становить 26,6 гектара. Спочатку на території Дюківського саду росло понад 60 видів деревно-чагарникових порід (акація біла, софора японська, платан західний, туя західна, самшит, троянди та ін.). Всього: 15645 листяних і 126 хвойних дерев, 7600 вільно зростаючих чагарників і 5920 погонних метрів живоплоту. Наразі актуальної інформації про кількість рослинності на території парку немає.

З 2010 року (до 2025 року) Дюківський парк був переданий у довгострокову оренду ТОВ «Центр» Катюша». Кілька років тому видання «Думська» спілкувалося з орендарями, які розповідали про свої масштабні плани щодо реконструкції парку, будівництва готелю і торгово-розважального центру посеред зеленої зони. Однак за всі ці роки вдалося тільки перездавати частини парку в суборенду та зрідка чистити ставок.

Крім того, про занедбаний стан парку, що перебуває в оренді, неодноразово писали в Одеській міськраді, де зверталися до підприємства з вимогами благоустрою. Наприклад, у 2020 році в Одеській мерії писали про вручення орендарям приписів, згідно з якими вимагались: очистка ставків, встановлення кришок люків, прибирання аварійних дерев тощо. Дещо згодом у міськраді наголосили й на необхідності здійснення орендарями відновлення асфальтного покриття, поліпшення ситуації з освітленням, встановлення лавок, урн тощо. Було підкреслено: «Парк все же залишається у вкрай занедбаному стані». Рік потому у міськраді відзвітувались за відновлене у парку освітлення працівниками КП «Одесміськсвітло» й зазначили, що частково вищезгадані вимоги були виконані. Зокрема, на деяких алеях було викладено плитку.

«Здебільшого ж Дюківський парк є музеєм руйнування і занепаду під відкритим небом. Більшість будівель або обвалилися, або ледве-ледве тримаються, і їхні фасади пошматовані не тільки тріщинами, а й потьмянілими графіті», – так у 2021 році про Дюківський парк написали в «odesa.name».

У 2024 році Одеська мерія подала позов до суду проти ТОВ «Центр» Катюша», щоб розірвати договір оренди та стягнути з відповідача понад вісім мільйонів гривень заборгованості орендної плати з 2022 року. Зокрема у міськраді заявляли, що хочуть отримати земельну ділянку «у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому «Центр «Катюша» одержало її в оренду».

У поточному 2025 році парк, згідно з рішенням суду, повернувся на баланс міста. Як зазначали у «Думській», на той момент підприємство вже являло собою «пустишку» – представники «Катюші» навіть не ходили на засідання суду.

У мерії журналістам розповіли, що комісія з екології дала добро на розробку проєкту утримання та реконструкції зеленої зони. Його мають затвердити на сесії міськради, після чого депутати мають виділити кошти на відродження парку. Станеться це, як припустили у «Думській», вже 2026 року.

В якому стані парк зараз

Гуляючи алеями парку ми побачили, що територія тут доглядається: трава покошена, сміття на відкритих ділянках жодного разу ми не помітили, ставки візуально також не виглядають засміченими. Однак перше, що спадає на думку, коли потрапляєш у парк зі входу на перехресті вулиць Розкидайлівська та Балківська – це тротуар. Дійсно, на території парку є ділянки, встелені плиткою, і, зі слів одесита Володимира – з’явилася вона саме протягом останніх років. Однак велика частина покриття на алеях залишається зруйнованою, що одразу наштовхує на думку: а чи може бути такий простір безбар’єрним? Щоб довго не пояснювати, пропонуємо переглянути фото нижче.

Сталася така ситуація не просто під впливом часу. Річ у тім, що як вже зазначалося вище, на цій території є підземні джерела. Власне, на місці самої вулиці Балківській кілька століть тому була річка, про що зокрема розповідав «Суспільному» дослідник підземної Одеси Роман Маузер. Так от останні роки ці джерела пробиваються на поверхню, й зокрема на території Дюківського парку. Вода стікає схилом до низу, через що такі ділянки алеї вкриті болотом, і, ймовірно, з часом через це явище покриття і руйнується.

Зокрема ми можемо побачити, як вимило кам’яні перегородки довкола ставка – саме у тому місці, де найактивніше стікає вода, яка просочується на поверхню з-під землі.

Можна зробити висновок, що облаштування гідроспоруд, зливової каналізації – стає необхідним на цих ділянках вже найближчим часом.

Якщо ж казати про благоустрій парку загалом, то важко не помітити велику кількість занедбаних споруд. Серед них ті, що мають цікаву архітектуру, й у результаті реконструкції могли б стати справжньою прикрасою парку. А є й ті, які було б доречно демонтувати. Зі слів Володимира, усі ці будівлі перебувають у такому стані вже не перше десятиріччя. Ймовірно, змінюється на них тільки кількість графіті.

Як неодноразово підкреслювали у самій Одеській мерії, Дюківський парк є важливим місцем для жителів районів Молдованки та Слобідки. Враховуючи виклики війни, розуміємо, що масштабна реконструкція парку може бути не найдоречнішим навантаженням на міський бюджет. Однак такі питання як стан покриття тротуарів – що так важливо для безбар’єрності простору, а також питання необхідності гідроспоруд, які скоріш за все постануть гостріше у майбутньому – мають наштовхувати на початок зрушень вже найближчим часом.

А що ви думаєте про такий стан одного з найстаріших парків обласного центру?

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 14 листопада 2025р.
, Дюківський парк



Джерело

Continue Reading

Одеса

Ліцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці

Published

on


Будівля клініки. Фото ілюстративне: odrex.ua

Міністерство охорони здоров’я України зупинило дію ліцензії медичного закладу “Дім Медицини”, який належить до мережі приватної клініки Odrex. Під час позапланової перевірки керівництво закладу не надало документи, які вимагав орган ліцензування. 

Наказ про зупинку ліценції опублікували на сайті Міністерства охорони здоров’я від 28 листопада 2025. 

Реклама

Читайте також:

Наказ МОЗ. Фото: скриншот

Що встановила перевірка МОЗ

Зазначимо, що позапланову перевірку МОЗ провели через підозру на порушення умов ведення медичної практики. Спеціалісти офіційно запросили документи, які мають підтверджувати відповідність клініки вимогам законодавства. У наказі зазначено, що заклад повністю проігнорував вимогу про подання матеріалів.

“Ліцензіат не забезпечив подання документів та інформації, необхідних для здійснення контролю, що є порушенням вимог законодавства”, — йдеться в тексті документа.

Саме на цій підставі Міністерство ухвалило рішення припинити дію ліцензії в повному обсязі.

Що відомо про заклад

Ліцензію “Дому Медицини” видали 22 січня 2015 року (рішення № 30). Заклад працює в Одесі за адресою: вул. Розкидайлівська, 69/71 (код ЄДРПОУ 38156360). Це один із медичних підрозділів мережі приватних клінік Odrex, яка надає широкий спектр медичних послуг у місті.

Що буде з роботою клініки

Після припинення дії ліцензії заклад формально втрачає право здійснювати медичну практику. Проте деякі українські ЗМІ повідомляють, що фактично ліцензія може залишатися чинною до 1 січня 2026 року, поки рішення МОЗ не набуде повного юридичного виконання.

Скандал в Odrex: що відомо

Додамо, що раніше клініку звинуватили в смерті відомого одеського бізнесмена Аднана Ківана — власника корпорації KADORR Group. Він помер 28 жовтня 2024 року після тривалого лікування онкології. Підозру оголосили двом лікарям. За даними слідства, їх звинувачують у неналежному лікуванні. Пізніше у клініці заявили, що підтримують фахівців і співпрацюють із правоохоронцями для встановлення істини.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В українському Телеграмі 67% коментарів є роботою російських ботоферм

Published

on



Росія витрачає мільярди доларів на рік на пропаганду. Особливу увагу ворог зосереджує зараз на розвиток відео за допомогою ШІ, а також на створення численних ботоферм. Так, 67% коментарів в українському сегменті Телеграму – це робота російських ботоферм.

Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

«Вони (РФ – ред.) загалом витрачають мільярди доларів на рік на пропаганду, і окрема стаття тут є – розробка інструментів штучного інтелекту саме внутрішньо російських, яких не знайдеш у вільному доступі. Я підозрюю, що і Китай там їм допомагає з цим. Це інструменти генерування відео ШІ. Вони намагаються вивести реалістичність з цих відео, піднявши рівень, скажемо так, картинки, сенсів, які вони несуть. От в основному такі відео вони запускають зараз по українській армії, імітуючи там невдоволення певними ситуаціями нібито від українських військових, хоча насправді це продукти штучного інтелекту. Ми регулярно розвінчуємо такі історії», – зазначив Коваленко.

Читайте також: Нова зброя впливу, або Як Пентагон використовує АІ для інформаційно-психологічних операцій (PSYOP)

Також він зауважив, що велику увагу ворог приділяє роботі ботоферм. Зокрема, йдеться про коментарі в Телеграмі під пабліками і Threads. В Тіктоці, за словами Коваленка, ситуація дещо покращилась через впровадження певних механізмів штучного інтелекту всередині самого Тіктоку, які відфільтровують певні речі по ключових словах.

Керівник ЦПД також повідомив, що станом на сьогодні понад 67% коментарів у Телеграмі – це робота російських ботоферм.

«За нашими даними приблизно понад 67% коментарів під пабліками-мільйонниками в українському Телеграмі є коментарями ботоферм. За останній час цей показник зріс буквально за рік вполовину, ніж було там, умовно, у 2024 році. Тобто інтенсивність використання, завдяки штучному інтелекту, здешевлює роботу ботоферм. Вона масштабується, здешевлюється, і далі буде тільки гірше, на жаль», – наголосив Коваленко.

Читайте також: ТікТок заблокував ще один канал, який поширював діпфейки з українськими військовими

Як повідомляв Укрінформ, ворог використовує ML-ботоферми для маніпуляції суспільними настроями. ML-ботоферми – це мережа тисяч фейкових акаунтів у соцмережах, якими керує ШІ. І їхня мета – створити ілюзію масової думки та маніпулювати настроями.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.