Суспільство
Мазут пішов на дно, але не зник: екологи попередили про нові викиди в Криму Анонси
Рік тому після аварії двох російських танкерів “Волгонефть” у Керченській протоці мазут уперше дістався кримських берегів. Екологи припустили, що більшість мазуту після аварії опустилася на дно та довго рухалася вздовж узбережжя разом із придонними течіями.
Які наслідки цієї найбільшої екологічної катастрофи в Чорному морі фіксують екологи через рік і чи можливі нові викиди нафтопродуктів — розбирався Крим. Реалії.
Мазуту не видно, але загроза лишається
Як зазначили у виданні, активісти екологічної ініціативи “Зелений маршрут” двічі обстежували узбережжя Криму — через шість місяців і через рік після аварії. Для моніторингу вони обирали ділянки вздовж усього узбережжя, намагаючись охопити різні регіони півострова. Перевагу надавали малолюдним місцям, де забруднення не прибирають оперативно, на відміну від популярних пляжів.
Під час оглядів видимих слідів мазуту на узбережжі не зафіксували. Також у більшості випадків не виявили і явних змін у прибережних екосистемах. Ті порушення, які спостерігали, екологи пов’язують не з нафтопродуктами, а з природними факторами, зокрема пересиханням водойм.
Водночас активісти наголосили: повну картину наслідків могли б дати лише лабораторні дослідження ґрунтів і морської фауни. Однак громадські екологи не мають для цього ресурсів, а сама тема мазутного забруднення після переслідувань екологічних активістів у Криму стала небезпечною.
Відкладений ефект катастрофи
Попри відсутність нових видимих плям, у жовтні 2025 року на південному та західному узбережжі Криму знову зафіксували викиди нафтопродуктів. Екологи вважають, що це прояв відкладеного ефекту — результат апвелінгу, коли холодні глибинні води підіймаються до поверхні.
За їхньою версією, основна маса мазуту після аварії осіла на дні та тривалий час переміщувалася вздовж узбережжя зі сходу на захід разом із придонними течіями. Влітку “тіло” мазуту могло залишатися на глибинах 90–150 метрів, а частково — спуститися ще глибше, до рівня 500–1500 метрів, який у цьому районі розташований відносно недалеко від берега.
Через низьку температуру води на таких глибинах мазут не підіймався на поверхню. Однак поступове нагрівання верхніх шарів і відсутність сильних штормів лише відтермінували його вихід.
Шторм як тригер нових викидів
Гіпотеза екологів підтвердилася восени 2025 року. Після першого сильного шторму в жовтні мазут знову винесло на берег — від Алупки до Євпаторії. Зафіксували забруднення Каламітської затоки та загибель морських птахів.
Скільки саме мазуту досі залишається на дні Чорного моря поблизу Криму — достеменно невідомо. Відкритих даних немає, а оцінки ускладнюються суперечливою інформацією про обсяг нафтопродуктів, що потрапили у воду. Водночас екологи переконані: мазуту значно більше, ніж морські мікроорганізми здатні переробити, адже частина його компонентів практично не розкладається природним шляхом.
Експерти попередили: поєднання прогрівання води, апвелінгу та штормів і надалі може призводити до повторних викидів нафтопродуктів на узбережжя. Окрім цього, зберігається загроза прихованого забруднення — мазут може роками залишатися на дні або в товщі води, поступово отруюючи екосистеми Чорного моря та завдаючи довготривалої шкоди довкіллю.
У грудні минулого року інспектори Державної екологічної інспекції Південно-західного округу зафіксували на узбережжі Чорного моря в Одеській області забруднення мазутоподібною речовиною, що, ймовірно, пов’язано з витоками з танкерів “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239”.
Суспільство
Більшість українців проти блокування Telegram, але підтримують активніший контроль
Більшість українців виступають проти блокування месенджера Telegram в Україні, але підтримують активніший контроль із боку правоохоронних органів.
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group), передає Укрінформ.
Як зазначається, загалом 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Частіше ним користуються молодші респонденти, жителі Києва й обласних центрів, громадяни з вищим рівнем доходів.
«Більшість не бачить загрози для себе особисто, але відносно частіше визнають про ризики для національної безпеки», – зазначають соціологи.
Так, за даними опитування абсолютна більшість респондентів (72%) вважають, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% – що позитивно.

Щодо впливу на національну безпеку думки респондентів розходяться. Близько третини висловлюють думку, що ніякого впливу немає, а ще чверть вагаються з відповіддю.
Водночас кожен четвертий респондент (28%) вважає, що Телеграм негативно впливає на національну безпеку.

«76% респондентів виступають проти повного блокування Telegram в Україні. Натомість підтримують таку ідею 16%. З іншого боку, більшість опитаних підтримують посилення контролю правоохоронних органів над месенджером, а 41% проти цього», – йдеться у повідомленні.
Опитування проводилося проведення 26-28 лютого 2026 року методом CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів. Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95).
Як повідомляв Укрінформ, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та заступник голови СБУ Іван Рудницький пропонують обмежити використання Телеграму, який застосовується для вербування до терористичних актів.
Суспільство
На Миколаївщині розпочали проєкт з контролю шкільного харчування Анонси
На Миколаївщині запустили пілотний цифровий проєкт, покликаний посилити контроль за якістю харчування у закладах освіти. Головна мета експерименту — перевести моніторинг шкільних їдалень у прозорий онлайн-формат, що дозволить оперативно відстежувати дотримання санітарних норм та стандартів меню.
Про це інформує ”Миколаївщина Цифрова/ОВА”.
Завдяки впровадженню цифрових інструментів, інформація про стан харчування оновлюватиметься в реальному часі. Це допоможе не лише контролювати якість продуктів та процес приготування страв, а й забезпечить швидкий зворотний зв’язок між адміністраціями шкіл, органами управління освітою та батьківською спільнотою.
Очікується, що така автоматизація мінімізує людський фактор і зробить шкільне харчування в регіоні безпечнішим та збалансованішим. Для обробки отриманих даних та швидкого вирішення питань уже сформовані спеціальні робочі групи, які діють відповідно до чинного законодавства.
Наразі проєкт працює у тестовому режимі на базі чотирьох обраних шкіл області, де відпрацьовується швидкість комунікації та механіка подання звернень. Експериментальний період триватиме до 19 травня 2026 року. Після аналізу результатів та вдосконалення системи до ініціативи зможуть приєднатися всі освітні заклади Миколаївщини, готові до переходу на цифровий формат моніторингу якості послуг.
Нагадаємо також, що Центральний районний суд Миколаєва взяв під варту директорку ТОВ “Проссекко 8” Ірину Стоєву з альтернативою внесення застави. Її підозрюють у порушенні санітарних норм та спробі заволодіння чужим майном.
Як зазначили в окружній прокуратурі, Стоєву підозрюють у порушенні правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам (ч. 1 ст. 325 КК України), а також у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном. За сукупністю інкримінованих статей їй може загрожувати до 12 років позбавлення волі.
Прокуратура наполягала на триманні під вартою, вказуючи на ризики переховування підозрюваної, знищення доказів та можливого впливу на свідків. За словами прокурора Ігоря Іванченка, у справі необхідно провести низку експертиз і встановити коло причетних осіб, а більш м’які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку.
Суспільство
Подробиці вибуху в Одесі: загиблий прикордонник міг працювати на росію
Неофіційні джерела почали потроху повідомляти подробиці вибуху в Одесі сьогодні 6 лютого, під час якого загинув 21-річний чоловік. Так телеграм-канал “Николаевский ванёк”, який пов’язаний з українською розвідкою та ППО повідомив, що загину військовослужбовець – прикордонник.
Фото: “Суспільне”
Вибуховий пристрій він сам поклав у салон і він був саморобний. Одна з версій поліції виглядає так, що прикордонник самостійно зробив бомбу, щоб закласти її, але вона здетонувала раніше. Його підозрюють у зраді та роботі на росію. Деякі епізоди з підпалами автівок в різних районах міста можуть належати йому. Також є інформація, що він заборгував велику суму грошей, що могло стати приводом для роботи на росію.
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна5 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова5 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
