Війна
Пам’яті актора, спортсмена, воїна Івана Кононенка (позивний «Конон»)
Загинув під час боїв у Курській області, майже рік вважався зниклим безвісти
Завжди йшов першим. Завжди захищав своїх. Завжди надихав – все це кажуть про Івана Кононенка ті, хто його знав особисто або в соцмережах.
Іван народився 26 липня 1983 року в Києві. Середню освіту здобув у школі №179 з поглибленим вивченням фізичного виховання, де на уроках він не просто виконував норми, а перевершував їх. У 2000 році вступив одразу до двох вишів, але обрав факультет ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України (колишній Національний аграрний університет- ред.). Під час навчання брав активну участь в наукових конференціях, закінчив кілька наукових робіт з ветеринарної хірургії.
Паралельно Іван закінчив військову кафедру й отримав звання молодшого лейтенанта запасу (зв’язок), досконало опанував англійську мову. З 2004 року працював лікарем стаціонарного відділення у приватній ветеринарній клініці «Еквус», де рятував життя найбільш беззахисних – тварин.

У 2008 році Іван захистив магістерський диплом.
Але одночасно життя Івана було пов’язане із творчістю та спортом. Він входив до команди легендарного Василя Вірастюка (важка атлетика та стронґмен), займався моржуванням, був призером і переможцем десятків змагань: Ukraine Open 2006 Olimp Strongman (Київ, 2006), 2 місце «МоржФест» (2018), «Спорт для всіх» Голосіївського району (2019, 2020, 2021, 2022, неодноразові 2-і та 3-і місця та медалі). Ключовим досягненням як спортсмена стала перемога на Ukraine Open 2006 Olimp Strongman у Києві. Ця подія стала переломною, після неї Івана запрошували до професійних турнірів по всій країні.

А ще як фітнес-тренер чоловік проводив заняття в київських залах, де навчав новачків базовим принципам. У соцмережах вів популярні сторінки, де ділився простими й ефективними вправами «з тим, що є під рукою» – гантелями з пляшок, перекладинами з гілок, саморобними штангами.
Окрім цього, Іван закінчив курси акторської майстерності й багато років знімався в кіно, серіалах та рекламі (переважно ролі охоронців, тренерів, силовиків). Одна з перших помітних робіт – участь у серіалі «Київ вдень та вночі», де він зіграв персонажа, що втілює динаміку міського життя. Далі була комедія «Скажене весілля», в якій зіграв друга нареченого, чий гумор і сила розряджають напругу, роль, яка відобразила його власну вдачу.

У фільмі «Кріпосна» він постав як суворий пан. Стрічка «Перші ластівки» принесла роль наставника молоді, де Іван передавав досвід, ніби в реальному житті на тренуваннях. А в «Слузі народу» він грав охоронця та фітнес-тренера президента, і цей персонаж додав комедійного колориту, підкреслюючи абсурдність бюрократії.

В історичній драмі «Пекельна Хоругва, або Козацьке Різдво» Іван грав козака, чия відвага нагадувала про корені нації. У детективі «Реальна містика» він розкрився як загадковий слідчий. «Дозор», «Жовта Зірка», «Вересень», «Слідчі», «Карась» – кожна стрічка розширювала спектр його талантів, від комедії до трилера.
Але найбільшою радістю для Івана було проводити час із родиною, виховувати двох синів.
…24 лютого 2022 року, дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення, чоловік добровільно записався до тероборони Голосіївського району Києва. Побратими згадують, що «Ваня був з нами з першого дня. Був абсолютно безстрашною людиною. З перших днів – Чернігівщина, потім Донбас: Бахмут».

У листопаді 2022 року «Конон» отримав важке поранення в бою й майже рік був на реабілітації. Лікарі казали, що він не зможе повністю відновитись. Проте Іван створив свою програму реабілітації, записував відео, щоб його досвід змогли використати інші.

Попри те, що міг залишитися вдома через стан здоров’я, чоловік повернувся на службу. «Для мене війна ще не закінчена», – казав він. Після реабілітації Іван Кононенко певний час працював у територіальному центрі комплектування, але як тільки стан здоров’я дозволив, одразу повернувся на передову, підписав контракт із ЗСУ, отримав звання старшого лейтенанта й очолив стрілецький взвод військової частини А1815. Офіцера нагороджено відзнаками за стійкість, рішучість і відповідальність командира.

У листопаді 2024 року Іван писав на своїй сторінці у соцмережах, що їде за кордон у відрядження та повідомляв, що тривалий час буде не на зв’язку. Його останній допис був обнадійливим, але сповненим тривоги: «Все, поїхав знову за кордон (термінове відрядження), повернусь хз коли, буду без зв’язку». За інформацією сестри Івана, зв’язок із братом вона втратила 16 листопада 2024 року, а сповіщення про те, що він вважається безвісти зниклим отримала 25 листопада 2024 року. Як з’ясувалося, військовий загинув на території Курської області РФ – біля населеного пункту Нижній Клин. Чоловікові був 41 рік.
Родина не мала жодної інформації, крім офіційного повідомлення, що він зник безвісти під час бойових дій на ворожій території. Минув понад рік, пошуки тривали, але дива не сталося – Герой повернувся додому на щиті.

Прощання з Іваном Кононенком відбулося 9 грудня 2025 року в Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві. Поховали захисника на Алеї Слави Лісового кладовища. У нього залишилися двоє синів, дружина, батьки та сестра.
Вічна шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Іван Кононенко
За матеріалами Пам’ять, NV, Янголи спорту
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
У Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу
Війна
Генштаб у щоденній статистиці втрат армії РФ вказуватиме наземні робототехнічні комплекси
Генеральний штаб Збройних сил України у щоденній статистиці російських втрат із 3 травня додаватиме нову позицію – наземні робототехнічні комплекси.
Як передає Укрінформ, про це Генштаб повідомляє у Фейсбуці.
“Повідомляємо, що з 3 травня у щоденній статистиці втрат противника, яку публікує Генеральний штаб Збройних сил України, додається ще одна позиція втрат російських окупантів – “наземні робототехнічні комплекси”, – ідеться у повідомленні.
Так, станом на початок доби 2 травня ворог уже втратив 1294 НРК.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських загарбників від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 2 травня 2026 року, становлять близько 1 332 950 осіб.
Війна
Кримській міст — українці чекають на удари по шляхопроводу
Українці сподіваються ще на декілька ударів по Кримському мосту. Утім, для повного знищення споруди потрібно створити відповідні умови.
У березні 2025 року командувач Військово-морськими силами Збройних сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа розповідав про можливий третій удар по Кримському мосту, який з’єднує анексований півострів із Росією через Керченську протоку. Про це у розмові з Radio NV нагадав речник української добровольчої армії Сергій Братчук.
Українці, зауважив він, у таких випадках говорять, що “Бог любить трійцю”, додавши, що у нас ще, як мінімум, два таких випадки попереду.
“Бог любить трійцю”: командувач ВМС натякає на новий удар по Кримському мосту, — The Guardian
“Перепрошую, Бог не дурак, любить п’ятак”, — навів популярне прислів’я Братчук, додавши, що подібні удари будуть завжди.
За його словами, аби завдати відповідний удар по Кримському мосту, треба ресурс та умови для “демонтажу” споруди.
3-я річниця вибуху на Кримському мосту: як СБУ паралізувала ключову транспортну “артерію” Кремля

Речник УДА зазначив, що на території тимчасово окупованого Криму вже немає жодної локації, до якої не змогли б дотягнутися Сили оборони. “Прилітає” й по кораблям, які патрулюють акваторію та “захищають” Кримський міст.
Водночас Сергій Братчук вважає, що атака по Кримському мосту не відбудеться до “святкової дати” 9 травня, оскільки більш доцільніше, на його думку, поки що зосередитися на інших об’єктах, зокрема на Чорноморському флоті РФ.
Нагадаємо, в ніч на 30 квітня морські дрони Військово-Морських сил України атакували два кораблі Збройних сил Російської Федерації, які стерегли Кримський міст. ВМС завдали ударів по сторожовому катеру “Соболь” та протидиверсійному катеру “Грачонок”.
Також Фокус писав, що балістичні ракети FP-7 чи FP-9 компанії Fire Point не здатні повністю зруйнувати Кримський міст.
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Події4 дні agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoНова функція у «Дії» з’явилася — можна отримати посвідчення ветерана
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика6 днів agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю
