Події
Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців
У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».
Про це повідомляє Укрінформ.
За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.
Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:
1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:
- Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові
- Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики
- Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)
- Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)
- Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)
- Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна
- Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України
- Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері
- Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025
- Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»
- Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
- Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена
- Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України
- Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії
- Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України
- Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»
- Гастрольний тур хору «Гомін»
- Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України
- Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta
- Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики
2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:
- Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»
- 31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів
- «Київ Музик Фест-2025»
- «Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського
- Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики
- Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка
- Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025
- Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest
3. Номінація «Найкращий реліз року»:
- «Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко
- Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation
- Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings
- Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch
- Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»
- «Solum» українського композитора Юрія Пікуша
- Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)
- Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»
- Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»
- Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless
- Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)
- Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot
- Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion
4. Номінація «Найкращий оркестр року»:
- Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика
- Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії
- Національний симфонічний оркестр України
- Київський камерний оркестр Національної філармонії України
- Оркестр Національної опери України
- Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики
- Ensemble 24
- Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
- Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
- Національний президентський оркестр
- Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
- Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії
5. Номінація «Найкращий хор року»:
- Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»
- Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо
- Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики
- Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу
- Ансамбль Partes
- Муніципальний камерний хор «Київ»
- Національна капела України «ДУМКА»
6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:
- Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера
- «Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети
- «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
- «Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих
- Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)
- Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ
- Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері
- Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера
7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:
- NotaBene Chamber Group Національного будинку музики
- Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса
- Тарас Бережанський, бас
- Дмитро Ткаченко, скрипка
- Вікторія Вітренко, сопрано
- Роман Меліш, контратенор
- Мар’яна Головко, колоратурне сопрано
- Марія Пухлянко, фортепіано
- Роман Лопатинський, фортепіано
- Андрій Павлов, скрипка
- Віоліна Петриченко, фортепіано
- Богдана Півненко, скрипка
- Антоній Кедровський, скрипка
- Ольга Рукавішнікова, скрипка
- Катерина Супрун, альт
8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:
- Антоній Кедровський
- Наталія Стець
- Володимир Сіренко
- Наталія Пономарчук
- Іван Чередниченко
- Віктор Плоскіна
- Кері-Лінн Вілсон
- Іван Остапович
- Максим Гусак
9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:
- Ольга Приходько
- Вадим Яценко
- Микола Гобдич
- Юлія Ткач
- Наталія Хмілевська
- Олександр Тарасенко
- Костянтин Ленчик
10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:
- Золтан Алмаші
- Алла Загайкевич
- Олег Безбородько
- Максим Іванов
- Святослав Лунєв
- Олександр Родін
- Євген Станкович
- Тетяна Хорошун
- Богдана Фроляк
- Максим Шалигін
11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:
- Ірина Буданська
- Анна Гадецька
- Микола Гречух
- Галина Григоренко
- Тарас Демко
- Ольга Дятел
- Ольга Кононенко
- Ольга Лозинська
- Юлія Ніколаєвська
- Богдана Півненко
- Іоланта Пришляк
- Богдан Сегін
- Ольга Стельмашевська
- Кармелла Цепколенко
- Олександр Чорний
12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:
- Поліна Кордовська
- Тетяна Новицька
- Юрій Чекан
- Тетяна Поліщук
- Віталій Вишинський
- Роксолана Гавалюк
- Марина Гордієнко
- Дзвенислава Сафʼян
- Ірина Сікорська
- Ліза Сіренко
- Ольга Голинська
- Любов Морозова
- Стас Невмержицький
- Олександра Чеботар
- The Claquers.
Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).
Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.
До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).
Найбільше заявок на проєкт з підтримки українського культурного продукту “Тисячовесна” подано за напрямком аудіовізуальних шоу та відео для соцмереж.
Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна під час презентації перших результатів державної ініціативи «Тисячовесна», передає кореспондент Укрінформу.
“2634 заявки – це та кількість заявок, яка прийшла на цей проєкт, та кількість заявок, з якою будуть працювати наші експерти…. Вас особливо, напевно, цікавить, скільки заявок було подано по кожному напрямку. І тут нашим незмінним, найяскравішим чемпіоном є аудіовізуальні шоу та відеоролики на соціальних мережах”, – сказала Бережна.
За її словами, за цим напрямком надійшло 554 заявки.
Міністерка зазначила, що загалом автори проєктів запросили близько 15 млрд грн фінансування, що на 480% перевищує бюджет програми. За її словами, найвищий рівень конкуренції зафіксували у сферах неігрового кіно, анімації та дитячого контенту, де обсяг запитуваного фінансування приблизно вдесятеро перевищує наявні можливості програми.
Бережна зауважила, що близько 20% заявників є дебютантами.
“Це сигнал для тих людей, які зараз за кордоном. Про те, що в Україні можна створювати та можна бути успішним…Це гарний сигнал для українців тут, що варто залишатися, творити і бути відповідальним за свою державу”, – сказала міністерка.
За її словами, понад 60% поданих проєктів містять прямі або метафоричні згадки про повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Вона додала, що найменша заявка програми – 1005 гривень, найбільша – 438 454 697 гривень.
Також від одного апліканта було подано 11 заявок на різні напрямки програми.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.
У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривень. З них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.
Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок тривав до 4 червня, з 10 червня по 21 липня – відбуватиметься експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
На території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» у межах проєкту «Втрачений Київ» встановили другий інформаційний стенд, присвячений Воскресенській церкві.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.
«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.
За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.
«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.
Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.
Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.
Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».
Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».
Фото: kyivcity.gov.ua
Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
Як зазначається, експертами ініціативи стали:
- співдиректор Львівського органного залу, директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, культурний діяч, менеджер у сфері класичної музики, літературознавець, перекладач, директор Галицького музичного товариства, співзасновник Ukrainian Festival Orchestra Тарас Демко;
- актор, музикант, волонтер Владислав Михальчук;
- директор-художній керівник Київської опери, заслужений працівник культури України, продюсер Петро Качанов;
- керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович;
- засновниця платформи Ukrainian. Photographies Вікторія Бавикіна. Вона була кураторкою Національного павільйону України на 60-ій бієнале у Венеції. Також курувала виставкові проєкти для Мистецького Арсеналу (Київ), Єрімлов Центру (Харків), центру фотографії Stills (Единбург), Open Eye Gallery (Ліверпуль), Національного музею фотографії Норвегії тощо.
- співзасновниця MOCA NGO and UMCA Ольга Балашова;
- головний виконавчий директор і власниця диджитальної агенції Tyshchuk Digital HUB, експертка з розвитку брендів у Youtube Ольга Тищук;
- сценаристка, генеральна продюсерка та засновниця Fresh Production Group Юлія Чернявська;
- письменниця, сценаристка, перекладачка, авторка літературних й анімаційних персонажів «Петрик П’яточкин» та «Капітошка» Наталія Гузєєва;
- культурна менеджерка, кураторка, лауреатка премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 Олена Афанасьєва.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що до 12 червня триває етап технічного оцінювання заявок.
«Команда перевіряє подані проєкти на відповідність умовам конкурсу та комплектність документів. А вже з 17 червня розпочнеться експертне оцінювання. Понад 120 експертів аналізуватимуть проєкти за визначеними критеріями, щоб обрати найсильніші ідеї, які будуть реалізовані», – зазначила віцепрем’єрка.
Як повідомлялося, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд гривень. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.
Станом на 6 червня ініціатива зібрала 1151 заявку. 17% із заявлених проєктів є дебютними.
Фото: Володимир Зеленський/Телеграм
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Події3 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова5 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
-
Усі новини5 днів agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Війна1 тиждень agoІз Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає