Одеса
Що відбувається в Херсоні сьогодні — життя містян під обстрілами
Стелла Херсон при в’їзді в місто. Фото: Новини.LIVE
Вже чотири роки повномасштабної війни у Херсоні їх можна охарактеризувати “стабільно важким”. Місто живе під постійною загрозою ударів з повітря та артилерійських обстрілів. Тут давно стерлася межа між тилом і фронтом — небезпека супроводжує людей у транспорті, на роботі, у магазинах і навіть біля власних домівок. Водночас у Місті герої продовжують жити понад сто тисяч людей, і це накладає особливу відповідальність на місцеву владу та громаду.
Про реалії міста сьогодні журналісти Новини.LIVE поговорили із засновником громадської організації “Місто сили” Євгеном Гіліним.
Реклама
Читайте також:
Безпека в Херсоні
Нинішня ситуація в Херсоні визначається передусім безпековим контекстом. Місто і правобережна частина області постійно перебувають під вогнем. Особливу небезпеку створюють дрони, які дозволяють ворогу здійснювати прицільні удари саме по цивільних об’єктах. Через це кожен вихід з дому — потенційний ризик. Люди живуть у постійній напрузі, не знаючи, де і коли пролунає наступний вибух.
“Ситуація в Херсоні стабільно важка. Це обумовлено безпековим контекстом, бо щодня — тисячі обстрілів по території правобережної Херсонщини. Найбільше загрозу створюють дрони, бо це цільове ураження — оператор бачить, куди він направляє дрон”, — каже засновник громадської організації “Місто сили” Євген Гілін.
Атаки все частіше спрямовані саме на цивільних. Під удари потрапляють автівки, машини швидкої, поліції, ДСНС. Це формує атмосферу постійної небезпеки навіть там, де, здавалося б, має бути звичайне мирне життя. І при цьому в місті досі мешкає понад 130 тисяч людей, яким потрібні транспорт, лікарні, магазини й комунальні послуги.
Обстріли Херсона
Євген згадує один з епізодів, який яскраво показує, як війна стала буденністю для херсонців. Дорогою під Таврійськими мостами він побачив, як буквально за кількасот метрів від нього маршрутка була уражена обстрілом. Загиблий водій, поранені пасажири, швидка, яка приїжджає за хвилини — усе це тут відбувається так само “звично”, як у мирних містах робота комунальників.
“Як ти їдеш по Одесі чи Києву і бачиш, як комунальники виїжджають прибирати баки — і це нормально. А тут ти їдеш і бачиш: вразило дроном автобус чи машину. І ти виходиш допомагати. Це зовсім інше життя. Постійно страшно”, — згадує чоловік.
Повертаючись із Херсона в безпечніші міста, Євген особливо гостро відчуває контраст. У Херсоні люди живуть у постійному скануванні простору. Вони планують маршрути з урахуванням повідомлень у чатах, сигналів детекторів дронів і навіть часу доби. Тут звично перечекати обстріл 2–5 хвилин і лише потім рушити далі. Війна зробила херсонців надзвичайно уважними й водночас згуртованими. Те, що в інших містах виглядало б шоком, у Херсоні стало частиною реальності. Люди допомагають одне одному інстинктивно й без зайвих слів.
“Побачити людину з осколком у спині чи з кров’ю з шиї — для мене це ненормальний контент. Але в Херсоні це звичайна історія. І попри весь цей стрес, херсонці дуже згуртовано допомагають одне одному”, — каже він.
Під час обстрілу маршрутки, згадує Євген, цивільні діяли максимально скоординовано. Хтось викликав швидку, хтось допомагав пораненим, хтось регулював рух. Видно було, що частина людей має навички тактичної медицини. Усе це — ознака суспільства, яке живе у воєнному режимі, але не втрачає людяності.
Магазини, аптеки й робота Херсона
Попри постійні обстріли, у Херсоні працюють магазини, аптеки, лікарні та комунальні служби. Організація життя у місті сьогодні — приклад для багатьох громад в Україні. Особливо вражає рівень координації між службами.
“У магазинах усе є, в аптеках усе є, лікарні працюють, комунальні служби працюють. Те, як зараз організовано життя в Херсоні, — цьому могли б повчитися багато інших громад”, — зазначає засновник громадської організації “Місто сили” Євген Гілін.
За словами Євгена, те, що в тилу здається буденністю в Херсоні цілий квест. Під час морозів комунальники посипають тротуари піском та сіллю, і поруч з ними стоят озброєні бійці, які прикривають їх від можливих атак дронів.
Евакуація людей в Херсоні
Наприкінці четвертого року повномасштабної війни питання збереження не лише життя, а й психічного здоров’я стає для херсонців критичним. Постійний стрес, вибухи, дрони й напруження поступово виснажують людей. Жити в такому режимі роками — надлюдське випробування. Саме тому дедалі гостріше постає потреба у системній евакуації мешканців із небезпечних територій. Але на практиці все значно складніше.
“Нам точно треба думати, як зберегти свою голову, свої мізки, свій душевний стан. У Херсоні це дуже складно зробити, постійно перебуваючи там. Тому дуже не вистачає того, щоб відбувалася системна евакуація херсонців із Херсона”, — говорить експерт.
Водночас існує серйозна проблема: багато людей уже поверталися з евакуації назад у Херсон. Частина з них має статус ВПО і зазнала негативного досвіду в інших громадах. Через це переконати людей знову виїжджати стає дедалі важче. Для багатьох евакуація асоціюється не з безпекою, а з новими труднощами.
“Їм дуже складно пояснити, що евакуювавшись, ви будете щасливі, здорові, вам буде краще. Бо не побудована система реінтеграції ВПО в інших громадах. І виходить так: ти можеш виїхати, але стикаєшся з величезною кількістю бар’єрів і проблем”, — пояснює чоловік.
Йдеться не лише про житло, а й про школи, садочки, роботу, медицину. Ціни на оренду житла в багатьох містах зросли до рівня, який для переселенців є непосильним. Особливо це відчули люди, які виїжджали на Захід України на початку повномасштабної війни. Там, де раніше житло коштувало доступно, ціни злетіли в рази.
Майбутнє Херсона
Якщо тверезо оцінювати перспективи. Зараз немає ознак того, що безпекова ситуація в Херсоні зміниться найближчим часом. Саме тому держава й громади мають діяти наперед, враховуючи всі ризики. Головний із них — втрата людей.
“У нас попереду великий шлях. Ми розуміємо, що немає доказів того, що ситуація в Херсоні зміниться найближчим часом. Вона може залишатися такою самою або погіршуватися. Коли закінчиться війна — ніхто не знає. Тому ми повинні вживати заходів, які передбачать будь-які ризики”, — каже засновник громадської організації “Місто сили” Євген Гілін.
Найбільша цінність, — це люди. Саме їх держава має берегти, переконувати, підтримувати й супроводжувати у процесі евакуації та реінтеграції. Пояснювати, що виїзд — це не втеча, а інвестиція у життя й майбутнє дітей. Тому що Херсон сьогодні — це місто, де війна поруч у кожному кварталі. Але водночас це місто, яке живе, працює і не здається. Тут діти ходять до школи, лікарі рятують життя, волонтери допомагають військовим, а комунальники виходять на роботу під прикриттям зі зброєю.
Раніше ми писали, що Росія вдарила по навчальному закладу Херсона, як зараз виглядає будівля. А також, про те як росіяни катували цивільних в Херсоні — історія полоненого Романа Баклажова.
Одеса
Чорне море під контролем: російський флот втрачає силу
Великий десантний корабель РФ. Фото ілюстративне: росЗМІ
Морські дрони суттєво змінили ситуацію в Чорному морі. Російські кораблі дедалі рідше виходять у відкрите море. Це вплинуло і на можливості десантних операцій. Водночас Крим залишається важливим вузлом для армії РФ, але і він під постійними ударами.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Загроза десанту
Росія фактично втратила можливість проводити повноцінні десантні операції в Чорному морі. Через втрати кораблів і постійні удари по логістиці такі плани виглядають нереальними. Попри це, загроза повністю не зникла, поки у морі залишаються російські сили. Водночас навіть бази та тилові об’єкти ворога перебувають під вогневим тиском.
“Ну що до десантних операцій, це точно не можливо. Їхні заяви про окупацію Одеси чи Миколаєва — це, перепрошую, ні про що. Подивіться, скільки знищено великих десантних кораблів і як руйнується морська логістика. Удари по Криму, по Феодосії, по інфраструктурі флоту — все це впливає на його можливості. Так, ракети вони ще можуть запускати, але навіть Новоросійськ уже не є безпечним місцем”, — зазначив речник.
Кримський хаб
Крим і далі залишається ключовою базою для російських військ на півдні. Проте після ударів по переправах і логістиці навантаження на інфраструктуру зростає. Особливо це стосується Кримського мосту, який вже пошкоджений і працює з обмеженнями. Удари по залізниці та складах ускладнюють забезпечення військ.
Читайте також:
“Він залишається основним для південної операційної зони. Але після знищення паромної переправи навантаження лягає на Кримський міст, який уже пошкоджений. На півострові фактично не залишилось місць, куди б не могли дістати сили оборони. Кримський фронт сьогодні активний і результативний, а удари по логістиці тривають щодня”, — пояснив він.
Як повідомляли Новини.LIVE, після ударів по порту Новоросійська Росія втратила ще одну відносно безпечну базу в Чорному морі. Водночас загрози для України не зменшилися. РФ продовжує розвивати морські дрони та може посилити атаки на порти.
Також Новини.LIVE писали, що у ніч на 6 квітня українські безпілотники атакували російський фрегат “Адмірал Григорович”. Ступінь пошкоджень наразі уточнюють. Таких кораблів залишилося дуже мало. Це один із ключових кораблів РФ у Чорному морі.
Одеса
На Одещині викрили масштабну аферу з житлом для військових
Поліцейські на місці будівництва. Фото: Головне управління Нацполіції
На Одещині викрили масштабне привласнення коштів під час реконструкції казарми для військових. Директор будівельної фірми незаконно отримав понад 8 мільйонів гривень. Гроші виділялися на житло для військовослужбовців ЗСУ та їхніх родин. Чоловіку вже повідомили про підозру.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.
Деталі справи
Правоохоронці встановили, що Південне управління капітального будівництва Міноборони уклало договір із приватною компанією. Підрядник мав реконструювати двоповерхову казарму в Одеській області під житловий будинок на 39 квартир для військових. Слідство вважає, що 47-річний директор фірми вирішив використати бюджетні кошти у власних інтересах. Упродовж 2017–2020 років він вносив неправдиві дані до офіційних документів. Йшлося про обсяги виконаних робіт, використані матеріали та витрати, які фактично не відповідали реальності.
На підставі цих документів замовник перераховував кошти підряднику. Із загальної суми близько 11 млн грн, виділених на об’єкт, майже 8,4 млн грн, за версією слідства, були привласнені без виконання робіт у повному обсязі. Гроші, як зазначають правоохоронці, перевели на особисті рахунки фігуранта та рахунки іншої будівельної компанії. Надалі він розпорядився ними на власний розсуд.
Що загрожує
Наразі чоловіку повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про привласнення майна в особливо великих розмірах і службове підроблення документів, що спричинило тяжкі наслідки. Фігуранту загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.
Читайте також:
Інші справи
Зазначимо, раніше на Одещині правоохоронці викрили ще одну гучну справу, пов’язану з розкраданням майна для армії. За даними Державного бюро розслідувань, військовослужбовець продавав безпілотники та обладнання, які мали використовуватися для оборони південного регіону. Частину техніки він здав до ломбарду, іншу — реалізував за заниженими цінами.
Слідство встановило, що посадовець мав доступ до складу з розвідувальними дронами та засобами протидії ворожим БпЛА. За попередніми підрахунками, державі завдано збитків на понад 5,4 млн грн. Чоловіка затримали та повідомили про підозру, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одеському районі затримали чоловіка, який торгував гранатами. Його викрили під час продажу боєприпасів просто на вулиці. За небезпечний “товар” він отримав 100 доларів. Тепер йому загрожує ув’язнення.
Також Новини.LIVE писали, що військові на Одещині налагодили продаж зброї та боєприпасів. Вони виносили їх зі складів підрозділу і збували. Озброєння призначалося для оборони країни. Загальна сума угод перевищила 1,5 млн грн.
Одеса
Удари по Одесі: знищений дитячий садок та гуртожиток (фото)
Діра в будівлі гуртожитку. Фото: Новини.LIVE/Вікторія Яслик
В Одесі цієї ночі під ударом опинилися житлові будівлі, де люди мирно спали. Один із дронів влучив у гуртожиток — там загинули троє людей, серед них маленька дитина. Інший удар прийшовся по дитячому садку, який фактично знищено. Очевидці кажуть, що на порятунок були лічені секунди.
Журналісти Новини.LIVE побували на місцях ударів, поспілкувалися з одеситами та зафільмували наслідки.
Дивом врятувалися
Цієї ночі РФ атакувала Одесу дронами, вибухи лунали один за одним. Мешканець пошкодженого гуртожитку Даніїл розповів, що разом із дівчиною та мамою почув перший удар десь поруч, але не встиг навіть зреагувати. Коли ж другий дрон почав підлітати, вони вже інстинктивно кинулися до несучих стін.
“Коли було чути другий “шахед”, він глушив мотор. Ми швидко піднялися і підійшли до несучих стін. І буквально через п’ять секунд усе вибухнуло. Вікна повилітали, пил, нічого не видно”, — згадує Даниїл.
Паніка після атаки
Після вибуху в будинку почалася паніка. Люди хапали найнеобхідніше і спускалися вниз. Частина мешканців одразу кинулася допомагати іншим, не думаючи про власні речі. Даніїл каже, що повернувся до квартири вже пізніше — забрати документи та гроші.
Читайте також:
“Я спустився вниз, а потім через хвилин двадцять піднявся — забрав документи, гроші. Потім допомагав постраждалим. Дівчину виносив у швидку — у неї була травмована нога, вона вся синя була”, — розповів хлопець.
Удар по дитсадку
У Київському районі Одеси під час нічної атаки влучили у дитячий садок. Будівля зазнала значних пошкоджень — вибухова хвиля вибила вікна, зруйнувала частину стін і перекриттів. Після удару на місці спалахнула пожежа, яку рятувальникам вдалося загасити.
Зараз територія садочка виглядає як суцільна руїна. Серед уламків лежать дитячі іграшки, меблі та речі вихованців. Частина будівлі фактично знищена. Майбутнє закладу наразі невідоме.
Що відомо про атаку
У ніч на 6 квітня російські війська масовано атакували Одесу ударними безпілотниками. Пошкоджено дитячий садок, магазин, парк, житлові будинки та автомобілі. За даними Одеської обласної прокуратури, загинули троє людей — дві жінки та дитина віком 2,6 року. Ще щонайменше 16 людей дістали поранення, серед них троє дітей і вагітна жінка. Кількість постраждалих уточнюється.
Унаслідок атаки пошкоджено 20-поверховий житловий комплекс, частину шестиповерхового будинку, а також приватні домоволодіння та адміністративні будівлі. На місцях працюють правоохоронці, які документують воєнні злочини.
Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 5 квітня росіяни вкотре атакували Одесу ударними дронами. Окупанти поцілили у п’ятиповерхівку, у будинку пошкоджено фасад та скління, зруйновано балкони та квартири на двох поверхах.
Також Новини.LIVE писали, що кількість загиблих внаслідок російської атаки по Одесі 28 березня збільшилася до чотирьох людей. 3 квітня у лікарні помер чоловік, який отримав поранення під час обстрілу. Медики кілька днів боролися за його життя.
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова6 днів agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Відбудова4 дні agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
