Connect with us

Відбудова

що залишилося від амбітної програми і що робити далі

Published

on


Питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності

Відповідальність за вже вкладені ресурси має бути частиною державної стратегії та предметом системного парламентського контролю. Саме з цієї позиції Тимчасова слідча комісія аналізує стан реалізації ініціативи «Велике будівництво».

Програма, започаткована у березні 2020 року та скоординована Міністерством розвитку громад і територій, передбачала комплексне оновлення інфраструктури. Йшлося не лише про дороги чи соціальні об’єкти – вона охоплювала також розвиток культури та спорту.

Комісія здійснила парламентський контроль за ефективністю використання бюджетних коштів, зафіксувала технічну готовність об’єктів на момент вторгнення і станом на 2024–2025 роки та підготувала рекомендації щодо завершення або відновлення будівництва.

Мета – не пошук винних, а недопущення втрати вже вкладених коштів.

Серед пріоритетів програми «Велике будівництво» були «25 спортивних магнітів» – сучасні центри розвитку спорту, майданчики для всеукраїнських і міжнародних змагань, бази підготовки національних збірних щонайменше з п’яти олімпійських видів спорту та простори для масового спорту.

У 2020 році ввели в експлуатацію 125 об’єктів спортивної інфраструктури, з них 8 – у межах проєкту «спортивні магніти». У 2021 році Уряд додатково виділив 800 млн грн субвенції на будівництво ще 11 об’єктів, зокрема льодової арени у Маріуполі, палаців спорту в Рівному, Хмельницькому та Тернополі, комплексів в Умані, Тростянці, Новій Каховці.

Окремим напрямом стала «Велика реставрація», запроваджена відповідно до Указу Президента України № 329/2020. Йшлося про збереження пам’яток, реставрацію замків, музеїв та інших культурних об’єктів.

Повномасштабне вторгнення суттєво змінило фінансові та управлінські пріоритети держави. Частину об’єктів не завершили, частину – пошкоджено або зруйновано.

За інформацією Комісії, із 272 запланованих об’єктів 132 залишаються незавершеними. Загальна кошторисна вартість становить 10 626 860,17 тис. грн. У 2020–2022 роках передбачалося 8 082 213,32 тис. грн видатків, фактичні касові видатки – 6 694 682,082 тис. грн.

Окремої бюджетної програми «Велике будівництво» у державному бюджеті на 2020–2022 роки не було. Фінансування здійснювалося в межах чинних програм за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Після початку повномасштабної агресії ресурси спрямували на оборону та підтримку населення. Зміни до Бюджетного кодексу від 15 березня 2022 року дозволили спрямовувати залишки коштів місцевих бюджетів на потреби територіальної оборони, евакуацію та підтримку цивільних. Це дало можливість швидко переглянути бюджетні пріоритети.

Водночас важливо розуміти, що відбулося з уже профінансованими об’єктами, щоб вкладені ресурси не були втрачені.

Серед культурних об’єктів, які розглянула Комісія, – Шевченківський культурний центр («Шевченко HUB») у Каневі. Будівництво розпочалося ще у 1986 році. У 2003–2022 роках виконано робіт на суму 171 761,67 тис. грн, касові видатки у 2003–2023 роках становили 167 258,93 тис. грн. Кредиторська заборгованість – 4 502,74 тис. грн. Залишок кошторисної вартості станом на 01.01.2025 – 14 653,72 тис. грн у цінах 2021 року.

Виїзне засідання Робочої групи встановило, що об’єкт готовий приблизно на 90%. Будівля оснащена технікою, але добудова з початку повномасштабного вторгнення не ведеться через перерозподіл бюджетних коштів.

За інформацією Черкаської ОВА, для завершення потрібно 19 156,466 тис. грн, з яких 14 653,723 тис. грн – на завершення робіт, 4 502,743 тис. грн – на погашення кредиторської заборгованості.

Міністерство розвитку громад та територій зазначає, що реалізація можлива лише після внесення проєкту до Єдиної інформаційної системи публічних інвестицій та включення до Реєстру. Для завершення будівництва у 2026 році необхідне рішення про фінансування з державного бюджету в обсязі понад 19 млн грн.

Отже, йдеться не лише про оцінку минулих управлінських рішень. Це питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності. Чи будуть вони доведені до завершення, чи перетворяться на заморожені проєкти з втраченими інвестиціями. Саме для того, щоб цього не допустити, Комісія і здійснює свою роботу.



Максим Ткаченко, народний депутат, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури та спорту


* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Відбудова

Україна показала в Німеччині результати відбудови у Бородянці як приклад, який треба масштабувати

Published

on


Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зустрівся в Берліні з федеральною міністеркою житлового будівництва, міського розвитку та будівництва Німеччини Вереною Губерц.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Мінрозвитку.

Зазначається, що зустріч відбулася в межах робочого візиту української делегації на чолі з Президентом України Володимиром Зеленським до Німеччини.

«Обговорили посилення співпраці у сфері житлової політики, міського планування та комплексного відновлення – для нас це один із ключових напрямів. Як приклад – показали результати відбудови в Бородянці. Нам потрібно масштабувати цей досвід на інші зруйновані населені пункти», – зазначив Кулеба.

Читайте також: Німеччина підтримуватиме відновлення України на всіх рівнях

Він нагадав, що на сьогодні майже 500 тис. родин уже отримали державну підтримку в житловій сфері, зокрема завдяки механізмам підтримки Німеччини.

Окрему увагу сторони приділили розвитку серійного та модульного будівництва багатоповерхового житла.

Такий підхід дозволяє швидко зводити житло, забезпечувати енергоефективність та відповідати європейським стандартам якості.

Як повідомлялось, за даними Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), потреба у відновленні житлового сектору України на 31 грудня 2025 року становить 83,7 млрд дол.

Фото: Мінрозвитку



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Банки профінансували енергетичних проєктів на ₴41,5 мільярда

Published

on



У 21 області України банки в межах спільного меморандуму про готовність фінансувати відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак РФ забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення на 41,5 млрд гривень.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Національний банк.

“За даними опитування банків, за період з 1 червня 2024 року до 1 квітня 2026 року вони надали понад три з половиною тисячі кредитів бізнесу на суму 38,6 млрд грн та понад 16 тисяч – населенню на суму 2,9 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що банки долучилися до реалізації проєктів розбудови, реконструкції та відновлення генерації потужністю 1,517 ГВт. Найбільші обсяги фінансування в цьому напрямі надано на розбудову СЕС, газових і гідро / біо / вітрових установок.

Крім генерації, банки фінансують проєкти зі зберігання електроенергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів тощо), теплопостачання, модернізації теплообладнання. Потужність за цими проєктами становить 631 МВт.

У Нацбанку зауважують, що надані раніше кредити поволі погашаються частково або повністю, тож валовий портфель “енергетичних” кредитів юридичним особам станом на 01 квітня 2026 року становив 27,0 млрд грн, фізичним особам – 2,3 млрд грн.

Читайте також: До зими необхідно відновити захист 368 об’єктів енергетики – Зеленський

Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків із часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики, яка постраждала внаслідок масованих атак Російської Федерації. Базова ставка кредитування відповідно до цього меморандуму – від 13,5% річних.

У лютому 2026 року банки в доповненні до меморандуму про фінансування відновлення енергетики оновили орієнтовні умови фінансування інвестиційних проєктів, щоб сприяти більш гнучкому формуванню кредитних продуктів та розширити можливості для бізнесу. Наразі до меморандуму приєдналися 53 підписанти.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Зеленський підписав закон, який відкриває доступ до €134 мільйонів від ЄІБ

Published

on



Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком на €134 мільйони для відновлення доріг.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.

Ратифікація необхідна для набрання чинності фінансової угоди «Покращення мереж автомобільних доріг в рамках Ініціативи ЄС «Шляхи солідарності» («Відновлення транспортних мереж»)» між Україною та Європейським інвестиційним банком, підписаної 10 липня 2025 року у Римі.

У рамках реалізації угоди Європейський інвестиційний банк надасть Україні офіційну фінансову підтримку у вигляді позики в обсязі 134 млн євро для фінансування пріоритетних інвестиційних потреб у дорожньому секторі, що охоплюють реконструкцію та розвиток основних експортних маршрутів, консультаційні послуги з нагляду, співфінансування затверджених проєктів «Механізму «Сполучення Європи», спрямованих на поліпшення інфраструктури перетину кордону в рамках ініціативи ЄС «Шляхи солідарності», а також термінове відновлення та капітальний ремонт пошкодженої національної дорожньої інфраструктури.

Читайте також: В Україні цьогоріч відремонтували понад 3,5 мільйона квадратних метрів доріг

Реалізація проєкту буде спрямована на відновлення фізичних елементів, необхідних для забезпечення функціональності транспортної мережі та відновлення найбільш економічно важливих західних транзитних зв’язків, які з’єднують Україну з країнами ЄС, зокрема Польщею та Румунією.

Як повідомляв Укрінформ, 25 березня Верховна Рада ратифікувала фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком у рамках Ініціативи ЄС “Шляхи солідарності”.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.