Суспільство
«Бачу ціль – не бачу перешкод»: історія дівчини з ДЦП, яка навчилася водити авто й мріє про мандри
«Круто було б стрибнути з парашутом, пірнути у водоспад чи зустріти світанок десь на Ямайці», – каже Дар’я Остапенко
Одеситці Дар’ї – 22 роки. Із дитинства вона живе з руховими порушеннями церебрального походження, має другу групу інвалідності. У дівчини активне життя, вона працює тренеркою у кінному клубі, стріляє з лука та арбалета. Свою історію вона розповіла кореспондентам Укрінформу.
“Я СТІЙКА, ЗАЙМАЮСЯ НАРІВНІ З УСІМА”
– Коні дуже позитивно впливають на психіку людини, заспокоюють нас на нейробіологічному рівні. Ці тварини «керуються» ногами – від коліна до п’яток, а це саме ті місця, з якими у мене проблеми. Я мала б іти в адаптивний кінний спорт, але маю стійкий і пробивний характер, тож займаюся нарівні з усіма, – каже Дар’я.
У кінному клубі дівчина працює з двома кіньми – Азою та Донгаром.
– Вони дуже чутливі, реагують на мій голос і так взаємодіють. Донгар – професійний спортсмен: йому вистачає мого легкого імпульсу, щоб зрозуміти, що робити. У листопаді я зайняла друге місце на місцевих змаганнях, – розповідає Дар’я.

Ділиться, що планує опанувати іповенцію (метод психологічної реабілітації та арттерапії, заснований на взаємодії людини з конем без обов’язкової верхової їзди).
Навчалася Дар’я у Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського на дефектолога. Тоді ж зрозуміла, що за фахом працювати не зможе.
– Ми вивчали особливості роботи організму і психіки людей із синдромом Дауна, аутизмом, ДЦП тощо. Моїм завданням було б допомагати людям із порушеннями мовлення, відштовхуючись від їхніх особливостей. Я хотіла працювати з особливими дітками, але виявилося, що для мене це важко психологічно. Мені складно взаємодіяти й не сприймати все на себе, – пояснює вона.

Нині Дар’я – магістрантка факультету іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Вчиться дистанційно. А ще – пише вірші й малює, проходить курси дизайну: “Я багато зображаю чорною ручкою або лінером. Наприклад, розмалювала собі чохол для телефону”.
«У ТРАНСПОРТІ ЛЮДИ ІНОДІ РОБЛЯТЬ ВИГЛЯД, ЩО МЕНЕ НЕМАЄ»
Під час очного навчання дівчина жила в гуртожитку на Дегтярній вулиці в Одесі, до навчального корпусу на Фонтанській дорозі добиралася громадським транспортом.
– По-перше, водії можуть просто не зупинитися, коли бачать на зупинці людину з інвалідністю. По-друге, зауважила байдужість людей, які роблять вигляд, що мене просто не існує. По-третє, у маршрутках дуже мала відстань між кріслами, і людям з інвалідністю важко сидіти, навіть якщо хтось поступиться місцем. Також у деякому транспорті надто високі сходинки, важко піднятися. Часом ти маєш якось пройти через переповнений салон до водія, щоб вийти через передні двері. З тростиною це дуже важко, – розповідає дівчина.

Додає, що був випадок, коли їй довелося навіть сісти на коліна незнайомому юнакові, аби він усе ж поступився місцем. Бувало й таке, що від спеки Дар’я втрачала свідомість у громадському транспорті: “Із дитинства в мене температура 37,3. Якщо влітку дуже спекотно, я не витримую”.
Зауважує, що людям з інвалідністю дуже важко долати залізні сходи, яких у Одесі чимало. Адже на них між сходинками застрягають ноги.
– Здорова людина підніметься ними без проблем. Я ж неодноразово падала, набивала синці та садна, – ділиться співрозмовниця.

ЯК УДАЛОСЯ ЗДІЙСНИТИ МРІЮ — СІСТИ ЗА КЕРМО
На права Дар’я мріяла скласти з 14 років. Каже: не мала жодних сумнівів, що зробить це.
– Мене дуже приваблювала думка, що пересуватися можна спокійно та самостійно, не користуючись міським транспортом. Я дуже його не люблю, він незручний і не адаптований для людей з інвалідністю. А ще ж круто взяти й зірватися, наприклад, на море! Спочатку я чекала свого 18-річчя, але на той час припала епідемія ковіду, потім почалася війна і було не до того, – каже вона.
Однак, за словами дівчини, сісти за кермо її остаточно надихнув вдалий досвід водіння знайомих, які пересуваються на кріслі колісному: “Якщо чоловік із першою групою інвалідності може керувати величезним джипом, чому я не зможу? Бачу ціль – не бачу перешкод”.

Для навчання дівчина обрала «безбар’єрну автошколу», що діє на базі Одеського державного університету внутрішніх справ. Тут навчаються 10 тижнів, із яких чотири – теоретичні. Після цього студенти складають іспит і одразу беруться до практики. В автошколі є спеціально обладнані автомобілі з механічною та автоматичною коробками передач.
Теорію Дар’я склала з другої спроби.
– Мені було дуже цікаво вчитися. Однак на іспиті стикнулася з «каверзною» постановкою питань і заплуталася не тому, що не знала відповіді, – з тієї причини, що неправильно зрозуміла зміст запитання. Довелося перескладати, – пригадує.
Дівчина навчалася на автівці з ручним керуванням.
– Якщо автомат і механіка мають педалі, то при ручному керуванні газ і гальмо натискаються ручкою. На автівці, на якій навчалася я, натиск на себе означав рух уперед, від себе – гальмування. На кермі в мене був багатофункціональний джойстик. За його допомогою треба вмикати ті ж склоочисники, адже права рука має бути на ручці, – пояснює дівчина.
Вона добре пам’ятає свій перший виїзд на навчальній автівці.
– Це дуже відповідальний і хвилюючий момент. Ти несеш відповідальність не лише за себе й інструктора поряд, а й за інших учасників дорожнього руху. Невідомо, звідки можуть вискочити наші «милі» люди на електросамокатах, – зауважує.
Інструктор організував її перший виїзд не завантаженими міськими вулицями, а там, де небагато пішоходів і світлофорів: “Я звикла до габаритів автомобіля, і потім ми почали виїжджати в місто. Повільно, десь 30 км на годину”.

ПРИЙНЯТИ ТА ПОДОЛАТИ СТРАХ
Були у водійки-початківця й важкі моменти під час навчання.
– Якось після курсів мене забрала подруга на своєму авто. Я сиділа на пасажирському сидінні. Ми їхали якимись вузькими двориками: там ходили матусі з візочками, на дорозі бавилися діти, бігали тварини, їхали зустрічні автомобілі, з якими було важко розминутися. І тоді мені стало страшно – я уявила себе на місці водія. Зрозуміла, з якою кількістю факторів одночасно доводиться стикатися кермувальнику. Просто прийняла цей факт: так, мені страшно, я ще не готова самостійно водити, але продовжую вчитися й даю собі час підготуватися, – каже вона.
За шість тижнів опанування практичних навичок водіння дівчина складала іспит у сервісному центрі МВС.
– Приїхали мої викладачі, привезли автівку, на якій я навчалася. Поки я чекала своєї черги, спостерігала, як двоє людей не склали іспит, навіть не виїхавши з парковки. Один забув увімкнути поворотник, а інший переплутав газ і гальмо. Після цього моє серце йокнуло, але я взяла себе в руки, прокрутила в голові теоретичні знання, продумала маршрут – і все було добре. Вдихнула, видихнула й поїхала, – каже дівчина.

“ТАНЦЮЮ ПІД ПІСНІ ВУЛИЧНИХ МУЗИКАНТІВ І УСМІХАЮСЯ”
Мріє Дар’я про мандри.
– Сенс життя – у пізнанні нового. Я вважаю, що ми прийшли у цей світ, щоб прожити життя з усіма дарованими нам відчуттями. Ми відчуваємо смак, запах, дотики. Круто було б стрибнути з парашутом, пірнути у водоспад чи зустріти світанок десь на Ямайці. Світ дуже цікавий, і мені прикро, що люди не завжди можуть зупинитися й подивитися довкола. Я люблю спостерігати за людьми. Вони кудись поспішають, заклопотані, дивляться в екрани телефонів. Чи живуть вони насправді? Ні, – каже Дар’я.
Дівчина вважає, що останнім часом сучасне суспільство стало більш готовим до сприйняття людей з інвалідністю.
– Молодь до 30 років значно лояльніше ставиться до людей з інвалідністю, аніж люди старшого віку. Гучні безтактні питання про мій стан я найчастіше чую від дорослих жінок, – додає Дар’я.
На її думку, великою проблемою для людей з інвалідністю є страх.
– Він сковує. Я з 13 до 14 років після важких моментів у житті просто сиділа вдома й читала книги. Боялася спілкуватися з людьми. Але потім усвідомила, що життя одне і його треба жити. Зараз я танцюю під пісні вуличних музикантів і усміхаюся. Не треба боятися, як на нас подивляться інші та що про нас подумають. Коли людина може без страху проявляти свої емоції та почуття – це краса, – каже вона.
Ганна Бодрова, Одеса
Фото Ніни Ляшонок та надані Дар’єю Остапенко
Суспільство
Святий Престол однозначно підтримує територіальну цілісність України
Святий Престол однозначно підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність України.
Про це заявив в інтерв’ю Українському радіо посол України у Ватикані Андрій Юраш.
За його словами, українська дипломатія зараз головний акцент робить на максимальних зусиллях для досягнення справедливого миру і перемоги у збройному протистоянні із Росією, і в цьому контексті важлива роль відводиться відносинам зі Святим Престолом. Дипломат нагадав, що у липні Україну відвідали два офіційні представники Ватикану, з якими зустрівся Президент Володимир Зеленський.
“Було обговорено принципові речі… По-перше, максимальна гуманітарна підтримка. Це і практичні речі, і продовження кількох гуманітарних акцій допомоги Україні, які з ініціативи Святого Престолу були дуже активно або розпочаті, або максимально розширені з перших днів збройної агресії проти України. А по-друге, це максимальна допомога Україні на міжнародній арені за допомогою усіх тих важелів, можливостей, дипломатичних каналів, які має Святий Престол”, – наголосив посол.
Він підкреслив, що Святий Престол однозначно підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність України. За його словами, Ватикан “дуже активно працює для забезпечення і реалізації базових напрямів, які Україна очікує”. Зокрема, йдеться про підтримку євроінтеграції України. У цьому зв’язку Юраш нагадав, що у червні 2022 року перед ухваленням рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйн мала переговори з тодішнім Папою Римським Франциском, головною темою яких було питання України.
“Однозначна позиція, в тому числі Святого Престолу, спрацювала дуже позитивно для того, щоб у максимально стислі терміни вирішувалося багато питань. Сьогодні ми маємо подібну тенденцію продовження тих самих напрямів, але маємо розширену географію допомоги і сприяння Україні у контексті цієї війни, яка триває на нашій землі. Це і багато зусиль, наприклад, щодо налагодження більш продуктивної взаємодії української дипломатії з багатьма країнами, представниками конкретно Латинської Америки, де Святий Престол має дуже потужні впливи і можливості реалізації своєї політики, з одного боку”, – зазначив посол.
Нині, за його словами, у центрі уваги злочинний рекрутинг росіянами представників Африканського континенту на війну проти України обманним шляхом: коли представників африканських країн запрошують на навчання або роботу в Росію, а потім їх інтегрують і залучають до воєнних дій.
“І в цьому контексті є абсолютне розуміння, що в тому числі і за сприяння Святого Престолу буде велика кампанія роз’яснення і долучення до тих акцій, які б унеможливили дію і впливи Росії щодо вербування нових найманців”, – наголосив Юраш.
На його думку, від початку повномасштабного вторгнення відносини між Україною і Ватиканом поглибилися і набули стратегічного характеру. “Такого типу близькості стосунків між Україною і Святим Престолом, я думаю, у нашій історії, від часу відновлення дипломатичних відносин у 1992 році, ще не було. Лише з Папою Левом XIV наш Президент зустрічався вже тричі”, – підкреслив Юраш.
Він наголосив на активній залученості Ватикану до повернення українських полонених додому. “Коли кардинал Маттео Дзуппі у липні приїжджав до нашої країни, без жодних сумнівів Україна надала йому можливість відвідати табір, в якому утримуються російські полонені. Зараз очікуємо візиту кардинала Маттео Дзуппі також до Росії, де ми дуже сподіваємося, що він матиме нагоду відвідати місця утримання українських полонених. На жаль, Росія відмовляє, і пресинг у цьому сенсі з боку Святого Престолу з боку безпосередньо кардинала є дуже потужний”, – сказав дипломат.
Окрім того, додав він, продовжуються гуманітарні акції, розпочаті з метою допомогти людям, які щодня страждають від жахів війни.
“Це постійна взаємодія, наближення або вже й досягнення рівня стратегічного порозуміння і партнерства, наскільки це можливо в рамках сповідуваної Святим Престолом парадигми універсальної своєї місії, місії примирення.., яка базується на принципах нібито нейтральності та невтручання, але насправді передбачає особливе наближення, допомогу і постійну взаємодію з тією стороною, яка страждає, яка зазнає агресії. І ні в кого – у світі загалом, у Святому Престолі, в очільників чи вірян,.. – ні в кого не виникає питань, хто несе відповідальність за цю війну, із ким координувати і як діяти для того, щоб зупинити жахи, насильство і терор, що його українці кожного дня відчувають з російського боку”, – підкреслив Юраш.
Як повідомляв Укрінформ, у липні Україну відвідав спецпосланець Папи Римського Лева XIV архієпископ Пол Річард Галлагер. Делегація Святого Престолу стала свідком російського обстрілу в ніч проти 19 липня.
Перед цим візит в Україну здійснив кардинал Святого Престолу Маттео Дзуппі.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Дитсадкам Одещини виділили дев’ять мільйонів від UNITED…
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про розподіл 41,1 мільйона гривень, акумульованих через UNITED24 на облаштування закладів освіти у прифронтових регіонах. Одеська область отримає майже дев’ять мільйонів гривень.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Кошти витратять на придбання меблів, комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення, резервного живлення та забезпечення інших потреб освітніх закладів.
“Діти мають здобувати якісну освіту незалежно від того, наскільки близько їхня громада розташована до лінії фронту чи з якими енергетичними викликами вона стикається”, — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
Заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко зазначила, що результат буде залежати від спільної роботи всіх рівнів управління. Після ухвалення рішення громади та засновники закладів мають оперативно реалізувати закупівлі, щоб кошти якнайшвидше перетворилися на конкретні зміни для дітей, студентів і педагогів. Тож ефективність використання грошей буде залежати від роботи на місцях.
Раніше після звернення Інтента в МОН Ігор Федянін, студент з прифронтового Херсону, який пропустив екзамен через атаку дронів, отримав дозвіл взяти участь у повторній сесії. Апеляційна комісія при Українському центрі оцінювання якості освіти переглянула апеляцію і дала позитивне рішення.
Одеса
Плетенчук про морський коридор, атаки РФ і ППО в Криму
Палаюче судно в морі. Фото ілюстративне: Військово-морські сили
У Чорному морі загострилася ситуація навколо українського судноплавства. Росія посилила атаки на морські маршрути та судна, а роботу морського коридору наразі фактично призупинено. Водночас українські сили шукають способи зменшити загрозу для судноплавства та послабити російські можливості в регіоні.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Атаки на Одещину
Російські війська останнім часом змінили тактику ударів Одещині. За словами Плетенчука, окупанти почали частіше застосовувати баражуючі боєприпаси та реактивні безпілотники. Українські сили намагаються зменшити загрозу для судноплавства. До протидії російським атакам залучають різні підрозділи, зокрема авіацію та дрони-перехоплювачі.
“Звісно, все, що можемо, ми робимо для того, щоб нівелювати максимально ці атаки. В будь-якому разі будемо і надалі працювати над цим”, — сказав Плетенчук.
Він зазначив, що нинішня ситуація не є першою кризою для українського судноплавства під час повномасштабної війни. За його словами, раніше Військово-морські сили вже знаходили способи виходу з подібних ситуацій.
Читайте також:
“Працюють і дрони-перехоплювачі. Ми бачили подібні кризи. На жаль, за період повномасштабного вторгнення вона не перша і навіть не друга”, — розповів речник.
Удари по ППО в Криму
Днями бійці ГУР знищили російський зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-С1” в окупованому Криму. За словами Плетенчука, такі ЗРК є важливою частиною системи прикриття російських об’єктів, а їх знищення послаблює можливості ворога. Знищення мобільної системи ППО є складним завданням, оскільки її важко виявити та уразити. Тому кожна така втрата має для російських військ окреме значення.
“Такі знищення — це про зменшення спроможностей ворога щодо прикриття об’єктів. В цьому разі в Криму конкретно”, — пояснив Плетенчук.
Він також звернув увагу на ситуацію біля Керчі, де російські військові періодично зазнають втрат. На його думку, якщо оцінювати ситуацію з погляду військової математики, знищення російських засобів ППО є вигідним для України.
“Якщо ситуацію розглядати, ви бачите, що фактично росіяни так само залишилися без навігації в Чорному морі. Проте там рахунок пошкоджених суден йде в інших порядках. І він на порядок більший”, — зазначив речник.
Блокада Чорного моря
Раніше з’явилася інформація, що Туреччина нібито обмежила прохід танкерів через Босфор до портів Одеси та Новоросійська. Згодом повідомлялося, що Анкара відкрила прохід. Плетенчук зазначив, що офіційного підтвердження блокади з боку Туреччини не бачив. За його словами, скупчення суден у Мармуровому морі спостерігалося ще до появи повідомлення Bloomberg. При цьому частина суден, які мали прямувати до російських портів, змінила свої плани.
“Насправді повідомлення це не носило офіційного характеру, тому я трошки сумнівався щодо реалістичності цієї інформації, тому що я принаймні таких публічних заяв з боку Турецької Республіки не бачив”, — сказав Плетенчук.
Водночас, за його словами, зараз ситуація суттєво не змінилася. Навігація українським морським коридором фактично призупинена.
“Стосовно зараз навігації нема, тобто проходів нема. І відповідно, як вже було заявлено представниками профільного міністерства, стосовно зараз призупинена фактична робота коридору”, — зазначив речник ВМС.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія останніми місяцями значно посилила атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру України. Найбільший тиск фіксують у Чорному морі, де ворог намагається ускладнити роботу морського коридору. Ситуація залишається складною, однак українські захисники продовжують оборону. Морський експорт повністю не зупинений.
Також Новини.LIVE писали, що російський Чорноморський флот фактично втратив можливість вільно діяти у Чорному морі. Більшість кораблів РФ не виходить у відкриту акваторію, а ракетні пуски росіяни проводять безпосередньо з гаваней. Водночас для Одеси та морського коридору залишаються серйозні загрози з боку авіації, ракет і безпілотників.
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Події6 днів agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Відбудова6 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Події5 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Суспільство6 днів agoУ Десантно-штурмових військах розповіли про основні причини СЗЧ
