Суспільство
Одеські нардепи задекларували шуби, діаманти та нерухомість за кордоном Анонси
Традиційний сезон декларування доходів знову підсвітив фінансове життя народних обранців. Аналіз оновлених звітів обранців у Верховній Раді від Одеської області за 2025 рік демонструє не лише стабільність статків, а і їхнє відчутне зростання. При чому більшість одеських депутатів продовжують нарощувати капітали, часто завдяки успішному бізнесу своїх дружин та валютним заощадженням.
Центр публічних розслідувань разом з Інтент зібрали докупи дані про доходи, нерухомість, землю та предмети розкоші, щоб побачити повну картину депутатського добробуту.
Мільйонні статки та родинні активи
Добробут депутатських родин продовжує зростати, а дружини політиків залишаються основними “годувальниками”. Порівняння з даними за 2024 рік свідчить про певні рокіровки в рейтингу, хоча лідери залишаються незмінними.
Лідером рейтингу незмінно залишається Олексій Гончаренко. У 2025 році сукупний дохід його родини зріс до 10,7 млн грн (проти 9,5 млн у 2024-му). Власний дохід депутата також продемонстрував невеликий ріст – з 3 млн до 3,2 млн грн. Варто нагадати, що у 2023 році родина отримувала 9,7 млн грн, тож після незначного просідання у 2024-му, доходи Гончаренків знову пішли вгору.
На другому місці впевнено тримається Анатолій Урбанський. Його сімейний бюджет за рік збільшився з 6,6 млн до 6,9 млн грн. Проте особистий дохід політика дещо знизився: якщо у 2024 році він декларував майже 596 тис. грн, то у 2025-му ця цифра впала до 500 тис. грн. Як і раніше, фінансову стабільність родини забезпечує бізнес дружини.
Суттєвий ривок зробив Степан Чернявський, який піднявся на третю сходинку рейтингу. Якщо у 2024 році родинний дохід складав 2,7 млн грн, то у 2025-му він сягнув 3,3 млн грн. Цікаво, що особистий дохід депутата при цьому скоротився: з 1,8 млн грн у 2024-му до 0,8 млн грн у 2025-му, що вказує на різке зростання доходів членів його сім’ї.
Сергій Колебошин у 2025 році задекларував 3,1 млн грн сукупного доходу, з яких майже все – 3 млн грн – його власний заробіток. Це дозволило йому закріпитися у п’ятірці лідерів.
Натомість Іван Шинкаренко, який у 2024 році посідав третє місце з доходом 3,7 млн грн, у 2025-му дещо втратив позиції, задекларувавши сукупно 2,9 млн грн. Його особистий внесок склав 0,7 млн грн (проти 1,1 млн грн роком раніше).
Цього року до топу не потрапив Микола Скорик. Якщо у 2024 році його родина задекларувала 3,6 млн грн, що забезпечило йому місце в п’ятірці, то дані 2025 року не дозволили йому конкурувати з більш заможними колегами.
Також продовжує перебувати поза межами рейтингу Олександр Горенюк. Після 2023 року, коли він зник з топу через відсутність у декларації даних про майно дружини, ситуація не змінилася: його особистий дохід не дозволяє йому повернутися у лідери за фінансовими показниками.
Нагадаємо, що рейтинг назавжди залишила Тетяна Плачкова (достроково склала повноваження у 2023 році), чий партнер раніше встановлював недосяжні для нинішніх фігурантів рекорди (понад 42 млн грн у 2022 році).
Кеш у сейфах та “взаємодопомога” родичів
Грошові активи одеських нардепів у 2025 році демонструють не лише фінансову стабільність, а й певну недовіру до банківської системи – більшість лідерів рейтингу продовжують віддавати перевагу готівці.
Абсолютну першість утримує Антон Кіссе. Його родинні заощадження сягнули 53,7 млн грн. При цьому сам депутат особисто володіє сумою у 33,2 млн грн. Як бачимо, зростання статків Кіссе є “тихим, але впевненим”: від 47,7 млн грн у 2022 році до нинішніх рекордних показників.
На другу сходинку з великим відривом увірвалася родина Олексій Гончаренко. Сукупні активи сім’ї зросли з 34,7 млн грн у 2024 році до вражаючих 51,7 млн грн у 2025-му. Проте левова частка цих коштів – це капітал дружини. Сам нардеп задекларував лише 2,5 млн грн особистих заощаджень (що майже вдвічі менше, ніж роком раніше, коли він мав 4,8 млн). Це свідчить про те, що фінансове ядро родини остаточно змістилося в бік бізнес-активів партнерки.
Третє місце знову за Степаном Чернявським. Його родинні активи практично не змінилися: 23,6 млн грн у 2025 році проти 22,8 млн у 2024-му. Депутат залишається “охоронцем” сімейного капіталу – йому особисто належать 21,5 млн грн, більшість з яких традиційно зберігається у готівці.
На четвертій позиції – Юлія Діденко із сукупним показником 17,5 млн грн. Особисто депутатка володіє 7 млн грн. Варто зауважити, що фінансова історія подружжя Діденків (її чоловік – голова облради Григорій Діденко) залишається під пильною увагою правоохоронців. Після обшуків НАБУ та справ про “незаконне збагачення”, родина продовжує декларувати значні суми кешем, хоча ще у 2022 році офіційно не мала валюти на рахунках.
П’ятірку замикає Іван Шинкаренко, родина якого задекларувала 8 млн грн. Власні кошти обранця становлять 5 млн грн.
Цьогоріч у топі не зафіксовано Анатолія Урбанського. Якщо у 2024 році він замикав п’ятірку з 9,1 млн грн (і це були виключно особисті кошти, оскільки заощадження дружини раптово “зникли” з декларації), то у 2025-му його показники у 3,2 млн грн не дозволили йому конкурувати з іншими мільйонерами.
Також варто згадати про “тінь” минулих років – Тетяну Плачкову. Її рекорди у 89 млн грн (2023 рік) залишаються недосяжними для нинішнього складу одеського представництва в Раді.
Болгарські апартаменти та дачні “маєтки”
Якщо в доходах та заощадженнях ми бачили певну динаміку, то в питанні нерухомості одеські обранці демонструють завидну стабільність або ж поступове розширення життєвого простору.
Незмінним “королем нерухомості” залишається Антон Кіссе. У 2025 році площа житла його родини склала 1465 кв. м. Особисто депутату належить 989 квадратів. Нагадаємо, географія власності Кіссе вражає: це справжній десант у Болгарії (п’ять квартир), а також об’єкти в Києві та Одесі. Схоже, теза про те, що “житла багато не буває”, стала життєвим кредо політика.

Другу сходинку впевнено посідає Микола Скорик. Його родинний актив залишився незмінним – 862 кв. м. Левова частка цієї площі припадає на будинок у Дальнику (629 кв. м), який за масштабами більше нагадує маєток, ніж звичайну дачу. Сам депутат офіційно володіє лише 172 квадратами, решта традиційно записана на дружину.
Несподівано високу позицію у 2025 році посів Олександр Горенюк із показником 579 кв. м. Це суттєвий стрибок, враховуючи, що особисто йому належать лише 112 кв. м. Родинний фонд нерухомості депутата у 2025 році поповнився будинком під Києвом площею 451,5 кв. м. Торік нардеп вказував, що лише має право користуватись цим будинком, а власницею житла є Катерина Солоненко. Однак на зараз власником Горенюк декларує сина Дмитра.
Далі за списком йдуть депутати, чиї показники майже не змінилися:
- Анатолій Урбанський: родина володіє 347 кв. м. Цікаво, що сам нардеп офіційно має 0 квадратів – уся нерухомість (будинок і пів квартири в Одесі) перебуває у власності дружини.
- Олексій Гончаренко: сукупна площа житла зросла до 344 кв. м (проти 343 кв. м у 2024-му). Депутат є власником більшої частини цього майна – 264 кв. м.
- Степан Чернявський: родинні 311 кв. м практично дублюють минулорічний звіт. Сам обранець володіє 221 квадратом.
Варто згадати, що раніше рейтинг прикрашали Олексій Леонов, проте після того, як він перестав вказувати дружину в декларації, з його звітності зникли сотні квадратних метрів. Що стосується “безхатченків” за власним бажанням, то нардеп-втікач Артем Дмитрук та його колега Олександр Ткаченко продовжують офіційно жити “на валізах”, декларуючи лише орендоване майно.
Бізнес-активи, латифундії та автопарки
Статус головного аграрія Одещини третій рік поспіль утримує Степан Чернявський. Його земельний банк залишається незмінним – 19 га, більшість з яких розташовані на Херсонщині. Стабільність у 190 тисяч кв. м депутат демонструє ще з 2022 року.
На другій позиції – Антон Кіссе. Його родина у 2025 році продовжує володіти 15,5 га землі. Для порівняння, решта депутатів виглядають значно скромніше: наприклад, Микола Скорик роками не змінює свої “кримські” та одеські 0,2 га, а Юлія Діденко так само стабільно володіє 0,1 га в Угорщині.
У розділі нежитлової нерухомості лідери теж не здають позицій:
- Степан Чернявський: у 2025 році задекларував 593 кв. м (проти 576 кв. м у 2024-му). В його активі – магазини в Одесі та Чорноморську, а також пташник у Подільському районі.
- Антон Кіссе: родинна площа нежитлових об’єктів склала 365 кв. м у 2025 році. Проте сам обранець тепер особисто володіє більшою частиною активів – 316 квадратами.
- Іван Шинкаренко: задекларував 159 кв. м (проти 158 кв. м роком раніше).
У 2025 році звання “автокороля” підтверджує Антон Кіссе. В його родині 4 транспортні засоби: у нардепа – Porsche Cayenne та катер, у дружини – Renault Kadjar та вантажівка Toyota.
Родина Чернявських має 2 одиниці транспорту (особисто у депутата – 0), що є скороченням порівняно з минулим роком. У Анатолія Урбанського у родині 2 автівки, оформлені на дружину: Bentley Bentayga та Mercedes-Benz G 63 AMG.
Велика група депутатів (Гончаренко, Колебошин, Скорик, Діденко) офіційно не має власного транспорту, користуючись елітними іномарками (Audi SQ8, Mercedes-Benz GLE тощо) на правах безоплатного користування.
Коштовності та “приємні дрібниці”
Найрозкішнішим набором коштовностей третій рік поспіль може похвалитися родина Анатолія Урбанського. У 2024–2025 роках нардеп стабільно декларує п’ять годинників люксових брендів: Rolex, Breguet та Patek Philippe. Його дружина володіє ювелірними гарнітурами від Damiani, Chaumet та Boucheron, чотирма шубами та трьома дизайнерськими сумками (Hermes та Fendi).
Не відстає у питаннях статусу і Юлія Діденко. У 2024–2025 роках вона декларує італійські ювелірні гарнітури з діамантами та рожевими перлинами, Rolex та хутряне пальто з норки з коміром із соболя. Чоловік нардепки має чотири годинники, один із яких оцінюється майже в пів мільйона гривень.
Інші фігуранти рейтингу також не зраджують своїм звичкам:
- Антон Кіссе декларує швейцарські годинники Breguet та Zenit Elite, а його дружина – Franck Muller.
- Артем Дмитрук продовжує триматися власного стилю: три ікони, золотий годинник “Poljot de luxe” та ВАЗ 1976 року випуску.
- Микола Скорик стабільно вказує наявність одного цінного наручного годинника.
Ротації майна та фінансові зобов’язання
Аналіз декларацій одеських обранців за 2025 рік також виявив суттєві зміни у структурі власності:
- Сергій Колебошин продав квартиру в Овідіополі, натомість придбав два будинки вартістю понад мільйон гривень та земельну ділянку. Його дружина також придбала землю та магазин.
- Степан Чернявський продав вантажівку MAN L 2000 та легковик Volkswagen Polo.
- Микола Скорик та Олександр Ткаченко мають значні борги: у Скорика – 3 млн грн перед депутатом Одеської міськради Олександром Едельманом, у Ткаченка – кредит понад 4,15 млн грн. При цьому брат нардепа Андрій позичив дружині обранця Анні 5,1 млн грн.
- Олексій Гончаренко на одному з його банківських рахунків зберігає символічний 1 фунт стерлінгів.
Що ж “сімейний підряд” залишається головною стратегією добробуту одеських політиків. Поки самі обранці працюють на державу за офіційну зарплату, їхні активи зростають завдяки дивідендам дружин та курсовій різниці на валютні заощадження. Стабільна любов до люксових брендів, швейцарських годинників та накопичення готівки залишаються незмінними рисами політичної еліти регіону.
Суспільство
Україна домовилася про залучення €251 мільйона на житлові програми
Мінрозвитку та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) домовилися про новий фінансовий пакет обсягом 251 млн євро на житлові програми.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«Під час Ukraine Recovery Conference 2026 разом із Банком розвитку Ради Європи домовилися про новий пакет рішень, який дозволить розширити діючі житлові програми», – йдеться в повідомленні.
Так, додаткові 100 млн євро будуть залучені на житлові сертифікати за програмою «єВідновлення». Це продовження проєкту HOME, у межах якого 50 млн євро надає БРРЄ, ще 50 млн євро – уряд Італії.
Сторони підписали також заяву про розширення програми «Житло для ВПО з ТОТ», яка передбачає залучення 80 млн євро. Це дозволить профінансувати близько 2 000 житлових ваучерів для ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни серед внутрішньо переміщених осіб.
За підтримки БРРЄ в Україні стартує програма «Житло для ветеранів». На неї буде залучено 60 млн євро, що дозволить надати понад 1 500 пільгових іпотечних кредитів захисникам і захисницям.
Ще понад 11 млн євро грантового фінансування буде спрямовано на розвиток механізму «єВідновлення». Йдеться про посилення роботи місцевих комісій, удосконалення процедур розгляду заяв, запуск нових сервісів підтримки громадян та розвиток механізмів відбудови індивідуального житла.
Загалом Україні вдалося домовитися про залучення понад 251 млн євро на розвиток житлових програм та підтримку українців, які втратили свої домівки через російську агресію.
Як повідомлялося, Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) схвалила дві нові позики для України на загальну суму 140 млн євро.
Фото: Телеграм Олексій Кулеба
Суспільство
Чи зможе росія знову заблокувати Чорне море Анонси
Останнім часом почастішали випадки нападів на цивільні торговельні судна з боку країни-агресора. Складається враження, що у відповідь на енергетичні санкції України щодо російських НПЗ та інших нафтових об’єктів з боліт вирішили подати сигнал про відновлення блокади чорноморських портів.
Зокрема, 10 червня ударними БпЛА в акваторії Чорного моря росіяни атакували два суховантажних судна під прапором Барбадосу та Панами, які прямували морським коридором. 19 червня відбулася чергова атака. Загинув один член екіпажу, двоє моряків отримали поранення.
Коротка історія блокади
Під час дії зернового коридору (1 серпня 2022 – 17 липня 2023 рр.), попри постійні російські погрози, серйозних підтверджених випадків ураження торговельних суден безпосередньо в рамках Чорноморської зернової ініціативи було небагато. Фактично основними цілями були портові термінали, зерносховища та інфраструктура, а не самі судна. Тому можна говорити, що під час роботи зернової угоди масового ураження торговельного флоту не відбувалося.
Після припинення зернової угоди (з 18 липня 2023 року) ситуація змінилася. У другій половині 2023 року підтверджено пошкодження щонайменше двох суден під прапорами Ліберії та Панами. За 2024 рік постраждало до 15 суден. У 2025 році атаки продовжилися. За заявами української сторони, до середини 2025 року кількість пошкоджених торговельних суден перевищила два десятки.
Тут важливо підкреслити, що для українських портів існують відносно надійні офіційні дані (Адміністрація морських портів України, Мінрозвитку). Якщо ж мова йде про морський коридор, доводиться шукати інформацію у повідомленнях судноплавних агентств та страхових компаній, що ускладнює точний облік.
Основні елементи морської блокади
Перелічимо способи, якими росія намагалася заблокувати рух суден.
- Превентивне обмеження судноплавства. Вже в середині лютого 2022 року, напередодні вторгнення, росія під приводом військових навчальних заходів обмежила судноплавство в північно-західній частині Чорного моря, запровадивши де-факто морську блокаду ще до офіційного початку війни.
- Оголошення зони терористичної загрози. Незабаром після початку вторгнення московія повністю закрила цю частину Чорного моря, повідомивши, що будь-які судна в цьому районі, в тому числі комерційні, вважаються терористичною загрозою.
- Мінування акваторії. Окупаційна армія замінувала частину морської акваторії, що ускладнило безпечне судноплавство до українських портів. Це призвело до подорожчання послуг міжнародного страхування та спонукало міжнародних судновласників замислитися щодо подальшого співробітництва. За даними ОБСЄ, російські окупанти встановили додаткові морські міни на підходах до українських портів, щоб підривати цивільні судна.
- Зупинка та огляд суден. Після того як рф в односторонньому порядку анулювала зерновий коридор у липні 2023 року, вона зробила низку гучних заяв про те, що іноземні торговельні судна розглядатимуться як потенційні перевізники військових вантажів. Стежити за “перевезенням зброї” мав Чорноморський флот, який зупиняв торговельні судна для огляду. Проведення огляду завжди затягувалося з метою зменшення кількості заходів суден до українських портів.
- Ракетні та дронові удари по портовій інфраструктурі. Одночасно рф зосередила ракетні атаки на портовій інфраструктурі Одеси та Одеської області. Окупанти майже щодня атакували дронами та ракетами українські порти.
Що показує вантажообіг портів
Наведемо таблицю, яка ілюструє вантажообіг портів Одеської області за останні п’ять років (у млн тонн).
| Рік | Морські порти | Порти Дунаю | Разом |
| 2021 | 101,66 | 5,50 | 107,16 |
| 2022 | 34,73 | 16,49 | 51,22 |
| 2023 | 29,90 | 31,95 | 61,85 |
| 2024 | 79,89 | 17,30 | 97,19 |
| 2025 | 67,80 | 8,30 | 76,10 |
Вочевидь, сучасний вантажообіг портів Одеської області не дотягує до показників 2021 року. З іншого боку, варто звернути увагу на те, що після припинення росіянами зернової угоди та посилення тиску вантажообіг навіть помітно збільшився. Підкреслимо, що цифри наведено тільки щодо портів Одеської області. Не слід забувати, що Україна втратила вантажообіг портів Азовського моря, Миколаєва та Херсона. Це свідчення того, що Україна залишається серйозним гравцем у сфері глобальної продовольчої безпеки, незважаючи на російський вандалізм. Попри збільшення атак на іноземні судна, вони готові брати на себе додатковий ризик. Можемо констатувати, що спроби російської блокади після припинення дії зернового коридору на сьогодні зазнали невдачі.
Чи існує ризик нової блокади
23 червня Ігор Луценко опублікував матеріал “Чи зможе росія знову заблокувати Україну з моря?” Після червневих атак на цивільні судна військовослужбовець нагадує, що рф вже не перший день експериментує з засобами ураження на морі поблизу українських берегів, і доходить висновку, що настав час замислитися про морську протидронову безпеку.
Не треба бути великим аналітиком, щоб дійти висновку, що українські воїни змогли практично повністю звести нанівець усі елементи морської блокади 2022 року. Чорноморський флот уже давно не є флотом, а лише кількома кораблями, які заблоковані у своїх портах. Також вдалося успішно провести заходи з розмінування. З усього арсеналу агресора залишилися лише ракети та безпілотники. Але й із ними не все так просто. Ракети – дороге задоволення навіть для посіпак бункерного дідуся, а з атаками дронів на морі буде нелегко з огляду на енергетичну та не тільки блокаду Криму. Адже дрони самі по собі не літають, їх треба доставити на злітний майданчик і заправити.
Проте не можна не погодитися з висновком Ігоря Луценка про те, що вже вчора треба думати про безпеку повітряного простору над морем, яку забезпечити складніше, ніж над сушею.
Отже, про відновлення морської блокади московити можуть лише мріяти. Завдяки українським силам оборони військова ситуація змінилася кардинально. Однак і розслаблятися нам не можна – мрії у росіян залишаються.
Публікації у розділі “Блоги”
відображають виключно
точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.
Суспільство
Під Торецьком загинув захисник з Дивізійської громади Роман Цурканенко – Rayon.in.ua
Дивізійська територіальна громада знову одяглася в чорне: після тривалого і важкого очікування надійшла офіційна та болюча звістка про загибель нашого земляка, жителя села Рибальське Романа Цурканенка.
Про це повідомляє Район.Білгород з посиланням на сторінку Дивзійської громади у фейсбуці.
Колишній головний сержант взводу матеріального забезпечення військової частини А4862, Роман Цурканенко до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та українському народові. Тривалий час його вважали зниклим безвісти, і в серцях близьких жила надія.
Проте найстрашніше підтвердилося: Герой загинув ще 22 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Торецьк Донецької області, мужньо захищаючи свободу та незалежність України.
Смерть Романа — це невимовний біль не лише для його родини, а й для кожного жителя громади. У спільній скорботі земляки діляться своїми почуттями:
«Коли захисник довго вважається зниклим безвісти, ми всі до останнього молимося про диво. Новина про те, що Роман повертається “на щиті”, розірвала серця кожному з нас. Село Рибальське та вся Дивізійська громада втратили справжнього патріота, чоловіка, який не ховався від війни, а пішов боронити наш спокій. Ми розділяємо цей страшний біль із рідними Романа і обіцяємо, що пам’ять про його подвиг житиме в поколіннях», — повідомляють в громаді.
Роману назавжди залишиться 49 років… Дивізійська сільська рада, депутатський корпус та всі земляки висловлюють найглибші співчуття рідним, близьким та друзям полеглого Захисника.
«Роман обрав шлях воїна і пройшов його з честю як головний сержант. Його жертовність під Торецьком — це ціна нашого відносно мирного ранку тут, у тилу. Низький уклін батькам, які виховали такого сина, та щирі співчуття побратимам, які втратили надійне плече. Світла пам’ять Роману. Герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо».
Про дату, час і місце зустрічі траурного кортежу та поховання Героя обіцяють повідомити додатково.
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
