Мумію Етці знайшли в 1991 році в Альпах Ецталь між Австрією та Італією. Спочатку туристи, які виявили тіло, вважали, що воно належить нещодавно померлому альпіністу, пише IFLScience.

Пізніші дослідження показали, що насправді чоловік помер близько 5 300 років тому. Низькі температури та сухі умови зберегли значну частину його тіла, включаючи шкіру, органи, м’язи та навіть татуювання.

У недавньому дослідженні вчені вивчили мазки шкіри, фрагменти тканин та талу воду, зібрані з Етці. Їхньою метою було задокументувати мікробну спільноту, що мешкає на мумії та всередині неї. Результати надали цінну інформацію про грибки та бактерії, які колись населяли його шкіру, травну систему та інші частини тіла.

Команда виявила, що деякі частини мікробіома Етці нагадують мікробні спільноти, раніше ідентифіковані в інших стародавніх людських останках. Ці мікроорганізми рідко зустрічаються у людей, що живуть у сучасних індустріалізованих суспільствах.

Одним із найвражаючих відкриттів стало виявлення кількох видів дріжджів, пристосованих до холоду, зокрема Phenoliferia, Glaciozyma, Goffeauzyma та Mrakia. За словами головного автора дослідження Мохамеда Сархана, деякі з цих дріжджів, здається, залишаються живими навіть після понад п’яти тисячоліть перебування в замороженому стані.

“Ми фактично виростили ці дріжджі в лабораторії — ми культивували живі колонії із зразків, взятих із тіла Етці. З колонією, що росте, не посперечаєшся”, — заявив Сархан.

Дослідники також вивчили генетичний матеріал дріжджів. Стародавня ДНК зазвичай сильно пошкоджена та фрагментована, але ДНК, зібрана з деяких зразків дріжджів у 2019 році, показала довші фрагменти та менше ознак погіршення якості, ніж матеріал, зібраний у 2010 році. Вчені вважають, що така закономірність може свідчити про те, що деякі клітини продовжували ділитися та виробляти нову ДНК, а не просто зберігалися в льоду.

Особливо варто відзначити дріжджі Glaciozyma. Цей мікроорганізм став набагато поширенішим у період з 2010 по 2019 рік, демонструючи при цьому менші пошкодження ДНК. Сархан пояснив: “Різке збільшення відносної чисельності Glaciozyma між 2010 і 2019 роками саме по собі є доказом реплікації — сплячі або мертві клітини не розмножуються”.

Ці висновки також поставили під сумнів припущення щодо умов зберігання мумії. Етці зберігається при температурі мінус 6 градусів Цельсія та майже 100-відсотковій вологості. Хоча такі умови вважалися здебільшого неактивними з біологічної точки зору, певні холодолюбні мікроорганізми можуть залишатися активними.

“Що нас дійсно здивувало, так це ступінь активності”, — сказав Сархан. Він зазначив, що Glaciozyma перетворилася з незначного компонента мікробної спільноти у 2010 році на домінуючий вид дріжджів до 2019 року. Іншим несподіваним відкриттям стала наявність живих дріжджів у шлунку мумії.

Дослідники вважають, що Етці може бути не поодиноким випадком. Подібні умови збереження існують у арктичній мерзлоті, торфовищах та високогірних регіонах Південної Америки. Сархан припустив, що інші добре збережені стародавні останки також можуть містити активні мікробні спільноти.

Дослідження показує, що стародавні мумії — це не просто статичні останки, збережені в часі. Натомість вони можуть продовжувати бути осередком активних біологічних процесів ще довго після смерті.

Розуміння цих мікроорганізмів може дати нові уявлення про стародавні екосистеми, процеси збереження та довгострокове виживання життя в екстремальних умовах.

Інші новини науки

• Дослідники вивчили, скільки поколінь відділяє сучасних людей від найдавніших представників нашого виду. Вченим вдалося назвати точне число.
• Вчені висунули гіпотезу, що розплавлена фаза Землі могла тривати набагато довше, ніж вважалося. Про це свідчать результати нового дослідження.