Війна
Опіка для дітей, які втратили батьків на війні: куди звертатись, чим допомогти, як не помилитись

В Україні вже немає дітей, які не знають, що таке війна. Якщо ще не всі бачили воєнну техніку чи не чули вибухів снарядів, то абсолютно кожному відомі звуки гучномовця, що сповіщає про сирену та необхідність йти в укриття. “Дайджест Одеси” поспілкувався з БФ Діти Героїв. Одним із напрямів роботи яких є опіка дітей, котрі втратили батька чи матір (або обох) внаслідок війни з російськими окупантами. Зараз під опікою фонду понад 1600 дітей, але на жаль, щодня звертаються до 20-ти нових підопічних.
Якщо ви знаєте таких дітей — передайте контакти фонду їхнім опікунам. Залишаємо посилання на форму для заповнення.
Робота з постраждалими сім’ями потребує знань
Виконавча директорка фонду Анна Хоменко зазначила, що суспільство повинне бути дуже уважним до емоційного стану дітей та розуміти, як поводитися в тих чи інших обставинах. Необхідно зважати на те, що дитині подобається робити, а що в неї викликає смуток чи навіть біль.
Найкращий рецепт підтримати дитину — звернутись за спільною допомогою до спеціалістів. Важливо щоб опікун теж займався з психологом паралельно з дитиною, адже ми не помічаємо, як психологічні травми війни впливають на наше спілкування з малечею. Не варто “копатися” в болях дитини, що примушує її заново переживати гіркий досвід війни та втрати своїх близьких.
БФ “Діти Героїв” працює з дітьми, у яких є офіційно затверджений опікун, якщо і батько, і мати загинули під час війни.
Благодійна організація чималу увагу приділяє психологічному стану дітей. У фонді працюють кваліфіковані психологи з професійною вищою освітою, які працюють з постраждалими сім’ями. Кожна родина має можливість отримати 10 консультацій для дитини та 10 — для тих, хто опікується нею. Якщо для повної реабілітації цього недостатньо — фонд організовує додаткові зустрічі з психологом до їх повної реабілітації. Основна частина консультацій відбувається онлайн, оскільки родини та психологи можуть знаходитися в різних куточках України та за її межами.
Окрім роботи з дітьми, психолог допомагає стабілізуватися та відновити ресурси дорослому члену родини, краще зрозуміти причини дитячих реакцій, налагодити контакт з дитиною та відновити довірливі стосунки. Коли поруч з дитиною є доросла людина, якій можна довіряти, та поруч з якою з’являється відчуття безпеки — це великий ресурс для прожиття втрати, травм та повернення до щасливого дитячого життя.
Різні емоційні реакції — нормально
Психолог БФ “Діти Героїв” Марта Білик пояснює, що діти по-різному сприймають та переживають втрату рідних. Реакція на смерть залежить від низки факторів, серед яких вік дитини, її особисті риси, близькість стосунків з людиною, яка померла, обставин смерті, попередній досвід переживання втрат, поведінка найближчого оточення тощо.
Спостерігаючи за дитиною, іноді складно розпізнати та оцінити глибину її переживань. Емоційна реакція у дитини може бути різною, і часто відмінною від дорослих.
З віком та власним розумінням, що таке смерть та наскільки невідворотною вона є, діти можуть реагувати більш зрозумілим для дорослих способом. Одні заперечують втрату, інші сумують, деякі закриваються в собі, тікають у світ ігор та гаджетів, мовчать та, на перший погляд, не хочуть згадувати про втрату. Ми можемо спостерігати стрімке дорослішання або ж повернення до більш дитячої поведінки. Часто у дітей переживання проявляються у зміні поведінки, неслухняності, агресії, протесті до правил та норм, погіршенні навчання, втраті соціальних контактів. Також у дітей присутній страх втратити ще когось з рідних людей. За такою поведінкою ховається самотня, перелякана чи емоційно виснажена дитина.
Нашкодити, хоч і без умислу
Марта Білик виокремила кілька речей, які точно не варто робити при дітях, у яких загинули батьки.
● Підіймати тему втрати, розпитувати при яких обставинах загинули тато/мама чи інша близька людина. Висловлювати свою думку про померлу людину та обставини її смерті. Обговорювати це з іншими людьми в присутності дитини. Розпитувати, як вона почувається зараз і чи сильно сумує.
● Заспокоювати дитину фразами на кшталт «Ну нічого, все буде добре» «Не плач, ти це переживеш», «Добре, що хоч тобі вижити вдалось» і схожими фразами.
● Пробувати з’ясувати щось з її минулого (сімейні традиції, улюблені місця та з ким вона їх любила відвідувати, іграшки, які мала, долю домашніх улюбленців тощо).
● Цікавитися у дитини про долю рідних чи друзів, що залишилися в зоні ведення бойових дій чи на окупованих територіях.
● Розпитувати про обстріли, військові дії, які могла бачити, руйнування будинків, смерті чи поранення інших людей. Як вона себе тоді почувала.
● У присутності дитини обговорювати події, що можуть бути пов’язані з її травматичним досвідом.
● Наполягати робити те, що дитина ще не готова, відмовляється або ж боїться.
● Розказувати про дитину якусь інформацію іншим без її згоди (наприклад: «Знайомтесь, це (ім’я). Вона ВПО, її дім розбомбили і батько загинув від уламків ракети. Тепер вона буде жити тут і дружити з нами»).
Психолог зазначає, що смерть близької людини змінює життя всієї родини. Щоб краще справитися з переживаннями та прожити горе, діти потребують мати поруч достатньо ресурсну людину, що зможе допомогти зрозуміти, прийняти те, що відбулось, підказати, як краще справитися з емоціями. Часто батьки та оточення самі горюють, не мають достатньо знань та ресурсу для підтримки дитини. І тоді вона переживатиме подвійну втрату — близької людини, що померла, та втрату емоційного контакту з іншими членами сім’ї. Тому важлива всебічна підтримка родини (емоційна, фінансова, соціальна).
Не залишати негативні наслідки війни на час перемоги
З моменту повномасштабного вторгнення пройшло 10 місяців, тобто більшість людей та дітей, що втратили рідних, наразі знаходяться у стадії шоку, заперечення або гострого горя. Чи готові ці люди розкриватися та активно говорити та проживати втрату? Скоріш за все ще ні. Але це не значить, що їх потрібно «залишити в спокої».
Саме тому на перших етапах дуже вагомою є психосоціальна підтримка. Вона включає юридичну, фінансову, медичну допомогу, першу психологічну допомогу та ін. Також коли поруч є люди, що можуть підтримати, вислухати, скерувати, елементарно нагадати людині в стані шоку про необхідність в їжі та воді, виконанні побутових завдань — це вже важливі кроки на шляху до проживання травми.
Попри всю складність ситуації важливо розуміти, що не всі діти, які переживають травми внаслідок війни, в майбутньому зустрічатимуться з негативними наслідками війни. Психіка переважної більшості дітей відновить своє нормальне функціонування самостійно після закінчення травмуючої події (війни). Наразі необхідна якісна підтримка від дорослих, друзів та соціуму в цілому, щоб повернутися до звичайного життя — без стресу, напруги та страхів.
БФ “Діти Героїв” надає допомогу у 6 напрямах, які включають психологічну, юридичну, фінансову, медичну, екстрену допомогу та соціалізацію. Організація супроводжує дітей аж до їх повноліття та робить акцент на їх гідному, активному та освіченому житті.
Звернутися по допомогу
Що потрібно, аби стати підопічним БФ “Діти Героїв”?
Заповнити форму та мати перелік необхідних документів:
1. Паспорт матері/батька або опікуна.
2. Ідентифікаційний код матері/батька або опікуна.
3. Свідоцтво про народження дитини/дітей.
4. Свідоцтво про смерть батька/матері (або обох батьків).
5. IBAN (міжнародний номер банківського рахунку).
6. Згоду на обробку персональних даних.
В разі, якщо відсутнє свідоцтво про смерть, можна надати:
– лікарський висновок про смерть;
– документ з військової частини, що підтверджує смерть;
– указ Президента України про присвоєння звань (Герой України, За мужність та ін.) з позначкою “посмертно”, де ПІБ загиблого повинно бути виділено в Указі.
Якщо ви хочете підтримати фонд — це можна легко зробити на нашому сайті: https://childrenheroes.org/
Якщо у вас виникли питання — можете звернутись за номером кол-центру +380 44 247 57 88 або написати листа на електронну скриньку [email protected]
Соцмережі:

Війна
На Київщині та в низці областей оголошували повітряну тривогу через російські дрони

У Київській області та ще в низці регіонів України оголошували повітряну тривогу.
Про це свідчать дані Мапи тривог, передає Укрінформ.
Станом на 17:17 неділі Повітряні сили Збройних сил України інформували в Телеграмі про рух ударних безпілотників російської армії в небі над Чернігівською області курсом на Київську, а також у небі над Сумською області курсом на Чернігівську та Полтавську.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 31 серпня російські війська атакували Україну з різних напрямків 142 дронами, серед яких — ударні типу Shahed.
Війна
обʼєднання з партнерами та «один голос» політиків і громадськості

Захист правди стає не менш важливим для безпеки, ніж захист кордонів, констатували учасники міжнародного форуму, організованого ГУР
Головне управління розвідки Міністерства оборони спільно з Інститутом національної стійкості та безпеки під час міжнародного форуму «Інформаційна війна: від спротиву до стійкості» започаткували дискусію про те, як розвиток комунікацій стає ключовим чинником у формуванні національної і глобальної безпеки.
Укрінформ публікує окремі тези виступів учасників форуму, серед яких були представники сфери безпеки і оборони, політики, дипломати і медіаексперти.
КИРИЛО БУДАНОВ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД І ЄДНАННЯ З МІЖНАРОДНИМИ ПАРТНЕРАМИ
Форум відкрив начальник ГУР Кирило Буданов. Він розповів, що війна Росії проти України змусила спецслужби змінити підходи до інформаційної безпеки і створити велику мережу майданчиків, через які можна доносити потрібну інформацію. Одні з майданчиків працюють проти дезінформації, а інші навпаки – застосовуються з протилежною метою відносно противника.

За словами очільника воєнної розвідки, протидіяти масштабній дезінформації неможливо, якщо немає стратегічного підходу.
Висловлюючись стосовно майбутньої інтеграції наших громадян з деокупованих територій, Буданов наголосив, що для цього потрібно розробити системний покроковий підхід.
«Без системного підходу нічого не буде. Просто говорити, що ви всі ідіоти і раніше вам казали “єрунду”, то це не спрацює, бо людина психологічно не хоче визнавати, що вона десь помилялася. Навіть якщо вона знає, що це так. Далі надмірне намагання одягти вишиванку буде стикатися з шаленим опором. Навіть не тому, що хтось проти неї, а тому, що з людиною роблять щось через її волю. Тут потрібний системний класичний покроковий підхід. Не можна показувати людям, що їх сприймають як ворогів. Це наші громадяни. Вони потрапили у важку ситуацію і так сталося, що були під окупацією», – сказав він.
Як зазначив Буданов, якщо держава розпочне з громадянами з деокупованих територій безсистемну роботу, то може статися так, що через велику кількість невдоволених людей виникне точка нестабільності.

Також начальник ГУР попередив, що у зв’язку з військовими російсько-білоруськими навчаннями “Захід-2025” очікується інформаційне загострення у першу чергу для країн Балтії.
Зокрема, під час активної фази цих військових навчань країни Балтії потраплять під серйозний інформаційний тиск, який буде супроводжуватися певними вкидами та інформаційними провокаціями.
Очільник ГУР зауважив, що після вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року з боку Білорусі, де тоді проходили військові навчання, зараз такі заходи сприймають не просто як військові маневри, а як серйозну проблему.

Наприкінці виступу Кирило Буданов наголосив, що для стійкості в інформаційній війні з Росією міжнародним партнерам треба єднатися.
ВАЛЕРІЙ КОНДРАТЮК: РОСІЯ ПОЄДНУЄ МЕТОДИ РАДЯНСЬКИХ СПЕЦСЛУЖБ І НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
З доповіддю про основні виклики в інформаційній війні з Росією на форумі виступив і колишній очільник ГУР, ексглава Служби зовнішньої розвідки і ексзаступник голови Адміністрації Президента Валерій Кондратюк. Він наголосив, що Росія в інформаційній війні проти України і країн Заходу поєднує традиційні методи радянських спецслужб з новітніми інструментами.
«Інформаційна війна Росії – системна стратегія, яка поєднує методи радянських спецслужб і новітні інструменти. Мета Росії – змінювати свідомість людини, розхитувати демократії і створювати паралельну реальність. Ми знаємо, що Путін живе у паралельній реальності, але, на жаль, проблема в тому, що він намагається нас усіх змусити у ній жити разом з ним», – сказав він.

Кондратюк відзначив, що у 21 столітті захист правди є не менш важливою складовою національної безпеки, ніж захист території і кордонів. І від того, наскільки ми зможемо захистити правду, залежить майбутнє демократії.
Характеризуючи стратегічні цілі Кремля, ексочільник ГУР виділив делегітимізацію демократії, коли підривається довіра до медіа і судової гілки влади.
«Москва системно прагне зруйнувати довіру до судів і медіа.
Вона тестує кампанії, які показують демократію як хаос, а авторитаризм як стабільність», – сказав він.
Ще однією метою є розкол серед союзників: «Кремль знає, що перемогти Україну можна лише у тому випадку, якщо Захід буде роз’єднаний, тому Москва працює, щоб протиставити нам країни ЄС і зіштовхнути Європу зі США. Класичні месиджі – американці використовують Європу, а НАТО втягнене у війну. Відносно України просувають наративи: корупція, допомога розкрадається».

Кондратюк зауважив, що Росія намагається подати війну як таку, яку спровокувало НАТО, а РФ натомість бореться за мир. Це готує ґрунт за зняття санкцій та повернення цивілізованого світу до співпраці з Москвою.
Окремо розвідник виділив використання виборів як інструменту впливу.
«Росія бачить у виборах в Європі й США вікна можливостей і завдання тут – делегітимізувати процес, перетворити його на фарс і підтримати своїх корисних кандидатів. Приклади – кампанії на підтримку проросійських політиків у Молдові, Болгарії і Словаччині, втручання у вибори у США. Спроба підтримати кандидатів в Україні», – зазначив Кондратюк.
Він додав, що інформаційні спецоперації проводять підрозділи російських спецслужб: ГРУ, ФСБ і СЗРУ.
У свою чергу генерал-майор, ексзаступник начальника ГУР Ілля Павленко під час свого виступу зауважив, що немає нічого нового у тому, як Росія намагається впливати на своїх ворогів. Усі прийоми і методи використовувалися іще за радянських часів, а зараз при владі у Росії перебувають особи, які тоді проводили інформаційні кампанії, або їхні учні.

Улюбленими, випробуваними часом методами, є комплексні активні заходи, які включають дезінформацію, використання різноманітних агентів впливу у різних сферах, використання політичних партій, створення і підтримка рухів і організацій і маніпулювання ними, а також створення організацій прикриття, маніпулювання медіа, поширення інформаційних вкидів через медіа країн третього світу.
«Спецслужби бачать, де вони ефективні і б’ють по цій сфері. Для різних країн будуть різні больові точки», – наголосив розвідник.
ЕКСПЕРТИ: НАРАТИВ ПРО НЕПЕРЕМОЖНІСТЬ РОСІЇ ТРЕБА ЗРУЙНУВАТИ
Екс-посол України у США Валерій Чалий під час свого виступу наголосив, що одним із головних наративів, які Росія просуває у світі є той, що її неможливо перемогти. З ним погодився екскерівник представництва Фонду Конрада Аденауера в Києві, старший науковий співробітник Мюнхенської безпекової конференці Ніко Ланге. Водночас, на переконання Чалого і Ланге, наратив про непереможність Росії можна і треба зруйнувати, розповідаючи світу більше історій успіху України, передусім таких знакових, як, приміром, пошкодження російського крейсера «Москва», що стало найдорожчою військовою втратою Росії.

Чалий також відзначив, що Росія поєднує демонстрацію готовності застосування носіїв ядерної зброї з елементами дезінформації і інформаційно-психологічних операцій.
Водночас, за словами Чалого, проти України веде інформаційні операції не лише Росія, але і дружні по відношенню до нашої держави країни.
«Проти нас ведуть інформаційні операції навіть друзі і партнери. І це треба мати на увазі. Світ настільки слабкий, що треба бути готовим до таких атак з різних сторін», – сказав він.
Дипломат наголосив, що під час війни з Росією спостерігається велика хвиля дезінформації, якої раніше було в рази менше.

Зокрема, за інформацією, озвученою під час форуму директоркою Інституту національної стійкості та безпеки Реною Марутян, РФ виділила на пропаганду у 2025 році 2 млрд доларів.
Валерій Чалий звернув увагу на важливість психологічного аспекту в стійкості українського суспільства до впливів масштабної російської дезінформації. Він зазначив, що фактично кожен «може подумати логічно і виявити фейки», але цього не відбувається через втому і психологічні зміни у суспільстві у зв’язку з війною.
«У нас говорять про стійкість до дезінформації, але важливо говорити і про психологічний стан суспільства. Як підсилити у цьому контексті систему національної стійкості», – сказав він.

На думку дипломата, Україні слід не лише спростовувати російські фейки, але і у свою чергу проводити наступальні інформаційні операції.
МЕДІАЕКПЕРТИ: ЄДНАННЯ і ОДИН ГОДОС ПОЛІТИКІВ і ГРОМАДСЬКОСТІ
З Валерієм Чалим погодилася і медіаекспертка, шеф-редакторка інтернет-видання «Детектор-медіа» Наталія Лигачова-Чернолуцька.

За її словами, важливо не лише спростовувати російську дезінформацію, але і просувати свої месиджі і наративи. При цьому політики і громадськість мають «говорити в один голос».
Відповідаючи на запитання, наскільки далеко зайшла Росія у завоюванні світового інформаційного поля, Лигачова-Чернолуцька зауважила, що росіяни «хакнули» саму ідею свободи слова.
«Раніше вважалося, що тільки вільна дискусія може спростувати брехню і тоді правда переможе, а зараз на цю дискусію немає часу по тій причині, що потік інформації величезний. Брехня розповсюдиться скоріше, ніж відбудеться вільна дискусія. І це виклик. І це треба враховувати», – сказала вона.
За оцінкою медіаекспертки, росіянам вдалося «протоптати стежки» до поважних західних ліберальних медіа, оскільки вони навчилися працювати з локальним контентом, а також з «лівими» і «правими» у кожній країні. Демократія ж часто програє на тактичному рівні тим, хто просуває брехню, додала вона.
Лигачова-Чернолуцька вважає, що Україні потрібно більше доносити на закордон, що насправді коїться у Росії, яка це бідна, корумпована країна, і що у війні винен не лише один Путін, як це розповідають світові так звані хороші росіяни.
Під час виступу на форумі один з фейків росіян спростував генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий.

Він, зокрема, повідомив, що інформація про нібито безмежний мобілізаційний ресурс противника не відповідає дійсності, оскільки Росія має обумовлені географією та демографією проблеми з цим ресурсом, він не є невичерпним, у чому намагається переконати російська пропаганда.
«Потрібно проявляти стійкість у суспільстві, не піддаватися російській пропаганді, тому що Росія має багато можливостей сіяти паніку. Зокрема, поширюють, що нібито у Росії невичерпний мобілізаційний ресурс. Утім, якщо ми подивимося на їхню географію і демографію, то розуміємо, що це не так. Так, він більше нашого, але він має свої проблеми», – сказав він.
Сергій Череватий підкреслив, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Україні вдалося вистояти і реалізувати низку вдалих операцій, хоча в це мало хто в світі вірив.
Він зауважив на важливості концепції постійних зусиль у військовому мистецтві і поширив її на українське суспільство у цілому – усі мають робити все можливе на своєму місці, як наші Сили оборони.

Череватий також звернув увагу на питання критики військово-політичного керівництва під час війни. Він нагадав історію підполковника корпусу морської піхоти США Стюарта Шеллера, яка свого часу набула резонансу у світі. У 2021 році Шеллер публічно розкритикував дії керівництва під час виведення військ з Афганістану, за що був відсторонений від виконання обов’язків.
«У цій демократичній країні відбулося судове засідання, де підполковник визнав свою вину. Завдяки цьому йому пішли на зустріч, врахували його заслуги в Афганістані та Іраку і він поніс догану, штраф і гауптвахту. А ви подивіться на наших військовослужбовців. У нас є 73-й наказ главкома, де визначено, кому з військовослужбовців можна виступати в ефірі, і подивіться, хто у нас виступає і хто його дотримується. А це теж одна з основ», – зазначив Сергій Череватий.
Підсумовуючи, він зазначив, що українці – «горизонтальна» нація, і ключ нашої сили в об’єднанні.
ОЛЕКСАНДР КОРНІЄНКО: ТРЕБА ПЕРЕНОСИТИ ІНФОРМВІЙНУ НА ТЕРИТОРІЮ ВОРОГА
Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко наголосив, що важливо не лише захищатися від російських фейків, а й переносити інформаційну боротьбу на територію ворога.
«Українці завжди були креативними, і ми можемо придумати нестандартні інформаційні операції, але для цього необхідна співпраця із західними партнерами та підтримка їхніх інструментів», – вважає він.

Корнієнко зауважив, що Росія десятиліттями інвестувала у формування свідомості своїх громадян через культуру, кіно та пропаганду. На його думку, Україні потрібно протиставити цьому сучасні методики виховання, роботу з молоддю та національно-патріотичні проєкти. Він акцентував: це важливо не лише для оборони, а й для майбутнього розвитку країни.
Окрім цього, перший заступник голови ВРУ зауважив, що РФ сіє фейки миттєво, тому обов’язок українців — будувати стійкість.
Корнієнко констатував, що в Україні й серед міжнародних партнерів стикаються з викликом “втоми від війни». За його словами, попри це, необхідно продовжувати говорити правду й тримати увагу світу на боротьбі України. Водночас політик запропонував всередині країни замислитися над новим суспільним договором, який визначить принципи сильної та стійкої України майбутнього.
Фото: Євген Котенко, Укрінформ
Війна
Одеса — судно підірвалося на морській міні — подробиці у відео

В Одесі на узбережжі пролунали потужні вибухи, які сталися, ймовірно, через підрив вантажного корабля на морській міні. Судно отримало значні пошкодження, з його уламків йде дим, який поширюється неконтрольовано.
За інформацією місцевих ЗМІ, вантажний корабель підірвався на морській міні поблизу узбережжя Одеси. Очевидці повідомляють, що з частин судна підіймається густий дим. Крім того, ЗМІ зазначають, що в акваторії поблизу міста плавають морські міни, і це може становити загрозу для цивільних суден, які рухаються цим маршрутом.
На момент написання матеріалу офіційна інформація про подію відсутня.
Нічна атака РФ на Одещину 30 серпня: що відомо
Нагадаємо, що пізно ввечері 30 серпня та після опівночі Одещину атакували російські безпілотники. Моніторингові канали зафіксували рух десятків дронів з акваторії Чорного моря у напрямку Одеси та Чорноморська, де місто опинилося під масованим обстрілом.
За повідомленнями ЗМІ, уночі вибухи пролунали й в Одесі. У Чорноморську через атаку виникли перебої з електро- та водопостачанням. У ДТЕК підтвердили відсутність електроенергії в частині Білгород-Дністровського району через локальну аварію в мережі.
Згодом стало відомо, що Одеський район зазнав масованої атаки російських дронів, найбільше постраждав Чорноморськ. Пошкоджено енергетичну інфраструктуру, понад 29 тисяч абонентів залишилися без світла. Загалом, роботи з відновлення тривають, а критична інфраструктура працює від генераторів. Постраждали приватні будинки та адміністративні приміщення, місцями виникли пожежі, є одна постраждала людина. За попередніми даними, на місто було випущено понад 50 дронів.
-
Світ3 дні ago
журналісти вказують на строковика РФ
-
Суспільство1 тиждень ago
Суд зупинив провадження щодо одеського депутата Бриндака через мобілізацію Анонси
-
Усі новини5 днів ago
Загублений багаж продають на аукціоні — що можна знайти у валізах — фото і відео
-
Усі новини1 тиждень ago
“Бабусі й дідусі”: молода пара одружилася в оточенні 200 людей похилого віку (відео)
-
Суспільство1 тиждень ago
Прокуратура в Одесі звернулась до суду через самовільну станцію техобслуговування Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago
Телефон стежить за вами, коли ви навіть не підозрюєте: як це припинити
-
Політика7 днів ago
У Словаччині заявили, що удари по нафтопроводу «Дружба» буцімто шкодять самій Україні
-
Політика4 дні ago
Свириденко обговорила із Фредеріксен переговори щодо членства в ЄС