Події
Науковці поставили крапку в суперечці, де народився автор «Гуцулки Ксені»
На Прикарпатті науковці поставили крапку в багатолітній суперечці, де народився автор «Гуцулки Ксені».
Про це для ЗМІ розповів голова Заболотівської громади Петро Маліборський, передає кореспондент Укрінформу.
«Ярослав Барнич, всесвітньовідомий композитор, є уродженцем нашої громади. Ми б хотіли, аби навколо його імені побудували туристичні маршрути… зберігся родинний будинок композитора. Він розташований між селами Трофанівка і Балинці. Тому люди довгий час мали суперечку – одні називали його (Барнича) трофанівським, а інші – балинцівським. Крапку поставили науковці. Вони дослідили, підняли архівні документи і сказали, що у вікіпедії треба вказувати село Балинці місцем народження композитора», – зазначив Маліборський.
За його словами, нині у громаді є кімната-музей композитора у Балинцівському ліцеї імені Ярослава Барнича.
«Якби мені вдалося здобути фінансування, ми б розвинули це до масштабного музею… Поки ми провели одну наукову конференцію. Всі її матеріали є у науковців, а ми плануємо їх видання», – поінформував голова Заболотівської громади.
Ярослав Барнич — український композитор, диригент, педагог, скрипаль, громадський діяч. Увійшов в українську музику як основоположник модерної української оперети. Усього написав 4 оперети: «Дівча з Маслосоюзу» (1933), «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936), «Гуцулка Ксеня» (1938). Також композитор творив у жанрі пісні-танго, створивши довершені речі «Ох Соловію», «Чи тямиш?», «Гуцулка Ксеня» та ін.
Як повідомляло агентство, мюзикл «Гуцулка Ксеня» знову вийшов на Takflix.
Фото: Музей історії Коломиї
В Одесі у Всеукраїнському центрі болгарської культури відкрилася виставка “Салон художньої фотографії 2025” провідних фотомайстрів Одеси. До участі долучилися 31 автор, серед яких — відомі майстри фотографії, як-от Олена Мартинюк, Євген Ком, Олег Куцький та інші. У експозиції представлено 90 фоторобіт, виконаних у різних жанрах.Фотовиставка організована Одеською обласною організацією Національної спілки фотохудожників України.
Виставка працює до 31 березня за адресою провулок Івана Луценка (Віце-Адмірала Жукова), 9. Вхід вільний.
В Україні з’явився застосунок ArtWizard із анонсами мистецьких подій, на якому наразі можна слідкувати за розкладом заходів у Києві, Харкові та Львові.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті ArtWizard.
Зокрема, в переліку анонсів є вечірки, лекції, концерти, виставки, квартирники та інші події.
Користувачі можуть фільтрувати події за датами і категоріями, ставити нагадування про події, купувати квитки, а також додавати місця або митців у «вибране».
«Зараз ми постійно розвиваємося, щоб допомогти тобі знайти саме те мистецтво, яке буде довподоби. А локальним митцям – нову авдиторію та підтримку», – зазначили на сайті ArtWizard, розповідаючи про себе.
Застосунок можна завантажити на iOS та Android.
Як повідомляв Укрінформ, у Музеї історії міста Києва презентували масштабний проєкт «Український авангард. Еволюція. Поповнення колекції 3.0». Відвідати експозицію можна до 6 квітня.
Фото ілюстративне
Експериментальний театр LaMaMa на Мангеттені поставив спектакль «Магія світла», який розповідає про пробудження української культури в Російській імперії в ХІХ столітті.
Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.
Автори вистави – керівниця творчої групи «Яра» Вірляна Ткач, бандурист Юліан Китастий та лялькар Том Лі – відтворили обстановку другої половини позаминулого століття, коли російський цар ухвалив Емський указ про заборону української мови та культури.
Через переплетіння гри ляльок та акторів вистава розповідає, як художник і етнограф Порфирій Мартинович зі Слобожанщини, натхненний піснями сліпих кобзарів, збирає і записує давні українські думи. А згодом стикається з тим, що публічне виконання їх обмежене царським режимом.
«На сцені оживають українські думи 150-річної давності, які відтворює Юліан Китастий. Завдяки переплетенню гри ляльок, музики й поезії, ми бачимо, як у 1870-х роках відбувалося культурне й духовне пробудження на прикладі життя художника», – розповіла в коментарі Укрінформу режисерка.
За її словами, вистава подає історію першого концерту, на якому українські думи і бандура були представлені широкій громадськості в 1875 році – за рік до Емського указу. У концерті, що відбувся в Петербурзі, взяли участь сліпий кобзар Остап Вересай, композитор Микола Лисенко і його хор.
У виставі використано поезію Сергія Жадана, який протягом багатьох років співпрацює з творчою грою «Яра».
Як зазначається у релізі до спектаклю, котрий демонструється до 16 березня, постановка стала можливою завдяки коштам Ради мистецтв штату Нью-Йорк, департаменту культури міста та численних друзів «Яри».
Фото Володимира Ільченка та надані творчою групою «Яра»
-
Відбудова1 тиждень agoЕксперт: Завдання – зробити житлову галузь України привабливою для інвесторів
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено нескінченне, потужне джерело енергії — що це
-
Політика1 тиждень agoУсі мирні пропозиції мають бути прийнятними для України
-
Політика1 тиждень agoСибіга провів першу розмову з новопризначеною главою МЗС Австрії
-
Події1 тиждень agoОдеський музей сучасного мистецтва зібрав сотні одеситів під час відкриття в новій локації (фото)
-
Політика1 тиждень agoУ Лондоні розпочався саміт щодо ситуації в Україні
-
Відбудова1 тиждень agoЗа програмою єВідновлення українцям вже нарахували понад ₴30 мільярдів
-
Цікаво1 тиждень agoКиївстар поліпшує швидкість 4G завдяки тестуванню радіочастот