Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Відбудова
Технології та досвід Південної Кореї відкривають нові можливості для відновлення України
Експертиза Республіки Корея у сфері технологій, інфраструктури та післявоєнного розвитку відкриває значний потенціал для спільних проєктів у відновленні та реконструкції України.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х за підсумками зустрічі з міністром закордонних справ Республіки Корея Чо Хьоном у Франції, передає Укрінформ.
Глава української дипломатії подякував Республіці Корея за її послідовну підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах міжнародних форматів.
«Експертиза Республіки Корея у сфері технологій, інфраструктури та післявоєнного розвитку відкриває значний потенціал для спільних проєктів у відновленні та реконструкції України. Ми також обговорили шляхи зміцнення наших двосторонніх відносин і вирішення спільних глобальних та регіональних викликів, зокрема безпекові загрози, пов’язані з поглибленням співпраці між Москвою та Пхеньяном», – поінформував міністр.
Він додав, що сторони підтвердили спільну відданість глобальному миру, стабільності та повазі до міжнародного права, що ґрунтується на цілях і принципах Статуту ООН.
Як повідомляв Укрінформ, 26-27 березня у Франції проходить зустріч міністрів закордонних справ країн Групи семи. Підтримка України є однією з ключових тем.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на засіданні G7 закликав до рішучої відповіді на ядерні загрози Росії.
Фото: Х Andrii Sybiha
Відбудова
Канада буде важливим партнером України у відбудові
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив колишній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст.
“Канада має залишатися надійним і залученим партнером України у процесі відбудови та досягнення сталого економічного зростання”, – сказав Фаст.
Він також висловив сподівання, що в Україні незабаром “запанує мир із залученням міжнародної спільноти до відновлення зруйнованої інфраструктури та економіки”. “Якщо протягом п’яти років Україна вийде на траєкторію економічного зростання, що дасть їй змогу рухатися до повноправного членства в ЄС, – це буде великою перемогою”, – зазначив ексміністр.
Нагадаємо: між Канадою та Україною ще з 2017-го року діє угода про вільну торгівлю. Два роки тому їх було модернізовано й розширено на кілька нових сфер, зокрема інвестицій.
Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС Канади запевнила, що її країна продовжить підтримувати зусилля України із відновлення пошкодженої російськими ударами енергетичної інфраструктури.
Фото: Ed Fast / Фейсбук
Відбудова
чи готова Україна до системного відновлення?
Туризм може стати одним із драйверів відновлення України. Але для цього потрібно діяти системно
Війна змінила не лише безпекову ситуацію в країні – вона радикально трансформувала економіку і підходи до розвитку цілих галузей. Туризм став одним із найбільш чутливих секторів, але водночас і одним із тих, що демонструють здатність до відновлення. Як голова Тимчасової слідчої комісії, протягом року я мав можливість не лише аналізувати документи і статистику, а й безпосередньо бачити стан галузі на місцях, спілкуватися з громадами, керівниками об’єктів, бізнесом і фахівцями, які сьогодні фактично тримають внутрішній туризм.
За цей період ми відвідали низку регіонів і об’єктів культурної спадщини та туристичної інфраструктури – зокрема Дніпро, Полтаву, Волинь, Хмельниччину, Хотин та Канів. І ці поїздки дають набагато більше розуміння, ніж будь-яка аналітика: ми бачимо не лише потенціал, а й системні проблеми – зношену інфраструктуру, відсутність сучасного сервісу, недостатнє фінансування і, що особливо важливо, відсутність сучасних інструментів управління та просування.
Водночас цифри показують, що навіть у таких умовах галузь починає відновлюватися. Динаміка туристичного збору демонструє поступове повернення активності: після падіння у 2022 році до 178,9 млн грн, у 2023 році надходження зросли до 222,6 млн грн, у 2024 році перевищили 270 млн грн, а у 2025 році склали вже 359 млн грн, що на 31,5% більше, ніж роком раніше. Це означає, що внутрішній туризм живий, і він працює, перш за все, завдяки українцям, які відкривають свою країну заново.
Фактично формується нова карта туристичної України: Київ, Львівщина, Івано-Франківщина, Закарпаття стали ключовими центрами внутрішнього туризму, тоді як частина східних і південних регіонів через бойові дії тимчасово випали з цього процесу. Але навіть у центральних регіонах і на заході ми бачимо не використаний потенціал – об’єкти є, історія є, попит є, але системного підходу до управління і просування поки що бракує.
Окремо варто сказати про фінансування, яке у 2025 році суттєво зросло. Обсяг міжнародної технічної допомоги на розвиток туризму досяг 126,51 млн грн порівняно з 26,69 млн грн у 2024 році. Найбільше ресурсів отримали Волинська область – 99,67 млн грн, Івано-Франківська – 18,90 млн грн та Вінницька – 2,6 млн грн. Водночас інші регіони отримують значно менше – наприклад, Черкаська область лише 1,49 млн грн, Закарпатська – 1,42 млн грн, що свідчить про нерівномірність доступу до фінансування. Паралельно зростає і роль місцевих бюджетів: у 2025 році громади спрямували на розвиток туризму 54,89 млн грн проти 29 млн грн у 2024 році, причому найбільші видатки зафіксовано в Івано-Франківській області (9,64 млн грн) та Києві (6,16 млн грн).
Разом із тим, коли ти особисто бачиш стан об’єктів, стає очевидно: головна проблема – не лише у фінансах. Ми досі працюємо у застарілій системі, де відсутня повноцінна статистика, не врегульована діяльність значної частини ринку, немає єдиних стандартів якості, а туристичний збір адмініструється неефективно. Значна частина ринку перебуває в тіні, а органи місцевого самоврядування не мають достатніх інструментів впливу.
Але, на моє переконання, ключовий виклик сьогодні – це відсутність цифровізації галузі. Ми маємо унікальні об’єкти культурної спадщини, але часто вони не представлені належним чином у цифровому середовищі. В багатьох випадках відсутні сучасні системи онлайн-продажу квитків, електронного обліку відвідувачів, аналітики потоків. Державні туристичні об’єкти практично не мають системного цифрового маркетингу, не використовують повною мірою можливості міжнародних платформ і не працюють як цілісний продукт. У результаті ми втрачаємо не лише доходи, а й інтерес потенційних відвідувачів.
Ще одним критичним напрямом є фіксація втрат галузі. Станом на кінець 2025 року зафіксовано 453 пошкоджених об’єкти туристичної інфраструктури, серед яких 140 готелів, 78 баз відпочинку, санаторії, табори та інші об’єкти. Найбільше постраждали Донецька, Харківська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області. Водночас повна оцінка збитків проведена лише щодо 33 об’єктів, і вже вона перевищує 1,5 млрд грн. Це означає, що реальний масштаб втрат значно більший, і його ще належить зафіксувати для подальшого відновлення.
Саме тому я переконаний: без системних змін ми не зможемо використати той потенціал, який має Україна. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про туризм” та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму» (реєстр. № 4162) є базовим кроком у цьому напрямі. Він передбачає створення Єдиного туристичного реєстру, впровадження сучасної статистики, гармонізацію з європейськими стандартами та формування нової моделі управління галуззю. Але навіть найкращий закон не працюватиме без реального впровадження – на рівні держави, громад і конкретних об’єктів.
Сьогодні внутрішній туризм – це не про відпочинок у класичному розумінні. Це про економіку громад, про робочі місця, про збереження культурної спадщини і про формування нової ідентичності країни. І якщо ми правильно використаємо цей момент, туризм може стати одним із драйверів відновлення України. Але для цього потрібно діяти системно – модернізувати законодавство, інвестувати в цифровізацію, підтримувати громади і, головне, почати сприймати туризм як стратегічну галузь, а не допоміжну.
Максим Ткаченко, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Суспільство1 тиждень agoРозсилка «Соціум»: все про соцвиплати, субсидії, освіту, кібербезпеку
-
Політика1 тиждень agoПублікуючи колонізаторські плани Росія спрощує доведення в судах наміру геноциду
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Суспільство4 дні agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoПрем’єра фільму «Мавка. Справжній міф» у Нідерландах пройшла з великим успіхом
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
