Війна
Що таке війна у кіберпросторі та чим вона відрізняється від традиційної війни?
Війна у кіберпросторі – це реальність, яку не можна ігнорувати. І ви вже зараз є її учасниками
КІБЕРЗАХИСТ У ЧАСИ ВІЙНИ: ЧОМУ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО
Сучасні війни давно вийшли за межі окопів і танкових проривів. Тепер стратегічні битви точаться ще й у кіберпросторі, а результатом може бути не просто злам сайту, а й паралізована економіка, знищені бази даних і хаос у державному управлінні.
Війна у кіберпросторі – це реальність, яку не можна ігнорувати. Хочете вірте, хочете ні, але вже зараз ви є її учасниками. Так, адже кожен ваш онлайн-слід у кіберпросторі створює вашого цифрового аватара, який прямо зараз живе у вашому телефоні, месенджері, різних соціальних мережах, електронних поштах і ще багато де.
І як показує практика, ураження цифрового аватара може призвести до значних негативних наслідків у реальному світі. Навіть до фізичної смерті. Тому кібербезпека зараз як ніколи актуальна – вона рятує не лише наші персональні дані, а й наші життя.
Ця стаття – перша у рубриці «Кіберзахист у часи війни: чому це стосується кожного», започаткованій задля висвітлення головних загроз у кіберпросторі, пояснення процесів у цифрових битвах і, найголовніше, навчання, як захистити себе від кіберзагроз.
ЩО ТАКЕ ВІЙНА У КІБЕРПРОСТОРІ ТА ЧИМ ВОНА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ТРАДИЦІЙНОЇ ВІЙНИ?
Кіберпростір – це глобальний цифровий простір, що об’єднує всі комп’ютерні й мережеві системи, що взаємодіють між собою через Інтернет та інші технологічні платформи.
Він включає в себе (але не обмежується):
- Інтернет (вебсайти, соціальні мережі, електронні комунікації);
- корпоративні мережі (інформаційні системи підприємств і державних організацій);
- хмарні сервіси (сховища даних, обчислювальні потужності);
- критичну інфраструктуру (енергосистеми, транспортні мережі, медичні системи, фінансові структури);
- пристрої, підключені до мережі (смартфони, сервери, датчики інтернету речей, банкомати тощо).
Кіберпростір можна уявити як величезну цифрову екосистему, де безпека залежить від кожного її учасника. Саме тому атакувати можна не лише конкретні об’єкти, а й системи зв’язку між ними, використовуючи слабкі місця користувачів, організацій чи державних структур.
Війни у кіберпросторі – це не сцени з фільму про хакерів, які в темній кімнаті ламають сервери. Це реальні атаки на державні установи, банки, транспортні системи та навіть лікарні.
Нещодавно українці зазнали чергової кібератаки на державні реєстри, наслідки якої ми всі з вами відчували наприкінці 2024 та початку 2025 років.
Серед основних методів кіберзлочинців:
- злам серверів і витік даних;
- атаки на об’єкти критичної інфраструктури;
- маніпуляція державними реєстрами;
- дестабілізація систем управління та зв’язку.
Часто війни у кіберпросторі поєднуються боротьбою й на інформаційному просторі. Це так звані «інформаційно психологічні спецоперації» під час яких ворог не атакує сервери напряму, а атакує вашу свідомість.
Фейки, пропаганда, маніпуляції – це теж зброя. Часто ці два види війни працюють разом: спочатку зламують бази даних, а потім використовують інформацію для маніпуляцій.
Як зазначає Брюс Шнайєр, експерт з кібербезпеки Єльського університету:
“Найефективніші кібератаки – це ті, які поєднують технічний злам і психологічну війну. Це не просто хаос у комп’ютерах, це хаос у головах”.
ПРИКЛАДИ ВІЙН У КІБЕРПРОСТОРІ
Насправді війна у кіберпросторі ведеться давно. Просто ми ніяк не хочемо цього визнати. І лідерами тут виступають країни – представники вісі зла «росії-Китаю-Ірану та Північної Кореї».
Так, на думку багатьох експертів, саме російські хакери стоять за атаками на Естонію у 2007 році. Нагадаю, що все розпочалося після знесення в Естонії пам’ятника радянським солдатам – учасникам другої світової війни. Естонці знесли його, вважаючи його символом окупації їхньої країни росіянами.
Майже одразу вони зазнали подвійної атаки – на вулиці вийшли проросійські активісти, а робота державних установ, банків і медіа була заблокована зовнішніми кібератаками. Це був перший випадок, коли країну намагалися “відключити” через інтернет.
Схожі кібератаки відбувалися з Грузією та Україною напередодні повномасштабних вторгнень росіян відповідно у 2008 та 2022 роках. Російські хакери атакували державні сайти, зламували банки та енергетичні компанії. Звісно це все негативно впливало на обороноздатність.
Є й інші приклади, найвідоміший з яких вірус Stuxnet. Це став перший відомий випадок, коли вірус через так зване шкідливе програмне забезпечення завдав фізичних ушкоджень та вивів із ладу ядерні центрифуги Ірану. Ніхто до цього часу не знає, хто точно його розробив, хоча Іран переконаний, що це була спільна спецоперація США та Ізраїлю.
Після прочитання до цього місця у вас, напевно, складається враження, що питання кібербезпеки, захисту від зламів інформації, комп’ютерних мереж, пристроїв та цифрової інфраструктури від зламів, атак і витоку даних, стосується лише урядових установ та великих корпорацій. Насправді «ніт» – кібербезпека має прямий вплив на кожного.
Як зазначає Метью Грін, криптограф і експерт із кібербезпеки: “Найслабша ланка в безпеці – це людина. Ви можете мати найкращий захист, але якщо ви відкриєте підозріле посилання – ваші дані вже не ваші”.
Тож якщо ви не будете дотримуватися цифрової гігієни, у вас можуть зламати банківський рахунок чи вкрасти карткові дані. Ваші особисті фото та персональні дані гулятимуть по Інтернету, зламаний акаунт у соціальних мережах стане «цифровим солдатом ворога», не критичне сприйняття інформації впливатиме на настрої у вашій сім’ї, серед рідних, друзів та країни загалом.
Тож варто буде регулярно читати нашу рубрику аби освоїти основні принципи кібербезпеки та зробити ваше цифрове життя безпечнішим.
Ми не завантажуватимемо вас технічними термінами, нашою метою є зробити вас обізнанішими та захищенішими у цифровому світі. У наших матеріалах ви знайдете:
► Персональна кібергігієна: Як не стати жертвою хакерів і зберегти свої дані в безпеці, щоб вони не стали надбанням громадськості.
► Цифрова грамотність: Як розпізнавати фейки та не вестися на провокації. Бо не все, що блищить – золото, а не все, що в інтернеті – правда.
► Аналіз сучасних кібератак: Хто і як намагається зламати наш цифровий світ. Бо ворог не спить і постійно шукає нові способи нашкодити.
► Військовий аспект кібербезпеки: Як цифрові технології впливають на хід війни та як ми можемо цьому протистояти.
► Роль громадян у кібербезпеці: Як кожен із нас може внести свій вклад у захист країни в інформаційному та кіберпросторі. Пам’ятаєте, як ми казали на двох Майданах? Разом – сила!
► Інструменти, які допоможуть вам захистити дані – від антивірусів до VPN.
► Як атакують цифрові армії, хто і навіщо веде кібервійну? – протистояння кіберармій світу – США, Китаю, Росії, Північної Кореї і, звісно, України.
І замість висновків.
Війна у кіберпросторі – це реальність, яка впливає на кожного. Ворог атакує не лише уряд, а й звичайних людей. Чим більше ми знаємо про кібербезпеку, тим складніше їм завдати нам шкоди. Згадана нами маленька Естонія, починаючи з 2010 року, розпочала широку навчальну програму з кіберграмотності в усіх школах країни. На мою думку, нам теж потрібно йти цим шляхом. Але ми не будемо чекати на державні програми, а спільно вирушимо у цю цікаву та захопливу подорож цифровим світом, аби стати у ньому сильнішими.
І пам’ятайте: будьте уважними, бережіть свої дані, бо вони цінніші, аніж здається!
Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Війна
Удар по поїзду на Харківщині — Укрзалізниця оголосила про обмеження сполучень
Після російського обстрілу потяга “Барвінкове — Львів — Чоп” у Харківській області “Укрзалізниця” тимчасово обмежила низку сполучень в регіоні. Деякі прям далекі сполучення замінили стикувальними рейсами з електричками.
Про додаткові безпекові обмеження після удару по поїзду в Харківській області повідомили в пресцентрі АТ “Укрзалізниця”. В компанії зазначили, що росіяни посилили удари по українській залізниці, зокрема по рухомому складу.
“Укрзалізниця” у зв’язку зі зростанням небезпеки обстрілів поїздів ухвалила такі рішення:
- тимчасово обмежується низка сполучень, зокрема в Харківській області (стикувальні рейси до пунктів призначення при цьому організовують автобусні перевізники, а пасажирів будуть інформувати окремо);
- стикувальними з приміськими електричками замінюють деякі прямі далекі рейси (про ці зміни також окремо повідомлять пасажирів);
- на деяких ділянках з підвищеною ворожою активністю, зокрема у прифронтових регіонах, запроваджується особливий режим руху: через це можливі позапланові зупинки та затримки руху поїздів, зокрема, з Харківської, Сумської, Запорізької та Херсонської областей.
“Вчасність і швидкість важливі для нас, але немає нічого важливішого за безпеку. Тож просимо не планувати пересадки “впритул” і закладати додатковий час на можливі затримки з міркувань безпеки”, — звернулися в “Укрзалізниці” до українців.
“Укрзалізниця” оголосила про тимчасове обмеження низки сполучень
Фото: скриншот
Удар по поїзду на Харківщині: що відомо
Про те, що Росія вдарила трьома “Шахедами” по пасажирському поїзду в Харківській області, повідомив ввечері 27 січня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба уточнив, що ворожий дрон атакував поїзд “Барвінкове — Львів — Чоп”. Через влучення перед теплотягом та у пасажирський вагон спалахнула пожежа. На момент удару в потязі перебував 291 пасажир.
Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив про 4 загиблих внаслідок обстрілу поїзда на Харківщині та наголосив, що удар по цивільному потягу є тероризмом. В Харківській обласній прокуратурі пізніше повідомили про п’ятого загиблого.
Фахівець із радіотехнологій та радник міністра оборони з технологічних напрямків Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що росіяни вдарили по поїзду на Харківщині “Шахедами” з онлайн-керуванням.
Війна
На фронті від початку доби стались 46 зіткнень, найбільше
Війська РФ зі своєї території завдали артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Рижівка, Кучерівка, Уланове, Рогізне, Безсалівка Сумської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках росіяни чотири рази атакували позиції Сил оборони та здійснили 33 обстріли населених пунктів й позицій українських підрозділів, два з яких з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог дев’ять разів атакував у районах Стариці, Приліпки та у бік Обухівки, Колодязного й Кутьківки.
На Куп’янському напрямку військові РФ наступальних дій не проводили.
На Лиманському напрямку українські воїни відбивали чотири атаки російських загарбників у напрямках Дробишевого та Ставок, одне боєзіткнення триває.
На Слов’янському напрямку росіяни здійснили одну атаку в районі Ямполя.
На Краматорському напрямку російські військові наступальних дій не проводили.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили п’ять наступальних дій поблизу Предтечиного, Плещіївки, Софіївки та у бік Новопавлівки.
На Покровському напрямку війська РФ 15 разів намагалися просунутися до українських позицій поблизу Родинського, Покровська, Котлиного, Молодецького, Філії, Дачного, два боєзіткнення тривають.
На Олександрівському напрямку агресор один раз атакував у бік Єгорівки.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали сім російських атак у районі Гуляйполя та у бік Добропілля, три атаки тривають. Крім того, ворожа авіація завдала ударів по населених пунктах Тернувате, Залізничне, Верхня Терса, Воздвижівка, Барвінівка, Долинка.
На Оріхівському та Придніпровському напрямках ворог наступальних дій не проводив.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не зафіксовано.
Як повідомляв Укрінформ, заяви начальника генштабу Збройних сил Росії Валерія Герасимова щодо нібито ведення «вуличних боїв» та «зачистки» в селі Кутьківка Харківської області не відповідають дійсності.
Фото: 93 ОМБр
Війна
найцінніший скарб у броньовику для алмазів
На Запоріжжі мешканців громад, до яких суне фронт, вивозять на спеціальному авто, яке передали міжнародні волонтери
Росіяни «розбирають» чергове село в Запорізькій області. Кожен день із «мапи» регіону зникають хати, а іноді – й цілі вулиці села Юрківка Таврійської громади.
Колись тут жило понад 1700 людей, а нині залишаються одиниці. Починаючи з нового року, ворожа армія атакує його дронами на оптоволокні та засипає керованими авіаційними бомбами. Місцеві мешканці, які до останнього вірили, що «от-от усе налагодиться», залишають будинки і їдуть…
Журналісти Укрінформу разом із запорізькими поліцейськими та старшим капеланом по Запорізькій області виїхали в Юрківку, аби вивезти 11 літніх людей, серед яких двоє – маломобільні.
ПЕРЕЧЕКАТИ БОМБАРДУВАННЯ
Ми виїхали із Запоріжжя близько 9-ої ранку. Коли були на півдороги, прийшло сповіщення про повітряну тривогу. Повітряні Сили попереджали про загрозу авіаційної атаки. Дякувати чи то Богу, чи мобільним операторам, інтернет дорогою «ловив» непогано. Побачили, що літаки росіян пішли на пускові позиції, звідки пускають КАБи якраз по Юрківці, Комишувасі та іншим селам, якими ми мали їхати. Вирішили перечекати, зупинились на трасі. Стояли ми там не самі. Десятки машин, які їхали в супутньому напрямку, також чекали кінця повітряної тривоги обабіч дороги. В далечині виднівся чорний дим, було чутно кілька вибухів – десь «лягали» КАБи.

Ми намагались стежити за повідомленнями моніторингових каналів, вслухалися в повітря, рахуючи характерні «гуп», але замість «відбій», там писали: «Ще на пускові», «Вектор той самий», «підлітають до Юрківки». Обстріл тривав півгодини. Коли безпекова ситуація дозволила, ми рушили далі. Зустрівшись з капеланом, поліцейським офіцером громади, евакуаційним екіпажем поліції, нарешті поїхали до Юрківки, нас чекали шість родин – 11 людей.

ДВІЧІ ВТІКАТИ ВІД ВІЙНИ
Дорогою бачимо згарища – сліди «прильотів», на місці одного з влучань ще навіть була пожежа, вогонь «доїдав» залишки чиєїсь хати.
Побиті будинки, понівечені авто на дорогах, перебиті лінії електропередач і… бригада енергетиків, яка, щойно закінчилась тривога, повертала світло тим, хто досі залишається у прифронтових громадах.



Перша адреса – майже крайня вулиця села. Вона є найближчою до лінії бойового зіткнення. Звідти до фронту близько 12 км.
«Сюди все дістає. Дуже багато оптоволокна, бачили ж, як на сонці блищить. Пересуватись селом потрібно оперативно і кожен заїзд сюди – це загроза. От ми перший раз заїхали і вдруге може вже не вийти, бо нас можуть виявити ворожі розвідники і тоді будуть fpv-дрони по нас працювати. А нам треба буде повертатись до Юрківки, плануємо кілька ходок, бо родини чекають. Треба дуже оперативно працювати», – говорить капітан поліції, начальник сектору ювенальної превенції Запорізького районного управління поліції Євгеній Токарєв.
Він пояснює, що разом з колегами вже кілька місяців попереджали людей, що ситуація погіршується і вони мають виїхати. Після того, як почалися масові «прильоти» по селу, люди самостійно звертаються і просять їм допомогти виїхати.

Першими вивозимо літнє подружжя – Параску Олексіївну та її чоловіка Володимира. Обом за 70. Це вже їхня друга евакуація за час повномасштабної війни.
«Ми жили в Оріхові. У нас була квартира. В Юрківку їздили як на дачу, тут мої батьки жили і це колись їхній будинок був. В 2023 році під час обстрілу нашу квартиру розбило – завалило девʼятий поверх і нашу квартиру разом з ним. КАБ попав, будинок горів. У нас в телефоні залишились фотографії того жаху. Приїхали сюди. Город садили і з нього самі жили і дітям допомагали. У нас троє дітей, чотири онуки і два правнуки. На городі вирощували картоплю, помідори, огірки, малину, полуницю, кавун… поки здоров’я дозволяло. Тепер ми без нічого залишились. Вже три дні як не спимо зовсім. Страшно. Постійне «геп, геп, геп», – розповідає жінка.

З пані Параскою ми не встигаємо договорити, правоохоронці кажуть, що треба швидко їхати на іншу адресу. В повітрі не спокійно. Постійно десь прилітає.

АВТО ДЛЯ АЛМАЗІВ
На варті з антидроновою рушницею постійно чергує поліцейський офіцер громади Дмитро Бєсєдін. Він і за водія, і прикриває групу від дронів.

«Прикриття важливе. Ми вже неодноразово працювали по дронах під час евакуації. Допомагає», – пояснює Дмитро.
Він сам родом з нині окупованого Мелітополя. Проте не встиг там попрацювати поліцейським офіцером громади, був змушений евакуюватися до Запоріжжя. Розповідає, що спочатку працював в Біленьківській громаді, а з 2024 року перевівся в Таврійську і працює тут досі.

«До початку 2026 року було відносно спокійно. З нового року обстріл громади відбувається кожен день. Обстріл саме житлових будинків. Це комбіновані атаки. Нема такого, що лише дрони чи КАБи. Загалом тут постійна небезпека дронів на оптоволокні. Це сьогодні нам пощастило, бо погодні умови погані. Ми завжди дуже швидко працюємо. Люди по селу не гуляють. Магазини закрилися, аптека найближча в Комишувасі», – розповідає поліцейський офіцер громади.

Він закликає мешканців виїжджати, поки є можливість, коли пропонують, щоби не було пізно.
«Зараз настав переломний момент і треба думати про життя, здоровʼя, а не матеріальні речі», – каже він.

Одну з останніх забирали з дому 71-річну Діну Василівну. Її син військовий, невістка доглядає свого батька в Харкові. В будинку, де мешкає літня жінка, днями внаслідок ворожого удару побило вікна і двері. Пані Діна закрила їх як змогла… старою ковдрою.

«Тут за два дні дахів у половини села немає. Люди виїжджають. Постійно дрони, «шахеди» летять. У підвал бігала. Хоча знаю, що є випадки, коли люди біжать у підвал і їх вбиває. У нас в селі мало жертв, слава Богу», – розповідає жінка.

Вона наважилась виїхати, бо сусідка покликала. Поки що їде до Запоріжжя, квартиру винайматимуть, а далі – буде видно.

Поліцейські передали всіх людей капелану Ігорю Корнієнко, який вивозив їх до Запоріжжя на спеціальному броньованому автомобілі.


«Це броньований бус, один з тих, що у нас є. Ми на ньому евакуюємо людей. Тут багато місць. Бувало таке, що і 20, і 30 людей вивозили. Колись він возив алмази десь в Італії, а сьогодні вивозить людей», – розповідає капелан.

Він також наголошує, що обстановка в громаді важка і евакуювати таку кількість людей з різних адрес в один день надзвичайно складно. Проте, коли мирні люди просять про допомогу, просять врятувати, то вони мають бути поруч.
Ольга Звонарьова, Запорізька обл.
Фото Дмитра Смольєнка
-
Одеса5 днів agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві почали роботу додаткові бригади для відновлення теплопостачання
