Війна
Що таке війна у кіберпросторі та чим вона відрізняється від традиційної війни?
Війна у кіберпросторі – це реальність, яку не можна ігнорувати. І ви вже зараз є її учасниками
КІБЕРЗАХИСТ У ЧАСИ ВІЙНИ: ЧОМУ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО
Сучасні війни давно вийшли за межі окопів і танкових проривів. Тепер стратегічні битви точаться ще й у кіберпросторі, а результатом може бути не просто злам сайту, а й паралізована економіка, знищені бази даних і хаос у державному управлінні.
Війна у кіберпросторі – це реальність, яку не можна ігнорувати. Хочете вірте, хочете ні, але вже зараз ви є її учасниками. Так, адже кожен ваш онлайн-слід у кіберпросторі створює вашого цифрового аватара, який прямо зараз живе у вашому телефоні, месенджері, різних соціальних мережах, електронних поштах і ще багато де.
І як показує практика, ураження цифрового аватара може призвести до значних негативних наслідків у реальному світі. Навіть до фізичної смерті. Тому кібербезпека зараз як ніколи актуальна – вона рятує не лише наші персональні дані, а й наші життя.
Ця стаття – перша у рубриці «Кіберзахист у часи війни: чому це стосується кожного», започаткованій задля висвітлення головних загроз у кіберпросторі, пояснення процесів у цифрових битвах і, найголовніше, навчання, як захистити себе від кіберзагроз.
ЩО ТАКЕ ВІЙНА У КІБЕРПРОСТОРІ ТА ЧИМ ВОНА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ТРАДИЦІЙНОЇ ВІЙНИ?
Кіберпростір – це глобальний цифровий простір, що об’єднує всі комп’ютерні й мережеві системи, що взаємодіють між собою через Інтернет та інші технологічні платформи.
Він включає в себе (але не обмежується):
- Інтернет (вебсайти, соціальні мережі, електронні комунікації);
- корпоративні мережі (інформаційні системи підприємств і державних організацій);
- хмарні сервіси (сховища даних, обчислювальні потужності);
- критичну інфраструктуру (енергосистеми, транспортні мережі, медичні системи, фінансові структури);
- пристрої, підключені до мережі (смартфони, сервери, датчики інтернету речей, банкомати тощо).
Кіберпростір можна уявити як величезну цифрову екосистему, де безпека залежить від кожного її учасника. Саме тому атакувати можна не лише конкретні об’єкти, а й системи зв’язку між ними, використовуючи слабкі місця користувачів, організацій чи державних структур.
Війни у кіберпросторі – це не сцени з фільму про хакерів, які в темній кімнаті ламають сервери. Це реальні атаки на державні установи, банки, транспортні системи та навіть лікарні.
Нещодавно українці зазнали чергової кібератаки на державні реєстри, наслідки якої ми всі з вами відчували наприкінці 2024 та початку 2025 років.
Серед основних методів кіберзлочинців:
- злам серверів і витік даних;
- атаки на об’єкти критичної інфраструктури;
- маніпуляція державними реєстрами;
- дестабілізація систем управління та зв’язку.
Часто війни у кіберпросторі поєднуються боротьбою й на інформаційному просторі. Це так звані «інформаційно психологічні спецоперації» під час яких ворог не атакує сервери напряму, а атакує вашу свідомість.
Фейки, пропаганда, маніпуляції – це теж зброя. Часто ці два види війни працюють разом: спочатку зламують бази даних, а потім використовують інформацію для маніпуляцій.
Як зазначає Брюс Шнайєр, експерт з кібербезпеки Єльського університету:
“Найефективніші кібератаки – це ті, які поєднують технічний злам і психологічну війну. Це не просто хаос у комп’ютерах, це хаос у головах”.
ПРИКЛАДИ ВІЙН У КІБЕРПРОСТОРІ
Насправді війна у кіберпросторі ведеться давно. Просто ми ніяк не хочемо цього визнати. І лідерами тут виступають країни – представники вісі зла «росії-Китаю-Ірану та Північної Кореї».
Так, на думку багатьох експертів, саме російські хакери стоять за атаками на Естонію у 2007 році. Нагадаю, що все розпочалося після знесення в Естонії пам’ятника радянським солдатам – учасникам другої світової війни. Естонці знесли його, вважаючи його символом окупації їхньої країни росіянами.
Майже одразу вони зазнали подвійної атаки – на вулиці вийшли проросійські активісти, а робота державних установ, банків і медіа була заблокована зовнішніми кібератаками. Це був перший випадок, коли країну намагалися “відключити” через інтернет.
Схожі кібератаки відбувалися з Грузією та Україною напередодні повномасштабних вторгнень росіян відповідно у 2008 та 2022 роках. Російські хакери атакували державні сайти, зламували банки та енергетичні компанії. Звісно це все негативно впливало на обороноздатність.
Є й інші приклади, найвідоміший з яких вірус Stuxnet. Це став перший відомий випадок, коли вірус через так зване шкідливе програмне забезпечення завдав фізичних ушкоджень та вивів із ладу ядерні центрифуги Ірану. Ніхто до цього часу не знає, хто точно його розробив, хоча Іран переконаний, що це була спільна спецоперація США та Ізраїлю.
Після прочитання до цього місця у вас, напевно, складається враження, що питання кібербезпеки, захисту від зламів інформації, комп’ютерних мереж, пристроїв та цифрової інфраструктури від зламів, атак і витоку даних, стосується лише урядових установ та великих корпорацій. Насправді «ніт» – кібербезпека має прямий вплив на кожного.
Як зазначає Метью Грін, криптограф і експерт із кібербезпеки: “Найслабша ланка в безпеці – це людина. Ви можете мати найкращий захист, але якщо ви відкриєте підозріле посилання – ваші дані вже не ваші”.
Тож якщо ви не будете дотримуватися цифрової гігієни, у вас можуть зламати банківський рахунок чи вкрасти карткові дані. Ваші особисті фото та персональні дані гулятимуть по Інтернету, зламаний акаунт у соціальних мережах стане «цифровим солдатом ворога», не критичне сприйняття інформації впливатиме на настрої у вашій сім’ї, серед рідних, друзів та країни загалом.
Тож варто буде регулярно читати нашу рубрику аби освоїти основні принципи кібербезпеки та зробити ваше цифрове життя безпечнішим.
Ми не завантажуватимемо вас технічними термінами, нашою метою є зробити вас обізнанішими та захищенішими у цифровому світі. У наших матеріалах ви знайдете:
► Персональна кібергігієна: Як не стати жертвою хакерів і зберегти свої дані в безпеці, щоб вони не стали надбанням громадськості.
► Цифрова грамотність: Як розпізнавати фейки та не вестися на провокації. Бо не все, що блищить – золото, а не все, що в інтернеті – правда.
► Аналіз сучасних кібератак: Хто і як намагається зламати наш цифровий світ. Бо ворог не спить і постійно шукає нові способи нашкодити.
► Військовий аспект кібербезпеки: Як цифрові технології впливають на хід війни та як ми можемо цьому протистояти.
► Роль громадян у кібербезпеці: Як кожен із нас може внести свій вклад у захист країни в інформаційному та кіберпросторі. Пам’ятаєте, як ми казали на двох Майданах? Разом – сила!
► Інструменти, які допоможуть вам захистити дані – від антивірусів до VPN.
► Як атакують цифрові армії, хто і навіщо веде кібервійну? – протистояння кіберармій світу – США, Китаю, Росії, Північної Кореї і, звісно, України.
І замість висновків.
Війна у кіберпросторі – це реальність, яка впливає на кожного. Ворог атакує не лише уряд, а й звичайних людей. Чим більше ми знаємо про кібербезпеку, тим складніше їм завдати нам шкоди. Згадана нами маленька Естонія, починаючи з 2010 року, розпочала широку навчальну програму з кіберграмотності в усіх школах країни. На мою думку, нам теж потрібно йти цим шляхом. Але ми не будемо чекати на державні програми, а спільно вирушимо у цю цікаву та захопливу подорож цифровим світом, аби стати у ньому сильнішими.
І пам’ятайте: будьте уважними, бережіть свої дані, бо вони цінніші, аніж здається!
Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Українська армія вперше застосує повністю автономну турель Sky Sentinel з великокаліберним кулеметом M2 “Ma Deuce” для боротьби з дронами-камікадзе. Встановлення цієї системи на озброєння стало новим етапом у розвитку протидронових технологій.
Як повідомив співробітник Центру підготовки операторів БПЛА “Крук” Віктор Таран у мережі Facebook, ключовою особливістю Sky Sentinel є повна автономність: система самостійно розпізнає ціль, розраховує траєкторію польоту ворожого дрона, зокрема Shahed, і відкриває вогонь.
“Не потрібно жодного оператора. Все робитиме виключно штучний інтелект”, – зазначив Таран.
Крім того, як наголосив спеціаліст, українські розробники почали впроваджувати систему штучного інтелекту OCDSS, яка дозволяє планувати ройові місії дронів на основі симуляцій тисяч бойових сценаріїв.
“Це означає: менше втрат, більше влучань і повний контроль над ситуацією в повітрі”, – пояснив він.
Водночас Таран застеріг, що всі ці показники були продемонстровані лише на випробуваннях.
“Звісно, ці всі показники були на рівні випробувань і не впроваджені на рівні країни. Тож тепер чекатимемо, як вона покаже себе в реальних бойових умовах”, – підсумував співробітник Центру підготовки операторів БПЛА “Крук” Віктор Таран.
Фокус вже писав, що турель Sky Sentinel (“Небесний Страж”) здатна виявляти та збивати російські безпілотні літальні апарати типу Shahed-136 і високошвидкісні крилаті ракети.
Нагадаємо, у квітні в українських бійців з’явилися автоматизовані турелі, здатні вести вогонь з укриття на відстані до 2,5 км.
Третя окрема штурмова бригада Збройних сил України впроваджує наземну роботизовану техніку, щоб замінити піхоту на полі бою; це сприяє зниженню людських втрат і підвищує ефективність виконання бойових завдань.
Про це на брифінгу заявив командир взводу наземних роботизованих комплексів та засновник школи НРК 3 ОШБр Віктор Павлов (Старк), передає кореспондент Укрінформу.
“Всі безпілотні системи, як повітряні, так і наземні, – це змога ефективно воювати та захищати свою країну. Вони дозволяють зменшити людські втрати та економічні витрати на війну. Наземні дрони – це можливість замінити роботу піхоти. НРК виконують три основні функції піхоти: логістичну, інженерну та вогневу підтримку”, – сказав Павлов.
За його словами, за тиждень наземні роботи перевозять десятки тонн вантажу на передову. Якщо людина в середньому може перенести до 20 кілограмів, роботизована техніка здатна довезти до 200 кг.
“Логістика – це основа. Без забезпечення не буде війни. У бригаді ми навчилися багато вантажу перевозити саме роботизованими комплексами… Класичну логістику ми майже повністю замінили на логістику дронами“, – наголосив військовослужбовець.
Не менш важливими функціями роботизованої техніки є можливість евакуації поранених, мінування та розмінування, забезпечення вогневої підтримки.
Він зазначив, що на Третю штурмову бригаду зараз припадає 50-60% застосування всіх роботизованих комплексів у Силах оборони. Системно підрозділ почав їх використовувати у 2024 році в Авдіївці. “Зараз у нас великі результати, а своїм досвідом ми готові ділитись”, – додав Павлов.
У березні запрацювала Школа наземних роботизованих комплексів від Третьої штурмової бригади, за цей час навчання в ній пройшли 507 людей.
“Це і люди, які проходять курс рекрута, і цивільні, і військові. Більшість із них цивільні, бо курс для військових ми лише нещодавно запустили”, – зауважив Павлов.
За його словами, Школа НРК передусім працює для того, щоб акумулювати бойові знання, навички та досвід у цій галузі та передавати його як військовим, так і цивільним, “але для цивільних програма більш урізана, аби не відкривати військові таємниці”.
Павлов додав, що ще одним завданням школи є популяризація цього напряму та збільшення кількості підготовлених людей.
У школі пропонують базовий 5-денний курс для цивільних і військовий курс, який триває 11 днів. Навчальна програма складається з таких напрямків: інженерна підтримка, логістика, бойові платформи. Подати заявку можна за посиланням.
Як повідомлялося, Третя окрема штурмова бригада Збройних сил України запустила власну школу для підготовки операторів наземних роботизованих комплексів (НРК).
Фото: Генштаб ЗСУ
Російська армія збільшує кількість засобів повітряного нападу, які застосовує під час атак на Україну, зокрема, йдеться про ударні БпЛА та дрони-імітатори.
Про це у телеефірі заявив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, передає кореспондент Укрінформу.
“Достатньо взяти ту статистику, яку маємо за травень-червень, коли Росія поступово збільшує кількість засобів повітряного нападу, атакує з різних напрямків, різними типами дронів, ракет – ідуть крилаті, балістичні, аеробалістичні… Бачимо, що нарощують вони (атаки) саме кількісно; там немає особливого збільшення ракет, а от саме ударних БпЛА і – основне – імітаторів стає більше”, – сказав Ігнат.
Він додав, що під час останньої атаки ворог запустив понад 300 ударних БпЛА, решта були дрони-імітатори.
Коментуючи те, чи можливо визначити під час відбиття атаки, де ударний БпЛА, а де – імітатор, Ігнат зазначив, що спочатку залітають імітатори для того, щоб зімітувати той чи інший Shahed.
“Залітають у складі груп, можуть летіти доволі кучно один до одного, тому радіолокаційно може бути видно, що це один Shahed, а насправді там може бути чотири, або ж імітатор один, а можуть бути чотири-п’ять. Потім вони вже можуть розділятися і летіти у різних напрямках, з різного боку атакувати ту чи іншу ціль. Звісно, є особливості параметрів польоту, якщо ми говоримо про радіолокаційне виявлення – маркер на моніторі. При наближенні до цілі об’єкта, до пунктів спостереження, де візуально та акустично теж іде ідентифікація тієї чи іншої цілі, і вже приймається рішення, коли знаємо, що це Shahed чи дрон-імітатор, на визначення засобу щодо їхнього знищення”, – розповів він.
Речник зауважив, що Повітряні сили мають різні засоби знищення ворожих літальних апаратів.
“Розуміємо, що авіація винищувальна працює, при таких атаках, безумовно, будуть працювати всі, зокрема гелікоптери армійської авіації, ППО Сухопутних військ, зенітно-ракетні війська, РЕБ, мобільно-вогневі групи – сьогодні найбільше збили саме вони… І також БпЛА-перехоплювачі залучаються дуже активно. Сьогодні десятки цілей на їхньому рахунку, цей напрямок теж розвивається”, – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, сили протиповітряної оборони знешкодили 718 засобів повітряного нападу, зокрема збили сім крилатих ракет “Х-101″/”Іскандер-К”, якими росіяни з вечора 8 липня атакували Україну.
Завдяки мобільним вогневим групам були знищені майже 100 цілей.
Фото: ФБ/Юрій Ігнат
-
Усі новини1 тиждень agoчи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами