Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
На тлі попередження Президента Володимира Зеленського владі Білорусі щодо необхідності прибрати ретранслятори, які допомагають дронам РФ завдавати ударів по Україні, у Європейській комісії заявили, що Україна має повне право на самозахист.
Про це під час брифінгу у Брюсселі заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, передає кореспондент Укрінформу.
«Можемо нагадати позицію ЄС щодо Білорусі. Білорусь продовжує надавати сприяння російській військовій агресії проти України», – підкреслила Хіппер.
Вона також нагадала, що Білорусь вдається до провокацій щодо Європейського Союзу, зокрема порушує повітряний простір та використовує міграцію як інструмент тиску.
«Саме тому ЄС запровадив санкції проти режиму Лукашенка та залишається готовим до подальших заходів, доки влада Білорусі продовжує діяти подібним чином», – заявила речниця.
Коментуючи заяви української сторони, Хіппер підкреслила: «Звичайно, Україна має право оборонятися».
Як повідомляв Укрінформ, 19 червня Зеленський дав Білорусі тиждень на демонтаж ретрансляторів сигналів для російських безпілотників, розміщених поблизу кордону.
Учора, 21 червня, Зеленський заявив, що влада Білорусі поки що не відреагувала на вимогу України вимкнути ретранслятори, які війська РФ використовують для коригування ударів по території країни.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав союзників діяти вже зараз, посилюючи тиск на РФ.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Правильна стратегія, щоб змусити Путіна припинити війну, – перекрити йому кисень у військовому, економічному, політичному та технологічному вимірах», – наголосив Сибіга.
За його словами, Україна робить свою частину роботи, зокрема шляхом “далекобійних санкцій”, мідлстрайків та логістичної блокади російських окупаційних сил.
«Ми закликаємо наших союзників посилити тиск на Росію в усіх сферах. Задушити російську воєнну машину, позбавити її фінансових ресурсів і не залишити Путіну жодних ілюзій щодо того, що він може досягти будь-яких цілей на полі бою», – підкреслив міністр.
На його переконання, критична маса таких кроків здатна реально змінити ситуацію.
«Разом ми можемо залишити путінський режим без кисню й не залишити йому іншого вибору, окрім як припинити війну. Але діяти потрібно зараз, а не потім», – закликав глава зовнішньополітичного відомства.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження морської логістики, об’єктів нафтової галузі та ППО армії РФ по обидва боки Кримського мосту в ніч проти 21 червня.
Підрозділи Сил оборони України 20 червня завдали ураження Тюменському нафтопереробному заводу («Антипінський») у РФ за дві тисячі кілометрів від кордону.
Фото Укрінформу можна купити тут
П’ятий Президент України Петро Порошенко оголосив про відмову від польського ордена Білого Орла на знак незгоди з переглядом рішення про нагородження Володимира Зеленського.
Про це Порошенко повідомив у Фейсбуку, передає Укрінформ.
Рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла він назвав помилковим і несправедливим по відношенню до народу України.
«Не випадково його вже привітав Медведєв. Кремль завжди аплодує всьому, що послаблює єдність між Україною та Польщею», – зазначив експрезидент.
Він нагадав, що цим орденом нагороджували не глав держави, а українців, наших воїнів, які боронять Україну, Польщу і всю Європу.
«Тому я прийняв рішення відмовитися від ордена Білого Орла. Два тижні тому я обіцяв колегам на погоджувальній раді зробити цей крок, якщо нам не вдасться переконати Президента Навроцького не робити хибне рішення. На жаль, не вдалося», – написав Порошенко, зауваживши, що цей крок жодним чином не адресований польському народові!
Експрезидент наголосив, що його вдячність Польщі за підтримку України та українців у важкі часи залишається незмінною.
«Незмінним залишається моя глибока переконаність у стратегічній дорогоцінності українсько-польського партнерства. Незмінними залишається моя повага до своїх колег та друзів президентів Квасьнєвського, Коморовського і Дуди, прем’єра Туска, міністра закордонних справ Сікорського і решти польських політиків, з якими ми будували і продовжимо будувати міцне партнерство, я би навіть сказав союзництво», – вказав політик.
На його переконання, будь-яка криза між Києвом і Варшавою сьогодні – це не лише проблема дипломатії, це питання безпеки. І саме тому її потрібно вирішувати негайно.
«Тому пропоную вже з понеділка шукати рішення, які дозволять не поглибити нинішню кризу, а перетворити її на поштовх до нового етапу українсько-польського партнерства — чесного, дружнього, стратегічного. Політики можуть собі дозволити політичні жести, але дипломати мають не орденами кидатися, а долати кризу», – резюмував Порошенко.
Як повідомляв Укрінформ, президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.
Після цього міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що вирішив повернути Командорський хрест із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею», наданий йому у жовтні 2022 року.
Керівник ОП Кирило Буданов зі свого боку заявив, що відмовляється від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року.
Посол України Василь Боднар вирішив повернути Кавалерський хрест ордена «За заслуги Республіки Польща». Таке ж рішення прийняв і заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква.
У суботу, 20 червня, Зеленський повідомив, що відправив орден Білого Орла президенту Польщі поштою. Глава держави запевнив, що Україна залишається відкритою до всіх змістовних форматів взаємодії з партнерами.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі проведуть дорожні роботи на семи вулицях міста
-
Усі новини1 тиждень agoЗганьблена на весь світ наречена, від якої втік чоловік на весіллі, знову збирається заміж (фото)
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Політика1 тиждень agoУгода з Україною щодо прав угорців у Закарпатті набула чинності
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби росіяни здійснили 61 атаку, найгарячіший
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова5 днів agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську