Connect with us

Суспільство

Зеленський та перша леді взяли участь у відкритті музею математики у Києві

Published

on


У Києві, у Виставковому центрі, відкрили Музей математики «Кубоїд».

Участь у відкритті музею взяли Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, міністр освіти та науки Оксен Лісовий, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей простір присвячений виключно математиці у вигляді інтерактивної експозиції, де діти можуть взаємодіяти з експонатами, доторкнутися до математичних канонів. Це перший такий музей в Україні. Наше завдання в тому, щоб зміни, які ми пробуємо імплементовувати в цьому просторі, заходили у кожну школу. Щоб кожен громадянин в Україні розумів роль і значення науки в цілому і математики зокрема, у тому, що він називає своїм повсякденним життям. Частина тих, хто це зрозумів, ставали математиками і забезпечували прогрес нашої країни в технологічній, природничій галузях і багатьох інших, бо математика пронизує все, включно з мистецтвом», – сказав на відкритті музею міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

За його словами, Музей математики та його освітня програма для дітей і вчителів допоможуть подолати значні освітні втрати, спричинені війною та системними проблемами у вивченні математики.

Читайте також: Уряд виділив майже ₴500 мільйонів на новий освітній простір старшої профільної школи

Як зазначив на відкритті музею перший заступник міністра освіти та науки Євген Кудрявець, у 2018 році Україна вперше отримала результат міжнародного дослідження PISA, зокрема, про математичні компетенції підлітків. Результати дослідження PISA, яке було проведене у 2022 році, показали, що необхідно піднімати середній рівень знань у математиці, особливо в сільській місцевості.

Зокрема, за даними МОН, 42% українських підлітків не досягли базового рівня з математики за результатами PISA–2022, 132,5 — середній бал НМТ 2024 року з математики — найнижчий серед обовʼязкових предметів, менше 50% вчителів математики, які проходили сертифікацію, змогли підтвердити свої знання.







У відкритті музею математики “Кубоїд” взяли участь Президент Володимир Зеленський та перша леді Фото: Телеграм Володимира Зеленського

«У 2020 році був указ Президента про рік математичної освіти, на виконання якого створений цей простір. Тому що нам треба підвищувати середній рівень володіння математичними знаннями для того, щоб, зокрема, отримувати кращі результати для країни, для економічного розвитку. І це один з тих викликів, які насправді вирішує також цей простір», – сказав Кудрявець.

Він зазначив, що робота над створенням Музею математики розпочалася ще у 2021 році, але була призупинена через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відновилися роботи у 2023 році, загальна вартість проєкту оцінюється в 6 млн доларів. До створення музею долучилися міжнародні партнери та донори. Музей математики в Києві є четвертим подібним музеєм в Європі та пʼятим у світі.

Як повідомила на відкритті музею в.о. директора Малої академії наук Олена Квачевська, музей містить120 експонатів, 6 тематичних зон, 4 навчальні простори для школярів і педагогів.

Читайте також: У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрили зал, присвячений добровольцям

Окрім експозицій, Музей математики пропонуватиме освітні програми для освітян і дітей. Вони будуть доступними як очно в музеї, так і онлайн для всіх охочих.

Також, як додала Квачевська, планується запустити мандрівну виставку Музею математики.

«Це будуть дві експозиції по 17 експонатів. Так само з експозицією поїдуть навчальні програми для педагогів, для дітей. Експонати в цій виставці – це менші копії тих, які представлені в музеї, транспортабельні, і які можна буде помістити у вантажне авто», – зауважила Квачевська.

За її словами, також буде можливість відправити в прифронтові регіони навчальні матеріали для вчителів, які зможуть використовувати їх навіть в укриттях та при дистанційному навчанні.

Основна мета створення музею — сприяти подоланню освітніх втрат у галузі математики в українських учнів, змінити систему викладання математики із застосуванням інноваційних методик навчання та популяризації STEM-дисциплін.

Музей пропонуватиме такі можливості для учнів: осягати теорію через дотик і взаємодію з експонатами; подолати прогалини у знаннях завдяки спеціальним онлайн-програмам, розробленим педагогами й науковцями; розвивати навички критичного мислення, логіки, просторової уяви.

Для вчителів передбачені спеціальні курси й тренінги з упровадження інтерактивних методик у навчанні; простір для проведення занять, майстер-класів та воркшопів; професійне середовище для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.

Читайте також: Тимчасові центри для проведення мультитесту відкриють ще у п’яти містах Європи

Наразі простір працюватиме в тестовому режимі. Першими доступ до музею отримають школи, учні яких цього року здобули перемоги на Всеукраїнській олімпіаді з математики. Під час тестового періоду відбудуться перші заняття для дітей та педагогів. З 1 травня Музей математики стане доступним для всіх охочих.

Проєкт реалізовано Національним центром «Мала академія наук України» та Міністерством освіти і науки України за підтримки UNICEF Ukraine та Theirworld.

Квитки до музею будуть доступні на сайті Музею математики «Кубоїд» з 18 березня.

Також Президент Володимир Зеленський з першою леді зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики на відкритті Музею.

«Музей математики «Кубоїд» – перший такого рівня в Україні та п’ятий у світі. Мета цього інтерактивного простору – зробити математику цікавою та доступною для всіх, допомогти надолужити освітні втрати та стати місцем для майбутніх новаторів, яким згодом відбудовувати Україну. Сьогодні побували на його відкритті та зустрілися з призерами Всеукраїнської олімпіади з математики – першими відвідувачами музею», – глава держави повідомив у Телеграмі.

Він додав, що пишається тим, що молодь не зупиняється навіть у часи війни, продовжує здобувати знання та розвиватися.

«А такі місця, як «Кубоїд», допоможуть ще краще розуміти математику й тренувати критичне мислення, важливе для будь-якої професії. Дякуємо всім, хто долучився до створення музею, кожному й кожній, хто працює, щоб українські діти мали можливості для навчання та розвитку», – сказав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки (МОН) запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними дослідження PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.



Джерело

Суспільство

Перетин кордону з Румунією ускладнився через загальнонаціональний страйк митників Анонси

Published

on



На кордоні з Румунією 17 червня тимчасово призупинили роботу всі пункти пропуску через попереджувальний страйк румунських митників. Обмеження триватимуть дві години та можуть спричинити затримки для подорожуючих і перевізників.

Про це повідомила пресслужба Чернівецької митниці.

За інформацією Національної профспілки “Meridian”, яка представляє інтереси румунських митників, акція протесту триватиме з 12:00 до 14:00 та охопить усі митні структури країни.

У профспілці пояснили, що страйк має на меті привернути увагу влади до проблем з умовами праці та рівнем оплати праці співробітників митниці. Представники організації заявили, що роками порушують питання належного забезпечення персоналу, однак вони залишаються невирішеними.

Профспілка також перепросила перед громадянами та бізнесом за можливі незручності, наголосивши, що захист трудових прав працівників митної служби потребує невідкладної реакції з боку держави.

Через тимчасове припинення роботи пунктів пропуску можливі затримки під час перетину кордону, зокрема для пасажирів і вантажного транспорту.

Також у червні митна служба Молдови заявила про те, що пункт пропуску “Паланка – Маяки – Удобне” тимчасово призупинив свою роботу з технічних причин. Автомобільний пункт пропуску є одним із найзавантаженіших напрямків на українсько-молдовському кордоні, оскільки він розташований на трасі М15 (Одеса – Рені).

Цей маршрут сполучає Одещину з Молдовою, Румунією та іншими країнами ЄС. Особливістю роботи “Паланки” є те, що тут діє спільний контроль: українські та молдовські прикордонники та митники працюють разом на території Молдови, що зазвичай пришвидшує процедури, проте у разі технічних збоїв однієї зі сторін робота всього КПП повністю паралізується.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У вівторок та середу частина мешканців Одещини залишиться без води

Published

on



У вівторок та середу частина мешканців Одещини залишиться без води



Джерело

Continue Reading

Одеса

Пастка зачиняється: окупанти втрачають контроль над Кримом

Published

on


Чонгарсткий міст. Фото: Андрющенко Time

Українські захисники планомірно відрізають окупований півострів від російського постачання. Через успішні удари по мостах та залізниці загарбники опинилися на межі повної логістичної блокади. Ситуація з безпекою змушує цивільних росіян масово тікати, а військові невдовзі втратять можливість запускати ракети.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів керівник центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

Запуски “Цирконів”

Російські військові тривалий час використовували Крим як майданчик для обстрілів українських міст, зокрема гіперзвуковими ракетами. Проте останні точкові удари по радіолокаційних системах та протиповітряній обороні ворога суттєво ускладнили цей процес. Енергетична інфраструктура загарбників також перебуває під постійним вогневим контролем.

“Я думаю, що цього літа ми побачимо ситуацію, коли вони дійсно не зможуть здійснювати запуски. Або вони будуть настільки небезпечні або ускладнені, що вони будуть змушені повернути всі ж такі пускові установки на територію материкової російської федерації”, — зазначає експерт.

Логістичний тупик

Руйнування автомобільних мостів у Чонгарі та поблизу Генічеська зупинило рух транспорту, закривши ключові шляхи для військових вантажів. Одночасно під удари потрапила залізнична станція Дебальцеве та об’єкти в районі порту Кавказ, що паралізувало постачання техніки й палива.

Читайте також:

“Усе це демонструє, що, насправді, контроль над логістикою російською зростає, і, фактично, мы знищуємо російську логістику. Це демонструє, що ми маємо перевагу в ударах по телу”, — пояснює Андрющенко.

Настрої цивільних

Попри запевнення пропаганди про стабільність, реальна ситуація стає напруженою через другу за рік паливну кризу. Вперше за весь час великої війни в середині червня на в’їзді до Криму немає автомобільних черг, натомість люди масово виїжджають у зворотному напрямку.

“Немає людей, нема заробітків. І тут ми побачимо десь з липня просто кардинальну зміну настроїв. Поки що вони тішаться надією”, — підкреслює керівник центру.

Зміна демографії

За роки окупації Росія штучно збільшувала кількість свого населення на півострові, особливо у великих портових містах. Наприклад, Севастополь зріс у чисельності майже вдвічі, тоді як сільські степові райони залишилися без води та людей після підриву Каховської ГЕС.

“Приріст росіян, безумовно, є. Він є в певних точках і, на жаль, він поки що не знижується. Ну, знову ж таки, питання до деокупації, ясно, що цих росіян там не буде”, — говорить фахівець.

Ставлення Москви

Загальна кількість російських громадян, які незаконно переселилися до Криму, наразі оцінюється у понад 700 тисяч осіб. При цьому окупаційна влада вкрай неохоче приймає біженців з інших новоокупованих територій України, намагаючись витіснити їх далі вглиб Росії.

“Ставлення росії і росіян до Криму і до інших окупованих територій абсолютно різне. Вони вважають Крим дійсно своїм, дійсно російським, а всі інші окуповані території вони вважають доданими”, — резюмує Петро Андрющенко.

Як повідомляли Новини.LIVE, українські далекобійні удари успішно руйнують логістику та військову машину Кремля. Внаслідок регулярних атак на російські нафтопереробні заводи в окупованому Криму та деяких регіонах РФ уже почався дефіцит бензину. На тлі колосальних втрат на фронті та економічних проблем Україна продовжує тиснути на агресора, щоб змусити його до реальних переговорів.

Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.