Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні

Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Макрон зустріне Зеленського в Єлисейському палаці в середу

Президент Франції Еммануель Макрон прийме Президента України Володимира Зеленського в Єлисейському палаці у Парижі у середу ввечері, 26 березня, напередодні саміту «Коаліції охочих».
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на BFM TV.
В Єлисейському палаці заявили, що Еммануель Макрон прийме свого українського колегу Володимира Зеленського цієї середи ввечері, 26 березня, щоб «підготувати» саміт у Парижі країн «Коаліції охочих», готових надати гарантії безпеки Україні.
«Глава держави ще раз підтвердить Президенту Зеленському як свій головний пріоритет, що Франція продовжить надавати військову та фінансову підтримку Україні», – йдеться у заяві.
Зазначається, що лідери двох країн зроблять заяви для преси перед двосторонньою зустріччю. Потім вони проведуть робочу вечерю.
Як повідомляв Укрінформ, президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що саміт «Коаліції охочих» щодо України відбудеться наступного четверга, 27 березня, у Парижі, за участю українського лідера Володимира Зеленського.
Фото: ОП
Політика
Зеленського непокоїть вплив російської дезінформації на оточення Трампа

Про це йдеться в публікації видання Time, яке взяло інтерв’ю у президента України, передає Укрінформ.
Трамп провів телефонну розмову з Путіним, який повідомив президентові США, що тисячі українських військових у Курську оточені російськими військами. «Це була брехня», – сказав Зеленський. Але Трамп продовжував її посилювати, зазначає автор публікації Саймон Шустер.
За словами Зеленського, офіційні особи США почали вірити Путіну на слово, навіть коли їхні власні розвідувальні дані йому суперечать, додав журналіст.
«Я вважаю, що Росії вдалося вплинути на деяких людей із команди Білого дому за допомогою інформації», – процитував він Зеленського. – Їхній сигнал американцям полягав у тому, що українці не хочуть припиняти війну, і треба щось зробити, аби їх змусити».
Українці вважають Америку їхнім союзником, зазначив Зеленський. «Але в той момент (під час переговорів у Білому домі, – ред.) було відчуття, що ми не є союзниками або не займаємо позицію союзника, – сказав президент. – У тій розмові я захищав гідність України».
На думку Зеленського, Трамп погодився на деякі з поступок Росії, не отримавши нічого натомість. Він зняв заявку України на вступ до НАТО й навіть припустив, що РФ може повернутися до G7 – клубу найбагатших демократій світу.
Зеленський каже, що такий підхід припиняє ізоляцію Путіна. «Це великий компроміс, – сказав він. – Уявіть собі вивільнення Гітлера з політичної ізоляції».
Трамп зрозуміє, сподівається президент України, що Путін слабший, ніж видається, і що йому не можна довіряти. На переконання Зеленського, президент США і його команда не змирилися б із програшем України.
«У них є власні амбіції. Вони бачать свою роль в історії» не лише як потужні лідери, а і як ті, хто може досягти гідного завершення війни. «Ось чому я не вірю в ці апокаліптичні сценарії», – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, журнал Time присвятив обкладинку нового номеру українському Президентові.
Фото: The White House
-
Усі новини1 тиждень ago
судитимуть банду пенсіонерів, які пограбували Кім Кардаш’ян
-
Усі новини7 днів ago
Олена Зеленська – образ першої леді у Фінляндії
-
Події1 тиждень ago
79 театрів долучаться до акції у День пам’яті жертв авіаудару по Маріуполю
-
Події7 днів ago
У Житомирі відкрилася фотодокументальна виставка, присвячена Святославу Ріхтеру
-
Події1 тиждень ago
На Миколаївщині під час будівництва фортифікацій виявили поховання VI-V століть до нашої ери
-
Події1 тиждень ago
Помер лавреат Шевченківської премії художник-графік Василь Чебаник
-
Війна1 тиждень ago
у Британії розкрили терміни розгортання
-
Події1 тиждень ago
Фільм «Відпустка наосліп» за перший вікенд зібрав у прокаті понад ₴5,5 мільйона