Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Україна з партнерами формує антибалістичну коаліцію за участю 13 країн і НАТО

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна спільно з європейськими партнерами просуває створення антибалістичної коаліції та виробництво антибалістичних систем у Європі. До відповідної зустрічі на рівні радників з питань національної безпеки долучилися представники 13 країн та офісу генерального секретаря НАТО.
 

Як передає кореспондент Укрінформу, про це Зеленський повідомив під час відеозвернення у Телеграмі.

“Я хочу подякувати сьогодні європейським нашим партнерам: була зустріч на рівні радників з питань національної безпеки. Ми поступово просуваємо тему виробництва антибалістики у Європі – ми формуємо антибалістичну коаліцію. Варто це зробити, і зараз ми ближче до результату, ніж будь-коли. У сьогоднішній зустрічі країн по антибалістиці були представлені 13 країн і офіс генерального секретаря НАТО. Важлива, дуже важлива ініціатива”, – зазначив Президент.

Він підкреслив, що нині українські позиції “на фронті”, у “далекобійних санкціях” та у взаємодії з міжнародними партнерами є “найвищими за роки”, наголосивши на необхідності зберігати досягнутий рівень та посилювати оборонні й зовнішньополітичні позиції України.

“Не буває перемог когось одного, і не буває стійкості когось окремо. Треба дійти до головної цілі, і це наша спільна ціль, яку ми не здаємо. Ми не здаємо нашу землю, наш суверенітет. Я вдячний усім українцям, усім українкам, хто разом на цьому шляху. Україна має вистояти у війні, захистити свою незалежність, гарантувати безпеку людям. Це обовʼязково буде”, – підсумував глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський і голова конгресу депутатів Іспанії Франсіс Арменгол обговорили оборонну співпрацю, зокрема ППО та розвиток програм PURL і SAFE.



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанчук обговорив із головою конгресу депутатів Іспанії євроінтеграцію та відбудову

Published

on



Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і голова конгресу депутатів Іспанії Франсіс Арменголь обговорили співпрацю в контексті відбудови України.

Про це спікер українського парламенту повідомив під час спільного брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.

Стефанчук зазначив, що це перший в історії візит іспанського спікера до Верховної Ради, а також подякував за допомогу, яку український народ отримує від народу Іспанії.

«Обговорили велику кількість питань, пов’язаних з подальшою співпрацею між Україною та Іспанією в усіх сферах. Зокрема, питання підтримки України з боку Іспанії в напрямку нашої європейської та євроатлантичної інтеграції», – підкреслив Голова ВР.

Сторони також обговорили подальшу співпрацю в частині відбудови України.

Читайте також: Стефанчук обговорив з прем’єр-міністром Португалії співпрацю в оборонній сфері та євроінтеграцію України

Стефанчук подякував народу та керівництву Іспанії за чітку позицію щодо санкційного тиску на РФ.

Як повідомляв Укрінформ, міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес під час візиту до Києва у квітні підтвердила, що Іспанія передає Україні 100 броньованих тактичних машин VAMTAC, а також партію 155-міліметрових артилерійських боєприпасів.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Естонія призначила нового посла в Україні

Published

on


Президент Естонії Алар Каріс призначив новим послом в Україні Тійну Інтельманн.

Про це повідомляє ERR, передає Укрінформ.

Як зазначається, Інтельманн працює в Міністерстві закордонних справ Естонії з 1991 року. Вона була послом Естонії в Ізраїлі та Великій Британії, а також обіймала посаду посла Європейського Союзу у Сомалі.


Фото: МЗС Естонії


Зараз Інтельманн працює в Міністерстві закордонних справ Естонії як спеціальний представник з питань мультилатералізму та мирного посередництва.

З вересня 2023 року послом Естонії у Києві є Аннелі Кольк.

Читайте також: Новим послом Німеччини в Україні буде помічник генсека НАТО – Spiegel

Як повідомляв Укрінформ, Естонія приєдналася до Розширеної часткової угоди про керівний комітет Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.

Перше зображення: ШІ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.