Connect with us

Політика

У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії

Published

on



“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.

У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.

Читайте також: Комітет рекомендував Раді закрити дані про оборонні підприємства в реєстрах

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;

Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;

Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;

Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.

“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.

Читайте також: НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів

Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.



Джерело

Політика

Зеленський обговорив з фон дер Ляєн використання заморожених російських активів та санкції

Published

on



Президент Володимир Зеленський обговорив із Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн пошук нових шляхів для більшого використання заморожених російських активів та посилення санкцій проти Росії.

Як передає Укрінформ, про це Зеленський написав у Фейсбуці.

«Подякував за сильне щорічне звернення до Європарламенту та чіткий меседж щодо 6 млрд євро на виробництво дронів в Україні. Маємо знайти ще більше шляхів використання заморожених російських активів на користь України», – зазначив Зеленський.

Фон дер Ляєн поінформувала про спільну роботу з американськими партнерами щодо посилення санкцій проти Росії.

«Обговорили й підтримку українських дітей. Урсула підтвердила, що Євросоюз допоможе з фінансуванням безкоштовного харчування для школярів. Скоординували й подальші кроки для повернення викрадених дітей. Домовилися бути в контакті», – додав Зеленський.

Читайте також: Фон дер Ляєн і Венс обговорили «єдиний фронт» щодо санкцій проти Росії

Як повідомляв Укрінформ, Україна синхронізувала санкції з Великою Британією та запровадила обмеження проти осіб, які допомагають ВПК, тіньовому флоту та енергетичному сектору Росії.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Шмигаль розповів про зустріч з Рютте у Лондоні

Published

on


Міністр оборони Денис Шмигаль і генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорили нагальні оборонні потреби України та збільшення тиску на Росію.

Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомив у Телеграмі.

«Важлива зустріч з генеральним секретарем НАТО в Лондоні. Виступ Рютте на зустрічі у форматі «Рамштайн» вкотре довів рішучість та непохитність НАТО в підтримці України. Вдячні за це», – зазначив міністр.

За його словами, «обговорили нагальні оборонні потреби. Відзначив ефективність системи з підтримки України PURL, до якої долучилися вже 11 країн. Партнери розуміють, що Кремль не збирається зупинятись. Тому необхідно посилювати допомогу Україні та збільшувати тиск на агресора. Скоординували наші подальші дії».

«Цінуємо роль НАТО в налагодженні тісної координації між партнерами, зокрема у форматі «Рамштайн». Розраховуємо на подальший розвиток співпраці та нарощування наших оборонних спроможностей», додав Шмигаль.

Читайте також: Шмигаль назвав ключові домовленості засідання «Рамштайн»

Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль під час зустрічі в Лондоні з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом обговорив підтримку України та постачання Patriot.

Фото: t.me/ministry_of_defense_ua



Джерело

Continue Reading

Політика

Глава Місії України при НАТО після російського масованого обстрілу звернулася до Трампа

Published

on


«У той час, як його наземний наступ зазнає невдачі, Путін посилює дії в повітрі — не лише встановлюючи нові рекорди за кількістю дронів та ракет, але й за дальністю польоту. Минулої ночі кілька дронів залетіли на територію Польщі», – йдеться в дописі.

Глава Місії України при НАТО підкреслила, що значне збільшення та необмежене використання можливостей deep strike для України, у поєднанні з відповідними санкціями проти Росії, може змусити Путіна відмовитися від ескалації.

«Президенте Трамп, ми покладаємо на вас свої надії», – резюмувала Гетьманчук.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час нічної масованої атаки росіяни випустили по Україні близько 415 дронів різних типів та понад 40 крилатих і балістичних ракет. Під атакою перебували 15 областей.

Читайте також: У Польщі уламки збитого дрона впали на приватний будинок

Сили протиповітряної оборони знешкодили 386 безпілотників і 27 ракет, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 9 вересня.

Загалом радіотехнічні війська Повітряних сил виявили та здійснили супровід 458 засобів повітряного нападу: 415 ударних БПЛА типу Shahed, “Гербера” і дронів інших типів, 42 крилатих / авіаційних ракет Х-101 / “Калібр” / Х-59 (69) і балістичної ракети “Іскандер-М/KN-23”.

Читайте також: Україна готова надати Польщі дані про російську атаку і допомогу в розбудові системи захисту – Зеленський

Збройні сили Польщі заявили про акт агресії внаслідок атаки Росії по Україні, який становить реальну загрозу їхній безпеці, а також повідомили про збиття кількох безпілотників, які порушили повітряний простір країни.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.