Політика
У Раді роз’яснили деталі законопроєкту про повноваження Нацгвардії
“В умовах сучасних викликів, що стоять перед Україною, важливо мати чітко визначені та законодавчо врегульовані повноваження правоохоронних органів”, – йдеться у повідомленні.
У Верховній Раді нагадали, що саме з огляду на це, Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні 5 березня 2025 року ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» прийняти у другому читанні та в цілому як закон в редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.
Наголошується, що зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України (далі – НГУ). Його положення не лише уточнює повноваження НГУ, але й встановлює чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.
У ВР звернули увагу, що на даний час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися виключно на рівні профільного закону.
З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки, законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:
Фізичний вплив: для припинення правопорушень або захисту осіб;
Спеціальні засоби: кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо, під час конвоювання осіб чи затримання особи яка вчинила правопорушення тощо;
Вогнепальну зброю: у випадках загрози життю чи збройного нападу;
Бойову техніку: у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.
“Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів. Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети”, – додали у парламенті.
Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян. Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю); осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України; у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.
Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів. Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ: завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу; використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску; застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження; Відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову; використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю; застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини; використовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C.
Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян, законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів.
“Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України”, – наголосили у ВР.
Зазначається, що порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме МВС України.
Як повідомляв Укрінформ, у МВС України наголосили, що законопроєкт про внесення змін до Закону «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Нацгвардії не передбачає розширення повноважень НГУ, а лише впорядковує їх.
Політика
Путін не зацікавлений у переговорах, доки може бити балістикою по Україні
Російський лідер Володимир Путін не зацікавлений у змістовних переговорах, доки російські війська мають можливість завдавати балістичних ударів по Києву та інших українських містах.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється у звіті ISW.
“Кремль вважає, що може скористатися дефіцитом ракет-перехоплювачів в Україні, щоб уникнути необхідності вступати у змістовні переговори або йти на поступки щодо своїх максималістських вимог”, – йдеться у повідомленні.
За оцінкою аналітиків ISW, Patriot є єдиною системою, здатною ефективно протистояти російським балістичним ракетам. Їхній дефіцит, своєю чергою, створює вразливість для української протиповітряної оборони.
“Нещодавнє різке скорочення поставок протиракетних перехоплювачів до систем Patriot, таким чином, сприятиме затягуванню війни до 2027 року”, – зазначають аналітики.
Теорія перемоги Путіна ґрунтується на передумові, що РФ може виграти війну на виснаження, якщо російські війська збережуть ініціативу та просуватимуться по всьому театру військових дій нескінченно довго, водночас знищуючи українські міста та інфраструктуру.
“Кремль не вступатиме в серйозні переговори чи не йтиме на суттєві компроміси щодо своїх вимог, доки Путін вважає, що має життєздатний військовий шлях для досягнення своїх цілей у повному обсязі. Дефіцит ракет Patriot в Україні дає Москві можливість завдати дуже серйозної шкоди Україні протягом наступної зими і тому сприятиме затримці змістовних переговорів та затягуванню війни”, – зазначають в ISW.
РФ використовує цю ситуацію та переорієнтовує частину свого оборонного виробництва на випуск балістичних ракет, йдеться у звіті. За оцінкою ISW, саме тому Путін може не бачити необхідності в переговорах чи поступках щодо своїх максималістських вимог, доки така стратегія дає результат.
Як повідомляв Укрінформ, під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ у Києві у червні Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3, що здатні збивати балістику, через війну на Близькому Сході.
Політика
Сибіга обговорив із главою МЗС Вірменії регіональну безпеку
Очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонні перемовини з міністром закордонних справ Вірменії Араратом Мірзояном.
Про це він повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Ми продовжили обговорення наших нещодавніх контактів на високому рівні, зокрема візиту Президента Володимира Зеленського та мого візиту до Вірменії з нагоди саміту Європейської політичної спільноти. Ми обмінялися думками щодо регіональних подій і важливості стабільності та безпеки в наших регіонах для ширшої європейської безпеки», – зазначив очільник МЗС.
Він додав, що поінформував свого колегу про наслідки останніх атак Росії проти України та її безперервний терор проти наших людей і цивільної інфраструктури.
Сторони домовилися залишатися в тісному контакті та продовжувати розвивати українсько-вірменську співпрацю.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Вірменія збільшили кількість дозволів на міжнародні автомобільні перевезення та розпочнуть підготовку нової угоди, яка передбачатиме поступову лібералізацію перевезень між двома державами.
Фото: x.com/andrii_sybiha
Політика
Напад на одну з країн НАТО був би прорахунком з боку Росії
Посол Британії Ніл Кромптон вважає, що Росія припуститься помилки, якщо вдасться до прямої агресії проти однієї з країн НАТО, оскільки Альянс рішуче налаштований захищати своїх членів і має план запобігання такому сценарію.
Про це дипломат сказав у інтерв’ю виданню «РБК-Україна», передає Укрінформ.
Коментуючи ймовірність прямої російської агресії проти однієї з країн-членів НАТО, особливо в Балтії, посол Британії зазначив, що «це один із сценаріїв, і його багато обговорюють».
«Моє особисте відчуття полягає в тому, що рішучість НАТО захищати держави членів Альянсу є сильною, і це було б прорахунком з боку Росії. Але нам, звісно, не слід бути наївними, і ми маємо не лише готуватися до таких непередбачених ситуацій, а й запобігати їм. Тож я вважаю, що у НАТО є добрий, узгоджений план, спрямований саме на це», – сказав Кромптон.
Водночас він зауважив, що нинішній час є складним, а Україна краще за будь-кого знає, що зараз «дуже непросто мати справу з Росією».
Як повідомляв Укрінформ, видання The Wall Street Journal із посиланням на звіти розвідки США написало, що російський лідер Володимир Путін може спробувати перевірити рішучість НАТО обмеженим нападом на країну-союзницю протягом наступних кількох років.
Раніше США оцінювали, що Путін не провокуватиме країни Північноатлантичного договору, поки він усе ще воює в Україні. За словами американських чиновників, ця оцінка змінилася на початку цього року, оскільки Путін усе більше опиняється під тиском в Україні та вдома, щоб забезпечити перемогу.
Фото: British Embassy Kyiv
-
Усі новини1 тиждень agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Війна7 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство1 тиждень agoГеннадій Сульдін, CEO КБ “Технарі”: “Нам треба було вчора й за копійки” Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Суспільство7 днів agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Одеса5 днів agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ
