Connect with us

Суспільство

Колаборанти на службі окупантів: на Херсонщині викрили учасників псевдореферендуму Анонси

Published

on



Двох мешканців Херсона підозрюють у співпраці з окупантами під час проведення псевдореферендуму у 2022 році. Вони брали активну участь у роботі фейкових виборчих комісій, за що їм заочно повідомлено про підозру у колабораційній діяльності.

Про це повідомила пресслужба Херсонської обласної прокуратури.

За даними слідства, 72-річний чоловік та 44-річна жінка у вересні 2022 року добровільно долучилися до організації псевдореферендуму на тимчасово окупованій території Херсона. Вони працювали у так званих “дільничних виборчих комісіях” Дніпровського району, виконуючи ключові функції під час незаконного голосування.

Чоловік обіймав роль рядового члена комісії: приймав громадян, видавав бюлетені, перевіряв виборців за списками, допомагав облаштовувати “виборчі дільниці” та розміщувати агітаційні матеріали.

Жінка ж виконувала обов’язки “секретаря комісії”. Вона відповідала за ведення документації, організацію роботи членів “комісії”, зберігання бюлетенів, складання списків виборців та протоколів засідань. Також підозрювана займалася оформленням приміщень, встановленням кабінок і розповсюдженням символіки рф.

Розслідування триває, його здійснюють слідчі Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

Також під час окупації Херсонщини місцевий житель погодився очолити лікарню та змушував інших медиків підтримувати російську окупаційну владу. Правоохоронці зібрали достатньо доказів його співпраці з ворогом, і суд виніс йому вирок.

Крім того, ще одному зловмиснику заочно повідомили про підозру у колабораціонізмі. За даними слідства, у серпні 2022 року 30-річний чоловік добровільно вступив до лав окупаційної “поліції” та став “правоохоронцем” у так званому відділі МВС Скадовського муніципального округу. Він виконував накази російського керівництва та сприяв легітимізації окупаційної влади.

Ще один житель регіону, 54-річний чоловік, у липні 2023 року вступив до прокремлівської партії. Уже у вересні він взяв участь у фейкових виборах, балотуючись до органа влади, які організували окупанти.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

Мінцифри працює над інтеграцією штучного інтелекту у «Мрію»

Published

on


В Україні триває підключення шкіл до освітньої платформи «Мрія», наступне завдання – впровадити у ній ШІ-тьютора для створення індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.

На цьому під час п’ятого Саміту перших леді та джентльменів на тему «Освіта, що моделює світ» наголосив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає кореспондент Укрінформу.






Саміт перших леді та джентльменів у Києві / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

«Сьогодні вже близько 2 100 шкіл приєдналися до «Мрії». До кінця року, думаю, їх буде вже до 3 000, а у 2026 році йтиметься, напевно, про 6 000 – 7 000 шкіл. Наступне наше завдання, над якими ми вже працюємо, – це побудова індивідуальних освітніх траєкторій для дітей. Ми хочемо, щоб у кожного учня з’явився свій е-тьютор, який буде допомагати будувати і проходити цю освітню траєкторію. Інтеграція штучного інтелекту може допомогти нам пришвидшити цей шлях», – сказав Федоров.

Крім того, штучний інтелект, інтегрований у «Мрію», допоможе, на думку Федорова, нівелювати існуючу різницю в навчанні в різних регіонах, яка залежить від доступу до освітніх ресурсів.

«Наше завдання – відкрити рівний доступ для всіх. І штучний інтелект також може допомогти у цьому. І ми вже навчаємо національну велику мовну модель на даних Всеукраїнської школи онлайн, яка є важливим проєктом нашої освітньої екосистеми. Ми навчили цю модель на всьому контенті, який сьогодні використовується в школі, в підручниках тощо. І зараз основна задача – навчити її, щоб вона стала справжнім наставником та помічником для дітей», – додав перший віцепрем’єр.

Читайте також: МКСК розглядає можливість інтеграції елементів культурної спадщини у застосунок «Мрія»

Він висловив сподівання, що Україна стане однією з перших у світі, яка масштабує цю ідею на школи всієї країни.

Як повідомлялося, освітня платформа “Мрія” стала частиною програми Google.org Fellowship та отримає 1,5 млн дол. на розвиток цифрової освіти в Україні.

Перше фото: Мінцифри

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одещина посіла друге місце за кількістю наказів про стягнення аліментів Анонси

Published

on



Щонайменше 99 тисяч наказів на стягнення аліментів було ухвалено українськими судами за останні 5 років. Найбільше таких наказів було ухвалено у 2021 році – 27 251 наказ. Станом на вересень 2025 року було ухвалено 12 714 таких наказів, зокрема, 948 – на Одещині.

Про це повідомляє Опендатабот.

Кількість судових наказів про стягнення аліментів в Україні поступово скорочується. 99 909 таких рішень було винесено судами з 2021 року по серпень 2025-го. Найбільше таких рішень було зафіксовано у 2021 році — 27 251 наказ. Проте вже у 2024-му їх поменшало на чверть — до 20 504.

12 714 наказів було винесено українськими судами за 8 місяців 2025 року. Це на 6% менше, ніж за той самий період торік, та на 28% менше, ніж у 2021-му. Понад 13% з них цьогоріч винесли на Дніпропетровщині.

Цьогоріч найчастіше суди стягують аліменти за наказами у Дніпропетровській області: там винесли 1 654 рішення — 13% від загальної кількості по країні. Наслідують Одещина із 948 наказами (8%), Харківщина — 837 (7%), Київщина — 810 (6%), та Львівщина — 772 (6%). Сукупно на ці п’ять регіонів припадає майже 40% усіх судових наказів в Україні цьогоріч.

Варто зазначити, що мова йде про кількість ухвалених наказів, а не про виконанні та фактично сплачені кошти — тобто лише ті випадки, коли суд уже виніс документ, з яким можна йти до виконавчої служби.

Заяву про видачу судового наказу підготувати простіше, ніж повноцінний позов, і це економить час та ресурси стягувача. Але за наказом неможливо стягнути додаткові витрати на дитину, лише половину прожиткового мінімуму на дитину або частку від доходу, ще й в обмеженому розмірі. Якщо дитина потребує додаткових витрат, то у таких випадках все одно доведеться звертатися до суду з позовом.

Проте основною перевагою наказного провадження є його оперативність: позивач швидко отримує судове рішення, яке одночасно є і виконавчим документом — закон на це відводить 5 днів, за які можна пред’явити його до виконання. Натомість судовий розгляд у позовному провадженні може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців.


Сергій Лозовський



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила

Published

on



Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.