Події
Одеські художники створили виставку картин до Тижня грецької культури
В одеській галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису «Грецький салат». У проекті взяли участь одеські художники, котрі спеціально до проведення Тижня грецької культури підготували серію тематичних робіт.
фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Сюжети та мотиви, відображені у творах, засновані на давньому та міцному зв’язку греків з Одесою, що відображається в її історії та культурі. Імпульсом для натхнення послужили мальовничі місця міста, його чудова архітектура, наповнена міфічними образами, скульптурами та пам’ять про видатних греків, які прославили Одесу своїм талантом і мудрістю.
Тетяна Романенко створила пейзаж із ліричною панорамою Грецького парку; Василь Йолохов – скульптурну групу, що вінчає Оперний театр; Сергій Бурда змоделював портрет гречанки; Наталія Лоза відобразила колоритний кут Грецької вулиці, Настя Кириліна – масштабне обличчя з одеського фасаду. Ігор Вашешкін запропонував абстрактне рішення з елементами тексту, Сергій Папроцький – геометричний, умовний ансамбль.
Ольга Котова написала портрет легендарного Кіріака Костанді, Віталій Кузьмін – стилізований, життєстверджуючий класичний сюжет. Леонід Багрій сформулював універсальний античний образ, Ганна Кулагіна також представила типових для грецької мистецької парадигми героїв. Лера Фокіна відобразила Медузу Горгону у сучасному, несподіваному прочитанні, Катерина Білетіна втілила Діоніса в образі чарівного юнака. А Наталія Слюсар відобразила фрагмент Грецької площі, на якій існують донині унікальні 200-річні грецькі споруди, що зберігають історію Одеси.
Одеські скульптори також підключилися до проекту: Олександр Князик запропонував твір класичного грецького міфічного сюжету – викрадення Європи. Юрій Зільберберг – унікальні рельєфи з шамоту та скульптури з грецькими мотивами.
Роботи, представлені у проекті всебічно обігрують та осмислюють тему грецького впливу на одеську культуру. У розмаїтті тлумачень і видінь авторів відображається багатошаровість і об’ємне звучання теми Греції та грецького, назавжди органічно асимільованої в тканину світової культури, що збагатило її і підживлює дотепер. Проект організовано за підтримки Департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради.
Катерина Піменова, арт-оглядач.
Всі фото: Степан Алєкян/Фейсбук.
Події
Помер актор Джеймс Толкан, відомий за ролями у фільмах «Найкращий стрілець» і «Назад у майбутнє»
Актор Джеймс Толкан, найвідоміший за ролями у фільмах “Назад у майбутнє” та “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Новину про смерть Толкана оголосила його родина, а також сценарист та продюсер Боб Гейл.
Кар’єра Толкана тривала понад п’ять десятиліть. Його перша телевізійна роль була в серіалі 1960 року «Голе місто», а остання — у фільмі 2015 року «Кістяний Томагавк». Хоча Толкана, мабуть, найбільше знають за його роботу в трилогії «Назад у майбутнє», де він зіграв головного героя містера Стрікленда в оригіналі 1985 року та у продовженні 1989 року. У 1990 році він повернувся в ролі дідуся свого персонажа в третьому фільмі.
Толкан також відомий своєю появою у фільмі «Найкращий стрілець», а в бойовику Тоні Скотта 1986 року Толкан зіграв командира Тома Джардіана, відомого під прізвиськом Стінгер, разом з зірками Томом Крузом, Велом Кілмером, Мег Райан та іншими.
Він також зіграв ролі у фільмах «Військові ігри», «Стилетто», «Викрадення», «Вони можуть бути велетнями», «Жах Амітівілля», «Нестандартний», «Озброєний та небезпечний» та інших. Грав ролі у телесеріалах, таких як «Важливе значення», «Таємниця Ніро Вулфа», «Самозванець», «Рання версія», «Людина нізвідки», «Кобра» та «Чудові роки» серед інших.
Джеймс Толкан народився 20 червня 1931 року в Калуметі, штат Мічиган, та навчався у коледжі Коу та Університеті Айови після вступу до ВМС США. Зрештою він поїхав до Нью-Йорка, де навчався в Акторській студії у Стелли Адлер та Лі Страсберга.
Як повідомляв Укрінформ, американський актор Чак Норріс помер у віці 86 років вранці у четвер.
Фото: imdb.com
Надсилали ці предмети жителі Харківської і Вінницької областей та Прикарпаття.
Митники через очевидні ознаки старовини скерували їх на експертизу до Національного музею історії України.
Фахівці визначили, що надані на експертизу предмети – автентичні зразки салтово-маяцької культури, а також часів Середньовіччя, Ранньомодерної, Модерної та Новітньої доби на території України.
Серед вилученого два бронзових туалетних набори є зразками предметів побуту салтово-маяцької культури, поширеної колись, зокрема, в басейні річки Сіверський Донець (VIII-X ст.). Такі косметичні набори складаються з копоушки, пінцета і шпильки.
Вилучені з відправлень 28 гудзиків є зразками одежної гарнітури (IX-XVIII ст.). Вони слугували не лише застібками, а й прикрасами.
Також митники вилучили прикладну особисту печатку, яка належить до пам’яток сфрагістики (XVIII ст.) з гравійованими ініціалами.
Серед вилученого також три натільні мідні чотирикінцеві хрестики латинського типу (XVIII ст.).
Крім того, митники вилучили п’ять бронзових перснів із вставками зі скла – зразки жіночих прикрас (XIX-XX ст.), які належать до пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва України.
Як повідомляв Укрінформ, волинські митники запобігли вивезенню до Польщі 223 монет, карбованих у XVI-XVIII століттях.
Україна та Польща проведуть 6–8 травня конференцію істориків, яка стане фаховим майданчиком для обговорення складних сторінок спільного минулого, розвитку конструктивного діалогу та зміцнення двостороннього партнерства.
Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра закордонних справ України Олександра Міщенка з головою Комісії із закордонних справ Сейму Республіки Польща, уповноваженим уряду Польщі з питань відбудови України Павлом Ковалем, передає Укрінформ з посиланням на Міністерство закордонних справ України.
Сторони зазначили, що розпочаті 23 березня спільною українсько-польською експедицією пошукові роботи у селі Угли Рівненської області є важливим свідченням конструктивної та прагматичної взаємодії у вирішенні історичних питань.
«У цьому контексті заступник міністра відзначив ефективну підготовку сторонами до проведення 6-8 травня у Польщі Українсько-Польської конференції (форуму) істориків, метою якої є обговорення найскладніших питань спільного минулого на фаховому рівні істориків обох країн», – поінформували у зовнішньополітичному відомстві.
Сторони також предметно обговорили питання участі Польщі у відновленні нашої країни, зокрема, в контексті проведення 25-26 червня у польському Ґданську Конференції з питань відновлення України (URC 2026).
Як повідомляв Укрінформ, у селі Угли Сарненської міської громади Рівненської області розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни.
Фото: МЗС України
-
Суспільство5 днів agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення