Суспільство
Аккерманська фортеця позбавляється російських імперських символів та повертає забуту спадщину

Аккерманська фортеця, що розташована в Білгороді-Дністровському на Одещині, поступово звільняється від імперських нашарувань. Одним із кроків стало прибирання назви «вежі Пушкіна», яка не мала історичного підґрунтя. Про те, як доцільно деколонізувати гуманітарний простір фортеці, в ефірі «Українського радіо. Одеса» обговорили співзасновник ГО «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков, історик Андрій Красножон та краєзнавець Олександр Маркевич. Повідомляє Суспільне.
Деколонізація Аккерманської фортеці
За словами Вадима Позднякова, Одеська область нині демонструє одну з найвищих активностей у дерусифікації та деколонізації. В регіоні триває системне очищення простору від російських імперських символів, і цей процес охоплює як великі міста, так і невеликі громади.
«Мешканці міста збирають інформацію про всі порушення мовного та декомунізаційного законів. Ми формуємо блоки даних, надсилаємо звернення до місцевої громади, а звідти інформація передається у відповідні департаменти та балансоутримувачам. Процес триває активно, відбуваються демонтажі. У Білгороді-Дністровському вже демонтовані десятки об’єктів, які підпадали під дію мовного чи деколонізаційного», — зазначив Поздняков.
Деколонізації зазнала й Білгород-Дністровська фортеця, яка була зведена у 13–15 століттях. Це одна з найбільших і найкраще збережених середньовічних фортець Східної Європи. Вона має 32 вежі, масивні мури та складну оборонну систему.
У рамках дерусифікації з фортеці прибрали низку російськомовних вказівників та вивісок. Особливу увагу привернула так звана «вежа Пушкіна». Вадим Поздняков зауважив, що ця назва є типовим прийомом російської пропаганди — робити акцент на несуттєвих деталях і видавати їх за щось значуще. Проте, якщо поглянути на ситуацію з історичної перспективи, факт перебування російського поета на території фортеці лише один день не має жодного значення для її майже 700-річної історії, додав він.
Звідки ж взялась «вежа Пушкіна»
Історик Андрій Красножон спростував пушкінський міф і пояснив, як насправді з’явилась ця назва. За його словами, вперше вона згадується в архівах на початку 20 століття, коли в Аккермані була популярна мода на художню та портретну фотографію. Місцеві фотографи намагалися зробити свої роботи привабливішими для продажу, тому підписували їх вигаданими історичними коментарями. Одна з таких світлин квадратної вежі в південно-західному куті фортеці отримала підпис, що Олександр Пушкін провів тут цілу ніч.
«Насправді ж ця історія є брехнею. Пушкін дійсно відвідував Білгород-Дністровську фортецю під час подорожі Бессарабією в грудні 1821 року, але пробув в ній зовсім недовго. Споруда без опалення, пора року дуже морозна, тож ночівля була неможливою. Після окупації території румунами про царських фотографів ніхто не згадував, тож вигадка про ніч Пушкіна у фортеці закріпилася», — додав історик.
Саму табличку, яка офіційно позначала вежу як «пушкінську», встановили всього близько шести років тому. Також Андрій Красножон зауважив, що вона не була історично обґрунтованою, а лише частиною туристичної навігації, тому її демонтаж не є втратою для культурної спадщини.
«Вони просто засмітили фортецю, старий оборонний комплекс 15-18 століть, сучасними, до речі, незаконними табличками з написами, які не мають жодного відношення до історичної спадщини, що підлягає державній охороні. Взагалі, не варто було з самого початку встановлювати ці сучасні таблички на давніх стінах», — зазначив історик.
На запитання, яким же історичним фактом можна було б замінити цю назву, Красножон відповів, що однозначної відповіді немає. Назви веж у різні періоди історії змінювалися, і через брак документальних свідчень встановити їх усі неможливо.
Повернення забутої спадщини
Краєзнавець Олександр Маркевич, своєю чергою, впевнений, що порожнє місце необхідно чимось заповнити, і для цього не треба нічого вигадувати, а достатньо згадати своє.
Він наголошує, що українська історія і культура мають достатньо постатей, які дійсно згадували Аккерман у своїх роботах. Наприклад, Леся Українка відвідувала фортецю та описала її в поемі «Подорож до моря». У своїх листах вона згадувала, що фортеця справила на неї гнітюче враження та порівнювала її з велетенським похмурим циліндром.
«Ми нічого нового насправді не приносимо. Ми просто повертаємо своє», — зазначає Маркевич.
Він додав, що важливо згадувати імена таких особистостей, як Іван Нечуй-Левицький, який описав фортецю в повісті «Микола Джеря», чи Адам Міцкевич, котрий згадував її у своїх сонетах.
«Ми б’ємося за ці пластикові таблички, замість того щоб показати, наскільки багатою у нас історія дійсно української культури тут. Що ми не українізуємо, а ми повертаємо просто те, що нам з певних причин забороняли. Ми тепер просто згадуємо і показуємо», — підсумував краєзнавець.
Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно
Суспільство
у Нацполіції служать понад 900 собак

У Національній поліції України на сьогодні працюють 913 службових собак.
Про це у телеефірі поінформувала очільниця кінологічної служби НПУ Світлана Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“У НПУ є 913 службових собак за різними напрямками підготовки”, – зазначила вона.
Відповідаючи на питання, які породи найкраще піддаються дресурі, Коломієць заявила, що у Нацполіції наразі найбільше собак належать до породи бельгійська вівчарка малінуа.
“Але є і німецькі вівчарки. Також у нас є лабрадори і зараз у нас є нова порода собак, яку завезли до нас із Європи – це голландська вівчарка. Вона дуже схожа на бельгійську, але трохи іншого окрасу. Вона (голландська вівчарка), зокрема, більш темна. Вони також дуже добре піддаються дресируванню. І у нас є невеликі породи собак – це кокер-спаніелі, ягди (ягдтер’єри – ред.) і різні мисливські собаки. Вони для нас дуже зручні, коли ми, наприклад, шукаємо наркотичні речовини у автобусах”, – пояснила очільниця кінологічної служби НПУ.
За її словами, у поліцейських собак є окремі спеціалізації. “У нас є собаки з пошуку наркотичних речовин, з пошуку вибухових речовин, розшукові собаки – це ті, які шукають злочинців і дітей, є собаки спецпризначення – це у нас штурмові собаки спецпідрозділу КОРД, а також собаки з пошуку трупів”, – розповіла Коломієць і додала, що у кожної собаки, яка працює у поліції, є своя особова справа.

Коломієць зазначила, що останнім часом відбулися зміни у підготовці цих собак.
“Ми намагаємося зробити так, щоб собака, коли вона, наприклад, знайшла наркотичні чи вибухові речовини, просто завмирала, не гавкаючи, не шкрябаючи і вела себе спокійно тощо”, – зауважила вона.

Очільниця кінологічної служби НПУ зазначила, що кінологом може стати будь-який громадянин України, який закінчив 11 класів школи та отримав диплом.
“Він проходить спеціальний відбір у НПУ, здає фізичну і медичну підготовку, тести, і якщо він проходить цей відбір, то він направляється у школу поліції. У нас вона єдина в Україні, це у Житомирі, Житомирська академія поліції, там готують кінологів. І він туди направляється на пів року на навчання, туди йому дається службовий собака, з яким він вчиться і по завершенню цієї академії вони вдвох складають іспити. І якщо вони складуть іспити, то допускаються до роботи у поліції – і кінолог, і собака”, – заявила вона.
Як повідомлялося, 2 квітня в Україні відзначають День кінолога.
Суспільство
Директорів заводу “Зоря-Машпроект” у Миколаєві судитимуть за розкрадання понад 70 мільйонів доларів Анонси

НАБУ і САП передали до суду справу про розкрадання понад 70 мільйонів доларів США на Миколаївському заводі “Зоря”-“Машпроект”. Слідство встановило, що керівництво підприємства розробило схему привласнення коштів через фіктивні агентські угоди.
Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України.
Згідно з матеріалами справи, у 2013-2018 роках держпідприємство уклало кілька контрактів із компанією-нерезидентом, яка мала шукати покупців для газотурбінної продукції та вести переговори щодо експорту. Насправді жодні послуги не надавалися, проте на рахунки цієї компанії було безпідставно перераховано 71,6 мільйона доларів США. Це становить 1,4 мільярда гривень за курсом НБУ на момент вчинення злочину.
Надалі ці кошти легалізували через підконтрольні екскерівникам підприємства іноземні компанії.
Факт завдання збитків підтверджено висновками судової економічної експертизи.
18 березня 2024 року НАБУ і САП завершили розслідування у справі про привласнення коштів державного підприємства “Зоря”-“Машпроект”, яке здійснювало експорт власної продукції. Раніше, 26 вересня 2023 року, детективи НАБУ та прокурори САП за підтримки Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції повідомили про підозру чотирьом колишнім генеральним директорам заводу і керівнику компанії-нерезидента.
Вони звинувачуються за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Окрім цього, ексдиректору підприємства та керівнику компанії-нерезидента висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 209 КК України, ще одному колишньому директору – за ч. 2 ст. 209 КК України.
Матеріали щодо керівника приватної компанії та інших ймовірних учасників корупційної схеми виділено в окремі провадження.
У ході слідства НАБУ і САП звернулися до більш ніж 20 країн із запитами про міжнародно-правову допомогу. Індійські органи підтвердили, що агентські послуги були фіктивними, а інформація, отримана зі Швейцарії та Латвії, дозволила відстежити відмивання коштів.
Двоє експосадовців підприємства перевели на закордонні рахунки 795 тисяч доларів США, 222 тисяч євро та 275 тисяч доларів відповідно. Розслідування міжнародних зв’язків у цій справі триває.
Нещодавно СБУ заблокувала постачання стратегічної сировини для військової промисловості рф. Суд арештував сировину на Миколаївському глиноземному заводі на понад 2 мільярди гривень, яка належала російському олігарху Олегу Дерипасці.
Раніше Вищий антикорупційний суд розпочав слухання у справі про привласнення 12,3 мільйона гривень керівниками Південноукраїнської АЕС. Під час закупівлі систем кондиціонування, холодильного та вентиляційного обладнання було завищено ціни, що призвело до значних фінансових втрат. Фігурантів також обвинувачують у подібних корупційних схемах, пов’язаних з атомною електростанцією.
Суспільство
Винороби Одещини поступово відходять від ручної праці

Цього року одеська виноробня «Колоніст» планує придбати додаткове навісне обладнання: лапи, культиватори та подрібнювачі для міжрядної та міжкущевої обробки виноградників, щоб зменшити кількість ручної праці.
Про це в інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи» розповів власник підприємства Іван Плачков.
«З людьми завжди була велика проблема, тому що виноградник – це в основному ручна праця, від якої, звичайно, треба поступово йти, – сказав Іван Плачков. – У нас працюють в основному жителі нашого села, яким ми платимо без затримок, тому поки що справляємося».
У кінці січня господарство зробило обрізування виноградників, а у березні провело роботи по обв’язці, уламці, обробці грунту.
Ми раніше повідомляли, що компанія «Колоніст» встановила на виробництво сонячну станцію потужністю 150 МВт, яка значно допомогла економічно в умовах війни.
-
Політика1 тиждень ago
Зеленського непокоїть вплив російської дезінформації на оточення Трампа
-
Політика1 тиждень ago
Шмигаль показав наслідки ракетного удару по Сумах
-
Політика1 тиждень ago
Макрон зустріне Зеленського в Єлисейському палаці в середу
-
Одеса1 тиждень ago
Небезпека для Одещини – РФ продовже атакувати Херсонщину
-
Суспільство1 тиждень ago
В Україні вже працюють тисяча фахівців із супроводу ветеранів
-
Політика1 тиждень ago
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
-
Події1 тиждень ago
МКСК планує запустити мапу доступності культурних просторів і послуг
-
Відбудова1 тиждень ago
виплати за пошкоджене житло отримали вже 87 тисяч українців