Connect with us

Війна

учасниця місії з порятунку поранених розповіла деталі евакуації

Published

on


В операції з евакуації поранених бійців наземним дроном з оточеної позиції на Куп’янському напрямку взяли участь понад 50 людей, вона тривала чотири години і відбувалася під постійними обстрілами.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Ольга Гарбовська під час підготовки операції. Фото з її архіву

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Читайте також: Міноборони допустило до використання український дрон-камікадзе «Амага-10»

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”



Джерело

Війна

Лише 20% українців очікують закінчення війни хоча б у першій половині 2026 року

Published

on


Лише 20% українців очікують, що війна завершиться у найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані проведеного 23-29 січня Київським міжнародним інститутом соціології всеукраїнського опитування громадської думки. 

Натомість, 18% респондентів очікують на завершення у другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли, що їм важко сказати.

При цьому у вересні-жовтні 2025 року 33% опитаних очікували, що війна може закінчитися не пізніше першої половини 2026 року, у грудні 2025 року так вважали уже 26%. Зараз – 20%, тобто все менше людей очікують на завершення до середини 2026 року, підкреслили у КМІС.

При цьому більшість українців (65%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 17% респондентів.

У грудні 2025 року готові були терпіти стільки, скільки буде потрібно, 62% опитаних, у вересні 2025 року – 62%. Попри масштабні спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, серед українців усе одно та сама більшість налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.

Водночас у всіх регіонах більшість – 58-72% – готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема у Києві таких 72%, на заході України – 66%, у центрі / півночі (без Києва) – 64%, на півдні – 64%, на сході – 58% респондентів.

Також, відповідно до дослідження, як в лютому 2023 року, так і в січні 2026 року 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії.

Читайте також: Проведення виборів до припинення вогню підтримують 9% українців – КМІС

Із 38% до 10% стало менше тих, хто говорить про удари по лише військових об’єктах. Натомість зараз 80% опитаних вважають, що крім військових об’єктів Україна має завдавати удари і по інших об’єктах (ріст з 52% порівняно з лютим 2023 року). Так, 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню Росії (ріст з 13% у лютому 2023 року).

Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах України на підконтрольній території. У ньому взяли участь 1003 респонденти у віці 18 років і старше.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.

Як повідомляв Укрінформ, пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки категорично відкидають 52% опитаних українців.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили ППО знешкодили 157 з понад 170 дронів, якими росіяни з вечора атакували Україну

Published

on



Сили протиповітряної оборони знешкодили 157 зі 171 безпілотника, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 1 лютого.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі. 

З 18:00 неділі, 1 лютого, росіяни атакували Україну балістичною ракетою “Іскандер-М” із тимчасово окупованого Криму, а також 171 ударним БПЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” та безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ, Міллєрово (РФ) і тимчасово окупований Донецьк. Близько 100 дронів – типу Shahed.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 09:00 понеділка, 2 лютого, ППО збила / подавила 157 дронів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовані влучання балістичної ракети та 12 ударних БПЛА на 8 локаціях.

Читайте також: Бійці «Сталевого кордону» знищили чотири російські укриття з особовим складом на Курському напрямку

Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих дронів.

Як повідомляв Укрінформ, 1 лютого російські війська атакували дронами шахтарський автобус ДТЕК у Павлоградському районі Дніпропетровської області.

За даними Групи ДТЕК, постраждали 16 людей. Дев’ятеро поранених перебувають у тяжкому стані. Загинули щонайменше 12 працівників шахти.



Джерело

Continue Reading

Війна

Швеція готує великий пакет безпекової допомоги Україні

Published

on



Швеція готує один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України.

Про це інформує пресслужба Міноборони, передає Укрінформ.

«Швеція готує один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України — ППО, радари Saab, РЕБ та дрони, зокрема deep strike», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що міністр оборони Михайло Федоров обговорив з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном протидію балістиці через PURL, запуск програми Brave–Sweden для оборонних інновацій та передачу літаків Gripen і ракет Meteor.

Читайте також: Швеція передала Україні вже 26 САУ Archer

Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони України Михайло Федоров провів розмову з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом щодо подальшого співробітництва у посиленні протиповітряної оборони та розвитку дронів і виробництва.

Фото: МОУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.