Суспільство
Уряд визначив додаткові категорії студентів і викладачів, які не підлягають мобілізації
Уряд вніс зміни в законодавство та визначив додаткові категорії студентів і викладачів, які не підлягають мобілізації.
Про це повідомив у Телеграмі постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає Укрінформ.
«Схвалено проєкт Закону «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо прав педагогічних працівників та здобувачів освіти». Законопроєктом пропонується уточнити, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, поміж іншого: учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і здобувачі фахової передвищої освіти, які розпочали навчання не пізніше року досягнення граничного віку направлення для проходження базової військової служби, визначеного статтею 15 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», та які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, та здобувачі вищої освіти в межах розрахункового строку виконання освітньої програми, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, а також докторанти та лікарі (фармацевти) – інтерни, лікарі – резиденти (зазначені положення поширюються на здобувачів освіти в закладах освіти (наукових установах) України, які вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 ЗУ «Про освіту»)», – повідомив Мельничук.
Крім того, згідно з внесеними змінами, мобілізації не підлягатимуть: наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники закладів вищої освіти, наукові працівники наукових установ і організацій, науково-педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, які мають науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, загальної середньої та позашкільної освіти. Зазначені положення поширюються на працівників, які працюють у закладах вищої освіти, наукових установах і організаціях, закладах фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки, а також на педагогічних працівників державних та комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року працювали та продовжують працювати за основним місцем роботи у закладах позашкільної освіти, що організовують роботу за еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, військово-патріотичним напрямами з навантаженням не менше ніж 0,75 ставки.
Як повідомляв Укрінформ, до Збройних сил України за проєктом Міністерства оборони “Контракт 18-24” долучилася перша дівчина, вона буде проходити службу у 72-й бригаді. “Контракт 18-24” передбачає виплату 1 млн грн, із яких 200 тис. грн – одразу після підписання, а решта 800 тис. пізніше двома частинами.
Добровольці отримуватимуть грошове забезпечення до 120 тис. грн на місяць плюс доплати за бойові завдання. Загальна сума може сягати до 2 млн на рік. При цьому передбачена можливість “нульової” іпотеки, навчання за державний кошт, безкоштовне медичне забезпечення (у тому числі зубне протезування), а також право на виїзд за кордон після року служби.
Окрім того, законом гарантоване звільнення від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту.
Подати заявку на контракт можна на сайті 18-24.army.gov.ua або через застосунок Резерв+.
Фото: КМУ
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
Еколог звинуватив владу Одеси у приховуванні причин загибелі морських коників Анонси
05 лютого 2026 р. 09:16
142
ФОТО: sw.dei.gov.ua
Масова загибель червонокнижних морських коників на узбережжі Одеси викликала звинувачення у спробі приховати справжні причини екологічної катастрофи. Розлив олії та бездіяльність чиновників намагаються видати за наслідки “поганої погоди”.
Про це повідомив еколог Владіслав Балінський.
Звіт Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу щодо масової загибелі морських коників (Hippocampus guttulatus), занесених до Червоної книги України, викликав критику з боку еколога. За словами Балінського, документ є не результатом наукового аналізу, а спробою формально виправдати екологічну катастрофу та зняти відповідальність з посадовців.
Поки представники ОВА називають розлиту в морі олію “безпечним харчовим продуктом”, екологічні служби, за оцінкою фахівця, підганяють висновки під зручну версію про “несприятливі погодні умови”.
1. Проби з поверхні — для придонної трагедії
Інспекція заявила про відсутність хімічного забруднення, спираючись на аналіз проб води, відібраних із поверхні моря. На думку еколога, такий підхід є принципово хибним.
Морські коники взимку перебувають у стані фізіологічного торпору на глибинах 10–15 метрів, прикріплюючись до мідій на кам’янистих грядах. Забруднювач у вигляді полімеризованої олії, змішуючись із мулом, утворює ліпідно-мінеральні агрегати з більшою щільністю, ніж морська вода. Вони неминуче осідають на дно, а не залишаються на поверхні.
Пошук слідів олії у верхніх шарах води після тижнів її осідання, за словами фахівців, не має жодної наукової цінності та виглядає як свідома імітація дослідження.
2. Досліджували не ті показники та не в тому місці
У звіті інспекції наведено стандартний перелік показників, характерний для аналізу побутових стоків — залізо, амонійний азот, нітрати. Водночас ці дані не дозволяють виявити токсичний вплив ліпідних забруднень.
Еколог звернув увагу на відсутність ключових досліджень:
- гістологічного аналізу зябер загиблих коників;
- хроматографічного аналізу тканин на вміст полімеризованих ліпідів;
- дослідження середземноморських мідій, які є природними фільтраторами та накопичують сліди забруднення.
3. Торпор — це захист, а не причина загибелі
Офіційна версія зводиться до того, що низька температура води нібито зменшила рухливість коників, через що вони відірвалися від субстрату. Екологи називають це грубим нерозумінням фізіології іглицевих риб.
Стан торпору — це гіпометаболічна зимова сплячка, за якої хвіст коника працює як пасивний біологічний “замок”. Здорову особину неможливо відірвати від субстрату лише через холод — цей механізм еволюційно пристосований до зимівлі при температурі +2…+5 °C протягом місяців.
Температурні показники січня 2026 року перебували у нормальному діапазоні для зимового спокою, а отже не могли спричинити масову загибель морських коників. Якби температура була вирішальним фактором, такі викиди відбувалися б після кожного зимового шторму.
4. Шторм виніс тіла, але не спричинив смерть
Версія про шторм як головну причину загибелі також не витримує критики. На березі не виявили ні мідій, ні морських трав, до яких коники зазвичай прикріплюються.
Якби сила течії була достатньою, щоб розірвати м’язовий замок хвоста живого коника, вона б зірвала й сам субстрат. Відсутність таких залишків свідчить про те, що тварини були мертвими або паралізованими ще до шторму — ймовірно, внаслідок тривалого токсичного впливу та ураження зябер.
5. Вірогідний сценарій подій
За гіпотезою еколога, у грудні 2025 року стався розлив олії, яка згодом полімеризувалася та осіла на дно. Ліпідні агрегати накопичувалися у придонних пастках уздовж кам’янистих гряд — місць концентрації біоти. Протягом кількох тижнів відбувалося поступове ураження зябер, гіпоксія та втрата м’язового тонусу. 26 січня придонна течія лише винесла вже нежиттєздатних морських коників на берег.
Еколог зазначив, що імітація розслідування пов’язана зі страхом відповідальності за бездіяльність після грудневого розливу олії. Він наполягає на проведенні повноцінної токсикологічної експертизи донних організмів і відмові від спроб списати екологічну катастрофу на погоду.
Нещодавно Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу заявила, що токсичне забруднення води практично виключене. Найімовірнішою причиною загибелі експерти називають потужний шторм південно-східного напрямку, що передував події.
Суспільство
исследователь объяснил, при каких условиях город может уйти под воду
Также попадание огромного количества пресной воды в Мировой океан приведет к его опреснению и исчезновению определенных морских организмов.
Если Антарктида растает, ряд прибрежных городов, в том числе Одесса, окажутся под водой.
Как рассказал РБК-Украина полярник, метеоролог-озонометрист Александр Полудень, антарктические наблюдения имеют важное значение и для Украины, ведь позволяют прогнозировать последствия возможных климатических изменений.
Сейчас Украина расположена в относительно комфортных, умеренных широтах. Здесь не характерны цунами, тайфуны или мощные ураганы, а температуры, осадки и снежный покров остаются в пределах привычных норм. Однако с изменением климата ситуация может существенно ухудшиться – появятся экстремальные так называемые “температурные коридоры”, которые будут иметь серьезное влияние на жизнь людей и экосистемы.
Полярник объясняет: если представить, что Антарктида вместе со всеми ледниками планеты полностью растает, уровень Мирового океана поднимется примерно на 70 метров. Для Украины это также критично – например, Одесса расположена на высоте всего 36-39 метров над уровнем моря.
Впрочем, считает полярник, угроза касается не только Украины: значительная часть мировых мегаполисов находится на побережьях, и при таком сценарии они окажутся под водой.
Кроме того, попадание огромного количества пресной воды от ледников в Мировой океан приведет к его опреснению. По словам полярника, это кардинально изменит условия существования морских организмов и может привести к исчезновению отдельных видов.
Выпадение даже одного звена из пищевой цепи способно запустить цепную реакцию – другие виды останутся без пищи и также окажутся под угрозой исчезновения, отмечает исследователь.
Ситуация в Антарктике
Напомним, метеоролог-озонометрист Александр Полудень также рассказал, что полярники зафиксировали в Антарктике тревожные изменения, связанные с глобальным потеплением. В частности, четыре землетрясения в проливе Дрейка, волны от которых дошли до района украинской станции “Академик Вернадский”, а такая активность является нетипичной.
Кроме того, зафиксировано почти полное отсутствие нового льда в Антарктике, потому что океан не охладился настолько, чтобы начал формироваться лед. В результате местные животные теряют укрытие и кормовую базу и вынуждены мигрировать дальше на юг.
Вас также могут заинтересовать новости:
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини6 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
