Connect with us

Суспільство

Понад 40% українців отримують недостатньо інформації про міни і вибухівку

Published

on


В Україні 42% громадян вважають, що отримують недостатньо інформації про вибухонебезпечні предмети.

Про це свідчать результати дослідження, оприлюдненого Програми розвитку ООН, передає Укрінформ.

«Відповідно до ключових результатів дослідження, 42% українців вважають, що інформації про ВНП недостатньо, причому найбільший дефіцит інформації відчувають жителі сіл, а також мешканці західного регіону. 25% українців вважають ризик дістати поранення від вибухонебезпечних предметів високим; цей показник зростає до 30% серед мешканців південних регіонів України», – зазначили у ПРООН.

За даними дослідження, загроза від мін та інших ВНП посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше. «Такий низький показник викликає занепокоєння, враховуючи високий рівень забруднення України вибухонебезпечними предметами», – зауважують у ПРООН.

Згідно з дослідженням, 13% українців особисто бачили ВНП, а 31% бачили позначки «Небезпечно, міни!».

На запитання про свої дії у разі виявлення підозрілого предмета 90% опитаних сказали, що вжили б безпечних заходів: не торкалися б його, відійшли якомога далі, попередили людей поблизу і зателефонували до екстрених служб.

Водночас більше половини респондентів (63%) помилково вважають, що позначення місця навколо підозрілого предмета є безпечною дією. Крім того, 21% українців підійшли б і розглянули підозрілий предмет, а 14% спробували б прибрати такий предмет.

Читайте також: Найбільш потенційно небезпечними щодо мін є три райони Київщини – ДСНС

«Згідно з результатами дослідження, українці рідко наражають себе на небезпеку свідомо, а переважна більшість ситуацій ризику — це неусвідомлюваний ризик, викликаний робочою необхідністю», – зазначають у ПРООН.

За їхніми даними, 17% українців мають роботу на відкритому повітрі на потенційно забруднених територіях, але не вважають, що ризикують.

Основним чинником ризикованої поведінки, за даними ПРООН, є надмірна впевненість у власній обізнаності з територією: люди продовжують займатися своїми звичними справами, вважаючи, що обізнаність з територією допоможе їм уникнути небезпеки.

При цьому 9% респондентів зазначили, що пішли б на територію, потенційно забруднену вибухонебезпечними предметами, якби це було пов’язано з робочою необхідністю або задоволенням нагальних потреб.

У ПРООН вважають, що підвищення обізнаності населення щодо цього виду небезпеки та сприяння прийняттю рішень щодо безпечної поведінки має вирішальне значення для запобігання трагедіям та захисту здоров’я і підвищення рівня безпеки населення України.

Дослідження проведене BBC Media Action в межах проєктів Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Humanity & Inclusion (HI) у партнерстві з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Збір даних тривав із січня по травень 2024 року. Воно фінансувалося урядами Японії та Нідерландів.

Було опитано 2421 респондента з підконтрольних Україні територій, організовано 12 фокус-груп, до складу яких входили люди, які проживають у регіонах із середнім та високим рівнем забруднення вибухонебезпечними предметами, а також проведено 10 детальних інтерв’ю з аграріями та особами, які постраждали від вибухонебезпечних предметів.

Як повідомлялося, за даними ДСНС, із лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинуло 336 осіб, з них 18 дітей.



Джерело

Суспільство

Справу щодо вбивства Дем’яна Ганула направили до суду

Published

on


Поліція скерувала до суду обвинувальний акт щодо чоловіка, який підозрюється в убивстві одеського активіста Дем’яна Ганула.

Про це повідомляє Нацполіція, передає Укрінформ.

“Зловмиснику висунуто обвинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу України. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідство завершено та обвинувальний акт скеровано до суду”, – зазначається у повідомленні.

Слідчі встановили, що підозрюваний, 46-річний військовослужбовець з Київщини, отримав замовлення на вбивство активіста.


Підозрюваний в убивстві Дем’яна Ганула / Фото: Нацполіція


“За попередньо узгодженим планом, він пішов у щорічну відпустку, орендував в Одесі дві квартири, незаконно придбав вогнепальну зброю, боєприпаси та ручні гранати, які зберігав у тимчасових помешканнях. Виконати замовлення до завершення відпустки не вдалося, тому він і не повернувся до місця дислокації військової частини”, – зазначає поліція.

Фігуранту висунуто обвинувачення за п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, з корисливих мотивів); ч. 1 ст. 263 (незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів без передбаченого законом дозволу); ч. 5 ст. 407 (нез’явлення вчасно на службу без поважних причин в умовах воєнного стану) статтями Кримінального кодексу України.

Читайте також: Убивство Ганула не було спонтанним, до нього серйозно готувалисяполіція

Чоловік перебуває під вартою.

В суді обвинувачення у цій справі підтримуватиме Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (під її процесуальним керівництвом здійснювалося розслідування).

Як повідомлялося, Дем’ян Ганул був убитий в центрі Одеси 14 березня. Зловмисник вистрелив в активіста та втік. Смерть Ганула настала внаслідок двох вогнепальних поранень з ушкодженням голови та тулуба.

Основна версія слідства – вбивство на замовлення спецслужб РФ.

Перше фото: Суспільне



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеських комунальників звинуватили у нехтуванні рішенням сесії про вбиральні за 5 мільйонів Анонси

Published

on



Депутат Одеської міської ради Володимир Корнієнко звинуватив керівника комунального підприємства “Сервісний центр” Зураба Шонію у нехтуванні рішенням сесії міської ради щодо придбання інклюзивних туалетів за 5,7 мільйона гривень кожен.

 Як повідомив Центр публічних розслідувань, депутат під час засідання постійної комісії з питань планування, бюджету і фінансів 12 вересня заявив, що попри те що депутати погодилися виділити гроші на встановлення однієї такої вбиральні, результати тендеру не були скасовані й зміни в угоду не вносили.

“Я вже казав, що може стати питання перед підрядником та постачальником щодо оплати цих туалетів. Ми погодилися виділити кошти на один, а в умовах закупівлі постачання чотирьох. Невідомо чи будуть депутати голосувати про інші туалети чи не будуть”, – заявив депутат.

Зураб Шонія своєю чергою пояснив, що оплатили лише за один туалет, а інші поставлені на паузу. А за програмою мають бути чотири туалети тому в закупівлі були закладені чотири. Голова комісії Олексій Потапський також зазначив, що кошти виділили на один туалет й незрозуміло як “Сервісний центр” буде розраховуватись за три інших тим більше, що в бюджеті немає коштів на них.

Натомість депутат Олег Звягін зазначив, що можливо є сенс переглянути вимоги до цих туалетів й замість автоматичних поставити неавтоматичні за якими будуть наглядати люди. 

“Можливо можна змінити конструкцію й ми за ті ж кошти зможемо купити не один туалет, а чотири чи більше”, – зазначив депутат.

Депутати також згадали про автоматичний туалет, який встановили біля Оперного театру і який не працює.

27 серпня Одеська міськрада ледь не провалила програму “Безбар’єрна Одеса” через скандал навколо вартості інклюзивних туалетів по 5,7 мільйона гривень кожен. Після повторного голосування рішення таки ухвалили.      


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі скористалися популярністю музичного проєкту “Піаноморе” задля збагачення

Published

on



В Одесі скористалися популярністю музичного проєкту “Піаноморе” задля збагачення



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.