Суспільство
Мільйони на чайники для Південної АЕС: як на Миколаївщині віддавали підряди без тендерів Анонси

На Миколаївщині без відкритих торгів віддали багатомільйонні контракти від Південноукраїнської АЕС, зокрема на постачання побутової техніки під виглядом спецобладнання. Попри кримінальні справи й підозру у завищенні цін, розслідування фактично зупинились, а інформація про більшість контрактів залишається недоступною.
За розслідуванням Антикорупційного виміру, у кінці 2022 року миколаївські правоохоронці відкрили провадження через можливу розтрату бюджетних коштів при закупівлі обладнання для Південноукраїнської АЕС.
Як з’ясувалося, ще у 2020 році керівництво станції без відкритих торгів підписало угоду на понад 36,6 мільйона гривень. Знайти дані про цей договір у Prozorro неможливо. Постачальником обладнання стала київська корпорація “ТСМ груп”, яку пов’язують із дипломатом доби президента Петра Порошенка. Цікаво, що ця компанія не раз отримувала державні контракти без конкурсів. Замість спецобладнання для атомної станції вона постачала холодильники, чайники, телевізори, мікрохвильовки, оргтехніку та навіть канцтовари.
Правоохоронці виявили серйозні розбіжності між кошторисом і реальними поставками, вартість яких, імовірно, завищили. Попередні підрахунки говорять про можливу розтрату у 390 тисяч гривень. Загалом компанія отримала понад 5,5 мільйона за цією угодою.
Договір із “ТСМ груп” обґрунтували тим, що в процесі реалізації нібито використовувалися дані з обмеженим доступом. Проте жодної секретної інформації підряднику не надавали. Чому не провели відкритий тендер — досі невідомо.
І це — не єдиний випадок співпраці АЕС із компанією. У 2016 році СБУ відкрила справу через інший договір із “ТСМ груп” — на протипожежні роботи вартістю 12,5 мільйона гривень. Підозрюють, що компанія через субпідрядника завищила ціну обладнання майже на 4 мільйони.
Ще один контракт у 2017 році — на 33 мільйони, ще один у 2018-му — на 12,6 мільйона гривень. Усі ці угоди теж укладали без тендерів. Частина з них була засекречена нібито через питання безпеки, але така практика унеможливлює контроль за витратами публічних коштів.
Згідно з розслідуванням, відеореєстратори, які закупили для ПАЕС, могли бути придбані з переплатою у 12 мільйонів. Їх постачала фірма, засновником якої є людина з таким самим ПІБ, як і чинний керівник “ТСМ груп”. Загалом компанія отримала підрядів на 28 мільйонів гривень.
Що стосується зв’язків — одна з бенефіціарок компанії має спільну нерухомість із Павлом Домашнєвим, який раніше був радником в Адміністрації Президента. Після 2020 року він зник із держслужби, і на цьому ж етапі компанія припинила отримувати офіційні підряди.
Наразі не відомо, на якому етапі розслідування справи, і чи були “ТСМ груп” виплачені всі гроші. Інформація про транзакції на порталі витрат відсутня. Водночас аналіз показує: масштаб можливих зловживань значно більший, а провадження — зависли в повітрі.
У лютому суд у Миколаївській області продовжив обов’язки директору фірми, який підозрюється в розкраданні коштів, виділених на ремонт об’єкта Південноукраїнської АЕС. Фактичні витрати компанії виявилися значно нижчими за заявлені, а різниця була переведена на банківські рахунки фірми.
Минулого року Вищий антикорупційний суд призначив слухання щодо заволодіння 12,3 мільйона гривень у справі керівників Південноукраїнської АЕС, де під час закупівлі обладнання були встановлені завищені ціни. Їх також обвинувачують у подібних діях в іншій справі, пов’язаній з АЕС.
Суспільство
Від укусів змій цього року постраждали 50 українців

З квітня до серпня в Україні було зафіксовано 50 звернень по медичну допомогу через укуси змій, серед постраждалих – 15 дітей.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці Центр громадського здоров’я.
Переважна більшість таких випадків зареєстрована на Львівщині – 31. Дев’ять нападів змій зафіксовано у Полтавській області, вісім – у Житомирській, по одному – у Закарпатській та Кіровоградській областях.
Загалом це на 18 випадків менше, ніж за аналогічний період минулого року.
У ЦГЗ нагадують, що змій можна зустріти в болотистій місцевості, на зарослих берегах водойм, у горах, степах чи лісах. Щоб убезпечитися, вирушаючи на природу, слід одягати щільні штани та заправляти їх у високі черевики. Перш ніж сісти на камінь, колоду чи хмиз, рекомендується постукати по них палицею – це допоможе налякати змію та відігнати її зі сховку. У разі зустрічі зі змією не можна робити різких рухів – потрібно дати тварині можливість спокійно відповзти.
«Навіть якщо ви боїтеся змій, не вбивайте їх – вони відіграють важливу роль в екосистемі», – наголошують у Центрі громадського здоров’я.
Як повідомляв Укрінформ, медики попереджають про сезонний ризик поширення лептоспірозу через міграцію гризунів.
Фото: pixabay
Суспільство
У морі біля Одеси підірвалося цивільне судно » СrimeZone

У Чорному морі неподалік узбережжя Одеси цивільне судно підірвалося на невстановленому вибуховому пристрої.
Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.
За його словами, ніхто з членів екіпажу не травмувався. Наразі триває огляд судна, і ймовірно, воно зможе продовжити рух власним ходом.
“Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально забезпечити відповідний рівень цивільного судноплавства безпечним.
Читайте також: На Дністрі гідроскутер врізався у туристичне судно, двоє людей у лікарні
Проте, незважаючи на це, іноді подібні інциденти можуть мати місце”, — сказав Плетенчук.
Одеса
ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE
Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?
Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?
Реклама
Читайте також:
Одеса в ЮНЕСКО
Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.
“Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.
Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.
“Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.
Пам’ятники без захисту
На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.
“Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.
Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.
“Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.
Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.
“Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.
Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.
Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
Свириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Події5 днів ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»