Події
Христос воскрес – надія України і світу
Пасхальна колонка Блаженнішого Святослава для Укрінформу: Роздуми в час випробувань
Христос воскрес!
Цими словами ми сьогодні вітаємо одне одного – вдома й на фронті, у лікарнях і на блокпостах, у храмах, на площах, у підвалах, у тимчасовому притулку чи на чужині. Цими словами ми стверджуємо, що навіть у пітьмі війни і людського горя світло життя все ж пробивається крізь камінь гробу.
Пасха – це не лише подія минулого. Це живе «сьогодні». Це наш досвід. Це рана, яка перетворюється на славу. Це перемога, яка народжується з любові. Саме тому Христове Воскресіння є нашою найбільшою надією. А сьогодні – надією України.
Уже понад три роки ми щодня йдемо своєю Голгофою. Ми бачимо хрест не лише на іконах, але й у реальному житті: на обличчях наших воїнів, у сльозах матерів, у тиші сирітських кімнат, у зруйнованих церквах і школах. Але разом із жінками-мироносицями, які прийшли до гробу з миром у руках, ми сьогодні чуємо: «Його нема тут – Він воскрес!» (Лк. 24, 6).
Мене часто запитують: де сьогодні Христос? І я відповідаю: Він у тілі України. Це в Ньому ми сьогодні терпимо і воскресаємо. Це Його обличчя бачимо у захисниках на передовій, які, стоячи між життям і смертю, вибирають любов до ближнього. Це Його ран ми торкаємося у наших поранених і полонених.
Саме Його голос звучить у криках дітей, яких викрадають і вивозять у чужу неволю. Це Він обіймає нас у кожному жесті солідарності, кожному прояві милосердя. Його присутність відчуваємо в молитві тих, хто не втратив віри навіть у найтемніші години випробувань.
Наша Пасха – це не втеча від реальності. Це свідчення, що життя сильніше за смерть, любов перемагає ненависть, а правда розбиває темряву брехні. Цьогоріч ми знову переконуємося, що світло воскреслого Христа пробивається навіть крізь найтовщі бетонні перекриття укриттів і тривоги нічного неба.
А ще – Пасха Христова показує, що ми не самотні. У стражданні і в радості з нами Сам Господь. Він не лише страждає разом із нами – Він воскресає у нас. Він зодягає нашу смертність у красу нетління. І ця краса – у наших людях.
Краса нетління – в очах тих, хто на фронті несе службу з гідністю. Краса воскресіння – в руках медиків, які після чергового обстрілу рятують життя. Краса надії – у серцях вчителів і волонтерів, які вірять у майбутнє. Вона – в усмішках дітей, які, попри все, мріють, грають, співають. Вона – у невтомних жінках, які плетуть маскувальні сітки, готують їжу для воїнів, виховують дітей і підтримують своїх чоловіків. Вона – у літніх людях, які, перетерпівши не одну війну, діляться своєю мудрістю й молитвою. Пасхальна краса нетління – у вірі нашого народу, який не дозволяє злу викрасти в нього людяність.
Цього року, коли вся Церква переживає Ювілейний 2025 рік, Папа Франциск закликає нас бути паломниками надії. Україна вже стала паломницею. Сьогодні ми несемо надію, яку не можна зруйнувати ракетами. Надію, виплекану в горнилі болю. Надію, яка не соромиться сліз, але не дозволяє собі впасти в розпач. Надію, якої світ потребує.
Нас уважно слухають. За нами спостерігають. Наш досвід – став прикладом. Ми вже не лише просимо про солідарність, ми самі стаємо джерелом надії для інших. Саме тому не замовчуймо правду про те, що відбувається. Не ховаймо свою віру. Не стидаймося надії, яка не засоромить. Бо Христос воскрес – і в Ньому воскресає Україна.
Слова особливої вдячності хочу сьогодні скерувати до кожного, хто у ці важкі дні зберігає в серці світло. Ви – промінь надії для нашого народу. Ви – місце зустрічі з воскреслим Христом.
Я вітаю з Великоднем наших воїнів, наших захисників і захисниць. Дякую вам за вашу жертовність. Вітаю поранених і тих, хто в полоні чи окупації. Ми про вас пам’ятаємо. Вітаю волонтерів, медиків, капеланів, усіх, хто тримає Україну на своїх плечах. Вітаю дітей і молодь – нашу надію. Вітаю всіх, хто втратив рідних – ми розділяємо ваш біль і обіймаємо вас любов’ю воскреслого Христа.
Окремо вітаю українців, які через війну опинилися далеко від рідної землі. Ви – наша діаспора надії. Ваші молитви і підтримка єднають нас попри відстані. Ви – наші посли і свідки правди у світі. Ви – частина нашого воскресіння.
Дорогі українці! Христос воскрес – і з Ним воскресає наше майбутнє. Нехай ця Пасха принесе у ваш дім радість, у серце – мир, а в життя – силу. Попереду нас чекає оновлена Україна – країна, де панує справедливість, де загоюються рани, де відбудовуються зруйновані міста, де повертаються додому всі, хто змушений був покинути рідний дім. Будьмо сміливими у надії! Бо ми – народ Воскресіння. І в Христі воскреслому – ми непереможні.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
† СВЯТОСЛАВ
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Події
У Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
У трьох містах Литви відбудуться додаткові покази українського романтичного фентезі «Мавка. Справжній міф» режисерки Каті Царик.
Про це повідомили на офіційній сторінці фільму у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зокрема, 21 червня стрічку покажуть у Шяуляї (Atlantis Cinema), 25 червня – у Клайпеді (Kinas Arlekinas).
26, 27 та 28 червня заплановані покази у Вільнюсі (Apollo Kinas).
Як повідомлялося, стрічка Каті Царик «Мавка. Справжній міф» є частиною великого Всесвіту Мавки. Її події розгортаються у прадавніх лісах України під час магічного Русалчиного тижня, коли міфічні істоти виходять із Темного озера.
Національна премʼєра фільму відбулася в палаці мистецтв «Україна» наприкінці лютого цього року. Захід зібрав аншлаг. У кінотеатрах стрічка вийшла 1 березня. Касові збори за місяць перевищили 21,5 млн грн.
Також у березні стартував міжнародний прокат «Мавки». З великим успіхом прем’єра пройшла, зокрема, у Нідерландах. Серед країн, де відбулися покази, – Швейцарія, Бельгія, Чехія, Польща, Канада, Латвія,
У квітні фільм став доступним на платформі Netflix.
Події
Помер режисер «Друзів» і «Теорії Великого вибуху» Джеймс Берроуз
Американський режисер і продюсер Джеймс Берроуз, який працював над серіалами «Друзі» і «Теорія Великого вибуху», помер у віці 85 років.
Про це повідомляє People із посиланням на родину режисера, передає Укрінформ.
У заяві сім’ї, опублікованій 19 червня, сказано, що Берроуз «мирно пішов із життя в оточенні люблячої родини».
За більш як п’ятдесятирічну кар’єру Берроуз зняв понад 1000 епізодів телешоу. Він відіграв ключову роль у створенні таких культових американських серіалів, як «Шоу Мері Тайлер Мур», «Таксі», «Будьмо», «Фрейзер», «Друзі» та «Теорія Великого вибуху».
Берроуз 46 разів номінувався на премію «Еммі» та одинадцять разів ставав її лауреатом. Зокрема, дві нагороди режисер отримав за серіал «Таксі», для якого зняв понад 70 епізодів, а за постановку 240 із 275 епізодів серіалу «Будьмо» Берроуз удостоєний шести премій «Еммі».
У 2006 році Берроуза включили до Зали слави телебачення, у 2014 році він отримав нагороду Гільдії режисерів Америки за досягнення в галузі телебачення.
У Берроуза залишилися дружина Деббі Істон, чотири доньки та семеро онуків.
Як повідомляв Укрінформ, актор Джеймс Толкан, відомий за ролями у фільмах “Назад у майбутнє” та “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років.
Події
«За сезон слід з’їсти 12 порцій козацького борщу»
Про елемент нематеріальної культурної спадщини Донеччини – приготування козацького борщу з кропивою, що побутує в селі Стародубівка
Український борщ у 2022 році внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це рішення має особливе значення, адже ухвалене під час повномасштабної війни, коли Росія ставить собі за мету знищити українську націю, історію, культуру.
Є багато різновидів цієї традиційної страви, і один із них – козацький із кропивою. Його батьківщина – село Стародубівка Мангуської селищної громади Маріупольського району, тимчасово окупована територія. Рецепт борщу залишається невіддільною частиною кулінарної культури регіону й продовжує жити завдяки зусиллям переселенців та носіїв традицій.
СЕЛО З КОЗАЦЬКИМИ ДУБАМИ
Стародубівку заснували у 1830 році дунайські козаки, у 1831–1864 роках тут була станиця Стародубівська в Азовському козацькому війську.
– Після розгрому Запорізької Січі козаки спочатку знайшли притулок за Дунаєм, а згодом повернулися на рідні землі та залишилися в надазовських степах, на березі річки Каратиш. Вони й зберігали традиції та культуру своїх предків, – розповідає директорка комунального закладу «Мангуська публічна бібліотека» Ірина Сарбей.

Вона пригадує, як під час однієї з етнографічних експедицій вивчали традиції, фольклор та побут жителів Стародубівки. І один зі старожилів поділився історією, яку почув ще від своєї бабусі, яка прожила 105 років. Вона розповідала, що жолуді з дубів, які росли у Запорізької Січі, спочатку привезли за Дунай козаки, а насіння з тих дубів потрапило у село Стародубівку. І в цьому селі виросли три дуби, два з яких колись зрізали для будівництва ферми. Дерево, що залишилося, росте й досі, і його називають козацьким.
– Може, через ці козацькі дуби й назвали село Стародубівкою, бо до 1920 року іменувалося Каратиш, – зауважує дослідниця.
«ЗГІДНО З ПОВІР’ЯМ, КОЖНА ПОРЦІЯ ТАКОЇ СТРАВИ ОЗДОРОВЛЮЄ»
За словами Сарбей, у Стародубівці готували здебільшого страви української кухні, й однією з улюблених був борщ із кропивою. Його варили з весни до 11 липня, бо, згідно з повір’ям, у цей період кропива має цілющі властивості.
Для приготування козацького борщу обирають м’ясо птиці – перепілки, дикої качки або домашньої курки. Нарізають шматочками, обсмажують на пательні, кладуть у казан чи каструлю і заливають холодною водою – щоб вийшов наваристий, смачний бульйон. Додають нарізану картоплю, цибулю.
– Щоб борщ був ситнішим, до бульйону кладуть також цілу картоплину, і коли звариться, товчуть. Для насиченішого аромату і смаку роблять засмажку з моркви та цибулі. Додають сіль, перець, на бажання – томати. І головний складник цього цілющого борщу – дрібненько нарізане листя кропиви. Його кладуть, коли картопля майже готова. Це надає страві і смаку, і користі, – розповідає пані Ірина.
Вона зазначає, що до кропиви можна додати і щавель. Неодмінний інгредієнт борщу – нарізані варені курячі яйця. Після цього страву тримають на вогні ще кілька хвилин, щоб смаки поєдналися. Подають зі сметаною.

Дослідниця наголошує, що з давніх-давен існувала традиція, пов’язана з приготуванням козацького борщу з кропивою: для оздоровлення організму треба з’їсти 12 порцій цієї страви за сезон, до вже згаданого 11 липня.
– Згідно з повір’ям, кожна порція такого борщу оздоровлює, і люди намагалися використовувати цю можливість. Бо кропива – лікарська рослина, – додає пані Ірина.
Так, кропива – справжня скарбниця вітамінів та корисних елементів. До хімічного складу цієї рослини входять вітамін С, що дає змогу зміцнити імунітет, вітамін А (ретинол), який стимулює роботу нирок та печінки, вітамін Е (токоферол), що нормалізує стан шкіри та волосся, і вітамін D, який має регенерувальну і кровоспинну властивості. Крім того, є вітаміни групи В, які поліпшують сон, зміцнюють нервову систему і нормалізують стан організму, також є каротиноїди, що поліпшують зір. У кропиві зосереджені такі елементи, як хлорофіл, цинк, мідь, кальцій, калій та інші, потрібні організму.

За словами дослідниці, молоду кропиву також сушили й зберігали, щоб восени та взимку використовувати до борщу та супів. Але висушену кропиву слід додавати до страви аж наприкінці приготування – лиш довести до кипіння й одразу знімати з вогню, щоб рослина не втратила корисних властивостей.
«ДО 11 ЛИПНЯ ЩЕ Є ЧАС ЗВАРИТИ БОРЩ ІЗ КРОПИВОЮ»
Ірина Сарбей каже, що попри всі виклики часу й те, що село під тимчасовою окупацією, рецепт козацького борщу з кропивою залишається невіддільною частиною кулінарної культури регіону і продовжує жити завдяки носіям традицій – нащадкам українських козаків.
– Для збереження кулінарного спадку – козацького борщу з кропивою – ми налагоджуємо зв’язки між жителями громади, які через війну перебувають у різних куточках України і за кордоном, – зазначає пані Ірина.
За її словами, обміну досвідом серед носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини Донеччини сприяють онлайн-зустрічі, круглі столи, фестивалі.
– У 2024 році у Дніпропетровській області пройшов VII Регіональний молодіжний форум, від кожної громади була команда, наша молодь представила традицію приготування козацького борщу. Готували на вогні, як колись козаки, і всіх пригощали, – каже дослідниця.
Додає, що на майстер-класах молодь навчають готувати страви за стародавніми рецептами, щоб зберегти зв’язок з минулим, повернути переселенцям відчуття дому.

– Люди, які покинули рідні домівки через російську агресію, коли смакують ці знайомі з дитинства страви, зі сльозами на очах кажуть, що це ніби повертає їх додому. А такі відчуття дорого коштують, – каже пані Ірина.
Підбиваючи підсумки своєї розповіді про козацький борщ, вона нагадує, що поки кропива ще молода, до 11 липня є час зварити український борщ за цим рецептом, щоб зміцнити свій організм. І запевняє, що козацьку традицію, яка століттями зберігала здоров’я та духовний зв’язок поколінь, українці обов’язково й надалі передаватимуть своїм нащадкам.
Довідково. У 2008 році Україна ратифікувала ст. 12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.
Укрінформ веде власне дослідження нашого спільного надбання – об’єктів Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, до нього були внесені такі традиційні ремесла, як створення косівської мальованої кераміки, кролевецьке переборне ткацтво, опішнянська кераміка та петриківський розпис. Відтоді до них додалися притаманні різним регіонам нашої країни обряди, пісні й танці, музичні інструменти, страви й напої, звичаї святкувань і поминань… Національний перелік постійно поповнюється.
Олена Колгушева, Донеччина
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Кауана Еліаса – пара розійшлася після гендер-паті
-
Одеса1 тиждень agoВідкриття пляжів в Одесі: названо кількість місць відпочинку
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Війна1 тиждень agoРосіяни від початку доби 48 разів атакувала позиції Сил оборони, найгарячіший
-
Війна1 тиждень agoКлючова траса до Криму перетворилась на «шосе смерті» завдяки домінуванню українських дронів
-
Події1 тиждень agoВ Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки
