Представники громадських організацій, які об’єднують родини загиблих бійців Збройних сил України та релігійних конфесій обговорили можливість створення на території Західного кладовища меморіального комплексу в пам’ять про загиблих з будівництвом міжконфесійної каплиці.
Як повідомив кореспондент Інтента, присутні вирішили звернутись до Одеської міської ради, щодо фінансування створення меморіалу з бюджету міста й щоб меморіал та каплиця були взяті на баланс комунальниками.
На думку громадських діячів, проєкт створення меморіалу має бути визначений на основі відкритого конкурсу куди архітектори подавали б своє бачення того як це має виглядати, а разом з тим планують організувати громадські обговорення, результат яких повинен стимулювати міську раду до більш активної участі у процесі. Зараз, як пояснили представники громадських організацій, питання створення меморіалу обговорюється з представниками міської ради лише неформально й Одеська міська рада пропонує не проводити конкурс, а вдатися до послуг архітектора, якого запропонує муніципалітет.
На засіданні 21 квітня були присутні представники православної, католицької та протестантської течії християнства. Буддисти, греко-католики та мусульмани презентовані не були, але ініціатори створення меморіалу зазначають, що ідея міжконфесійної каплиці полягає в можливості використання її для молебнів адептів усіх віросповідань.
Окремо зазначили, що при цьому не йдеться про представників російської православної церкви, адже на території Західного кладовища й так діє церква підпорядкована філії рпц в Україні.
Як розповіла Інтенту кураторка платформи культури пам’яті “Минуле, майбутнє, мистецтво”, Оксана Довгополова, яка вивчала процес меморіалізації в Європі, наразі в Україні були спроби створити меморіали, але поки ці спроби не дійшли до логічного завершення.
“В Україні є досвід розробки проєктів, але немає досвіду успішної реалізації таких проєктів. Зараз проходять конкурси різного ступеня серйозності, але успішного досвіду створення меморіальних кладовищ поки немає. Наразі провели в Україні чотири конкурси за цим напрямком, але усі проєкти виявилося треба допрацьовувати”, – зазначила вона.
Наявні приклади в Європі створювалися за принципами, які вироблялися 100 років тому, натомість кожна нова війна породжує свою мову пам’яті.
“Зараз дуже багато перемовин щодо кольору пам’ятників. Наприклад щоб вони були білого кольору, а не чорного, який асоціюється з радянською традицією. Отже, щоб можна було відрізняти поховання військових від цивільних. Зараз ми можемо побачити де похований військовий лише по прапорах на могилах”, – зазначила Оксана Довгополова.
Також під час обговорення стало відомо, що громадські організації не знають точної кількості поховань військових на території кладовища тому після відведення землі вони передбачають виділення на території кладовища саме місця під поховання безпосередньо військових.
Кирило Бойко
