Про це сказала театрознавиця, докторка мистецтвознавства, професорка Ганна Веселовська під час круглого столу на тему: «ШекспіроБУМ українського театру воєнного часу» в Укрінформі.

“2014 рік був ювілейним для Шекспіра. У всьому світі його широко святкували — це був справжній рік Шекспіра. Ми ж той рік пропустили. І символічно, що хвиля зацікавлення Шекспіром в Україні почалася вже після 2014 року. Тобто ми не йдемо в ногу з рештою світу — ми рухаємось своїм шляхом”, — зазначила Веселовська.

За її словами, до 2014 року в Україні також ставили Шекспіра, причому чимало, однак ці постановки носили радше церемоніальний і статусний характер. Такого живого інтересу глядача, як сьогодні, тоді не було, додала вона.

“На українській сцені сьогодні домінують шекспірівські трагедії та хроніки, тоді як комедій — надзвичайно мало. І навіть коли вони з’являються, часто набувають майже трагічного звучання. Очевидно, з нами щось відбулося: ми відчули, що Шекспір бачить світ так, як бачимо його ми. Він відчуває трагізм нашої ситуації, її затяжність, невизначеність, ту безвихідь, у якій складно дати однозначну відповідь. А саме про це у Шекспіра йдеться дуже багато”, — сказала Веселовська.

За її словами, саме ця емоційна та філософська спорідненість робить Шекспіра близьким не лише митцям і режисерам, які безпосередньо працюють із його текстами, а й багатьом глядачам, які навіть не читали його п’єс, але інтуїтивно відчувають їхній настрій і сенс.

Загалом з 2014 року в театрах України зʼявилося 111 нових вистав за пʼєсами Вільяма Шекспіра, а впродовж 2024 року – 19 нових постановок за його творами.

Цей захід показує декілька маркерів, сказав у вступному слові генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий: «Найперше – наша культура живе і розвивається, не дивлячись на війну, не дивлячись на те, що наш ворог хотів би бачити нас у паніці й стресі. Але нас неможливо нічим знітити і відволікти від головного – від боротьби за Україну».

Другим маркером Череватий назвав те, що український театр дотримується світових трендів і створює постановки за творами загальновизнаних авторів, незважаючи на те, що культура в нашій країні десятиліттями перебувала в російській окупації і стані нав’язування нам дискурсу про меншовартість.

На заході виступили:

• шекспірознавиця Дженіффер Лоу з Лондона, почесна професорка Florida Atlantic University;
• поет, прозаїк, перекладач Юрій Андрухович (Івано-Франківськ);
• генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, актор Євген Нищук (Київ);

• директор-художній керівник Рівненського обласного академічно музично-драматичного театру Володимир Петрів;

• композитор неоопери-жаху HAMLET Ілля Разумейнко;

• директор Українського шекспірівського фестивалю, генеральний директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський та багато інших спікерів.

«Ми не претендуємо на лаври міжнародного шекспірівського фестивалю, чи шекспірівської конференції, у нас дещо інша стратегічна мета. Ми – національне інформаційне агентство, яке під час війни, під час становлення ідентифікації української культури має говорити з масовим читачем, з українцями зрозумілою мовою і пропагувати українське мистецтво та культуру», – сказала модераторка круглого столу Любов Базів, завідувачка відділу стратегічних комунікацій Укрінформу.

Як повідомлялося, Закарпатський муздрамтеатр поставив трагедію Шекспіра «Річард ІІІ».

В Україні з 22 квітня запрацював Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. До 1 листопада він функціонуватиме в режимі дослідної експлуатації.

Як повідомила Львівська міськрада, про це на брифінгу повідомив архієпископ і митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возьняк, передає Укрінформ.

Як зазначається, Возьняк поділився планами щодо облагородження цієї території, аби зробити її доступною для жителів та гостей міста.

«Там би було дуже добре збудувати літній театр, де був би якийсь джаз чи хори співали, щоб сюди можна було прийти. Щоб насичувати народ чи музикою, чи співом, чи чимось подібним. Роки воно занедбане було і, слава Богу, що це сталося. Ви бачите, як внизу ми зробили. Там є ще багато роботи, скажімо відновити арку, доріжки, насадити клумби, деревця, декоративні квіти – все це буде сплановано і зроблено, щоб люди мали де відпочити», – зазначив Возьняк.

Уточнюється, що йдеться про територію в центральній частині Львова на схилі пагорба позаду Собору Святого Юра, між вулицями Листопадового Чину, Городоцькою, Шептицьких та поруч парку Івана Франка. У міськраді інформують, що загалом за неповних два місяці церкві повернули територію розміром площею 2,3 га.

Відео: Львівська міськрада

У Львівській міськраді зазначають, що зі свого боку допоможуть церкві пропозиціями щодо впорядкування та облаштування повернутої території.

«Я думаю, ми спільно з департаментом архітектури, управлінням екології запропонуємо кілька опцій… Я думаю, що це публічний простір. Думаю, митрополит Андрей теж мав свої якісь задуми на цей простір. Взагалі цей собор – це є окраса міста Львова. Звідси феноменальний вигляд на місто. Тому вся ця територія має бути такою привітною і для отців, і для львів’ян», – наголосив мер Львова Андрій Садовий.

Як повідомлялося, Митрополичі сади у Львові офіційно повернули УГКЦ.

Фото: city-adm.lviv.ua