Події
Українська кіноакадемія оголосила номінантів на IX «Золоту Дзиґу»

Українська кіноакадемія оголосила перших номінантів на IX Національну кінопремію «Золота Дзиґа».
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомляє у Фейсбуці.
Претендентами на кінопремію «Золота Дзиґа» у номінаціії «Найкращий дизайн костюмів» стали:
- Антоніна Белінська, «Я, «Побєда» і Берлін»;
- Юлія Глемейда, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»;
- Тетяна Кремень, «Ти мене любиш?».
У номінації «Найкращий звук» змагатимуться:
- Михайло Закуцький, «Стрічка часу»;
- Артем Мостовий, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»;
- Артем Мостовий, Ігор Казмірчук, «Я, «Побєда» і Берлін»
У номінації «Найкращий монтаж» представлені:
- Марина Майковська, Віктор Онисько, «Фрагменти льоду»;
- Віктор Онисько, Нікон Романченко, «Редакція»;
- Нікон Романченко, «Стрічка часу»;
- Олексій Шамін, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
У номінації «Найкращий грим» змагатимуться:
- Ганна Лукашенко, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»;
- Сергій Маурін, «БожеВільні»;
- Георгій Мацкевич, «Ти мене любиш?»
Категорія «Найкраща операторська робота»:
- Євгеній Кирей, «БожеВільні»
- Михайло Любарський, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
- Олександр Рощин, «Стрічка часу»
- Олена Чеховська, «Назавжди-Назавжди»
Категорія «Найкраща робота художника-постановника»:
- Микола Кіщук, «Я, «Побєда» і Берлін»
- Олександра Патока, «Назавжди-Назавжди»
- Володимир Романов, «Ти мене любиш?»
- Шевкет Сейдаметов, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
- Іван Тищенко, «БожеВільні»
Категорія «Найкращий сценарій»:
- Ксенія Заставська, Олександр Гласеко, «БожеВільні»
- Антоніна Ноябрьова, «Ти мене любиш?»
- Тарас Томенко, Любов Якимчук, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
- Алла Тютюнник, Дарʼя Аверченко, Роман Бондарчук «Редакція»
Категорія «Найкраща музика»:
- Алла Загайкевич, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
- Дмитро Матвійчук, «Я, «Побєда» і Берлін»
- Хосейн Мірзаголі, «БожеВільні»
Категорія «Найкраща пісня»:
- «That ain’t me» з фільму «БожеВільні». Автор музики та слів Хосейн Мірзаголі.
- «Місця щасливих людей» з фільму «Я, «Побєда» і Берлін». Аранжування: Дмитро Матвійчук. (Музика та слова: Андрій Кузьменко).
- «Харків, Харків» з фільму «Будинок «Слово». Нескінчений роман». Аранжування: Алла Загайкевич, квінтет Денніса Аду. (Музика: Юлій Мейтус; Слова: Майк Йогансен)
Категорія «Найкращий документальний фільм»:
- «Мирні люди», прод. Дарʼя Бассель, Ольга Брегман, реж. Оксана Карпович
- «Порцелянова війна», реж. Слава Леонтьєв
- «Фрагменти льоду», прод. Аліна Горлова, Максим Наконечний, реж. Марія Стоянова
Категорія «Найкращий короткометражний ігровий фільм» (імені Ю.А. Мінзянова):
- «Додаткові сцени», реж. Роман Хімей, Ярема Малащук, прод. Роман Хімей, Ярема Малащук
- «Уроки водіння», реж. Анастасія Груба, прод. Міра Оєторо, Валерія Сочивець, Денис Сатановський, Віктор Шевченко, Сабіна Асадова
- «Чорничне літо», реж. Марія Кондакова, прод. Ольга Брегман
Категорія «Найкращий короткометражний документальний фільм»:
- «Алло, я на горі», реж. Ліза Пирожкова, прод. Ігор Бабаєв
- «Там, де закінчується Росія», реж. Олексій Радинський, прод. Люба Кнорозок
- «Чи справді місяць зроблений із сиру?» / Stargazing, реж. Анастасія Канарьова, прод. Надія Парфан, Ярослав Лепко
У категорії «Найкращий серіал» змагатимуться:
- «Homo amans», прод. Еліна Високовська, Анісія Лідаговська, реж. Саша Лідаговський
- «Евакуація», прод. Тетяна Шуліка, реж. Денис Тарасов
- «Потяг», прод. Вікторія Бурдукова, Юрій Артеменко, Ольга Пантелеймонова, реж. Володимир Янощук
- «Шлях», прод. Сергій Карпенко, реж. Денис Тарасов
Категорія «Найкраща жіноча роль»:
- Ірма Вітовська, «БожеВільні»
- Марина Кошкіна, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
- Карина Химчук, «Ти мене любиш?»
Категорія «Найкраща жіноча роль другого плану»:
- Римма Зюбіна, «Редакція»
- Ніна Набока, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
- Єлизавета Цілик, «Назавжди-Назавжди»
Категорія «Найкраща чоловіча роль»:
- В’ячеслав Довженко, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
- Дмитро Олійник, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
- Костянтин Темляк, «БожеВільні»
Категорія «Найкраща чоловіча роль другого плану»:
- Сергій Кисіль, «БожеВільні»
- Василь Кухарський (посмертно) «Редакція»
- Геннадій Попенко, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
У категорії «Найкраща режисерська робота» (ім. Ю.Г. Іллєнка) змагатимуться:
- Катерина Горностай, «Стрічка часу»
- Антоніна Ноябрьова, «Ти мене любиш?»
- Денис Тарасов, «БожеВільні»
- Тарас Томенко, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
Як повідомляв Укрінформ, у березні Українська кіноакадемія сформувала лонглист претендентів на IX Національну кінопремію “Золота Дзиґа”, у конкурсі беруть участь 70 робіт.
Кінопремія «Золота дзиґа» заснована Українською кіноакадемією у 2017 році.
(Оновлюється…)
Події
Українські науковиці розповіли, хто почав тренд одягати піджак із вишиванкою

Українські науковиці розповіли, хто почав тренд одягати піджак з вишиванкою.
Про це розповіла наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, кандидатка історичних наук Марина Олійник під час дискусії “Українська вишиванка: традиція та сучасне значення”, передає кореспондент Укрінформу.
Вона додала, що експертів з історії і культури виготовлення української вишиванки з кожним роком стає все більше.
“Вишиванка – це наш тренд… Ми не можемо достеменно сказати, хто завів моду поєднувати вишиванку з європейським одягом, з піджаком. Перша світлина, на якій зафіксовано піджак і вишиванка була не в Івана Франка, як прийнято вважати. Це Марко Кропивницький, 1864 рік, Бобринець, Південь України. Про це говорять документи, які дійшли до наших часів”, – заявила Олійник.
Своєю чергою докторка педагогічних наук, професор, завідувачка відділу навчання мов національних меншин Інституту педагогіки НАПН України Наталія Богданець-Білоскаленко розповіла, що попри триваючу повномасштабну війну цього року 15 травня відбудеться VІ Міжнародна науково-практична конференція “Україно моя вишивана: актуальні проблеми становлення і розвитку особистості в національному та євроінтеграційному вимірах”.
“Ми не знали проводити чи ні. Але зібралися і вирішили: це потрібно всім нам! Адже духовність це те, що нас підтримує. Слід це пам’ятати і не забувати, що ми українці. Минулого року нас підтримала навіть Рада Європи. Понад 80 учасників було в залі і понад 100 онлайн. А цьогоріч конференцію проводять Мелітопольський університет імені Богдана Хмельницького і Музей книги і друкарства”, – зазначила Богданець-Білоскаленко.
Як повідомляв Укрінформ, Варшавська Українська Школа (ВШколУ) запросила всіх охочих на яскраве святкування у столиці Польщі Дня вишиванки – Wyszyvanka Fest 2025.
У столиці Туреччини 15 травня також відбудеться святкування Дня вишиванки, організоване для української та кримськотатарської громад, турецьких друзів і представників Посольства України.
Події
Сьогодні у Базелі – перший півфінал Євробачення, від України виступить Ziferblat

У швейцарському місті Базель ввечері 13 травня відбудеться перший півфінал 69-го пісенного конкурсу “Євробачення-2025”, у якому від України під номером п’ять виступатиме гурт Ziferblat із піснею Bird of Pray.
Гурт переміг у Національному відборі, який відбувся 8 лютого, повідомляє Укрінформ.
Ziferblat набрав найбільше балів з-поміж усіх учасників – 19. Члени журі віддали йому дев’ять балів, а глядачі – 10.
Костюми для номера Ziferblat розробив дизайнер Іван Фролов, який уже вдягав для “Євробачення”, зокрема Tvorchi, Джамалу і Тіну Кароль.
Початок шоу – о 22:00 за київським часом. Дивитися трансляцію можна на сайтах “Суспільне Культура”, “Суспільне Євробачення”, на телеканалі “Суспільне Культура”, послухати – на “Радіо Промінь”.
Коментуватиме півфінали і фінал для українських глядачів незмінний голос “Євробачення” в Україні Тімур Мірошниченко. У першому півфіналі до нього доєднається телеведучий Олександр Педан.
Трансляція півфіналів і фіналу матиме жестовий переклад у повноекранному форматі на сайті “Суспільне Євробачення”.
Співачка, авторка пісень і членкиня академії звукозапису Grammy Jerry Heil стане речницею від України на Євробаченні та оголосить бали Національного журі України.
У першому півфіналі виступить фаворит букмекерів — Швеція. Крім того, свої номери представлять Іспанія, Італія і Швейцарія, які автоматично проходять у фінал конкурсу.
Як повідомляє “Суспільне Культура”, глядачі з країн-учасниць можуть віддати голоси за допомогою офіційного застосунку “Євробачення”. Застосунок доступний для пристроїв на Android, iOS та Windows.
Глядачі в країнах-учасницях можуть голосувати через телефон та/або СМС. Відповідні номери будуть вказані на екрані під час трансляції кожним національним мовником.
Проголосувати можна і на сайті www.esc.vote (доступному протягом тижня прямих ефірів).
За правилами, глядачі можуть голосувати лише в тому півфіналі, у якому бере участь їхня країна. Голосування також доступне у фіналі конкурсу.
Якщо глядач перебуває в іншій країні, він може голосувати під час обох півфіналів.
Проголосувати можна буде до 20 разів. За учасника від своєї країни голосувати не можна.
Глядачі з усього світу, крім тих, хто перебуває в країнах-учасницях, можуть проголосувати за свого фаворита протягом 24 годин перед кожним півфіналом і великим фіналом.
За словами одного з учасників Ziferblat Даниїла Лещинського, під час конкурсу гурт прагне привернути увагу до збору коштів на системи розмінування для України. Мета — зібрати 4 мільйони гривень.
Як зауважив Лещинський, виступ гурту кардинально відрізнятиметься від того, що було представлено на Нацвідборі.
Як повідомляв Укрінформ, Євробачення-2024, яке пройшло торік у шведському місті Мальме, завершилось перемогою Швейцарії, а саме виконавця Nemo – це перша небінарна людина, яка виграла конкурс.
Україна посіла третє місце, її представляли Alyona Alyona та Jerry Heil із композицією Teresa&Maria.
69 пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться у швейцарському Базелі.
Гранд-фінал запланований на суботу, 17 травня, а півфінали — на 13 та 15 травня. Подія пройде на арені St. Jakobshalle.
У конкурсі візьмуть участь 38 країн, з яких 32 змагатимуться у півфіналах.
Виконавчий директор Євробачення Мартін Остердаль заявив, що Європейський мовний союз (EBU) в захваті від того, що Базель був обраний містом-господарем пісенного конкурсу Євробачення-2025. Конкурс зародився у Швейцарії в Лугано ще в 1956 році, і це чудово повернути його на батьківщину майже через 70 років.
Події
У будівлі колишньої фабрики Шиндлера у Чехії відкрився музей

У чеському містечку Брненец у будівлі колишньої текстильної фабрики німецького бізнесмена Оскара Шиндлера відкрився музей, присвячений промисловцю, який під час Другої світової війни урятував життя 1200 євреїв.
Про це повідомляє АР, передає Укрінформ.
У 1938 році нацисти відібрали текстильну фабрику у єврейських власників Лев-Беєр, вона стала філією концтабору Гросс-Розен і виробляла боєприпаси.
У музеї можна ознайомитись з історією Шиндлера, його дружини Емілії, родини Лев-Беєр та зі свідчення тих, хто вижив під час Голокосту. Також є простір для виставок, лекцій, кінопоказів і концертів, кав’ярня.
Наразі музей відкривається лише за особливої нагоди і зосереджується на освітніх заходах.
Ініціатором проєкту був нащадок колишніх власників Даніель Лев-Беєр. У 2019 році він заснував фонд Arks Foundation, щоб викупити об’єкт і перетворити його на музей. Кошти для музею виділив регіональний уряд, а ЄС надав грант.
Нині на об’єкті тривають роботи з реставрації, зокрема, в офісі Шиндлера, де мерія планує створити інформаційний центр, казармах військ СС, які забезпечать більше виставкових площ, і всій будівлі «Ковчегу Шиндлера», де жили і працювали в’язні-євреї.
Оскар Шиндлер народився в сусідньому містечку Світаві, яке в той час було у Судетській області Чехословаччини. У 1939 році він переїхав до Кракова, де керував заводом з виробництва емалі та боєприпасів. Промисловець найняв туди євреїв із краківського гетто. Однак гетто було ліквідовано, його мешканців убили або депортували в концтабір Плашув. Коли було вирішено перевезти всіх в’язнів в Аушвіц, Шиндлер за допомогою хабарів і через свої зв’язки домігся того, щоб не тільки його працівників, а й їхні сім’ї перевезли на інше його підприємство – військовий завод у Брненці.
Коли транспорт із 300 жінками був перенаправлений в Аушвіц, Шиндлеру вдалося домогтися їхнього звільнення. Меморіальний центр Голокосту в Єрусалимі “Яд Вашем” заявив, що це єдиний відомий випадок, “коли такій великій групі людей було дозволено вийти живими, поки газові камери ще працювали”.
А Емілія Шиндлер у січні 1945 року врятувала понад 100 єврейських в’язнів, які прибули на сусідню залізничну станцію в опечатаних вагонах для худоби.
У травні 1945 року Оскар Шиндлер отримав від урятованих ним євреїв на знак подяки перстень, відлитий із золотого зуба одного з в’язнів, на якому викарбовані слова з Талмуду на івриті: «Хто рятує одне життя, той рятує весь світ».
У 1993 році “Яд Вашем” визнав Емілію та Оскара Шиндлерів Праведниками народів світу за порятунок євреїв під час Голокосту.
Історію Оскара Шиндлера розповів голлівудський режисер Стівен Спілберг у своєму оскароносному фільмі «Список Шиндлера».
Як повідомляв Укрінформ, адміністрація президента США Дональда Трампа звільнила деяких членів наглядової ради Меморіального музею Голокосту в США, включно з чоловіком колишньої віцепрезидентки Камали Гарріс – Дагом Емгоффом.
Фото: Francesco Saverio Teruzzi/Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеські ресторани назвали найгіршими з дотримання закону про заборону куріння Анонси
-
Політика7 днів ago
Євген Пікалов, заступник міністра юстиції України
-
Політика6 днів ago
Путін не хоче жодного миру і не готовий до припинення вогню
-
Політика7 днів ago
помер Федорук, який був мером міста 17 років поспіль
-
Усі новини6 днів ago
супутник 12 років спостерігав за «монстром»
-
Політика1 тиждень ago
Уряд Мерца проводитиме більш активну політику щодо України
-
Суспільство6 днів ago
В Одесі за гроші запускали салюти під час атаки росіян Анонси
-
Суспільство6 днів ago
ДНК-дослідження ексгумованих у Пужниках останків проводитимуть у Польщі