Connect with us

Події

Українські науковиці розповіли, хто почав тренд одягати піджак із вишиванкою

Published

on


Українські науковиці розповіли, хто почав тренд одягати піджак з вишиванкою.

Про це розповіла наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, кандидатка історичних наук Марина Олійник під час дискусії “Українська вишиванка: традиція та сучасне значення”, передає кореспондент Укрінформу.

“Я дуже втішена сьогоднішнім вишивальницьким рухом за участю майстрів, які намагаються відтворювати давно забуті шви. Є дуже багато майстрів із надзвичайно високим рівнем виготовлення вишитих сорочок. Тож, проводиться дуже велика та кропітка дослідницька робота. Це вже не поодинокі явища. Якщо колись в Україні можна було на пальцях перерахувати кількість майстрів, то наразі цей рух стає масовим”, – наголосила Олійник.

Вона додала, що експертів з історії і культури виготовлення української вишиванки з кожним роком стає все більше.

“Вишиванка – це наш тренд… Ми не можемо достеменно сказати, хто завів моду поєднувати вишиванку з європейським одягом, з піджаком. Перша світлина, на якій зафіксовано піджак і вишиванка була не в Івана Франка, як прийнято вважати. Це Марко Кропивницький, 1864 рік, Бобринець, Південь України. Про це говорять документи, які дійшли до наших часів”, – заявила Олійник.

Своєю чергою докторка педагогічних наук, професор, завідувачка відділу навчання мов національних меншин Інституту педагогіки НАПН України Наталія Богданець-Білоскаленко розповіла, що попри триваючу повномасштабну війну цього року 15 травня відбудеться VІ Міжнародна науково-практична конференція “Україно моя вишивана: актуальні проблеми становлення і розвитку особистості в національному та євроінтеграційному вимірах”.

Читайте також: До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесли сокальську сорочку зі Львівщини

“Ми не знали проводити чи ні. Але зібралися і вирішили: це потрібно всім нам! Адже духовність це те, що нас підтримує. Слід це пам’ятати і не забувати, що ми українці. Минулого року нас підтримала навіть Рада Європи. Понад 80 учасників було в залі і понад 100 онлайн. А цьогоріч конференцію проводять Мелітопольський університет імені Богдана Хмельницького і Музей книги і друкарства”, – зазначила Богданець-Білоскаленко.

Як повідомляв Укрінформ, Варшавська Українська Школа (ВШколУ) запросила всіх охочих на яскраве святкування у столиці Польщі Дня вишиванки – Wyszyvanka Fest 2025.

У столиці Туреччини 15 травня також відбудеться святкування Дня вишиванки, організоване для української та кримськотатарської громад, турецьких друзів і представників Посольства України.



Джерело

Події

Бережна зустрілася з представниками української кіноспільноти

Published

on


Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — міністерка культури Тетяна Бережна обговорила з представниками української кіноспільноти ключові виклики та пріоритети розвитку кіноіндустрії, а також підтримки професіоналів галузі.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

«Дякую спільноті за запитання, чесність та конструктив. Це важливо. Почула вас, зафіксувала проблеми та поради. Саме це є основою побудови діалогу та створення якісної робочої атмосфери і нових проєктів. Нині дійсно складні часи для індустрії, як і для всієї країни. Але ми шукаємо рішення, як вирішити кризові моменти та створити можливості для вас», — сказала Бережна під час зустрічі.

Вона підкреслила, що такі зустрічі допомагають формувати прозору політику у сфері культури та забезпечують ефективне залучення державних і міжнародних ресурсів.

Під час заходу Бережна вручила державні нагороди та відзнаки представникам галузі за внесок у розвиток кінематографії та професійну діяльність.

Читайте також: Україна отримала перші внески у Фонд культурної спадщини – Бережна

Як повідомлялося, під патронатом Президента України Володимира Зеленського буде реалізовуватися програма “1000 годин українського контенту”.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

В Україні від початку повномасштабної війни загинули 354 митці та медійники

Published

on



В Україні внаслідок повномасштабного вторгнення РФ загинули 236 митців і 118 медійників, зокрема іноземних.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

У відомстві наголошують, що журналісти в Україні в умовах підвищеного ризику створюють важливі новини, розслідування й репортажі. Вони фіксують події війни, щоб надати Україні та світу достовірну інформацію про те, що відбувається.

Медійники цілодобово збирають неспростовні докази злочинів російської армії та висвітлюють силу, подвиг і мужність захисників України.

«Систематичні злочини проти журналістів і медіа, вчинені Росією, становлять серйозну загрозу для свободи слова та інформаційної безпеки, підривають демократичні цінності та права людини», – наголошують у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув фотограф, медіапродюсер, учасник проєкту Ukraїner Костянтин Гузенко.



Джерело

Continue Reading

Події

На Черкащині дві двохсотлітні церкви повернули у державну власність

Published

on


Дві пам’ятки архітектури національного значення суд повернув державі після позовів прокурорів Черкащини.

Як передає Укрінформ, про це в Фейсбуці повідомила пресслужба Черкаської обласної прокуратури.

«За позовами прокурорів Черкащини суд зобов’язав обласну адміністрацію оформити право державної власності на унікальні пам’ятки архітектури національного значення — Вознесенська у селі Матусові та Преображенська у селі Лебедині. Прокурори довели, що через відсутність зареєстрованої власності ці об’єкти залишалися без належного захисту», – йдеться в повідомленні.

Як зазначено, це ускладнювало проведення ремонтів і реставрацій, а також створювало ризики для їх збереження.

Преображенська церква у с. Лебедин була споруджена у 1821–1826 роках і є пам’яткою архітектури національного значення. Архітектурно вона виконана у стилі, який нагадує Софіївський собор у Константинополі. Церква має важливе історичне значення, оскільки саме до цієї церкви приходив на службу Тарас Шевченко разом із сестрою Катериною.

Вознесенська церква у с. Матусів – храм у стилі класицизму, будівництво якого тривало з 1812 по 1818 рік. Її споруджував відомий київський архітектор Андрій Меленський, і вона є прикладом високохудожньої церковної архітектури того часу.

Читайте також: На Житомирщині за підтримки ЮНЕСКО консервують зруйнований росіянами храм XIX століття

Після набрання рішеннями суду законної сили будуть вжиті всі необхідні заходи для фактичного оформлення права власності на ці пам’ятки, що дозволить державі забезпечити їх належний правовий захист.

Як повідомляв Укрінформ, на Черкащині державі повернули пам’ятку архітектури – Троїцьку церкву XVIII століття.

Фото: пресслужба Черкаської обласної прокуратури



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.