Connect with us

Події

У Київській картинній галереї проходить виставка «Лінія наступності» народного художника Золтана Мички

Published

on


У Київській картинній галереї проходить виставка «Лінія наступності» Золтана Мички.

Про це повідомили в Фейсбуці Мукачівської міської ради, передає Укрінформ.

“Цей масштабний проєкт розкриває творчість знаного закарпатського митця, народного художника України Золтана Мички, чий унікальний талант вирізняється неймовірною свободою пластичного висловлювання. Золтан Мичка був не лише талановитим художником, але й активним громадським та культурним діячем, засновником і очільником Мукачівської картинної галереї, ініціатором численних українських та міжнародних пленерів”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляється, на виставці представлено понад вісімдесят живописних полотен різних періодів творчості художника – від ранніх робіт до зрілих шедеврів – з родинної колекції митця, Національного музею «Київська картинна галерея» та приватних зібрань.







Виставка «Лінія наступності» народного художника Золтана Мички / Фото: Мукачівська міська рада

Експозиція демонструє багатогранність мистецької палітри Золтана Мички за 45 років його творчого шляху.

Читайте також: У Миколаєві відкрилася виставка світлин на полотнах «Німецький слід в історії України»

Особливістю проєкту є те, що поруч із роботами Золтана Мички представлені твори його попередників, наставників, друзів, а також художників молодшого покоління – однодумців та учнів. Це дає змогу простежити «лінію наступності» в українському мистецтві, відчути вплив різних поколінь та творчих пошуків, зазначили в Мукачівській міськраді.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівному представили мистецький проєкт одеського художника Стаса Жалобнюка «Pontus Euxinus», присвячений пам’яті засновника львівської галереї «Світло» Дмитра Пащука, який загинув на Херсонському напрямку.

Фото: Мукачівська міська рада



Джерело

Події

Помер триразовий лауреат «Оскара», режисер і сценарист Роберт Бентон

Published

on



Оскароносний сценарист і режисер Роберт Бентон помер у віці 92 років.

Про це повідомляє New York Times, передає Укрінформ.

Його смерть газеті підтвердив багаторічний асистент і менеджер режисера.

Першою роботою Бентона на екрані стала спільна з Девідом Ньюманом робота над хітом 1967 року «Бонні і Клайд». Фільм отримав два «Оскари» і був номінований на вісім, у тому числі за найкращий сценарій.

«Я працював артдиректором в Esquire, і мене звільнили, – розповідав Бентон пізніше в інтерв’ю. – Я вирішив написати сценарій. У мене дислексія. Я не можу писати і розставляти знаки пунктуації. Я знав молодого редактора Esquire, чудового письменника Девіда Ньюмана. Я ввів його в оману щодо гламурного життя голлівудського сценариста».

Кінопроєкт «відкидали протягом чотирьох років», поки ним не зацікавився Воррен Бітті. З бюджету в 2,5 мільйона доларів він зібрав 70 мільйонів доларів.

Бентон знову співпрацював з Ньюманом, а також з Баком Генрі над комедією «Як справи, док?» (What’s Up, Doc?). Його першою самостійною роботою стала комедія-нуар «Пізнє шоу».

Він був одним із чотирьох сценаристів «Супермена» Річарда Доннера, а потім написав сценарій і зняв фільм «Крамер проти Крамера», який став комерційним хітом 1979 року. За свою роботу він отримав «Оскар» за найкращу режисуру та найкращий сценарій.

Свій третій «Оскар» він отримав за за сценарій «Місця в серці».

Серед його пізніших робіт як сценариста і режисера – комедійна драма «Без дурнів» 1994 року і трилер «Сутінки» 1998 року з Полом Ньюманом у головній ролі, а також екранізація «Заплямованої репутації» Філіпа Рота з Ентоні Гопкінсом у головній ролі.

Останньою його роботою стала режисура драми «Свято кохання» з Морганом Фріменом і Грегом Кіннером у головних ролях.

За інформацією New York Times, на момент своєї смерті Роберт Бентон працював над мемуарами.

Як повідомляв Укрінформ, американський режисер двох фільмів франшизи «П’ятдесят відтінків сірого», а також низки епізодів серіалів «Твін Пікс» і «Картковий будинок» Джеймс Фолі помер у віці 71 року.

Фото: Paramount/Courtesy Everett Collection



Джерело

Continue Reading

Події

Українські науковиці розповіли, хто почав тренд одягати піджак із вишиванкою

Published

on


Українські науковиці розповіли, хто почав тренд одягати піджак з вишиванкою.

Про це розповіла наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, кандидатка історичних наук Марина Олійник під час дискусії “Українська вишиванка: традиція та сучасне значення”, передає кореспондент Укрінформу.

“Я дуже втішена сьогоднішнім вишивальницьким рухом за участю майстрів, які намагаються відтворювати давно забуті шви. Є дуже багато майстрів із надзвичайно високим рівнем виготовлення вишитих сорочок. Тож, проводиться дуже велика та кропітка дослідницька робота. Це вже не поодинокі явища. Якщо колись в Україні можна було на пальцях перерахувати кількість майстрів, то наразі цей рух стає масовим”, – наголосила Олійник.

Вона додала, що експертів з історії і культури виготовлення української вишиванки з кожним роком стає все більше.

“Вишиванка – це наш тренд… Ми не можемо достеменно сказати, хто завів моду поєднувати вишиванку з європейським одягом, з піджаком. Перша світлина, на якій зафіксовано піджак і вишиванка була не в Івана Франка, як прийнято вважати. Це Марко Кропивницький, 1864 рік, Бобринець, Південь України. Про це говорять документи, які дійшли до наших часів”, – заявила Олійник.

Своєю чергою докторка педагогічних наук, професор, завідувачка відділу навчання мов національних меншин Інституту педагогіки НАПН України Наталія Богданець-Білоскаленко розповіла, що попри триваючу повномасштабну війну цього року 15 травня відбудеться VІ Міжнародна науково-практична конференція “Україно моя вишивана: актуальні проблеми становлення і розвитку особистості в національному та євроінтеграційному вимірах”.

Читайте також: До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесли сокальську сорочку зі Львівщини

“Ми не знали проводити чи ні. Але зібралися і вирішили: це потрібно всім нам! Адже духовність це те, що нас підтримує. Слід це пам’ятати і не забувати, що ми українці. Минулого року нас підтримала навіть Рада Європи. Понад 80 учасників було в залі і понад 100 онлайн. А цьогоріч конференцію проводять Мелітопольський університет імені Богдана Хмельницького і Музей книги і друкарства”, – зазначила Богданець-Білоскаленко.

Як повідомляв Укрінформ, Варшавська Українська Школа (ВШколУ) запросила всіх охочих на яскраве святкування у столиці Польщі Дня вишиванки – Wyszyvanka Fest 2025.

У столиці Туреччини 15 травня також відбудеться святкування Дня вишиванки, організоване для української та кримськотатарської громад, турецьких друзів і представників Посольства України.



Джерело

Continue Reading

Події

Українська кіноакадемія оголосила номінантів на IX «Золоту Дзиґу»

Published

on



Українська кіноакадемія оголосила перших номінантів на IX Національну кінопремію «Золота Дзиґа».

Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомляє у Фейсбуці.

Претендентами на кінопремію «Золота Дзиґа» у номінаціії «Найкращий дизайн костюмів» стали:

  • Антоніна Белінська, «Я, «Побєда» і Берлін»;
  • Юлія Глемейда, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»;
  • Тетяна Кремень, «Ти мене любиш?».

У номінації «Найкращий звук» змагатимуться:

  • Михайло Закуцький, «Стрічка часу»;
  • Артем Мостовий, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»;
  • Артем Мостовий, Ігор Казмірчук, «Я, «Побєда» і Берлін»

У номінації «Найкращий монтаж» представлені:

  • Марина Майковська, Віктор Онисько, «Фрагменти льоду»;
  • Віктор Онисько, Нікон Романченко, «Редакція»;
  • Нікон Романченко, «Стрічка часу»;
  • Олексій Шамін, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»

У номінації «Найкращий грим» змагатимуться:

  • Ганна Лукашенко, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»;
  • Сергій Маурін, «БожеВільні»;
  • Георгій Мацкевич, «Ти мене любиш?»

Категорія «Найкраща операторська робота»:

  • Євгеній Кирей, «БожеВільні»
  • Михайло Любарський, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
  • Олександр Рощин, «Стрічка часу»
  • Олена Чеховська, «Назавжди-Назавжди»

Категорія «Найкраща робота художника-постановника»:

  • Микола Кіщук, «Я, «Побєда» і Берлін»
  • Олександра Патока, «Назавжди-Назавжди»
  • Володимир Романов, «Ти мене любиш?»
  • Шевкет Сейдаметов, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
  • Іван Тищенко, «БожеВільні»

Категорія «Найкращий сценарій»:

  • Ксенія Заставська, Олександр Гласеко, «БожеВільні»
  • Антоніна Ноябрьова, «Ти мене любиш?»
  • Тарас Томенко, Любов Якимчук, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
  • Алла Тютюнник, Дарʼя Аверченко, Роман Бондарчук «Редакція»

Категорія «Найкраща музика»:

  • Алла Загайкевич, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
  • Дмитро Матвійчук, «Я, «Побєда» і Берлін»
  • Хосейн Мірзаголі, «БожеВільні»

Категорія «Найкраща пісня»:

  • «That ain’t me» з фільму «БожеВільні». Автор музики та слів Хосейн Мірзаголі.
  • «Місця щасливих людей» з фільму «Я, «Побєда» і Берлін». Аранжування: Дмитро Матвійчук. (Музика та слова: Андрій Кузьменко).
  • «Харків, Харків» з фільму «Будинок «Слово». Нескінчений роман». Аранжування: Алла Загайкевич, квінтет Денніса Аду. (Музика: Юлій Мейтус; Слова: Майк Йогансен)

Категорія «Найкращий документальний фільм»:

  • «Мирні люди», прод. Дарʼя Бассель, Ольга Брегман, реж. Оксана Карпович
  • «Порцелянова війна», реж. Слава Леонтьєв
  • «Фрагменти льоду», прод. Аліна Горлова, Максим Наконечний, реж. Марія Стоянова

Категорія «Найкращий короткометражний ігровий фільм» (імені Ю.А. Мінзянова):

  • «Додаткові сцени», реж. Роман Хімей, Ярема Малащук, прод. Роман Хімей, Ярема Малащук
  • «Уроки водіння», реж. Анастасія Груба, прод. Міра Оєторо, Валерія Сочивець, Денис Сатановський, Віктор Шевченко, Сабіна Асадова
  • «Чорничне літо», реж. Марія Кондакова, прод. Ольга Брегман

Категорія «Найкращий короткометражний документальний фільм»:

  • «Алло, я на горі», реж. Ліза Пирожкова, прод. Ігор Бабаєв
  • «Там, де закінчується Росія», реж. Олексій Радинський, прод. Люба Кнорозок
  • «Чи справді місяць зроблений із сиру?» / Stargazing, реж. Анастасія Канарьова, прод. Надія Парфан, Ярослав Лепко

У категорії «Найкращий серіал» змагатимуться:

  • «Homo amans», прод. Еліна Високовська, Анісія Лідаговська, реж. Саша Лідаговський
  • «Евакуація», прод. Тетяна Шуліка, реж. Денис Тарасов
  • «Потяг», прод. Вікторія Бурдукова, Юрій Артеменко, Ольга Пантелеймонова, реж. Володимир Янощук
  • «Шлях», прод. Сергій Карпенко, реж. Денис Тарасов

Категорія «Найкраща жіноча роль»:

  • Ірма Вітовська, «БожеВільні»
  • Марина Кошкіна, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
  • Карина Химчук, «Ти мене любиш?»

Категорія «Найкраща жіноча роль другого плану»:

  • Римма Зюбіна, «Редакція»
  • Ніна Набока, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
  • Єлизавета Цілик, «Назавжди-Назавжди»

Категорія «Найкраща чоловіча роль»:

  • В’ячеслав Довженко, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
  • Дмитро Олійник, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»
  • Костянтин Темляк, «БожеВільні»

Категорія «Найкраща чоловіча роль другого плану»:

  • Сергій Кисіль, «БожеВільні»
  • Василь Кухарський (посмертно) «Редакція»
  • Геннадій Попенко, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»

У категорії «Найкраща режисерська робота» (ім. Ю.Г. Іллєнка) змагатимуться:

  • Катерина Горностай, «Стрічка часу»
  • Антоніна Ноябрьова, «Ти мене любиш?»
  • Денис Тарасов, «БожеВільні»
  • Тарас Томенко, «Будинок «Слово». Нескінчений роман»

Як повідомляв Укрінформ, у березні Українська кіноакадемія сформувала лонглист претендентів на IX Національну кінопремію “Золота Дзиґа”, у конкурсі беруть участь 70 робіт.

Читайте також: Кінофестиваль Миколайчук OPEN оголосив програму «Гала- премʼєр»

Кінопремія «Золота дзиґа» заснована Українською кіноакадемією у 2017 році.

(Оновлюється…)



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.