Connect with us

Суспільство

Одеса святкує 610 День народження :: Інтент :: Суспільно-політичне видання:: Регіональна мережа якісної журналістики

Published

on


Одеса ще сперечається, але вже інакше рахує роки свого існування. Містяни та гості готуються до фестивалю, присвяченого до 610-річчя першої письмової згадки про Коцюбіїв — поселення, з якого й почалася історія Одеси. У центрі уваги — не лише свято, а й питання спадщини, прозорості влади та публічності депутатів.

Акцент тижня: Скільки років Одесі

Дивиться Акцент у повному варіанті

У своїй книзі (мовою оригіналу) “Первое тридцатилетие истории Одессы” історик та статистик Аполлон Скальковський висловив думку, що “засновницею” міста була імператриця Катерина II, яка 27 травня 1794 року видала наказ про заснування порту у Гаджибеї, що вже існував. А початком літочислення міста він вважав 22 серпня, тобто 2 вересня за новим календарем. 

Документа про заснування саме Одеси або перейменування вже існуючого містечка на Одесу немає.

Доктор історичних наук, професор ОНУ ім. Мечникова Тарас Гончарук переконаний, що Одеса має святкувати понад 600 років. Таку тезу у 1991 році висунув одеський історик Олександр Болдирєв. Він пояснив це першою історичною згадкою про місто – Коцюбіїв.

19 травня 1415 року – день першої писемної згадки польським істориком Яном Длугошем порту Кочубіїв, який існував на місці сучасної Одеси. Його 12-томна праця латиною “Історія Польщі” була написана в середині 15 століття і видана друком в 1614 році.

Фестиваль під назвою “Одесі 610” триватиме в місті п’ять днів: з 17 по 21 травня у виставковому просторі Національної спілки художників України на вулиці Торговій.

Торік виставка картин одеських художників присвячена історії міста та написаних до 600-річчя першої письмової згадки про Кочубіїв, який згодом став Хаджибеєм та був  перейменований Катериною II в Одесу відбувалася в Одеському літературному музеї 18 та 19 травня.

Позачергова сесія Одеської міської ради

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

В порядку денному було чотири питання:

  • Про внесення змін до Міської цільової програми “Незламна Одеса” на 2024 – 2026 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 24 квітня 2024 року № 2021-VІІІ.
  • Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 04 грудня 2024 року № 2578-VIII “Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2025 рік”.
  • Про надання доручення Комунальному підприємству “Теплопостачання міста Одеси” на виконання функцій замовника  будівництва об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси, переданих йому від імені Одеської міської ради.
  • Про внесення змін до Міської цільової програми “Безбар’єрна Одеса” на 2023 – 2025 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 03 травня 2023 року № 1142-VIIІ. 

Захід пройшов без несподіванок, усі чотири пункти ухвалено. Найбільше часу зайняло обговорення пункту про безбар’єрну Одесу. Геннадій Труханов за відсутності Олени Китайської дозволив собі досхочу попіаритися на темі.

Аналіз декларацій триває

Андрій Розов. Фото: Одеська міська рада

  • Експерти всеукраїнської громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” проаналізували декларації депутатів Одеської міської ради за 2021–2024 роки.
  • Згідно з даними з Єдиного державного реєстру декларацій, депутати та члени їхніх родин у 2024 році задекларували готівкових коштів на 1 мільярд гривень, а ще 129,9 мільйонів гривень — на банківських рахунках.
  • Абсолютним лідером за доходами стала родина Вадима Мороховського: 97,8 мільйона гривень. Сам депутат задекларував 49,3 мільйона гривень зарплати як голова правління ПАТ “Банк Восток”, 10,5 мільйона гривень відсотків та 3,9 мільйона гривень гонорарів. Його дружина також отримує доходи в Україні та дивіденди від компанії в Естонії.
  • На другому місці — Петро Обухов, який задекларував 23,7 мільйона гривень, із яких 10,2 млн — дивіденди від СВК “Дружба народів”.

Інфографіка: “Атестація депутатів місцевих рад”

До п’ятірки також увійшли:

  • Юрій Шумахер разом із родиною задекларував дохід у розмірі 18,1 млн грн за 2024 рік. Значну частину цієї суми — 8,2 мільйона гривень — склали надходження від підприємницької діяльності самого депутата, а також його заробітна плата у приватних компаніях ПП “Торгівельно-дистриб’юторська компанія С і С” та ТОВ “Ростдорстрой”. Дохід дружини також сформувався шляхом бізнесової діяльності.
  • Сім’я Олексія Потапського задекларувала 17,7 мільйона гривень доходу за 2024 рік. З цієї суми 5,8 мільйона гривень надійшли від підприємницької діяльності депутата, ще 10,1 мільйона гривень — у вигляді дивідендів від СВК “Дружба народів”. Крім того, дружина отримала 1,2 мільйона гривень як грошовий подарунок. У її доходах також надходження від незалежної професійної діяльності та продажу рухомого майна.
  • Родина Андрія Кісловського, яка посіла п’яте місце за розміром доходів, задекларувала 15,9 мільйона гривень. Основним джерелом прибутків сім’ї виступає підприємницька діяльність. Депутат отримував зарплату у компаніях ТОВ “Нерум” і ТОВ “Дельфінарій НЕМО”.
  • Серед “нульових” — родина Володимира Іванова, а також депутати Жукова, Корнієнко та Саутьонков, які не задекларували жодної гривні доходу.
  • Окремо виділяється депутат Нікіта Авдєєв, який спершу подав декларацію з 2 гривнями доходу, а згодом — виправлену: вже на 8,9 мільйона гривень, отриманих із компаній, пов’язаних з енергетикою.
  • 16 травня стало відомо, що у декларації директора департаменту економічного розвитку Одеської міської ради Андрія Розова знайшли недостовірних даних на 6,2 мільйона гривень. НАЗК перевірили декларацію посадовця за 2022 рік та дійшло висновку, що Розов не вказав у документі майно на цю суму. 

В Одесі розгорнули великий прапор України у Всесвітній день вишиванки

Фото: Інтент/Олексій Кравчук

  • 15 травня одесити вбралися у вишиті сорочки та сукні й вийшли на вулиці міста, щоб відзначити День вишиванки, який святкують щороку у третій четвер травня.
  • Як повідомив кореспондент Інтента, біля сотні людей зібралися на Європейській площі, де влаштували фотосесію в національному вбранні. Після цього учасники вирушили ходою. Їх маршрут пролягав від Європейської площі до пам’ятника Дюку, далі — Приморським бульваром до будівлі міської ради. Потім учасники піднялися до Оперного театру, пройшли вулицями Європейською та Дерибасівською. Там знову фотографувалися, а згодом отримали великий український прапор, який розгорнули та понесли Дерибасівською до Міського саду.


Ігор Льов



Джерело

Суспільство

В Україну повернули 2058 дітей

Published

on



Активну підтримку в питанні повернення депортованих українських дітей надають 38 країн, а також Рада Європи та Євросоюз, на цей час в Україну вдалося повернути 2058 дітей.

Про це повідомив секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Укрінформу.

“Ініціатива Президента України Bring Kids Back UA продовжує об’єднувати велику кількість країн світу для повернення депортованих дітей. Станом на лютий-березень 2026 року активну підтримку надають 38 країн, а також Рада Європи та Європейський Союз. Завдяки цій стратегічній ініціативі станом на 25 березня 2026 року до України вдалося повернути 2058 дітей”, – йдеться у відповіді.

У секретаріаті зауважили, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародної спільноти в питанні повернення військовополонених та незаконно депортованих/примусово переміщених осіб, зокрема дітей, яка полягає в реалізації спільних гуманітарних місій, дипломатичному тиску та посередництві третіх країн-партнерів у переговорах.

“Окремо слід відзначити роль США (як офіційних інституцій – уряду та Конгресу, так i першої леді США, американських правозахисних інституцій та громадянського суспільства) у послідовній підтримці гуманітарного питання повернення незаконно депортованих РФ українських дітей. За сприяння та прямої участі першої леді США до України були повернуті три останні групи дітей (19 дітей)”, – зауважують в Офісі омбудсмена.

Читайте також: Публічність щодо імен цивільних полонених може поліпшити умови їхнього утримання у РФ – Хилюк

Наголошується, що уповноважений на постійній основі доводить до міжнародних партнерів позицію щодо необхідності посилення тиску на Росію задля повернення українських військовополонених та депортованих/незаконно переміщених дітей. Також здійснюються заклики ставати країнами-посередниками в цьому питанні та долучатися до міжнародних платформ для повернення українських полонених та депортованих дітей.

Як повідомляв Укрінформ, глава представництва Єврокомісії в Люксембурзі Анн Кальтьо заявила, що повернення викрадених українських дітей гальмує фрагментований підхід з боку міжнародних партнерів та самого ЄС, для реального прогресу потрібна чітка система координації всіх залучених сторін.

Фото: Bring Kids Back UA 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Представниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси

Published

on



Видання “Українська правда” провело премію “УП-100. Сила жінок”, відзначивши сотню українок із різних сфер і регіонів, які формують розвиток країни та підтримують суспільство під час війни. Серед лауреаток — представниці південних регіонів, зокрема Одещини, Херсонщини та Криму, які попри виклики продовжують працювати й розвивати свої громади.

Про це свідчить список “УП-100. Сила жінок”.

Цьогорічною темою церемонії стало гасло “Коли квітує одна, ми квітуємо всі”. Як пояснили організатори, воно перегукується з ідеєю “квітування”, яку осмислював український поет і дисидент Василь Стус.

У цьому контексті йдеться про внутрішню гідність і свободу людини, що здатні зберігатися навіть у найскладніших обставинах — зокрема під час війни. Організатори наголошують: “квітування” — це не лише про стійкість, а й про відповідальність, здатність діяти, творити й підтримувати інших навіть у періоди втрат, небезпеки та невизначеності. Це також про жінок, які не відкладають життя “на потім”, а вже зараз розвивають свої громади, професійні сфери та країну загалом.

До списку лауреаток увійшли представниці різних галузей — медіа, культури, освіти, науки, бізнесу, спорту, державного управління та сектору безпеки. Зокрема, у категорії “Суспільство” відзначили медійниць, які працюють у Києві та на національному рівні: головну продюсерку новин Суспільного Христину Гаврилюк і журналістку та документалістку Наталію Гуменюк, співзасновницю “Громадського телебачення”, відому своїми репортажами з гарячих точок, зокрема зі сходу України та деокупованих територій.

У категорії “Культура” нагородили діячок із різних куточків країни. Серед них — народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка представляє Херсонський театр і продовжує працювати попри виклики південного регіону; співачка Мар’яна Головко, пов’язана з сучасною оперною сценою Києва; режисерка Марина Ер Горбач, чиї роботи презентують Україну на міжнародних фестивалях; культурна менеджерка Саша Довжик, яка працює над дослідженням української культури як в Україні, так і за її межами.

Також серед відзначених — кримськотатарська мисткиня Азіза Ескендер, яка представляє Крим і зберігає культурну ідентичність корінного народу; заступниця директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, що розвиває культурне середовище Півдня; музична продюсерка Дар’я Коломієць, яка документує війну через мистецькі проєкти.

Крім того, відзначили Катерину Ротаренко, військову-пошуковицю з Рені та Людмилу Прокопечко, голову Доброславської громади.

Плюс, директорка Promprylad Art Center в Івано-Франківську Ксенія Малих, яка працює над розвитком культурної інфраструктури заходу України; культурологиня Маріам Найєм, що займається темами деколонізації; співачка Катерина Павленко (Monokate), пов’язана з українською музичною сценою; Наталія Пасічник — музикантка, яка популяризує українську культуру у Швеції; Антоніна Романова з позивним “Крим”, яка поєднує мистецтво й військову службу; фольклористка Мар’яна Садовська; режисерка анімації Анастасія Фалілеєва та художниця Леся Хоменко.

У номінації “Креативні індустрії” також представлені жінки з різних регіонів. Серед “Захисниць” відзначили жінок, які беруть безпосередню участь у захисті України на фронті та в тилу.

Загалом премія охопила вісім ключових напрямів — “Політика та державне управління”, “Суспільство”, “Культура”, “Захисниці”, “Освіта і наука”, “Креативні індустрії”, “Спорт” і “Бізнес”, підкресливши внесок жінок із різних областей України — від Одещини, Херсонщини та Сумщини до Львівщини, Івано-Франківщини та Києва — у спільну стійкість і розвиток країни.

У лютому Президент України нагородив Семена Кантора — директора Музею сучасного мистецтва Одеси орденом “За заслуги” III ступеня.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ

Published

on



Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.