Connect with us

Суспільство

Одеса святкує 610 День народження :: Інтент :: Суспільно-політичне видання:: Регіональна мережа якісної журналістики

Published

on


Одеса ще сперечається, але вже інакше рахує роки свого існування. Містяни та гості готуються до фестивалю, присвяченого до 610-річчя першої письмової згадки про Коцюбіїв — поселення, з якого й почалася історія Одеси. У центрі уваги — не лише свято, а й питання спадщини, прозорості влади та публічності депутатів.

Акцент тижня: Скільки років Одесі

Дивиться Акцент у повному варіанті

У своїй книзі (мовою оригіналу) “Первое тридцатилетие истории Одессы” історик та статистик Аполлон Скальковський висловив думку, що “засновницею” міста була імператриця Катерина II, яка 27 травня 1794 року видала наказ про заснування порту у Гаджибеї, що вже існував. А початком літочислення міста він вважав 22 серпня, тобто 2 вересня за новим календарем. 

Документа про заснування саме Одеси або перейменування вже існуючого містечка на Одесу немає.

Доктор історичних наук, професор ОНУ ім. Мечникова Тарас Гончарук переконаний, що Одеса має святкувати понад 600 років. Таку тезу у 1991 році висунув одеський історик Олександр Болдирєв. Він пояснив це першою історичною згадкою про місто – Коцюбіїв.

19 травня 1415 року – день першої писемної згадки польським істориком Яном Длугошем порту Кочубіїв, який існував на місці сучасної Одеси. Його 12-томна праця латиною “Історія Польщі” була написана в середині 15 століття і видана друком в 1614 році.

Фестиваль під назвою “Одесі 610” триватиме в місті п’ять днів: з 17 по 21 травня у виставковому просторі Національної спілки художників України на вулиці Торговій.

Торік виставка картин одеських художників присвячена історії міста та написаних до 600-річчя першої письмової згадки про Кочубіїв, який згодом став Хаджибеєм та був  перейменований Катериною II в Одесу відбувалася в Одеському літературному музеї 18 та 19 травня.

Позачергова сесія Одеської міської ради

Фото: Інтент/Наталя Довбиш

В порядку денному було чотири питання:

  • Про внесення змін до Міської цільової програми “Незламна Одеса” на 2024 – 2026 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 24 квітня 2024 року № 2021-VІІІ.
  • Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 04 грудня 2024 року № 2578-VIII “Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2025 рік”.
  • Про надання доручення Комунальному підприємству “Теплопостачання міста Одеси” на виконання функцій замовника  будівництва об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси, переданих йому від імені Одеської міської ради.
  • Про внесення змін до Міської цільової програми “Безбар’єрна Одеса” на 2023 – 2025 роки, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 03 травня 2023 року № 1142-VIIІ. 

Захід пройшов без несподіванок, усі чотири пункти ухвалено. Найбільше часу зайняло обговорення пункту про безбар’єрну Одесу. Геннадій Труханов за відсутності Олени Китайської дозволив собі досхочу попіаритися на темі.

Аналіз декларацій триває

Андрій Розов. Фото: Одеська міська рада

  • Експерти всеукраїнської громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” проаналізували декларації депутатів Одеської міської ради за 2021–2024 роки.
  • Згідно з даними з Єдиного державного реєстру декларацій, депутати та члени їхніх родин у 2024 році задекларували готівкових коштів на 1 мільярд гривень, а ще 129,9 мільйонів гривень — на банківських рахунках.
  • Абсолютним лідером за доходами стала родина Вадима Мороховського: 97,8 мільйона гривень. Сам депутат задекларував 49,3 мільйона гривень зарплати як голова правління ПАТ “Банк Восток”, 10,5 мільйона гривень відсотків та 3,9 мільйона гривень гонорарів. Його дружина також отримує доходи в Україні та дивіденди від компанії в Естонії.
  • На другому місці — Петро Обухов, який задекларував 23,7 мільйона гривень, із яких 10,2 млн — дивіденди від СВК “Дружба народів”.

Інфографіка: “Атестація депутатів місцевих рад”

До п’ятірки також увійшли:

  • Юрій Шумахер разом із родиною задекларував дохід у розмірі 18,1 млн грн за 2024 рік. Значну частину цієї суми — 8,2 мільйона гривень — склали надходження від підприємницької діяльності самого депутата, а також його заробітна плата у приватних компаніях ПП “Торгівельно-дистриб’юторська компанія С і С” та ТОВ “Ростдорстрой”. Дохід дружини також сформувався шляхом бізнесової діяльності.
  • Сім’я Олексія Потапського задекларувала 17,7 мільйона гривень доходу за 2024 рік. З цієї суми 5,8 мільйона гривень надійшли від підприємницької діяльності депутата, ще 10,1 мільйона гривень — у вигляді дивідендів від СВК “Дружба народів”. Крім того, дружина отримала 1,2 мільйона гривень як грошовий подарунок. У її доходах також надходження від незалежної професійної діяльності та продажу рухомого майна.
  • Родина Андрія Кісловського, яка посіла п’яте місце за розміром доходів, задекларувала 15,9 мільйона гривень. Основним джерелом прибутків сім’ї виступає підприємницька діяльність. Депутат отримував зарплату у компаніях ТОВ “Нерум” і ТОВ “Дельфінарій НЕМО”.
  • Серед “нульових” — родина Володимира Іванова, а також депутати Жукова, Корнієнко та Саутьонков, які не задекларували жодної гривні доходу.
  • Окремо виділяється депутат Нікіта Авдєєв, який спершу подав декларацію з 2 гривнями доходу, а згодом — виправлену: вже на 8,9 мільйона гривень, отриманих із компаній, пов’язаних з енергетикою.
  • 16 травня стало відомо, що у декларації директора департаменту економічного розвитку Одеської міської ради Андрія Розова знайшли недостовірних даних на 6,2 мільйона гривень. НАЗК перевірили декларацію посадовця за 2022 рік та дійшло висновку, що Розов не вказав у документі майно на цю суму. 

В Одесі розгорнули великий прапор України у Всесвітній день вишиванки

Фото: Інтент/Олексій Кравчук

  • 15 травня одесити вбралися у вишиті сорочки та сукні й вийшли на вулиці міста, щоб відзначити День вишиванки, який святкують щороку у третій четвер травня.
  • Як повідомив кореспондент Інтента, біля сотні людей зібралися на Європейській площі, де влаштували фотосесію в національному вбранні. Після цього учасники вирушили ходою. Їх маршрут пролягав від Європейської площі до пам’ятника Дюку, далі — Приморським бульваром до будівлі міської ради. Потім учасники піднялися до Оперного театру, пройшли вулицями Європейською та Дерибасівською. Там знову фотографувалися, а згодом отримали великий український прапор, який розгорнули та понесли Дерибасівською до Міського саду.


Ігор Льов



Джерело

Суспільство

у Міноборони нагадали нові правила отримання відстрочок

Published

on



В Україні з 1 листопада діють нові удосконалені правила оформлення та продовження відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.

Про це нагадує Міністерство оборони, передає Укрінформ.

Наголошується, що автоматичному продовженню підлягають усі відстрочки, підстави для яких можна підтвердити в державних реєстрах або які не можуть змінитися з часом.

Оформлення відстрочок онлайн через застосунок «Резерв+» є основним способом. Також це можна зробити офлайн через центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи).

У «Резерв+» на сьогодні доступні десять типів відстрочок. Оформити їх через застосунок можуть такі категорії громадян: люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби (за наявності електронної постанови ВЛК), батьки дитини з інвалідністю до 18 років, батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи, ті, хто мають дружину (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи, жінки та чоловіки військових із дитиною, батьки трьох та більше дітей в одному шлюбі, батьки, які самостійно виховують дитину до 18 років, студенти й аспіранти, працівники вищої та професійної освіти.

Перелік цифрових відстрочок розширюватиметься й надалі. Наступною в застосунку з’явиться відстрочка для людей, які доглядають за батьком або матір’ю з інвалідністю.

Громадяни, чий тип відстрочки ще не доступний у «Резерв+», а також ті, хто не користується смартфоном або має паперові документи й недостатньо даних у державних реєстрах, із 1 листопада можуть подати заяву на відстрочку в будь-якому зручному ЦНАПі.

Читайте також: З початку року поновлено права 1 746 військових і членів їхніх сімей – Міноборони

Звернутися до центру надання адміністративних послуг можуть:

опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують тяжко хвору дитину, якій не встановлена інвалідність;

усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває неповнолітня дитина, котра до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

особи, які здійснюють постійний догляд за хворою дружиною/чоловіком, дитиною чи за своїми батьками або батьками дружини/чоловіка за умови, що ці батьки не мають інших працездатних членів сім’ї, котрі можуть здійснювати догляд;

опікун особи, визнаної судом недієздатною;

особи, які мають дружину/чоловіка з інвалідністю III групи;

особи, які мають одного зі своїх батьків або батьків дружини/чоловіка з інвалідністю І чи II групи;

члени сім’ї другого або третього ступеня споріднення особи з інвалідністю І або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею;

інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках;

педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, а також наукові працівники, не залучені в освітній процес;

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час проведення антитерористичної операції, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях або під час дії воєнного стану в Україні;

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, брат чи сестра) тих громадян, яким посмертно присвоєне звання Герой України за громадянську мужність та самовідданість, виявлені під час Революції Гідності;

особи, незаконно позбавлені волі внаслідок збройної агресії РФ проти України;

військовозобов’язані віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу;

звільнені з полону військовослужбовці.

Читайте також: Відстрочка через ЦНАПи: у Міноборони сказали, скільки вже опрацювали заяв

До ЦНАПу потрібно прийти з паспортом, реєстраційним номером облікової картки платника податків та пакетом документів за типом відстрочки. Можна подати оригінали чи завірені нотаріусом копії документів.

Адміністратор через портал «Дія» відправить документи до територіального центру комплектування та соцпідтримки.

У разі позитивної відповіді ТЦК відправить результат центру надання адміністративних послуг. Далі ЦНАП поінформує людину телефоном, за потреби може роздрукувати оновлений обліковий документ із відстрочкою.

Також можна роздрукувати документ через «Резерв+» або портал «Дія».

У разі негативної відповіді людина отримає на електронну пошту форму від ТЦК, де буде вказана причина відмови.

Читайте також: У Резерв+ з’явилась відстрочка для батьків, які самостійно виховують дитину

Заяву на відстрочку необхідно подавати лише особисто. Представник – родич чи юрист – зробити це не може. Можливості подати паперову заяву на відстрочку з-за кордону не передбачено.

Відповідальність за подання неповної чи недостовірної інформації в пакеті документів несе заявник.

Недостовірні чи неповні дані можуть бути підставою для відмови в наданні відстрочки від ТЦК. За таких обставин доведеться подавати заяву ще раз.

Підтвердженням подання заяви на відстрочку в центрі надання адміністративних послуг є опис вхідного пакета документів (друкований документ), який видає адміністратор ЦНАП після приймання заяви.

У Міноборони зазначають: усі зміни впроваджені, щоб зробити процес оформлення та продовження відстрочок від призову максимально прозорим, а також розвантажити працівників ТЦК та СП, щоб вони могли зосередитися на завданнях мобілізації.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні уряд запровадив автоматичне продовження відстрочок, цифровий формат оформлення та можливість подавати документи через ЦНАП.

Фото: mod.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Миколаївщині затримали кримінального авторитета зі спільниками Анонси

Published

on



Під процесуальним керівництвом прокурорів Миколаївської обласної прокуратури суд 4 листопада 2025 року визнав винними чотирьох жителів Миколаєва. Їх засуджено до реальних строків позбавлення волі за захоплення заручників, незаконне поводження зі зброєю та незаконне заволодіння транспортним засобом. Дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.

Суд призначив одному з обвинувачених, відомому у кримінальних колах як ”Апті”, 9 років позбавлення волі. Його спільник отримав 8 років і 6 місяців, ще двох засуджено до 7 років і 6 місяців ув’язнення.

Як встановило слідство, у серпні 2019 року 49-річний мешканець Миколаєва разом із трьома спільниками віком 47, 41 та 25 років, маючи намір незаконно заволодіти вантажним автомобілем, позбавили волі його водія. Чоловіка привезли на територію одного з підприємств у Вознесенську та протягом півдня утримували у приміщенні, вимагаючи виконання їхніх умов. Щоб посилити тиск, зловмисники взяли у заручники брата потерпілого й пригрозили фізичною розправою, примушуючи погодитися на передачу транспортного засобу.

1 листопада 2019 року у Миколаєві під час спільної операції співробітники управління стратегічних розслідувань Нацполіції та Служби безпеки України затримали всіх чотирьох. Під час обшуку автомобіля кримінального авторитета правоохоронці вилучили вогнепальну зброю.

Розгляд справи тривав з лютого 2020 року колегією суддів — у період карантинних обмежень та дії воєнного стану, що ускладнило дослідження письмових доказів, матеріалів негласних слідчих дій та допит свідків.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Радники мера Одеси офіційно припинили свою діяльність

Published

on


Про це повідомляє Одеська міськрада.

Ключові моменти:

  • Усі 22 радники Труханова припинили діяльність після його позбавлення громадянства
  • Більшість радників працювали на громадських засадах без оплати

Основна частина

Після того як Геннадій Труханов був позбавлений громадянства України та втратив посаду міського голови Одеси, припинили діяльність усі його радники. Про це стало відомо з офіційного сайту Одеської міської ради, де 22 жовтня опублікували рішення про припинення повноважень радників.

Загалом було 22 радники, більшість з яких працювали на громадських засадах — без оплати з міського бюджету. Вони виконували виключно консультативні функції, але після втрати Трухановим громадянства автоматично втратили свої повноваження. Розпорядження про звільнення підписав секретар міської ради Ігор Коваль, який зараз виконує обов’язки міського голови.

Серед них були як чиновники, так і представники громадського сектору. 





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.