Події
МКСК назвало «книжкові» пріоритети у 2025-2026 роках
Міністерство культури та стратегічних комунікацій серед пріоритетів у 2025-2026 роках називає промоцію української книги за кордоном, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримку видання україномовних книг, програму “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МКСК.
30 травня у межах професійної програми ХІІІ Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” відбулася панельна дискусія на тему “Пріоритети фінансування програм Українського інституту книги на 2026 рік”.
У фокусі обговорення — популяризація читання, промоція української літератури за кордоном, підтримка книговидання і книгорозповсюдження, а також роль держави у формуванні культурної політики через інституційні інструменти та програми, зокрема УІК як основного реалізатора політики книжкової сфери.
Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості стратегічних підходів і пріоритетності певних інструментів державної політики. Це, зокрема популяризація читання, промоція української літератури за кордоном через підтримку перекладів, реалізація проєктів з видання нових творів, а також поповнення бібліотечних фондів.
Вона також підкреслила, що роль кожного та кожної в популяризації читання — це не лише особистий вибір, а й форма суспільного внеску.
Згідно зі Стратегією розвитку культури на 2025–2030 роки, підтримка видання творів ветеранської, патріотичної та історичної літератури має стати відповіддю на інформаційні загрози та вплив зовнішньої пропаганди.
Разом із тим, оновлення бібліотечних фондів на рівні громад залишається на досить незначному рівні. Тож, паритетна підтримка з боку держави та органів місцевого самоврядування на закупівлю нових книг могла б бути суттєвим чинником для підвищення відвідування бібліотек.
Своєю чергою, бібліотеки вже зараз стають поліфункційними майданчиками як для надання доступу до інформації, так і для згуртування громади. Цей позитивний досвід необхідно масштабувати і закріплювати на нормативному рівні.
“Бібліотека має бути не просто місцем з книжками, а осередком життя громади — простором спілкування, навчання і розвитку. Це — наша відповідь на виклики часу”, — зауважила заступниця міністра.
Серед важливих напрямів державної підтримки Григоренко назвала зовнішню промоцію української книги — участь у міжнародних книжкових ярмарках, підтримку перекладачів та програм перекладу української літератури іноземними мовами.
Загалом серед ключових напрямів, які МКСК визначає як пріоритетні у 2025–2026 роках, — промоція української книги за кордоном, що є важливим інструментом культурної дипломатії, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримка видання нових україномовних книг, програма “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.
Участь в обговоренні також взяли директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, президентка ВГО “Українська бібліотечна асоціація” Оксана Бруй та член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін.
Як повідомляв Укрінформ, 29 травня у Києві розпочався XIII Міжнародний фестиваль “Книжковий арсенал”. Він триватиме до 1 червня.
Фокус-темою цьогорічного фестивалю стала метафора “Все між нами – переклад”, яка підкреслює роль перекладу як інструменту порозуміння між культурами, людьми та сенсами.
Фото: МКСК
За позовом Хмельницької обласної прокуратури до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесли пам’ятку архітектури національного значення – садибу князя Сангушка ХVII-ХVIІІ століть у місті Ізяслав.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Офіс генерального прокурора.
До архітектурного комплексу входять палац, дворик з аркадами, місток і костел місіонерів.
Палац князя Сангушка побудований у середині ХVIІІ століття за проєктом і під керівництвом італійського архітектора Паоло Антоніо Фонтані у стилі бароко. Двоповерховий прямокутний палац сформувався на основі бастіонного замку, збудованого на правому березі ріки Горині в 1620-1630-х роках.
Як зазначили в ОГП, після відкриття провадження у справі Міністерство культури та стратегічних комунікацій України добровільно виконало вимоги, викладені у позові прокуратури.
В ОГП наголосили, що внесення цього об’єкта культурної спадщини до Держреєстру нерухомих пам’яток України забезпечить державний захист і сприятиме збереженню історичного й культурного надбання для наступних поколінь.
Як повідомляв Укрінформ, прокурори Тернопільської області завадили будівництву кафе на горі Бона у Кременці, що могло призвести до руйнування пам’ятки архітектури національного значення – “Замок руїни” IX-XVI століть.
Фото: [email protected]
Національна спілка театральних діячів України оголосила про набір учасників для проведення освітньо-мистецького проєкту «Лабораторія мюзиклу», який реалізують за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни».
Про це йдеться у пресрелізі, наданому Укрінформу.
Учасниками проєкту стануть драматурги й композитори, загалом 10 осіб. Вони об’єднаються у творчі дуети, щоб розробити лібрето й музику до нових сценічних творів на основі української літератури, історичних подій та біографій видатних українців.
Результатом мають стати п’ять лібрето мюзиклів та п’ять музичних номерів до кожного з них, які будуть презентовані на сценах українських театрів для публіки та фахової спільноти.
Лабораторія проходитиме у Києві. Складатиметься з трьох етапів: перша резиденція (4-9 липня), друга резиденція (кінець серпня) і перформативні презентації робіт (перша половина жовтня).
Участь у проєкті безкоштовна. Претенденти мають до 14 червня заповнити та відправити електронну заявку, розміщену на сайті НСТДУ.
Супроводжуватимуть учасників та учасниць на всіх етапах проєкту, від ідеї до презентації роботи, куратори: відома драматургиня і письменниця Лєна Лягушонкова та головний диригент Національної оперети України, викладач Сергій Дідок. Заплановані лекції, майстеркласи, дискусії, обговорення, робота в парах композиторів і драматургів, індивідуальні консультації з кураторами.
Голова Національної спілки театральних діячів України Богдан Струтинський зауважує, що «Лабораторія мюзиклу» є вже шостим проєктом НСТДУ, спрямований на створення нових драматургічних творів.
Із 2019 року провели п’ять «Лабораторій драматургії», під час яких було написано більш як 40 п’єс, третина з яких втілена на сценах українських театрів.
Мюзикл – це синтетичний театральний жанр, який поєднує драматургію, музику, пісню та хореографію. В українському контексті досі залишається жанром з великим потенціалом.
Найпомітнішою в останні роки є постановка Національною оперетою України мюзиклу «Тигролови» за відомим твором Івана Багряного, прем’єра якого відбулася влітку 2023-го, переможець минулорічного Всеукраїнського фестивалю-премії ГРА як найкраща музична вистава. Нещодавно в цьому ж театрі у Києві відбувся 105-й за 10 років показ культового бродвейського мюзиклу «Sugar, або в джазі тільки дівчата».
Біографічний мюзикл про легендарного українського співака й композитора Володимира Івасюка «Червона рута» показує з 2024 року львівський Національний театр імені Марії Заньковецької.
До речі, у сусідній Польщі однією з найуспішніших є постановка «1989» Театру імені Юліуша Словацького в Кракові та Гданського Шекспірівського театру. Із 2022 року цей мюзикл показали вже понад 200 разів. Дійовими особами є політики та їхнє ближнє коло, зокрема, Олександр Квасневський – президент Польщі у 1995-2005 роках.
Фото надані НСТДУ
Франція прийме заходи «Voyage en Ukraine / Подорож в Україну», присвячені українській культурі, які відбуватимуться з грудня 2025 року.
Про це у Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає Укрінформ.
“Франція прийме присвячені українській культурі сезони «Voyage en Ukraine / Подорож в Україну» — низку масштабних мистецьких подій і заходів для промоції української культури, що відбуватимуться в різних містах і регіонах країни з грудня 2025 до березня 2026 року”, – заявив Шмигаль.
Він також нагадав, що 3 червня під час візиту урядовців до Парижа було підписано угоду, яка розширить можливості студентів та викладачів щодо вивчення та викладання французької мови у ВНЗ та навчальних закладах середньої освіти.
“Покращуємо доступ до вивчення французької в Україні. Підписана угода розширює можливості для українських учнів, студентів і викладачів опанувати французьку мову в школах та університетах”, – заявив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, Україна і Франція підписали Адміністративну угоду про підтримку викладання французької мови. Угода сприятиме розвитку та розширенню двостороннього партнерства. Зокрема, розвитку викладання й вивчення французької мови у закладах загальної середньої та вищої освіти України; запровадженню сертифіката LabelFrancEducation як інструмента визнання досягнень у сфері двомовної освіти французькою мовою; підтримці професійного розвитку українських учителів французької мови — через стажування та навчальні курси; сприянню функціонуванню Французького ліцею імені Анни Київської; формуванню та функціонуванню «Мережі досконалості» в Україні.
-
Політика1 тиждень agoСпецдоповідь ООН про російський терор проти херсонців важлива для покарання агресора
-
Війна1 тиждень agoБронювання від мобілізації – компанії зможуть забронювати більше працівників
-
Політика1 тиждень agoНімеччина допомагатиме Україні стільки, скільки потрібно
-
Війна1 тиждень agoПомер військовий, волонтер і колишній журналіст Петро Черних
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні запустили сайт Inferno з інформацією про місця утримання військовополонених у РФ
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві мешканцям пошкодженого житла виплатили 117 мільйонів за програмою «єВідновлення»
-
Події1 тиждень agoНа Хмельниччині в костелі XVIII століття проводять ремонтно-консерваційні роботи
-
Одеса1 тиждень agoРізанина в Одесі – гість напав із ножем на господаря квартири