Події
МКСК назвало «книжкові» пріоритети у 2025-2026 роках
Міністерство культури та стратегічних комунікацій серед пріоритетів у 2025-2026 роках називає промоцію української книги за кордоном, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримку видання україномовних книг, програму “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МКСК.
30 травня у межах професійної програми ХІІІ Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” відбулася панельна дискусія на тему “Пріоритети фінансування програм Українського інституту книги на 2026 рік”.
У фокусі обговорення — популяризація читання, промоція української літератури за кордоном, підтримка книговидання і книгорозповсюдження, а також роль держави у формуванні культурної політики через інституційні інструменти та програми, зокрема УІК як основного реалізатора політики книжкової сфери.
Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості стратегічних підходів і пріоритетності певних інструментів державної політики. Це, зокрема популяризація читання, промоція української літератури за кордоном через підтримку перекладів, реалізація проєктів з видання нових творів, а також поповнення бібліотечних фондів.
Вона також підкреслила, що роль кожного та кожної в популяризації читання — це не лише особистий вибір, а й форма суспільного внеску.
Згідно зі Стратегією розвитку культури на 2025–2030 роки, підтримка видання творів ветеранської, патріотичної та історичної літератури має стати відповіддю на інформаційні загрози та вплив зовнішньої пропаганди.
Разом із тим, оновлення бібліотечних фондів на рівні громад залишається на досить незначному рівні. Тож, паритетна підтримка з боку держави та органів місцевого самоврядування на закупівлю нових книг могла б бути суттєвим чинником для підвищення відвідування бібліотек.
Своєю чергою, бібліотеки вже зараз стають поліфункційними майданчиками як для надання доступу до інформації, так і для згуртування громади. Цей позитивний досвід необхідно масштабувати і закріплювати на нормативному рівні.
“Бібліотека має бути не просто місцем з книжками, а осередком життя громади — простором спілкування, навчання і розвитку. Це — наша відповідь на виклики часу”, — зауважила заступниця міністра.
Серед важливих напрямів державної підтримки Григоренко назвала зовнішню промоцію української книги — участь у міжнародних книжкових ярмарках, підтримку перекладачів та програм перекладу української літератури іноземними мовами.
Загалом серед ключових напрямів, які МКСК визначає як пріоритетні у 2025–2026 роках, — промоція української книги за кордоном, що є важливим інструментом культурної дипломатії, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримка видання нових україномовних книг, програма “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.
Участь в обговоренні також взяли директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, президентка ВГО “Українська бібліотечна асоціація” Оксана Бруй та член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін.
Як повідомляв Укрінформ, 29 травня у Києві розпочався XIII Міжнародний фестиваль “Книжковий арсенал”. Він триватиме до 1 червня.
Фокус-темою цьогорічного фестивалю стала метафора “Все між нами – переклад”, яка підкреслює роль перекладу як інструменту порозуміння між культурами, людьми та сенсами.
Фото: МКСК
У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.
Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.
За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.
До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.
«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.
Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».
У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.
Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.
У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.
Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.
А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.
Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.
Фото: © vejaa
На Прикарпатті, у місті Косів, відкрили фестиваль кераміки, ремесел та фольклору «Мальований дзбаник».
Про це у Фейсбуці повідомляє управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, передає Укрінформ.
Як зазначається, «Мальований дзбаник» – відкритий обласний фестиваль кераміки, ремесел та фольклору, який уже багато років поспіль збирає у Косові майстрів, науковців, музейників, дослідників нематеріальної культурної спадщини… Цьогоріч, 26-27 вересня, Косів знову став великим мистецьким майданчиком для розмови про традицію, яка живе», – йдеться у повідомленні.
За інформацією управління, перший день Х фестивалю розпочався у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини імені Йосипа Кобринського, де відкрили виставку ретроспективних творів косівських майстрів-керамістів ХІХ-ХХ століть.
«Мальований дзбаник» продовжиться у гостинному дворі «Три сосни». На гостей чекають виставка-ярмарок творів майстрів-керамістів, майстер-класи з технології косівської мальованої кераміки, показ моделей тканого ліжникового одягу із Яворова, концертна програма, благодійний аукціон на підтримку 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» та фестивальна ватра», – додали в управлінні ОДА.
Тут нагадали, що у 2019 році традицію косівської мальованої кераміки внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки.
Американський кінорежисер Джон Воттс очолить роботу над новим фантастичним фільмом із легендарної франшизи «Зоряні війни» (Star Wars).
Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.
Наразі стрічка перебуває на стадії розробки.
Зазначається, що Воттс найбільше відомий як кінорежисер популярної трилогії про «Людину-павука» з Томом Голландом у головній ролі, до якої увійшли «Людина-павук: Повернення додому» (2017), «Людина-павук: Далеко від дому» (2019) та «Людина-павук: Немає шляху додому» (2021).
До роботи над франшизою про «Людину-павука» Воттс також зняв фільми «Поліцейський автомобіль» та «Клоун».
У 2024 році стало відомо, що Воттс, його продюсерська компанія Freshman Year і продюсерка Даян Макґанігл уклали угоду з Walt Disney Studios, яка надає студії пріоритетне право на розгляд їхніх майбутніх повнометражних проєктів.
Випущений у 2019 році фільм кінорежисера Дж. Дж. Абрамса «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» на сьогоднішні є останньою стрічкою франшизи, яка вийшла в кінопрокат.
Іншими кінорежисерами фільмів франшизи «Зоряні війни» були Джордж Лукас, Ірвін Кершнер, Річард Маркаунд та Раян Джонсон.
Як повідомляв Укрінформ, зйомки останнього фільму популярної франшизи «Форсаж: Швидкий назавжди» (Fast Forever: Fast Forever) розпочнуться у грудні.
Фото: Gage Skidmore/Flickr
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні ago
Вибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Одеса1 тиждень ago
Українське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів