Connect with us

Події

МКСК назвало «книжкові» пріоритети у 2025-2026 роках

Published

on



Міністерство культури та стратегічних комунікацій серед пріоритетів у 2025-2026 роках називає промоцію української книги за кордоном, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримку видання україномовних книг, програму “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє МКСК.

30 травня у межах професійної програми ХІІІ Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” відбулася панельна дискусія на тему “Пріоритети фінансування програм Українського інституту книги на 2026 рік”.

У фокусі обговорення — популяризація читання, промоція української літератури за кордоном, підтримка книговидання і книгорозповсюдження, а також роль держави у формуванні культурної політики через інституційні інструменти та програми, зокрема УІК як основного реалізатора політики книжкової сфери.

Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко наголосила на важливості стратегічних підходів і пріоритетності певних інструментів державної політики. Це, зокрема популяризація читання, промоція української літератури за кордоном через підтримку перекладів, реалізація проєктів з видання нових творів, а також поповнення бібліотечних фондів.

Вона також підкреслила, що роль кожного та кожної в популяризації читання — це не лише особистий вибір, а й форма суспільного внеску.

Згідно зі Стратегією розвитку культури на 2025–2030 роки, підтримка видання творів ветеранської, патріотичної та історичної літератури має стати відповіддю на інформаційні загрози та вплив зовнішньої пропаганди.

Разом із тим, оновлення бібліотечних фондів на рівні громад залишається на досить незначному рівні. Тож, паритетна підтримка з боку держави та органів місцевого самоврядування на закупівлю нових книг могла б бути суттєвим чинником для підвищення відвідування бібліотек.

Читайте також: Зеленський на «Книжковому арсеналі» придбав книгу «Убити тирана»

Своєю чергою, бібліотеки вже зараз стають поліфункційними майданчиками як для надання доступу до інформації, так і для згуртування громади. Цей позитивний досвід необхідно масштабувати і закріплювати на нормативному рівні.

“Бібліотека має бути не просто місцем з книжками, а осередком життя громади — простором спілкування, навчання і розвитку. Це — наша відповідь на виклики часу”, — зауважила заступниця міністра.

Серед важливих напрямів державної підтримки Григоренко назвала зовнішню промоцію української книги — участь у міжнародних книжкових ярмарках, підтримку перекладачів та програм перекладу української літератури іноземними мовами.

Загалом серед ключових напрямів, які МКСК визначає як пріоритетні у 2025–2026 роках, — промоція української книги за кордоном, що є важливим інструментом культурної дипломатії, переклад літератури українських авторів мовами світу, підтримка видання нових україномовних книг, програма “єКнига” і поповнення бібліотечних фондів.

Участь в обговоренні також взяли директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, президентка ВГО “Українська бібліотечна асоціація” Оксана Бруй та член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін.

Читайте також: Точицький на «Книжковому арсеналі» поспілкувався з видавцями та командою проєкту «Культурні сили»

Як повідомляв Укрінформ, 29 травня у Києві розпочався XIII Міжнародний фестиваль “Книжковий арсенал”. Він триватиме до 1 червня.

Фокус-темою цьогорічного фестивалю стала метафора “Все між нами – переклад”, яка підкреслює роль перекладу як інструменту порозуміння між культурами, людьми та сенсами.

Фото: МКСК



Джерело

Події

В Ужгороді вперше пройшов етнофестиваль «Цвіт папороті»

Published

on


В Ужгороді вперше пройшов етнофестиваль «Цвіт папороті».

Про це повідомили в Фейсбуці Управління туризму та культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.







Етнофестиваль «Цвіт папороті» відбувся в Ужгороді / Фото: Юлій Зозуля. Укрінформ

“26-27 липня в Ужгородському скансені відбувся фест «Цвіт папороті» за участі відомих закарпатських артистів та майстрів ремесел і гастрономії. Родзинкою події стало створення найбільшого в регіоні вишитого панно з автентичним закарпатським узором за ідеєю мисткині Андріани Данилюк «ЕТНИ»” – йдеться у повідомленні.

Також в межах фесту відкрили 76 мініскульптуру Ужгорода з вмонтованим напівдорогоцінним каменем унгварит, присвячену містичній традиції Івана Купала.

На сцені фестивалю виступили закарпатські народні колективи, а також відомі гурти та виконавці «ЩукаРиба», Rock-H, «Анця» та Степан Гіга.

Читайте також: Міжнародний фестиваль «Оксамитовий сезон в Одеській опері – 2025» відкриють до Дня Незалежності

Зібрані під час благодійного аукціону на фестивалі кошти спрямують на підтримку ЗСУ.

Раніше Укрінформ повідомляв, що поблизу озера Zalew Bachmaty, що у польській гміні Дубичі Церковні, відбувся щорічний фестиваль української культури «На Івана, на Купала», організований Союзом українців Підляшшя (Związek Ukraińców Podlasia).



Джерело

Continue Reading

Події

у Польщі виявили скелет середньовічного лицаря

Published

on


У центрі місті Гданськ на півночі Польщі археологи з компанії ArcheoScan виявили скелет середньовічного лицаря, який дістав назву «Гданський Ланселот».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews Culture.

Зазначається, що раніше у липні археологи виявили надгробок із зображенням лицаря, що датується XIII століттям. Два дні по тому було знайдено ідеально збережений скелет лицаря, приблизно на глибині 30 сантиметрів під камінням.

Знахідна була зроблена на місці культового об’єкта для жителів Гданська. До 1962 року там розташовувався паб, після чого його перенесли в інше місце, а на перехресті вулиць Сукєнніча та Гродзька почали масштабні археологічні роботи.

Фото: Pomorski Wojewódzki Konserwator Zabytków, Facebook

За словами археологів, лицар, якому на момент смерті було близько 40 років, мав зріст від 168 до 178 сантиметрів

Громадськість швидко назвала скелет «Гданським Ланселотом». Хоча у XIII столітті Гданськ перебував під владою Тевтонського ордену, зараз є припущення, що лицар міг бути пов’язаний із династією Собіславів, яка правила містом у XI та XII століттях.

На думку археологів, зображення лицаря на надгробку, а саме фігура у кольчузі з мечем у правій руці та щитом, свідчить про те, що він був людиною із певною репутацією. Поховання під дорогим каменем означає, що він не був «звичайним громадянином».

«Враховуючи вартість кольчуги, вартість меча і саме зображення лицаря, який стоїть прямо, з піднятим мечем, можна припустити, що це, ймовірно, був командир або людина, яка користувалась особливим визнанням та повагою», – зазначила археологиня Сильвія Кужинська агентству PAP.

Читайте також: Біля Сицилії археологи виявили уламки затонулого стародавнього судна

Ретельне дослідження останків буде продовжено, щоб краще зрозуміти історію та походження лицаря, йдеться у матеріалі.

Як повідомляв Укрінформ, міжнародна команда дайверів виявила у Північному морі корабель Королівського військово-морського флоту Великої Британії HMS Nottingham, який був уражений у бою під час Першої світової війни і затонув.

Перше фото: ArcheoScan



Джерело

Continue Reading

Події

Одеська художниця Ірина Вишневська відкрила персональну виставку “Самотня Єва”

Published

on


В Одеському музеї західного та східного мистецтва відкрилася виставка художниці Ірини Вишневської “Самотня Єва”. Ця виставка – роздуми про кохання та самотність, про чужі ролі, які ми постійно граємо, про наше право бути такими, якими ми є.

Художниця препарує кохання, розбирає його «по кісточках», рухаючись від точки «Його Королева» до точки «Щось пішло не так». IraVish стверджує: кожен з нас живе у вигаданій ним реальності, а усі звичні символи, правила – не більше, ніж умовність.

Замість традиційного відкриття виставки відбувся поетичний перформанс, під час якого дев’ять одеських поетес – Олена Зимня, Владислава Іллїнська, LIKA SMITH, Сіяна Абуєва-Лосинська, Анна Стремінська, Вікторія Фролова, Людмила Шарга, Ольга Лісовикова зіграли виставу. Глядачі також прийняли участь у цій виставі.

Виставка працює щоденно (окрім середи)мз 12:00 до 18:00
(Каса до 17:30)
🎟 Квиток: 100 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.

Фото: Степан Алекян/Фейсбук.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.