Події
У Києво-Печерській лаврі представили образ козака Мамая, який створили у техніці печворк 46 майстринь
У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” представили символічний образ козака Мамая, який створили у техніці печворк 46 майстринь.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці заповідника у Фейсбуці.
“Масштабний та символічний образ козака Мамая, створений руками 46 майстринь, став центральним експонатом міжнародної виставки “Печворк Незламних”, що відкрилася у Великій лаврській дзвіниці Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, – ідеться у дописі.
“Мамай Квілт” – це полотно розміром 2,5 на 6,5 метра, створене за ескізом Ореста Скопа під керівництвом художниці Наталії Лашко.
Як зазначили у заповіднику, побачити його можна лише протягом тижня.
Проєкт ініціювала Асоціація майстрів клаптикового шиття України. До експозиції увійшли роботи з усіх куточків України, а також унікальні роботи з інших країн.
Як ідеться на сторінці асоціації у Фейсбуці, “цьогорічна тема — “Печворк Незламних” — це глибока шана витривалості, незламному духу та здатності творити красу навіть у найскладніші часи. Кожен клаптик — це історія, кожен шов — це голос любові до Батьківщини”.
У заповіднику “Києво-Печерська лавра” наголосили, що серед міжнародних проєктів вражає робота німкені Клаудії Пфейл, зірки артпечворку, яка з 2022 року підтримує українських митців.
Особливу увагу привертає проєкт Round Bobbin зі Швейцарії – текстильна подорож, створена майстринями з 16 країн.
Ще одна важлива частина експозиції – ініціатива Sunflower Quilt for Ukraine, започаткована художницею Джанно Маклафлін з Австралії. Її мета – створити найбільшу у світі клаптикову ковдру довжиною 1100 метрів, присвячену Україні.
Окрема частина виставки присвячена ковдрам, створеним під час повномасштабної російської-української війни.
“Це роботи українських майстринь – тих, хто залишився в Україні, і тих, хто був змушений виїхати за кордон. У їхніх роботах — біль і надія, пам’ять і незламність. Це не просто мистецтво, а текстильна культурна дипломатія, яка промовляє до глядача”, – зазначили у заповіднику.
Виставка триватиме до 5 червня. Вхід – щодня з 10:00 до 18:00. Відвідування виставки входить у вартість загального квитка у заповідник.
Як повідомляв Укрінформ, Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької вивісив на фасаді банер із зображенням української оперної співачки Соломії Крушельницької розміром 6 на 8 метрів, що став найбільшим в нашій країні портретом видатної особистості.
Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра
У храмі Пресвятої Трійці, що розташований у Бережанах на Тернопільщині, під час реставраційних робіт відкрили розписи початку ХХ століття на центральному куполі будівлі.
Про це повідомляє на сайті Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, передає Укрінформ.
“У храмі Пресвятої Трійці м. Бережани під час реставраційних робіт відкрито живопис початку ХХ століття, який тривалий час залишався під пізнішими шарами фарби. Виявлені розписи поступово відкриваються у центральному куполі святині завдяки кропіткій праці реставратора Олексія Чередніченка та його команди”, – йдеться у повідомленні.
За словами Чередніченка, це розписи, які вважали втраченими.
“Поки що можемо лише натякнути: це не просто естетичне відкриття – це частина історії, яка десятиліттями була прихована. Ми поступово знімаємо шари часу – буквально”, – зазначив реставратор на своїй сторінці у Фейсуці.
Церква Пресвятої Трійці має довгу і складну історію. Як вказано у міських актах, її споруджували протягом 1626–1637 рр. на пожертви міщан. Однак 1748 р. храм завалився. Того ж року тодішній власник Бережан князь Август Чарторийський розпочав будівництво нової церкви, яке закінчили нові власники — Любомирські. У 1810 р. церква постраждала від сильної пожежі, що охопила всю центральну частину міста. Але за сприяння княгині Ізабелли Любомирської храм було швидко відновлено. Сучасного вигляду церква набула внаслідок реставрації 1893–1903 рр.
У церкві Пресвятої Трійці сьогодні зберігається Римсько-Бережанська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці та мощі (частина кістки руки) Івана Хрестителя, які подарував храмові 1715 р. князь Август Чарторийський.
Як повідомляв Укрінформ, на реставрацію пам’яток Києво-Печерської Лаври держава торік виділила ₴650 мільйонів.
Покази художнього фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” відбудуться у німецьких містах Білефельд і Дуйсбург у рамках Тижня українського кіно.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
У показі стрічки у Білефельді 17 червня візьме участь актор Андрій Май, який виконав роль Володимира Сосюри. Показ розпочнеться о 18:00.
29 червня о 20:15 фільм покажуть у Дуйсбургу.
Як повідомляв Укрінформ, світова прем’єра стрічки відбулася у 2021 році на Варшавському кінофестивалі в межах міжнародної конкурсної програми.
Фільм переносить глядачів у драматичне життя українських письменників часів “Розстріляного Відродження”. Під виглядом комфортного проживання у будинку “Слово” в Харкові митців непомітно змушували узгоджувати свою художню творчість з радянською ідеологією. Фільм ілюструє перетворення ідеалістичного бачення на реальність інтелектуальних та особистісних репресій.
У Харкові у 1927 році був зведений будинок “Слово” для розміщення провідних письменників країни. Ця ініціатива, організована Йосипом Сталіним, мала на меті виховувати нове покоління радянських письменників та встановлювати абсолютний контроль над творчим процесом, закріплюючи художню доктрину соціалістичного реалізму. Однак не всі мешканці були готові погодитися з прославлянням образу Сталіна. Несподіваний приїзд молодого загадкового письменника Володимира Акімова порушує встановлений порядок у будинку.
Події
Метрополітен-опера презентувала уривок з опери «Мати Херсона» про викрадених українських дітей
Опера створена українським композитором Максимом Коломійцем у співпраці з американським драматургом Джорджем Брантом.
Сюжет заснований на реальних історіях жінок із Херсона, які перетинали лінії фронту, щоб визволити своїх дітей з фільтраційних таборів у тимчасово окупованому Криму.
Світова прем’єра опери відбудеться у жовтні 2026 року в Польській національній опері у Варшаві, а у сезоні 2027–2028 років постановку покаже і сама Метрополітен-опера.
Одну з головних ролей виконає відома сопрано Ерін Морлі, диригенткою стане Кері-Лінн Вілсон, а постановку здійснить польська режисерка Барбара Висоцька.
«Ми не хочемо, щоб світ забував про те, що відбувається. Це наш художній спосіб нагадати про трагедію», — заявив генеральний директор Метрополітен-опера Пітер Гелб.
Із початку повномасштабного вторгнення Росії Метрополітен-опера активно підтримує Україну, зокрема створила Ukrainian Freedom Orchestra, припинила співпрацю з артистами, які підтримують режим кремлівського диктатора Володимира Путіна, та регулярно проводить благодійні концерти на підтримку українців.
Як повідомляв Укрінформ, Львівська національна опера представила одну з головних прем’єр до 125-річчя театру та 130-річчя від дня народження Бориса Лятошинського — оперу «Золотий обруч».
Фото: МКСК
-
Політика6 днів agoСпецдоповідь ООН про російський терор проти херсонців важлива для покарання агресора
-
Війна6 днів agoПомер військовий, волонтер і колишній журналіст Петро Черних
-
Політика7 днів agoНімеччина допомагатиме Україні стільки, скільки потрібно
-
Війна6 днів agoБронювання від мобілізації – компанії зможуть забронювати більше працівників
-
Події7 днів agoНа Хмельниччині в костелі XVIII століття проводять ремонтно-консерваційні роботи
-
Суспільство7 днів agoВ Україні запустили сайт Inferno з інформацією про місця утримання військовополонених у РФ
-
Відбудова7 днів agoУ Миколаєві мешканцям пошкодженого житла виплатили 117 мільйонів за програмою «єВідновлення»
-
Одеса6 днів agoРізанина в Одесі – гість напав із ножем на господаря квартири