Connect with us

Суспільство

В Археологічному музеї Одеси створили серверну кімнату для збереження культурної спадщини Анонси

Published

on


12 червня 2025 р. 19:03


This article also available in English

9



Марія Лобанова вносить оцифровані документи на сервер. Фото: Оксана Грицюта

На початку повномасштабного вторгнення команда Одеського археологічного музею ухвалила критично важливе рішення — згорнути основну експозицію та перемістити артефакти в безпечне місце. Цей крок дозволив зберегти найцінніші експонати, а завдяки підтримці громадської організації Museum for Change, міжнародних партнерів — UNESCO, Aliph, CER та інших донорів — музей отримав необхідні пакувальні матеріали та технічне оснащення для подальшої цифрової трансформації.

Як розповіла в. о. завідувачка відділу наукової обробки та збереження фондів Марія Лобанова, уже з перших місяців війни почалась активна робота над фотофіксацією та цифровізацією архівних документів. З грудня 2023 по березень 2024 року, за підтримки UNESCO, професійний фотограф здійснив масштабну фотофіксацію колекцій. Було задокументовано понад 20 000 артефактів, що є одним з наймасштабніших проєктів такого роду серед українських музеїв.

Системна адміністраторка Ірина Мєдвєдь налаштовує сервер. Фото: Оксана Грицюта

Найінтенсивніший етап робіт припав на музейну практику у 2024 році. Завдяки новому обладнанню, яке музей отримав в межах проєкту, вдалося відсканувати 23 000 інвентарних паспортів артефактів і понад 4 000 плівкових фотонегативів. Наступним етапом стала реалізація гранту від CER: влітку — восени 2024 року було оцифровано ще 5 300 скляних фотонегативів, що зберігаються у фондах. У 2025 році ці роботи продовжуються у співпраці з одеськими ВНЗ.

“Після реалізації низки проєктів цифровізації в нас накопичувалася велика кількість цифрових матеріалів. І вони зазвичай зберігалися на великій кількості зовнішніх накопичувачів, що може бути небезпечним. Була проблема з роботою з цими данних. Тож ми вирішили податися на проєкт з цифровізації від House of Europe. Наша ідея полягала в облаштуванні серверної”, — розповіла керівниця проєкту Марія Лобанова.

Студенти ОНУ імені І.І. Мечникова за оцифровкою. Фото: Оксана Грицюта

До роботи над створенням серверної залучили команду фахівців, які провели налаштування обладнання, інтеграцію сервера з комп’ютерами та ноутбуками в музеї, а також забезпечили адміністрування системи. Цей забезпечило безпечне зберігання цифрових копій колекції, дозволить структурним підрозділам музею працювати з матеріалами в єдиному просторі та забезпечить стабільний доступ до даних.

“Ми дуже тішимося, що нам це вдалося зробити. Багато оцифрованих матеріалів буде доступним, і це може допомогти для натхнення ще більшої кількості ідей”, – зазначила Марія Лобанова.


Олеся Ланцман



Джерело

Суспільство

Перехід на зимовий час – 2025

Published

on




Як підготуватися й що треба знати



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Люксембурзька компанія подала в суд через портовий термінал на Одещині Анонси

Published

on



Люксембурзька компанія Tzedakah Funds звернулася до суду через термінал у Рені в Одеській області, власником якого є компанія Kernel.

Про це повідомило видання LIGA ZAKON.

Видання стверджує, що за позовом стоїть теперішній або колишній зять Геннадія Боголюбова з оточення одіозного олігарха Ігоря Коломойського. Дмитро Чернявський з трьома громадянствами (українським, хорватським та російським), який також у деяких реєстрах фігурує з іменем Ден, за даними видання, використовує люксембурзьку компанію.

Загалом історія, яка переросла у боротьбу за критично важливий інфраструктурний об’єкт, почалася ще у 2016 році. Саме тоді компанія Tzedakah Funds виділила 1,5 мільйона євро, як позику для компанії Janolio Holdings, пов’язаний з Олександром Адарічем. Гарантією для повернення позики 27 жовтня 2017 року у домовленостях між юридичними особами була вказана частка  саме ТОВ “Рені-Термінал” у розмірі 100%.

Компанія Tzedakah Funds заявляє, що у 2018 році їй не повернули позику, але при цьому у “Ремі-Термінал” збільшили статутний капітал майже на 18 мільйонів гривень із залученням компанії Danube Terminal Service, яка ймовірно теж пов’язана з Адарічем.  

До 2021 року компанії Nolper Holdings, яка зареєстрована на Кіпрі перейшла у власність 100% у терміналі на Одещині. У січні 2022 року Tzedakah Funds спробувала реалізувати право заставотримача й зареєструвала 100% частки на себе. Але того ж року влітку Міністерство юстиції України задовольнило скаргу Nolper Holdings і скасувало реєстраційну дію.  Завдяки рішенню Мін’юсту компанії з орбіти Адаріча повернули повний контроль над “Рені-Термінал”.   

Тож всього через 5 місяців логістичне підприємство викупила компанія “Рені-Оіл”, співзасновником якої у реєстрах був вказаний Ігор Адаріч – син Олександра Адаріча. Проте у 2023 році повний контроль над “Рені-Оіл” перейшов до Андрія Веревського, який володіє компанією “Кернел”. Агрохолдинг викупив компанію з активами “Рені-Термінал” у складі за 24,8 мільйона доларів США. Остаточно актив “вбудували” у структуру холдингу бізнесмена 18 березня 2024 року. Судова справа щодо контролю над “Рені-Термінал” триває.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

НАБУ завершило розслідування щодо керівниці одеського аеропорту

Published

on


Детективи Національного антикорупційного бюро України завершили розслідування у кримінальному провадженні, де фігурує директорка Міжнародного аеропорту «Одеса» Ольга Макогонюк. Їй висунуто обвинувачення у зловживанні службовим становищем.

Наразі справа передана до суду для прийняття подальших рішень відповідно до чинного законодавства. Таким чином, ефективність правоохоронних органів у протидії корупційним діянням на державних підприємствах залишається на високому рівні.




  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.




Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.