Події
На фронті загинув актор Юрій Феліпенко

На війні загинув актор Київського академічного драматичного театру на Подолі Юрій Феліпенко.
Як передає Укрінформ, про це повідомила його дружина Катерина Мотрич на своїй сторінці в Інстаграмі.
«Юра загинув. Юра був без перебільшень моїм світом, душею, моїм світлом. Неможливо передати цю втрату. Мене ніби знищили. Деталі прощання згодом», – написала вона.
Після початку повномасштабного російського вторгнення актор долучився до лав Територіальної оборони Києва. Потім займався волонтерством і допомагав військовим.
Минулого року Юрій вступив до лав Збройних сил України. Актор перебував у складі батальйону ударних БПАК «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади.
Захиснику було 32 роки.
Як відомо, після закінчення у 2016 році Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого Феліпенко був актором Київського академічного драматичного театру на Подолі, де зіграв багато ролей. Також займався дубляжем закордонних фільмів.
Крім цього, актор відомий глядачам за ролями в серіалах «Колір пристрасті», «Колір помсти», «Обіцянка Богу» та інших.
У червні 2024 року Юрій Феліпенко в інтерв’ю Укрінформу розповів, що полюбив військову справу так, як любив свою акторську справу.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув офіцер Збройних сил України, актор Творчого об’єднання «Ніч в Університеті» Назар Малік.
Події
У Болграді на Одещині демонтували пам’ятник Пушкіну

На Одещині 1 серпня у м. Болграді в межах деколонізації демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну.
Про це у Фейсбуці повідомила Болградська міська рада, передає Укрінформ.
«1 серпня 2025 року, на виконання закону про деколонізацію, в місті Болград демонтовано пам’ятник поету Олександру Пушкіну, який визнано таким, що містить символіку імперської політики. Роботи були проведені силами комунального підприємства «Горводоканал» із залученням власної техніки», – йдеться у повідомленні.

Згідно з повідомленням, виконавчий комітет Болградської міської ради 11 вересня 2024 року прийняв рішення «Про демонтаж (вилучення) з публічного простору пам’ятників, пам’ятних знаків, їх окремих елементів, що містять символіку російської імперської політики в Болградській територіальній громаді», відповідно до законів України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про охорону культурної спадщини».
Як повідомлялось, у 2024 році парк імені Пушкіна, де був розташований пам’ятник, отримав нову назву в рамках деколонізації — «Болградський міський парк».
Фото: Фейсбук / Болградська міськрада
Події
У Греції вийшла друком антологія української поезії

У грецькому “Видавництві Краплина” (ΕΚΔΟΣΕΙΣ ΚΟΥΚΚΙΔΑ) вийшла антологія поезії класичних та сучасних українських авторів грецькою мовою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
За словами упорядника видання Міхаеля Патсіса, видання умовно поділене на дві частини: класична українська поезія (1800–1989) та сучасна українська поезія (від 1991 року до сьогодення).
“Вірші розподіляли не за літературознавчими, а за історичними критеріями. 1989 рік у цьому контексті розглядається як поворотна точка — початок розпаду СРСР, занепад Варшавського договору та піднесення національних ідентичностей”, – зауважив Патсіс.
Антологія містить короткі біографії поетів, коментарі до віршів і окремий есей про українську мову, її розвиток і статус як окремої слов’янської мови. Упорядник наголошує, що книжка також містить культурний і політичний контекст: від циркуляра Валуєва 1863 року, який заперечував існування української мови, до теми “Розстріляного відродження” 1930-х.
До класичної частини антології увійшли вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Михайля Семенка, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Миколи Бажана, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ліни Костенко та інших.
У іншій частині є вірші Наталки Білоцерківець, Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Ірини Шувалової, Любові Якимчук, Юлії Мусаковської, Гліба Бабіча, Мирослава Лаюка, Ії Ківи та багатьох інших.
За словами упорядника, читаючи нову українську поезію, перед очима постає країна — динамічна, красива, така, що бореться за свободу і надихає інших.
Як повідомляв Укрінформ, у Португалії вперше видали антологію української поезії.
Фото: facebook.com/michael.patsis.5
Події
Херсонському музею передали конфіскований «Натюрморт зі скрипкою» Циковського

«Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка отримав від Київської митниці конфіскований «Натюрморт зі скрипкою» Миколи Циковського, близького друга Давида Бурлюка»,- йдеться у повідомленні.
Як зазначається, робота була вилучена уповноваженими особами Київської Держмитслужби у жовтні 2023 року. Митники звернули увагу на «картину з ознаками старовини» серед творів мистецтва, які були відправлені за кордон поштою. Подальша експертиза показала, що характеристики твору відповідають живопису, створеному наприкінці першої чверті ХХ століття, його автор — відомий російсько-американський художник Микола Циковський, отже картина є культурною цінністю.

У червні наказом Міністерство культури та стратегічних комунікацій України її передали до музею на постійне зберігання, а 31 липня директорка музею Аліна Доценко особисто отримала її з рук митників.
«Раніше возила в музей з різних кінців світу фурами, а зараз радію одній роботі», — коментує пані Аліна, проклинаючи російських мародерів та їхніх поплічників.
У музеї розповіли, що Микола Циковський (1894 — 1984, 1985 або 1987) народився у Пінську, нині це місто входить до складу Берестейської області на півдні Білорусі, тож часом його називають ще й білоруським художником. Навчався у Віленській рисувальній школі (1910-1914) та Пензенському художньому училищі (1914-1918), служив художником-агітатором у Червоній Армії, викладав живопис в Єкатеринбурзі. З переїздом до Москви у 1921-му продовжив навчання у ВХУТЕМАСі. У цей період художник активно переймав ідеї найпрогресивніших мистецьких течій, експериментуючи з різними стилями — від постімпресіонізму та фовізму до кубізму, футуризму та конструктивізму.
У 1923 році художник емігрував до США, у 1929-му взяв американське громадянство. Свою кар’єру в Нью-Йорку він розпочав фактично з нуля з живопису «у напівкубістичному стилі». Брав участь у салоні Незалежних в Парижі (1924).
На початку 1930-х років Циковський відійшов від кубістичних експериментів, звернувшись до реалізму. У цей період він створював портрети, натюрморти, пейзажі, сцени з життя портових робітників і безробітних та активно проводив персональні виставки — їх було близько 20.
Роботи Циковського представлені у таких відомих американських музеях, як Бруклінський музей, Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва (МоМА), Бостонський музей мистецтв, Чиказький інститут мистецтв, Метрополітен-музей та Музей американського мистецтва Вітні. Відтепер і Херсонський художній може похвалитися тим, що має в колекції твір Миколи Циковського.
Як повідомляв Укрінформ, працівники Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка взялися ідентифікувати викрадені росіянами твори мистецтва.
Фото: facebook.com/art.museum.ks
-
Усі новини1 тиждень ago
в Англії продають двокімнатну квартиру за символічною ціною
-
Політика1 тиждень ago
Качка обговорив з експертами шляхи збереження антикорупційної системи для просування до ЄС
-
Події1 тиждень ago
Росія зруйнувала та пошкодила в Україні понад 3,8 тисячі пам’яток та об’єктів культури
-
Війна1 тиждень ago
На фронті від початку доби
-
Україна1 тиждень ago
Теща полковника СБУ купувала квартири в містах, де він служив, — розслідування
-
Суспільство7 днів ago
Інформація про Магамедрасулова, яку оприлюднили в СБУ, до обшуків НАБУ була невідома
-
Політика1 тиждень ago
Реформа антикорупційних органів України ставить під загрозу вступ до Євросоюзу
-
Відбудова1 тиждень ago
Обсяги Фонду підтримки енергетики України становлять понад €1 мільярд