Події
У Польщі відкрили виставку «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні»

У Музеї мистецтв у Лодзі відкрилася виставка «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні».
Про це Укрінформу повідомила генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець.
Цей проєкт НХМУ започаткував у 2022 році, після початку повномасштабної російсько-української війни, щоб показати світові культуру незалежної держави, на яку напала РФ.
Виставка з великим успіхом уже проходила у Мадриді (Іспанії), Кельні (Німеччина), Брюсселі (Бельгія), Відні (Австрії), Лондоні (Велика Британія). Щоразу до експозиції міжнародного проєкту додаються нові роботи, однак його основою є твори з колекції Національного художнього музею України.
На виставці у Лодзі, яка знайомить із українським мистецтвом перших десятиліть ХХ століття, представлені роботи з Національного художнього музею України, Національного музею декоративного мистецтва, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та колекцій Muzeum Sztuki й приватних збірок.
Поціновувачі мистецтва у Польщі мають змогу побачити роботи Олександра Богомазова, Олександри Екстер, Михайла і Тимофія Бойчуків, Давида Бурлюка, Анатоля Петрицького, Ганни Собачко-Шостак, інших знакових українських художників. Куратори виставки – Костянтин Акінша і Катя Денисова.
«В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні» відтворює поліфонію мистецьких напрямів й ідентичностей початку ХХ століття, повідомляють на сайті Музею мистецтв у Лодзі. Виставка розповідає історію художників-модерністів та візуальних експериментів, за допомогою яких вони прагнули відновити культурну автономію України.
Протягом століть територія України була розділена між різними імперіями, але періоди суверенітету в її історії сприяли розвитку виразної ідентичності, яку митці та письменники консолідували в національну свідомість у XIX столітті. Такі складні історичні умови призвели до динамічного злиття українських, польських, російських, єврейських та інших елементів, формуючи яскраво виражений місцевий культурний профіль, констатують організатори виставки.
«Модернізм в Україні розвивався на тлі Першої світової війни, розпаду Російської та Австро-Угорської імперій, революцій 1917 року, здобуття незалежності Українською Народною Республікою (1918–1921) та подальшого поглинання українських земель Радянським Союзом і Другою Польською Республікою. Однак попри такі політичні потрясіння, це був період справжнього розквіту української культури», – зазначили вони.
Виставка у Лодзі триватиме до 1 лютого 2026 року.
Урочисте відкриття виставки «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні» у Лодзі відбулося у рамках другого дня конференції «Стійкість. Відновлення. Майбутнє: Культура у відновленні України». Захід організував фонд OBMIN за підтримки урядів Польщі, Німеччини, Італії, а також численних європейських інституцій, він є підготовкою до конференції з відновлення України (URC2025) у Римі.
Як повідомляв Укрінформ, виставку картин українських художників «В епіцентрі бурі», яку представляли у кількох країнах у 2022-2024 роках, подивилися понад 3 млн 400 тисяч людей.
Події
МКСК розраховує на підтримку Ради у збільшенні фінансування Українського культурного фонду

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики може підтримати Міністерство культури та стратегічних комунікацій у питанні збільшення фінансування Українського культурного фонду.
Про це сказала перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко під час обговорення змін до Закону «Про Український культурний фонд», відповідаючи на запитання Укрінформу.
“Я думаю, депутати будуть дуже помічні зараз у бюджетному процесі. Профільний комітет однозначно підтримує тенденцію до збільшення підтримки Українського культурного фонду. Відповідно, і сфери культури, адже самі лише заяви про те, що українська культура – це частина національної безпеки, без фінансового ресурсу, на жаль, нічого не варті. Тому, відповідно, ми будемо дуже сподіватися на їхню підтримку саме в цьому аспекті”, – зазначила Григоренко.
Своєю чергою виконавча директорка Українського культурного фонду Анастасія Образцова акцентувала на необхідності збільшення фінансування довгострокових грантів.

“Найбільша проблема – це довгострокові гранти. Слід точно збільшувати і суми, і строки їх реалізації. Ми точно бачимо запити. Ми без певних змін до закону і постанов запровадили вже цього року обов’язкове співфінансування, окрім двох лотів. Ми залучаємо самі фінансування і маємо надію, що будемо тільки нарощувати темпи”, – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Український культурний фонд планує розширити підтримку культурно-мистецьких проєктів у регіонах за моделлю співфінансування у партнерстві з обласними адміністраціями та міськими радами.
Український культурний фонд – державний інвестор у сфері культури та креативних індустрій, створений у 2017 році. Підтримка проєктів здійснюється на конкурсних засадах у семи секторах: аудіальне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, література, сценічне та перформативне мистецтво, культурні та креативні індустрії. За вісім років діяльності фонд профінансував 2951 проєкт на загальну суму понад 2 млрд грн.
Перше фото: УКФ
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих

Журі літературного конкурсу «Нагорода Фонду Петра і Лесі Ковалевих 2025 року» обрало фіналістів у двох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Так, у категорії поезія ними стали:
- Олена Бодасюк. «Якою буде твоя відповідь?» (Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2022);
- Олена Боришполець. «Орфей і Еврідіка в Нью-Йорку». (NY: Poets of Queens Press, 2024);
- Ія Ківа. «Сміх згаслої ватри». (Київ: Дух і літера, 2023);
- Олександр Мимрук. «Річка з назвою птаха» (Львів: ВСЛ, 2024);
- Юлія Мусаковська. «Каміння і цвяхи» (Львів: ВСЛ, 2024).
У категорії проза це:
- Роксолана Жаркова. «Ножиці, папір», повість (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Ірена Карпа. «Тільки нікому про це не кажи», роман (Київ: Книголав, 2024);
- Василь Карп’юк. «Повільні танці», оповідання (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Марина Манченко. «Гіркі апельсини», роман (Київ: Темпора, 2022);
- Людмила Таран – «Скандал», оповідання (Київ: Віхола, 2024).
Імена лавреатів премії журі оголосить 1 жовтня 2025 року.
Фонд Ковалевих заснували у 1967 році при Союзі українок Америки для підтримки творців української науки та літератури. СУА – найстарша українська організація Америки, утворена 1925 року, котра протягом тривалого часу займається доброчинністю, зокрема у галузі культури. У своєму заповіті фундатори нагороди відзначили: «ми хотіли б заохотити до змалювання минулого чи сучасного України».
Подружжя Ковалевих походило з центральних українських земель, Петро Ковалів до 1919 року працював аташе дипломатичної місії Української Народної Республіки в Голландії та Бельгії, згодом подружжя Ковалевих мешкало у Швейцарії. Створення Фонду було виявом їхнього патріотизму й усвідомлення значення літератури та науки для національного розвитку.
Як повідомлялось, після здобуття Україною незалежності лавреатами цієї нагороди у різні роки були Леонід Плющ, Тамара Гундорова, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Марта Тарнавська, Михайлина Коцюбинська, Олександр Ірванець, Василь Махно, Олександр Ірванець, Остап Сливинський, Софія Андрухович, Мирослав Лаюк, Богдан Задура (Польща), Андрій Любка, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Вікирчак, Галина Крук та інші.
Події
Поліція Лондона почала розслідування після появи нового муралу Бенксі

Особа невловимого художника Бенксі може бути розкрита, оскільки поліція Лондона розпочала розслідування після появи нового муралу митця на будівлі Королівського суду у британській столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Daily Mail.
Мурал, на якому зображено суддю, який б’є протестувальника молотком, був намальований у понеділок на будівлі, що входить до списку пам’яток архітектури І категорії.
Поліція Лондона заявила про початок розслідування щодо твору мистецтва Бенксі після отримання повідомлення про «заподіяння шкоди», додавши, що розслідування триває.
Бенксі залишається анонімним вже майже три десятиліття, але він буде змушений розкрити своє ім’я, якщо з’явиться у суді. Його особистість була оповита таємницею, поки газета The Mail on Sunday не розпочала розслідування у 2008 році, назвавши Робіна Ганнінгема художником із Брістоля. Однак його особистість залишається непідтвердженою.
Служба судів та трибуналів Великої Британії (HMCTS) заявила, що мурал приберуть з будівлі суду.
«Королівський суд є пам’яткою архітектури, і HMCTS зобов’язана зберігати його первісний вигляд», – заявив представник відомства.
Заподіяння шкоди може призвести до позбавлення волі терміном до 10 років, якщо збитки перевищать 5000 фунтів стерлінгів. У разі, якщо сума збитків менша за цю суму, обвинуваченого можуть засудити до трьох місяців ув’язнення або штрафу у розмірі 2500 фунтів стерлінгів.
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок британський художник Бенксі створив новий мурал на будівлі Королівського суду в Лондоні. На новому муралі зображений суддя у традиційній перуці та чорній мантії, який молотком б’є протестувальника, що лежить на землі. При цьому на плакаті протестувальника помітна пляма крові.
Раніше у суботу поліція Лондона заарештувала майже 900 учасників пропалестинської акції протесту, які виступали проти заборони організації Palestine Action.
Фото: Instagram / Banksy
-
Війна1 тиждень ago
Російська армія за серпень втратила на війні проти України майже 73 артдивізіони
-
Усі новини6 днів ago
МУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Політика6 днів ago
Це показує, що він слабкий
-
Війна1 тиждень ago
В Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Усі новини6 днів ago
Момент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії
-
Події1 тиждень ago
Симфонічний оркестр «INSO-Львів» виступив на музичному фестивалі у Фінляндії
-
Війна1 тиждень ago
Люксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України
-
Усі новини6 днів ago
Обстріли України – Шахеди тепер керуються онлайн – фото