Одеса
Пам’ятник Пушкіну в Одесі 2025 — чи треба зносити, що кажуть одесити

Пам’ятник Пушкіну в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Дискусія про те, що робити з пам’ятником Олександру Пушкіну в центрі Одеси, знову набирає обертів. Під час війни з РФ для багатьох українців російська культурна спадщина — не просто мистецтво чи історія, а складний і болісний символ. Одні наполягають на тому, що в українському місті не повинно залишатися місця для постатей, пов’язаних з імперською політикою. Інші нагадують: історія не буває однозначною, і вирішувати долю пам’ятників слід зважено.
Журналісти Новини.LIVE вийшли на вулиці Одеси, щоб запитати у людей: як вони ставляться до пам’ятника Пушкіну?
Реклама
Читайте також:
Пушкін — історія Одеси
Для частини одеситів головне — не забувати минуле, яким би воно не було. Вони не проти переосмислення символів, але виступають проти тотального знищення. На їхню думку, культурні фігури на кшталт Пушкіна слід виводити з центрального простору міста, але не стирати повністю з пам’яті. Один із респондентів впевнений, необхідний окремий парк скульптур. Там вони можуть стати об’єктами для критичного осмислення, а не предметами культу.
“Дорослі люди повинні приймати історію такою, як вона є, а не переписувати зараз її. Вони можуть бути незгідні з нею, можуть не любити Пушкіна. Але це історія, і якщо ця людина має якийсь історичний вплив на місто, вона може бути у вигляді пам’ятника. Мені подобається ідея зробити парк колишніх героїв, будь-то історичних персоналій, зробити там якісь зони для дітей, екскурсії. Пушкін може не стояти в центрі міста, а десь у цьому парку та виконувати свою роль”, — розповів Павло.
Ця позиція поєднує і повагу до історичного спадку, і бажання осмислити його у новому контексті. Для багатьох одеситів пам’ятник Пушкіну — це більше ніж просто скульптура. Це частина родинної історії, простору, з яким виросли кілька поколінь. Люди, які все життя провели в Одесі, сприймають такі об’єкти як своєрідний зв’язок із минулим.
“Я живу в Одесі все життя, мені 64 роки, я одеситка в п’ятому поколінні. Особисто я вважаю що пам’ятник Пушкіну, зносити не треба. Там є надпис “Граждане Одессы”. Тобто не ми ставили цей пам’ятник, і ніхто зараз не має права його зносити”, — зазначила Тетяна.
Знесення пам’ятників
Є й ті, хто не бачить великої потреби в дискусії про пам’ятники саме зараз. Для них такі теми здаються другорядними в умовах війни, коли ресурси та увага мають бути зосереджені на більш нагальних викликах. Розмови про демонтаж сприймаються як спосіб відволікання уваги від важливіших питань — безпеки, реформ, соціальних проблем.
“Та, в принципі, мені байдуже. На цей час цим краще не займатися, бо в нас є інші питання, якими краще приділити увагу, ніж знесення пам’ятників”, — каже Софія.
Для багатьох українців сьогодні важливіше зберігати стабільність, ніж вдаватися до символічних жестів. І хоча вони не мають чіткої думки про долю пам’ятника, для них головне — фокус на сьогоднішні проблеми.
“Є більш нагальні потреби, ніж зараз займатися цим. Навіщо роздувати зараз це. Лише щоб відвертати суспільство від важливих подій чи новин”, — зазначила Валерія.
Пушкін не заважає
Є й байдужіші голоси — ті, хто не приділяє пам’ятникам великого значення. Головне, щоб скульптура не створювала конфліктів, не провокувала суспільство і не псувала міський простір. Це питання більше з погляду естетики, ніж ідеології. Якщо пам’ятник доглянутий, гармонійно вписаний у простір і не викликає спротиву — то хай собі буде.
“Якщо він нікому не заважає та має гарний вигляд, то можна залишити, чого б і ні”, — зауважила Софія.
Для людей це просто фоновий елемент — як лавка чи ліхтар. Але навіть байдужість — це відповідь, і вона важлива для розуміння того, наскільки глибоко ця тема дійсно зачіпає людей. Іноді незаангажованість — це теж форма спокою в часи змін.
“Нічого, я вам не скажу про це. Мені якось до пам’ятників взагалі байдуже”, — каже Андрій.
Суперечки довкола пам’ятника Пушкіну — це не тільки про одну постать і не тільки про російську культуру. Це про глибші речі: як Одеса бачить себе в майбутньому, які символи хоче зберегти і як переосмислює минуле. У місті, де переплелися десятки культур і традицій, відповідь ніколи не буде простою. Але важливо, що це питання починають обговорювати відкрито. Бо тільки через такі розмови можна дійти до зважених рішень — без руйнації, але з розумінням і відповідальністю.
Раніше ми писали, що одесити вийшли до пам’ятника Пушкіну на протест. А також про те, чи будуть зносити пам’ятник у центрі Одеси.
Одеса
Посадовець з Миколаївщини привласнив понад 2,3 мільйони на закупівлях для ЗСУ

Фігурант із детективами ДБР. Фото: Державне бюро розслідувань
Керівник Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління привласнив понад 2,3 млн гривень бюджетних коштів, виділених на ЗСУ. Посадовця піймали на гарячому та затримали, йому загрожує до 12 років ув’язнення.
Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.
Реклама
Читайте також:
Подробиці справи
Посадовець мав організувати закупівлю паливної деревини для потреб Збройних сил України. Знаючи реальну вартість продукції, він налагодив схему незаконного збагачення, залучивши до неї свого підлеглого — провідного інженера управління.
Фактично деревину закуповували у лісгоспах ДП “Ліси України” під виглядом постачання місцевому населенню, яке мало право на пільгову ціну. Надалі той самий товар через фіктивні фірми продавали вже квартирно-експлуатаційному управлінню утричі дорожче. Отримані внаслідок оборудки понад 2,3 млн гривень підозрювані перевели на рахунки підконтрольних приватних компаній.
Для забезпечення відшкодування збитків державі на майно посадовця накладено арешт. Наразі він звільнений з посади.
Яке покарання загрожує
Фігуранту повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення та розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах). Йому загрожує до 12 років ув’язнення.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про схему заробітку на неіснуючих військовослужбовцях. А також про ділка, який хотів заробити на допомозі ЗСУ.
Одеса
У Молдові помітили незвичайні українські потяги

Український потяг у Молдові. Фото: Dima Tsariov
Українські потяги приймають участь у відновлювальних роботах на залізниці у Молдові. Задіяні під час ремонту состави в нашій країні є експериментальними та поки ще не курсують нашими регіонами.
Про це повідомили на сторінці Railway of Moldova у соцмережі.
Реклама
Читайте також:
Потяги у Молдові
Молдовська залізниця виклала фото ремонтних робіт на ділянці Бендери-Бессарабяска-Етулія-Джурджулешти. На них можна побачити як мінімум дві секції тепловозів 2М62, що належать приватній компанії УЛБК (“Українська локомотивобудівна компанія”).
Ремонт на залізниці
Ремонт колій на ділянці Бендери-Бессарабяска-Етулія-Джурджулешти триває з 2023 року. Планують відновити 230 км залізниці. Такі заходи будуть коштувати 108 млн євро. Кошти виділив Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції та розвитку. Саме ця дорога у подальшому має з’єднати порти Одещини та Євросоюзу. Роботи мають бути завершені в поточному році.
Потяги на приватній тязі
УЛБК — компанія, яка у 2020-му та 2021 роках взяла участь в експерименті із впровадження в Україні приватної локомотивної тяги. Але реальні перевезення вантажів цими потягами досі так і не розпочали. На початку 2024 року у підприємстві заявили, що вважають, в Україні на підзаконному рівні вже відпрацьоване питання допуску таких составів на залізничні колії загального користування.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про те, коли запустять потяг з Житомира до Одеси. А також про те, що влітку залізницею буде ходити більше составів з інших міст.
Одеса
Ситуація на дорогах Одещини – де є затори на трасі Одеса-Рені у бік Молдови та Румунії

Затори на кордоні. Фото: Волинські Новини
У вівторок, 8 липня, на трасі Одеса — Рені фіксують небагато заторів шляхом до Молдови та Румунії. Біля самих КПП черг немає взагалі, однак вони утворилися поблизу деяких прикордонних сіл.
Про це Новини.LIVE дізналися з картографічного вебсервісу Google Maps.
Реклама
Читайте також:
Затори до Молдови
Біля пункту пропуску “Паланка — Маяки — Удобне” наразі заторів не спостерігається. Що стосується “Старокозачого — Тудора”, тягнучок там поки також немає. Поблизу КПП у Рені, за даними картографічного сервісу, черг теж не зафіксовано. Тому мандрівники можуть виїхати у Молдову без жодних перешкод та ускладнень.
Затори до Румунії
Неподалік від найближчого до Румунії поромного переходу пункт пропуску “Орлівка — Ісакча” заторів поки що немає. Біля каналу Кофа, міст через який невдовзі відкриють, тягнучок також не спостерігається. Однак великі черги автівок утворилися поблизу прикордонних сіл Саф’яни та Острівне, що слід врахувати мандрівникам. Поїздка з Одеси триватиме близько 4 годин.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про нові вимоги для автомобілістів, які подорожують до Молдови. А також про те, які документи необхідно брати із собою в Румунію.
-
Усі новини1 тиждень ago
чи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень ago
У Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
вже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами