В галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду відкрилася фотовиставка ретро-кадрів «Михайло Рибак. Чорно-біле життя». Михайло Рибак — видатний український фотомайстер. Все своє творче життя працював в Одесі, але був відомий далеко за її межами. Його роботи друкували понад 120 видань двох десятків країн світу.

Він брав участь та отримував нагороди десятків фотовиставок. Мав 7 персональних виставок. «Ніякі кольорі не можуть так передати стан душі, як білий та чорний», — вважав майстер.

Ця виставка присвячена його діяльності, на якій ви зможете побачити кращі роботи майстра та переконатися у доречності його слів. Наприклад, на фото «Запорожець» бачимо унікальну подію: під час Гуморини таксист на своєму «запорожці» сміливо спускається Потьомкінськими сходами. Один із трьох легендарних спусків, що відбувалися тут — на лижах, велосипеді та ось тепер на автівці.

На іншому фото — діти, що лежать рядочком на пляжі, вкритому галькою. Зараз майже всі одеські пляжі — піщані, але в 60-х усе було інакше: галька, море і група піонерів, яких після купання виклали сушитися на сонці… Історичне фото – «Монтаж на телевежі» 1968 року висвітлює монтажні роботи на телевежі в Одесі для збільшення потужності сигналів — а значить і кількості каналів. До цього їх було два.

Сімʼя фотографа також видала книгу «600 фото Михайла Рибака» — це унікальна збірка світлин минулого століття, зроблених фотографом-самоучкою, який вигравав десятки професійних та художніх конкурсів; кореспондентом, який встигав скрізь і для якого не існувала вихідних. Фото, ретельно відібрані його сином, Аркадієм Рибаком, журналістом та письменником створюють логічний ланцюжок образів. Аркадій зберіг конверти, в які батько розкладав світлини за серіями — «Хто що несе», «Колеса», «Люди та тварини», «Чернечні будні», тож всі вони опинилась на сторінках книги в тому вигляді, як їх бачив автор. Крім того в обʼєктив Михайла потрапляли історичні події, артисти, жанрові сценки, колеги.
 

 

 
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявила письменниця, ветеранка, парамедикиня Олена Герасим’юк.

За її словами, в Україні можна почути стереотип, що «головну книжку про війну напишуть через 150 років і точно не учасники війни». Але на світових літературних майданчиках не існує таких упереджень.

«Для іноземців це новий досвід про нову реальність, в яку не поїдеш дивитися, як це відбувається, проте хочеш відчути її тут і зараз. І поезія надає цю можливість», – зазначила Герасим’юк.

Вона нещодавно повернулася з World Poetry Slam Championship – міжнародного письменницького поетичного змагання в Мексиці, де були представлені понад 40 авторів із різних країн.

Першим етапом поетичного слему був європейський. У словацькому місті Кошиці за проходження в десятку змагалися 32 країни.

«В України досить однозначна репутація насправді. Більшість людей – за нас у цій війні. На нас дивляться як на народ, який бореться за свою свободу. Я зі своїми віршами про війну, про Маріуполь тільки підтверджувала це», – наголосила письменниця.

Герасим’юк розповіла, що її завданняму поетичному змаганні було розкрити глибину болю українців, на яких напала Росія.

«Ми прагнемо завершення страждань, але не ціною втрати Незалежності. Я пояснювала європейській авдиторії: якщо війна закінчиться швидко, то, вочевидь, нашою поразкою; якщо трошки пізніше – то в нас більше шансів виграти, бо нападник є великою країною, його непросто знешкодити і притягнути до відповідальності», – підкреслила Герасим’юк.

Як повідомлялося, український письменник і воїн Артур Дронь демобілізувався після понад трьох років служби у лавах ЗСУ та анонсував нову книжку про війну, яку писав на фронті.

В межах VIII Malaysia International Film Festival відбудеться показ романтичної комедії “Смак Свободи” режисера Олександра Березаня.