Про це, як повідомляє Міненерго, заявила міністр енергетики Світлана Гринчук на зустрічі з керівниками закордонних дипломатичних установ України, передає Укрінформ.

«Наші стратегічні пріоритети зосереджені на внутрішніх трансформаціях, які повністю відповідають викликам війни. Зокрема, це захист і підвищення стійкості енергосистеми, а також забезпечення стабільності енергопостачання та децентралізація та модернізація енергетичної інфраструктури», – зазначила Світлана Гринчук на зустрічі з послами.

Міністр також наголосила на необхідності накопичення ресурсів для стабільного проходження наступного опалювального сезону, а також на створенні стратегічного газового резерву для потреб України та країн Східної Європи.

За її словами, для роботи з партнерами існує кілька ключових інструментів.

“Це Фонд підтримки енергетики України, у якому на липень 2025 року акумульовано понад 1,15 мільярда євро від 33 держав-донорів. А також Хаб екстреної енергетичної допомоги, що займається прийомом, логістикою та розподілом гуманітарних вантажів для підприємств критичної інфраструктури. За час роботи хабу було прийнято 1870 вантажів загальною вагою понад 24 тисячі тонн від 38 країн світу”, – повідомила Гринчук.

Не менш важливою, на її думку, є двостороння співпраця України з партнерами, зокрема з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), урядами Франції, Бельгії, Данії та Литви.

На зустрічі також обговорили ситуацію на Запорізькій АЕС та співпрацю з МАГАТЕ, перспективи атомної енергетики, розвитку газовидобування, гармонізацію законодавства з правом ЄС, зокрема результати скринінгу.

Як повідомляв Укрінформ, за час повномасштабного вторгнення було зафіксовано понад 700 російських атак на об’єкти енергетики України, а цьогоріч до 90% ударів здійснювалися з використанням безпілотників.

Фонд підтримки енергетики України, заснований у квітні 2022 року, сьогодні об’єднує 33 донори з 22 країн. За три роки забезпечив допомогою 70 енергетичних компаній України, надавши 150 тисяч одиниць обладнання.

Фото: Укренерго

Законодавча ініціатива №13437 була підтримана 238 народними депутатами, передає Укрінформ.

Документ розроблено з метою покращення інвестиційного клімату та сприяння відбудові територій, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, на період до затвердження комплексних планів.

Законопроєктом пропонується продовжити перехідний період для затвердження комплексних планів просторового розвитку (ППР) до 2028 року для неприфронтових громад.

Своєю чергою для прифронтових громад пропонується встановити цей період терміном до трьох років після завершення воєнного стану.

Водночас пропонується встановити, що наявність ППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги.

Також пропонується дозволити громадам використовувати детальні плани, не зупиняючи інвестпроєкти та підготовку до відбудови.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо відтермінування до 1 січня 2028 року розробки комплексних планів громад.

У Запоріжжі із 21 зруйнованої багатоповерхівки відбудували вже 6.