Євроюст підтримав італійську владу в міжнародній операції з вилучення понад 100 підроблених творів мистецтва, що приписувалися пензлям всесвітньо відомих художників Пабло Пікассо, Едварда Мунка та Пауля Клее.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Загалом за нагороди фестивалю “Серце Сараєва” змагатимуться 50 фільмів у чотирьох категоріях: ігровий повнометражний фільм, документальний фільм, короткометражний фільм і студентське кіно. Ще одну стрічку покажуть поза конкурсом.

Україна представлена в документальному та студентському конкурсах, а також серед міжнародних копродукцій.

До конкурсної програми повнометражних документальних фільмів увійшли три українські проєкти. Усі вони вперше будуть показані в регіоні Південно-східної Європи:

• Стрічка “Куба & Аляска” режисера Єгора Трояновського, створена у копродукції Україною, Бельгією та Францією, розповідає про українських парамедикинь. У всеукраїнський прокат фільм вийде 14 серпня.
• Фільм “Дівія” Дмитра Грешка, створений у копродукції з Польщею, Нідерландами та США, розповідає про вплив війни на екологію.

• “Мілітантропос” — спільна робота Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Саймона Мозгового (у копродукції з Австрією та Францією). “Мілітантропос” — це “емоційна кіномедитація про вплив війни на повсякденне життя”. Назва поєднує латинське “milit” (солдат) і грецьке “antropos” (людина), вказуючи на те, як війна трансформує людську сутність і суспільство загалом.

Програмна директорка документального конкурсу Рада Шешич зазначила, що багато цьогорічних фільмів говорять про глобальні проблеми та кризи через сімейні чи військові історії.

“Навіть через ці, на перший погляд, лише родинні наративи ми багато дізнаємося про життя в певному середовищі”, — зауважила вона.

• Стрічка “Комендантська година” (Curfew) Єлизавети Топтіхіної – єдиний український студентський фільм у програмі, де загалом змагатиметься 11 фільмів.

Sarajevo Film Festival, найбільший кінофестиваль на Балканах і один із наймасштабніших у Європі, заснований у Сараєві в 1995 році, коли місто було в облозі під час Боснійської війни. Найвища нагорода на фестивалі — премія “Серце Сараєва”.

Цьогорічна конкурсна програма фестивалю охоплює 15 світових прем’єр, 6 міжнародних, 28 регіональних і 2 боснійські прем’єри.

На переможців чекають грошові винагороди: від 16 тисяч євро за найкращий ігровий фільм до 1 тисячі євро за найкращий студентський проєкт.

У 2023 році український кінорежисер Філіп Сотниченко отримав відзнаку “Серце Сараєва” у категорії “Найкращий кінорежисер” у конкурсі ігрових повнометражних фільмів.

У 2024 році українська режисерка Ольга Черних отримала головну нагороду за свою документальну стрічку “Фото на пам’ять”. Тоді ж у межах галузевої програми CineLink Industry Days відзначили фільми Times New Roman режисера Філіпа Сотниченка та “Дівія” Дмитра Грешка.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві вдруге відбудеться музичний фестиваль “Покоління”.

Фото надане командою фільму “Куба & Аляска”

Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA, передає Укрінформ.

“Ми закликаємо музей Анахуакаллі (Мехіко, Мексика) і музей Лазара Сегала (Сан-Паулу, Бразилія) відмовитися від будь-яких форм співпраці з культурними установами, створеними або контрольованими Російською Федерацією на окупованих територіях України, та утриматися від участі в заходах за участі таких організацій. Це буде послідовним жестом солідарності з міжнародним правопорядком, постраждалими громадами й тими, хто намагається зберегти культурну спадщину в умовах війни”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що приводом для звернення стали підписані меморандуми про співпрацю між музеєм Лазара Сегала (Сан-Паулу, Бразилія), музеєм Анауакаллі (Мехіко, Мексика) і так званою «російською галереєю мистецтв», що розташована в Севастополі.

Автори звернення висловили занепокоєння тим, що подібна взаємодія може сприяти легітимізації російської окупації півострова та суперечить нормам міжнародного права – зокрема принципам суверенітету, територіальної цілісності та невизнання незаконних змін кордонів. У листі нагадали, що офіційні представники Мексики та Бразилії раніше висловлювалися на підтримку територіальної цілісності України.

Представники українського громадянського суспільства зазначили, що після анексії Криму 2014 року Росія використовує заклади культури в регіоні для просування пропаганди та підміни історичних і культурних наративів. Особливу тривогу викликають масштабні археологічні розкопки та переміщення музейних цінностей: від початку окупації було вилучено приблизно 14 мільйонів експонатів, зокрема твори українських митців, частину яких було переміщено до музеїв на території Росії.

Автори звернення наголосили, що навіть опосередкована співпраця з установами може бути розцінена як порушення принципу належної обачності в міжнародній співпраці та становити ризик мимовільного сприяння політиці окупації, порушенню прав на культурну ідентичність та перекручуванню історичної правди. Це також може суперечити зобов’язанням Мексики і Бразилії як членів міжнародної спільноти, що підтримує мирне врегулювання конфліктів і повагу до норм міжнародного права.

Заяву підписали : ГО “Кримський процес”, ГО “Регіональний центр прав людини”, Центр прав людини ZMINA, ГО “Медійна ініціатива за права людини”, International Partnership for Human Rights, ГО “Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля”, Кримська правозахисна група, Громадська спілка “Дім прав людини “Крим”, Українська правова консультативна група, Освітній дім прав людини – Чернігів та ГО “КримSOS”.

Раніше Укрінформ повідомляв, що Росія привласнює музеї на окупованих територіях та перетворює їх на «осередки ненависті».

Фото: Львівська міськрада