Connect with us

Відбудова

У Миколаєві переробили перші 3,7 тисячі тонн будівельного сміття, утвореного внаслідок обстрілів

Published

on



Миколаївський завод із переробки будівельного сміття, відкритий у межах співпраці міста з японськими партнерами, переробив перші 3,7 тис. тонн сировини, утвореної внаслідок обстрілів будинків та інфраструктури.

Про це, 30 липня, під час звіту про свою діяльність за перше півріччя 2025 року повідомив міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич, передає кореспондент Укрінформу.

“Як відомо, Миколаєві у тестовому режимі запустили роботу заводу із переробки будівельного сміття. Це стало можливим завдяки плідній співпраці міста з Японською агенцією міжнародного співробітництва (JICA). Наразі він вже переробив 3,7 тис. тонн уламків на щебеневу крихту, відсів тощо”, – йдеться у повідомленні.

За його словами, ці матеріали надалі можуть використовуватися для будівництва доріг, виробництва будматеріалів тощо.

“Ми разом з партнерами у подальшому плануємо спільне виробництво шлакоблоків, пресованої цегли та елементів зливних систем, які зможемо використовувати для ремонту міської інфраструктури. Це гарний приклад циркулярної економіки”, – наголосив очільник міста.

На його думку, це важливий об’єкт для міста, адже будівельне сміття, яке утворилося від руйнувань внаслідок російських обстрілів, отримує друге життя.

Як повідомляв Укрінформ, у червні у Миколаєві розпочав роботу завод із переробки будівельного сміття.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Відбудова

Заяви на виплати за програмою «єВідновлення» перевірятиме Мінфін

Published

on



З 1 серпня 2025 року Міністерство фінансів України буде здійснювати перевірку заяв громадян для отримання виплати за програмою «єВідновлення».

Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

«Після подання заяви через портал чи застосунок «Дія» або ЦНАП відомості по заяві будуть автоматично передані спеціалістам Міністерства фінансів, які протягом пʼяти робочих днів можуть надати свої рекомендації. Після успішної перевірки заяви потраплятимуть до комісій місцевої влади», – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що перевірка містить оцінку наступних факторів: реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав; коректність даних РНОКПП; коректність ПІБ; відсутність судимості за злочини проти держави; відсутність санкцій.

Перевірка буде здійснюватись на виконання Закону України “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”. Її проходитимуть як заяви, подані для отримання коштів на ремонт пошкодженого житла, так і заяви на отримання компенсації за повністю знищені домівки.

Міністерство фінансів може надати свої рекомендації щодо необхідності виправлення даних, проте остаточне рішення щодо заяви ухвалює комісія місцевої влади.

Поки заява громадянина проходить верифікацію у Мінфіні, по ній не можуть відбуватись процедурні рішення, такі як нарахування компенсації чи відмова. Проте комісії мають можливість контактувати із заявниками для уточнення деталей по заяві та узгодження часу обстеження.

У Мінрозвитку зауважують, що термін перевірки Міністерством фінансів входить в загальний термін розгляду заяви у 30 днів.

Читайте також: Шуляк роз’яснила перспективи отримання компенсацій за житло на ТОТ через «єВідновлення»

Як повідомлялося, українцям, які не встигли використати кошти компенсації на ремонт пошкодженого житла з об’єктивних обставин (проходження військової служби в Збройних силах або інших формуваннях/службах та складна безпекова ситуація, офіційно підтверджена як територія бойових дій), дозволили повторне звернення за послугою.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Від укриттів – до новітніх лабораторій: Сучасні кейси миколаївської освіти

Published

on


Заклади освіти на Миколаївщині відбудовують за принципом «краще, ніж було»

За підтримки Європейського Союзу та Програми розвитку ООН (ПРООН) у межах ініціативи EU4UASchools: Build Back Better у Миколаєві відбудовують, зокрема, фаховий коледж фізичної культури та осучаснюють професійну освіту, адаптуючи її до потреб ринку праці.

ПОВНОЦІННА ЗОНА ДЛЯ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ТРИВОГ

Миколаївський фаховий коледж фізичної культури став одним із навчальних закладів України, модернізованих у межах ПРООН, що дало шанс тутешнім дітям повернутись до безпечного і якісного навчання. Із початку повномасштабного вторгнення заклад, який протягом 45 років готував спортсменів для олімпійського резерву збірних команд України, зазнав серйозних пошкоджень. Освітній процес зупинився. Відбудовуючи його, враховували енергоефективність, безпеку та інклюзивність. У цьому змогли пересвідчитися журналісти, які взяли участь у престурі, організованому в межах флагманського партнерства ПРООН та ЄС «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».

Укриття
Укриття

…У затишному дворі коледжу нас зустрічає директорка закладу Олена Петрухіна і проводить екскурсію. Розповідає, що ворожі ракети двічі уразили їхній заклад. Одна потрапила у гуртожиток, спричинивши значні руйнування. Згодом пошкоджень зазнав і навчальний корпус. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами, повністю оновили дах, фасад, замінили вікна та двері, модернізували навчальні приміщення, вбиральні, тренувальні зали, коридори тощо. Облаштували укриття на 270 осіб, де тепер кожен клас має своє робоче місце.

Олена Петрухіна
Олена Петрухіна

– Колись це був звичайний підвал, а сьогодні – повноцінна зона для навчання під час тривог. Наші діти можуть спуститися за дві хвилини і продовжити освітній процес, – розповідає Петрухіна.

НАВЧАННЯ ПОЄДНУЄТЬСЯ З ТРЕНУВАННЯМИ

Миколаївський коледж відомий своїми зірковими випускниками. Тут свого часу навчалися чемпіони та призери Олімпійських ігор, серед яких – Ольга Харлан та Олена Хомрова (фехтування), Олександр Абраменко (фристайл), Олександр Сатін (стрибки на батуті), Олег Машкін (бокс). У різні часи 43 випускники коледжу брали участь в олімпіадах, де посідали призові місця.

Сьогодні коледж став єдиним спеціалізованим закладом такого рівня на півдні України після втрати аналогічного в Херсоні.

Тут готують молодших бакалаврів за спеціальністю «Фізична культура і спорт» у 17 олімпійських дисциплінах. Серед них – фехтування, легка атлетика, гімнастика, боротьба, веслування, велоспорт тощо.

У коледжі діє спортивний ліцей, що дає змогу поєднувати повну загальну середню освіту зі спортивною підготовкою. Працюють досвідчені викладачі, серед яких – майстри спорту міжнародного класу та заслужені тренери України.

На сьогодні тут здобуває освіту понад 300 учнів, 70% із яких – місцеві, решта – з інших регіонів. Навчання поєднується з інтенсивними тренуваннями.

Діти забезпечені безплатним харчуванням. За підтримки ОВА та донорів завершується реконструкція спального корпусу, що постраждав під час обстрілів. Учні матимуть умови не лише для навчання і тренувань, а й повноцінного проживання.

НОВЕ ПОКОЛІННЯ: ІСТОРІЇ МОТИВАЦІЇ

Знайомимося з кандидаткою у майстри спорту з художньої гімнастики Евеліною Видовською. Дівчина провчилася у коледжі вже рік, спортом загалом займається 10 років, посідала призові місця на чемпіонатах області та України. Каже, що тут знайшла справжню підтримку і зрозуміла: навчання може бути цікавим.

Евеліною Видовсько
Евеліна Видовська

– Хороші викладачі, пояснюють матеріал дуже дохідливо. Навіть математика, яка раніше давалась складно, стала для мене зрозумілою. Атмосфера довірлива, це надихає, – ділиться Евеліна.

Богдан Фрондзей навчається на тренера-викладача. Раніше віддавав перевагу карате, але вже вісім років займається важкою атлетикою. Має досвід участі в чемпіонатах України й області. Хлопець каже, що після тривалого онлайну дуже цінує очну форму навчання: «Це зовсім інший рівень мотивації».

Данило Данильчук
Данило Данильчук

17-річний легкоатлет Данило Данильчук мріє про Олімпійські ігри. Він показує багато медалей, серед яких найулюбленіша – за третє місце у його першому чемпіонаті України на дистанції 200 метрів.

– Це – лише початок. Моя мрія – олімпіада та інші змагання найвищого рівня. У коледжі є все необхідне, щоб цього досягти. Плюс індивідуальна важка робота. Я встаю о шостій ранку і тренуюсь та навчаюсь до вечора, – каже спортсмен.

«ВОНА ЗАВЖДИ ЙШЛА ДО КІНЦЯ» – ТРЕНЕР ПРО ОЛЬГУ ХАРЛАН

Коледж – alma mater добре відомої у світі фехтувальниці Ольги Харлан. Тут досі працює її перший наставник, заслужений тренер України Анатолій Шлікар, який свого часу допоміг дівчині здобути першу олімпійську медаль у 2008 році. Шлікар – понад пів століття у професії, виховав багатьох спортсменів. Харлан тренував близько 10 років.

Анатолій Шлікар
Анатолій Шлікар

– Оля – приклад сили волі та працелюбності. Вона мала характер і неабиякі здібності, завжди йшла до кінця, виривала перемогу. Спочатку дівчинка займалася танцями, але там заняття були платними, у ті часи родині було нелегко. Я – її хрещений батько, тож запропонував піти на фехтування, де було безплатне навчання, і саме це стало її справжнім життєвим шляхом. Було важко, але вона багато і наполегливо працювала, тож досягла успіху. Олі було лише 13, коли вона посіла почесне третє місце на Всеукраїнських юніорських змаганнях, залишивши позаду старших та досвідченіших конкуренток, яким було по 19–20 років, – згадує тренер і додає, що тепер рідко бачиться зі своєю титулованою вихованкою, адже вона має напружений графік, живе за кордоном і не часто буває у Миколаєві. Тому здебільшого вони спілкуються телефоном.

А ще Шлікар зазначає, що війна негативно вплинула на наших спортсменів. Чимало з них покинуло Миколаївщину та й Україну, щоб мати нормальні умови для життя та тренування. Тому зараз потрібно докладати зусиль, щоб виховати і підготувати молодь.

– Потенціал є, але треба багато працювати і створювати для них умови, – констатує тренер.

ОСВІТА ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРАГНЕ МАТИ ФАХ І РОБОТУ

Під час престуру відвідали й миколаївське Вище професійне училище № 21, що готує фахівців, яких сьогодні потребує ринок праці. Зокрема, журналістам показали навчальні лабораторії з оновленим обладнанням та сучасні простори для роботи з альтернативними джерелами енергії й робототехнікою.

Тут навчається близько 750 людей, значна частина з яких – діти-сироти, внутрішньо переміщені особи, молодь із вразливих категорій. Підготовку 300 майбутніх фахівців фінансує держава. Заклад пропонує дев’ять актуальних на ринку праці спеціальностей за такими напрямками, як електротехніка, комп’ютеризація, адміністрування та підприємницька діяльність.

Тетяна Алфер'єва
Тетяна Алфєр’єва

За словами заступниці директора з навчально-виховної роботи Тетяни Алфєр’євої, 70–90% їхніх випускників знаходять роботу за фахом. Найбільший попит – на комп’ютерних спеціалістів та електромонтажників. Причому сучасні технічні професії обирають не лише хлопці, а й дівчата. Як, наприклад, Аня Омельченко – дівчина навчається на електромонтажницю.

Аня Омельченко
Аня Омельченко

Цікавлюсь, чому обрала таку нібито чоловічу професію, і чую у відповідь: «Я так не вважаю. Мій тато ще з дитинства багато розповідав про електрику, як там все влаштовано, тож я свідомо обрала цю спеціальність. Це знання, які дуже потрібні, щоб уміти щось полагодити вдома, так і для того, щоб заробляти кошти на життя. Мені подобається тут навчатися: і не важко, і цікаво».

ПРАКТИКА, НАБЛИЖЕНА ДО ЖИТТЯ

Завдяки Програмі розвитку ООН, фінансуванню ЄС та уряду Данії, в училищі оновили матеріальну базу на 2 млн 125 тис. грн. У лабораторіях з’явилося новітнє обладнання: комп’ютерна та робототехніка, устаткування для роботи зі сонячною енергетикою, побутовими електроприладами тощо. Тут кажуть, що все це дає змогу готувати спеціалістів не «на папері».

– Ми створили умови, максимально наближені до того, із чим стикаються електромонтажники в побуті. У новій лабораторії облаштували мінікабіни з усім сучасним електрообладнанням – від вимикачів до розеток, усе працює під реальною напругою 220 В. Учні не просто вчаться – вони виконують завдання так, як це відбувається на реальному об’єкті, з дотриманням техніки безпеки, – розповідає майстер виробничого навчання Сергій Шестаков.

Сергій Шестаков
Сергій Шестаков

Учень Вадим Позняк із Миколаєва каже, що йому з дитинства подобалося щось ремонтувати, тому і зараз найулюбленіший предмет – виробниче навчання.

– Це дуже потрібна професія. Я вже вмію ремонтувати мобільні телефони, навіть планшет полагодив. В автомобілях також багато електроніки, тому в подальшому зможу і з ними працювати, – ділиться планами хлопець.

Тимур М. переїхав із окупованої Херсонщини, де досі залишаються його рідні. Хлопець мешкає у Миколаєві зі сестрою і прагне здобути професію, щоб забезпечувати себе у майбутньому.

Він, як і його товариші Максим Бердников та Теодор Куликов, запевняють, що вибрали навчання в цьому закладі свідомо, адже тут не просто розповідають теорію, а дають чіткі практичні знання.

НОВА ПРОФЕСІЯ ДЛЯ НАГАЛЬНИХ ПОТРЕБ МИКОЛАЇВЩИНИ

Ще одна новинка – створення на базі училища центру з підготовки монтажників санітарно-технічних систем та устаткування. Це відповідь на нагальні потреби Миколаївщини, яка через пошкодження інфраструктури та підрив росіянами водогону Дніпро – Миколаїв має серйозні проблеми з водопостачанням. Примітно, що досі у регіоні не було можливості здобути таку спеціальність.

– Як відомо, зараз у Миколаєві немає централізованого питного водопостачання, у кранах тече технічна вода, і це шкодить системі, тож вона потребує постійних ремонтів. Тому ми будемо готувати фахівців із водозабезпечення, яких тепер дуже бракує, – наголошує заступниця директора училища.

Алфєр’єва додає, що тут навчають як дітей, так і дорослих, які в умовах війни втратили роботу, професію.

– Ми відкриваємо нові можливості для українців. У нас можна здобути нову актуальну спеціальність або осучаснити свої знання відповідно до нинішніх вимог. Для цього організували курси «Електромонтажні роботи», «Основи вебдизайну», «Сонячна енергетика», «Комп’ютерні мережі». Вже 120 дорослих людей пройшли навчання, 75% із них працевлаштувались за новою спеціальністю, – зазначає вона.

Усе побачене і почуте у цих закладах ще раз засвідчило, що навіть в умовах війни можна ефективно готувати фахівців, орієнтованих на реальні потреби країни. А завдяки міжнародній підтримці – робити це на високому рівні, що дасть змогу людям залишатися в Україні.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото авторки



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Євген Мецгер, голова правління Української фінансової житлової компанії

Published

on



Програма доступної іпотеки “єОселя” постійно зазнає змін з моменту свого запуску у 2022 році. За три роки роботи правила програми коригували кілька разів – змінюючи умови кредитування, категорії позичальників тощо. Наприкінці 2024 року відбулася чергова суттєва зміна: для більшості користувачів програми тепер доступне житло не старше трьох років, а нерухомість віком до 10 років можуть придбати лише ВПО, або пільгові категорії в прифронтових регіонах. Одночасно програма піддається певній критиці через випадки отримання пільгових кредитів високопосадовцями з високими доходами. Про логіку змін, економічну філософію програми та плани на майбутнє розповів Укрінформу голова правління Укрфінжитла Євген Мецгер.

– Наприкінці 2024 року в програмі “єОселя” відбулися суттєві зміни – тепер для більшості категорій доступне житло не старше трьох років, тобто, по суті, лише новобудови. Що конкретно спонукало до такого рішення?

– Програма має на меті, по-перше, покрити соціальний попит та допомогти людям, які віддають своє життя служінню державі, але не мають власного житла або потребують поліпшення житлових умов. По-друге, допомогти країні економічно вистояти. Саме це завдання й виконує фокус програми на первинному ринку.

Багато людей покинули країну через війну. Виїжджаючи за кордон, громадяни виставляли свої квартири на продаж на вторинному ринку. Кошти, отримані від такого продажу нерухомості, здебільшого виводилися за межі України, фактично підтримуючи економіки країн-реципієнтів, куди ці люди виїжджали. Така ситуація суперечить меті програми – підтримці вітчизняної економіки.

Єдина можливість залишити державні кошти програми в країні – це залучення забудовників до прозорої нормальної роботи на ринку, які сплачуватимуть податки, відкриватимуть робочі місця та забезпечуватимуть ланцюги постачання будівельних матеріалів тощо.

Повірте, рішення про перехід на первинний ринок ухвалювалося після ретельного аналізу та розрахунку прогнозованих результатів роботи в новому сегменті. Отримані дані підтвердили доцільність такого кроку.

До забудовників держава сформулювала нові вимоги, аби виключити можливість використання моделей фінансування, які використовувались для уникнення чи мінімізації сплати податків. Спочатку забудовники негативно сприйняли ці зміни, зверталися з листами до керівництва держави, стверджуючи, що програма не враховує їхні інтереси.

У прифронтових регіонах програма дозволяє пільговим категоріям громадян та ветеранам купувати житло віком до 10 років

Проте, пріоритетом залишалися інтереси країни. Згодом частина забудовників адаптувалися до нових правил, усвідомивши, що прозора робота забезпечує стабільний потік клієнтів та можливості для розвитку бізнесу в умовах відбудови країни. Станом на сьогодні понад 100 будівельних компаній працюють за новими правилами та сплачують податки в повному обсязі.

– Чи не вважаєте ви такі умови дискримінацією регіонів, які ближче до фронту, де новобудов немає або вони не плануються?

– Що стосується ситуації у прифронтових регіонах, де дійсно новобудов немає в силу зрозумілих причин, то там програма все ж дозволяє пільговим категоріям громадян та ветеранам купувати житло віком до 10 років. Більше того, десятирічне житло вимушено переміщені особи можуть купувати по всій країні. Тому до цього питання ми підходили дуже обережно, аналізуючи регіони залежно від того, де ведеться будівництво, а де – ні.

Але ви маєте рацію, у невеликих містах, навіть не прифронтових, сьогодні справді не всюди є новобудови, і не скрізь можна здійснити покупку за допомогою держави. Наша головна мета й полягає в тому, щоб стимулювати забудовників до будівництва. Нове будівництво створює цілу екосистему: хтось виробляє матеріали, хтось приїжджає жити, а новим мешканцям потрібні робочі місця – або вони їх отримують, або створюють самі, сплачуючи при цьому податки. Це формує споживчий попит, який, у свою чергу, стимулює пропозицію.

Будь-який регіон починає жити, якщо людей стає більше. Тому це пряма зацікавленість регіонів.

Спілкуючись із забудовниками та відвідуючи різні регіони, ми готуємо щомісячний аналітичний дайджест, який надсилаємо забудовникам і показуємо попит у кожному регіоні. У нас уже є приклади, коли забудовники помітили попит у містах, де раніше ніхто не будував, і тепер там розпочинаються нові проєкти.

– Давайте перейдемо до теми ветеранів. За програмою, ветеранам війни та членам їхніх сімей надається пільговий кредит за ставкою 7% річних перші 10 років і 10%, починаючи з 11-го року. Водночас військовослужбовці за контрактом отримують кредит за 3% річних. Після закінчення контракту або звільнення військові переходять із категорії “3%” до категорії “7%”. Тобто виплати по кредиту для них збільшуються. Поясніть, чим обумовлювалося встановлення саме таких ставок?

– По-перше, умови програми встановлює Кабінет Міністрів. Ми лише можемо ініціювати зміни, надавати ідеї, брати участь в обговореннях. По-друге, на старті програми концептуально закладалася ідея: забезпечити житлом людей, які обрали за професію соціальне служіння державі: медики, педагоги, науковці та військові. В нашій державі праця цих людей багато років була не віддячена належним чином. Тому програма й була сфокусована спочатку на військових, медиках, учителях та наукових співробітниках, які працюють у державній або комунальній сфері з мінімальними зарплатами.

На початку повномасштабного вторгнення всі очікували швидкого завершення війни, і логіка обмеження для мобілізованих військовослужбовців будувалася на тому, що мобілізовані особи після демобілізації повернуться до звичайної трудової діяльності з відповідним рівнем оплати праці в комерційній сфері та зможуть продовжити обслуговування кредитних зобов’язань без допомоги держави.

Але з часом стало зрозуміло, що мобілізація вже не може розглядатися як тимчасова зміна професійної діяльності. Якщо фахівець ІТ-сфери протягом трьох років проходить військову службу на передовій, його слід розглядати вже як професійного військового. Тому й ініціювали зміни, щоб умови участі в програмі для категорії мобілізованих були повністю аналогічні за умовами до професійних військових.

– Не можемо не згадати про журналістські розслідування, які виявили, що програмою активно користувалася низка топ-чиновників, суддів, прокурорів з доходами 5-8 млн грн на рік, які отримували пільгові кредити, а деякі навіть здавали придбане житло в оренду. Прокоментуйте.

Більше уваги приділятиметься вивченню майнового стану позичальників

– Маю запевнити, що зі свого боку Укрфінжитло всіляко сприяло журналістам у цих розслідуваннях, розуміючи усю відповідальність та соціальну “вагу” будь-яких зловживань з ресурсами програми. Стосовно самих кредитів – вони були видані законно. Чи будемо ми реагувати? Так, будемо однозначно. У нашій стратегії, що затверджена Кабміном та акцептована Міжнародним валютним фондом, ми відобразили наступні кроки: по-перше, програма ще більше фокусуватиметься на обмеженнях за площею та вартістю нерухомості, аби відмежовувати її від ринку елітного житла, де реалізуються інші споживчі потреби та можливості. По-друге, більше уваги приділятиметься вивченню майнового стану позичальників, адже вимушеним переселенцем чи військовим зараз може стати будь-хто, незалежно від наявних статків.

А щодо вже укладених договорів топ-чиновників, чи плануєте їх переглядати?

– Угоди підписані в рамках діючих на той час правил, затверджених Кабміном. Компанія не може змінити правила заднім числом та ініціювати дострокове повернення законно виданих кредитів.

Дійсно, нас турбують такі випадки, докладаємо зусиль для їх обмеження у майбутньому. Однак кредити, видані згідно з чинними правилами, юридично ми не можемо відкликати.

Були випадки зловживань із недостовірною інформацією – такі заявки переглядалися і контракти розривались. А загалом ми постійно перевіряємо портфелі банків-учасників програми, й при виявленні порушень вимагаємо дострокового повернення коштів.

Нещодавно Національний банк презентував Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, яка передбачає 13 конкретних заходів. Як ця стратегія може змінити підходи до роботи у вашій компанії?

– Мета Національного банку, як мені здається, – дати банкам поштовх, щоб банки почали запускати власні програми комерційної іпотеки, якої сьогодні майже немає. Ми, як провайдери пільгової державної іпотечної програми “єОселя”, ось уже третій рік поспіль забезпечуємо близько 97% обсягів іпотечного ринку, і так не має бути, щоб держава була єдиним гравцем на ньому. Житло ­– це базова потреба населення, і доступ до нього має бути в усіх, хто цього потребує. А не лише пільговики, яких визначає держава, яка до того ж обмежена в своїх ресурсах. Саме комерційний ринок іпотеки має той ресурс, який здатний задовольняти постійний попит та ще й забезпечувати мультиплікативний ефект для економіки.

У нашій непростій ситуації, спровокованій наслідками війни, є резон поєднати можливості як державного, так і комерційного секторів ринку іпотеки. Наприклад: держава може компенсувати відсоткову ставку банкам, збільшуючи їх апетити до комерційної (не пільгової) іпотеки. Зараз ми зі Світовим банком плануємо запускати такий проєкт – давати банкам компенсацію відсоткової ставки, наприклад, на перші 5-7 років, щоби збільшити обсяги видачі іпотеки.

Наступне – це страхування військових ризиків. Є ініціатива Мінекономіки та Нацбанку створити агенцію зі страхування, яка в іпотечному кредитуванні буде страхувати військовий ризик. Банки, розуміючи, що обʼєкт іпотеки застрахований від військових ризиків, матимуть більший кредитний апетит.

Або, наприклад, іпотечні кредити для окремих категорій позичальників під державні гарантії, і таке інше.

Якщо всі ці інструменти включити, то ринок пожвавішає.

– Укрфінжитло затвердило власну стратегію розвитку на 2025-2029 роки з метою охопити понад 70 тисяч нових домовласників за 5 років. А яка, за вашими оцінками, загальна потреба в іпотечному кредитуванні серед пільговиків – військових, медиків, педагогів, ВПО?

Загалом сьогодні маємо потребу в 600 млн м² житла. У грошах це десь близько 23 трлн грн

– Коли ми готували стратегію, то зрозуміли, що накопичений дефіцит житла у довоєнний час складав близько 450-500 млн м². Через повномасштабне вторгнення Україна втратила ще додатково близько 150 млн м², за оцінками Світового банку. Тобто загалом сьогодні маємо потребу в 600 млн м² житла. У грошах це десь близько 23 трлн грн, якщо рахувати за всіма стандартами споживчої якості сучасного будівництва.

Тільки за нашою базою даних маємо більше 100 тисяч запитів на іпотеку

До того ж, ми сподіваємося, що багато українців повернуться після війни і всі будуть намагатися знайти чи купити житло. Де його взяти? Треба будувати, інвестувати. Тому, мабуть, ніхто не знає сьогодні реальний попит на житло. Наприклад, тільки за нашою базою даних маємо більше 100 тисяч запитів на іпотеку.

Тому попит справді шалений і 70 тис. кредитів протягом найближчих років – це хоч і скромний, але дієвий мінімалістичний план. Сподіваємося, що принципи “єОселі” концептуально правильні і фундамент до забезпечення найбільш вразливих категорій житлом надійно закладено.

Для реалізації нашої стратегії потрібно багато інструментів. Насамперед – розробити законодавчу базу по сек’юритизації, випуску іпотечних цінних паперів (бондів) та захисту прав кредиторів й інвесторів. Після війни планується вихід на зовнішні ринки для залучення коштів. Також необхідно змінити моделі для забудовників, залучити фінансування від міжнародних інституцій та запустити нові продукти на основі оренди з викупом (rent to own або lease to own) з меншим першим внеском, особливо для молодих сімей.

Найшвидші рішення очікуються у співпраці зі Світовим банком. До кінця року планується запуск додаткової програми, можливо, з обслуговуванням вторинного ринку. Фінальні умови поки узгоджуються. Планується, що це буде компенсація відсотків для банків, які використовуватимуть власні ресурси на запуск ринкової іпотеки з доступом до вторинного ринку.

Також потенційне партнерство з нашою компанією розглядають такі провідні міжнародні фінансові інституції як ЄБРР, ЄІБ, IFC.

– Як програма “єОселя” інтегрується зі стратегіями розвитку територіальних громад? Чи вбудована вона взагалі в ці стратегії? І яку роль відіграє програма в утриманні населення в регіонах та поверненні внутрішньо переміщених осіб?

– Місцева та регіональна влада розуміє важливість утримання населення у своїх регіонах. Уже діють 10 програм, де влада додатково компенсує частину кредиту або відсоткової ставки для різних категорій: військових, ВПО, звільнених з полону, окремих професій залежно від регіональних потреб.

Ми співпрацюємо з усіма регіонами, великими роботодавцями та міністерствами. До програми компенсації приєднуються нові регіони, міста чи області, адже регіональна влада розуміє критичність житлового питання для закріплення людей та вибору ними місця постійного проживання.

Вікторія Алексєєва, Київ

Фото: Юлія Овсяннікова



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.