Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначалося на пресконференції за участю членів французької делегації, Сезон проходитиме під гаслом «Культура дає відсіч».

Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко нагадав, що Україна вже успішно проводила подібні культурні сезони: у 2019 році Український інститут організував перехресний рік культури з Австрією, а в 2022–2023 роках – сезон культури з Великою Британією.

«Принципова відмінність нинішнього сезону – час і контекст: попередні відбувалися у мирний період або на початку повномасштабного вторгнення. Ця третя спроба, мені здається, дуже цілісна, концептуально продумана і має надзвичайно важливі меседжі, які ми хочемо донести до французького суспільства через культурні проєкти, програми діалогу, інформаційні кампанії, резиденції та обміни», – сказав Шейко.

Президентка Французького інституту Ева Нгуєн Бінь запевнила, що з боку французької публіки є величезне прагнення більше дізнатись про українську культуру та українські реалії.

«На цьому етапі ми не можемо заохочувати подорожі до України, тому вдалися до формату уявної подорожі через креативність, через ту стійкість, яку демонструє українське суспільство, виявляючи життєву силу, яка викликає щире захоплення по всьому світі… Звідси ідея цієї подорожі, яка ставитиме на чільне місце креативність і водночас той спротив, який демонструють всі українці», – сказала Нгуєн Бінь.

Учасники пресконференції поінформували, що події Сезону відбудуться в низці французьких міст, зокрема у Парижі, Марселі, Ліллі, Тулузі, Нанті, Ренні, Страсбурзі та Ліоні. Особливу увагу Сезон приділить співпраці між містами-побратимами.

У межах Сезону заплановано понад 30 літературних, театральних, мистецьких, музичних і кіноподій, професійні обміни, академічні події, а також дискусії, присвячені темам громадянського суспільства, прав людини, воєнних злочинів, збереження пам’яті та культурної спадщини, здоров’я і ментального здоров’я, медіа та дезінформації тощо.

Сезон спільно організовують Французький інститут і Український інститут під патронатом Міністерств закордонних справ та за сприяння Міністерств культури обох країн.

З програмою Сезону можна буде ознайомитися на сайтах Українського і Французького інститутів.

Як повідомляв Укрінформ, Україна і Франція підписали Адміністративну угоду про підтримку викладання французької мови. Очікується, що угода сприятиме розвитку та розширенню двостороннього партнерства. Зокрема, розвитку викладання й вивчення французької мови у закладах загальної середньої та вищої освіти України; запровадженню сертифіката LabelFrancEducation як інструмента визнання досягнень у сфері двомовної освіти французькою мовою; підтримці професійного розвитку українських учителів французької мови — через стажування та навчальні курси; сприянню функціонуванню Французького ліцею імені Анни Київської; формуванню та функціонуванню «Мережі досконалості» в Україні.

Фото: ОП

«Ми запустили грантову програму для креативних індустрій до 1 млн грн, уклали меморандум про створення Фонду культурної спадщини і маємо перші домовленості про мільйонні інвестиції, підтримали мистецькі проєкти на 205,7 млн грн, розпочали фінансування реставраційних робіт на суму 256 млн грн. Це лише початок. Попереду — офіційний запуск Українського фонду культурної спадщини, масштабування грантових програм і системне посилення культури як основи нашої державності», — наголосила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Зокрема, у сфері захисту культурної спадщини МКСК запустило фінансування реставраційних робіт на 42 знакових об’єктах культурної спадщини на суму 256 млн грн; забезпечило збереження 98 тис. музейних колекцій у 2025 році, а загалом — понад 670 тис. одиниць культурних цінностей; у межах декомунізації, деімперіалізації та деколонізації 216 об’єктів втратили статус пам’яток, пов’язаних із радянським і російським імперським спадком.

У сфері інвестицій в культуру та креативні індустрії міністерство за 100 днів роботи нового уряду запустило грантову програму «Власна справа для креативних індустрій» — від 200 тис. до 1 млн грн на розвиток власних культурних бізнесів. За даними МКСК, програмою «єКнига» вже скористалися понад 200 тис. 18-річних громадян, отримавши можливість придбати українські книги.

Також міністерство підписало меморандум із фондом ALIPH щодо запуску Українського фонду культурної спадщини, який стане міжнародним інструментом фінансування реставраційних і відновлювальних проєктів; за результатами мистецьких конкурсів реалізували 83 проєкти із залученням 205,7 млн грн підтримки; за підтримки Держкіно зняли та представили 35 прем’єр українських фільмів, ще 19 перебувають на фінальних етапах виробництва.

Український культурний фонд реалізував 260 проєктів на загальну суму 203 млн грн.

У сфері культурної дипломатії МКСК провело установче засідання Альянсу культурної стійкості, до якого долучилися 14 країн та міжнародних організацій; представило національні павільйони на шести провідних європейських книжкових ярмарках, де презентували понад 70 українських видавництв; запустило 79 перекладацьких проєктів 25 мовами світу, які просувають українську літературу за кордоном.

У сфері відновлення та інституційної спроможності міністерство запустило школу відновлення для громад CuRe, у межах якої проведено два навчальні модулі; понад 400 музеїв, що зберігають державну частину музейного фонду, пройшли навчання та розпочали роботу в електронній системі реєстру музейного фонду — наразі внесено понад 100 тис. музейних предметів.

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та Кабінет міністрів прозвітували Президентові України про сто днів роботи уряду.

Фото: МКСК

Данська Опера Хеделенд із середини вересня запрошує на унікальну виставу «Летючий Голландець» із п’ятьма українськими солістами, які співатимуть наживо. Музичним супроводом у театральній залі Люнгойсален (Lynghøjskolen) звучатиме зроблений у Києві з участю Національного симфонічного оркестру України і Національної заслуженої академічної капели України «ДУМКА» запис музики Вагнера. Сценографією буде спеціально створена анімація.

Усе разом зовсім скоро, після вистави в передостанній день жовтня, у великій залі Люнгойсален неподалік Копенгагена знайде втілення в мультфільмі, яким заохочуватимуть молодшу аудиторію до оперного мистецтва. До його створення долучилися понад 140 виконавців з України.

Укрінформ розповідає про цей незвичайний проєкт  – один із прикладів культурної дипломатії, коли іноземці з країни за дві тисячі кілометрів від Києва у період повномасштабної російсько-української війни звернулися до наших митців із пропозицією співпраці, попередньо зачарувавшись талантом однієї з виконавиць. Коментують директор Опери Хеделенд Клаус Люнге; продюсер проєкту гендиректор НСОУ Олександр Горностай і солісти: сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук та бас Тарас Бережанський. 

Данська Опера Хеделенд (Opera Hedeland), яка теплої пори щоразу збирає просто неба до трьох тисяч глядачів, у питанні популяризації класичної музики серед дітей та підлітків є взірцем, чий досвід може згодитися вітчизняним театрам, філармоніям і фестивалям.

ДІВЧИНОЮ ІЗ ЗАХОДУ В ОПЕРІ ПУЧІНІ В ДАНІЇ СТАЛА ВИПУСКНИЦЯ МУЗИЧНОГО ЗАКЛАДУ СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬКА

Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець» складається з кількох етапів. У Національній філармонії України в Києві на початку вересня Національний симфонічний оркестр України і Національна капела України «ДУМКА» із солістами під орудою Алли Кульбаби занурили слухачів у драматичну історію «Летючого Голландця» Ріхарда Вагнера.

У Києві зробили запис концертного виконання й окремо студійний запис оркестру, який тривав упродовж чотирьох днів.

Цю музику використають для створення п’ятдесятихвилинного дитячого мультфільму данського виробництва, повідомляє на своєму сайті Опера Хеделенд,  також розповідає про те, що в  Національній філармонії України в Києві, в Колонній залі імені Миколи Лисенка, через війну обмежена кількість відвідувачів – лише 300 (бо стільки може вмістити укриття в разі російських ракетно-дронових атак на столицю України).

Яскрава галерея вокальних образів українських виконавців, високопрофесійні національні оркестр і хор представляють слухачам «Летючого Голландця», ранній твір німецького композитора. Образ Сенти, чия жертовність дарує Голландцю шанс на визволення, створила сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. Тенори Дмитро Фощанка і Данило Коток наповнили драму пристрастю і розпачем, баритон Володимир Козлов уособив трагічну постать Голландця, а бас Тараса Бережанського увиразнив глибину і фатальність прокляття головного героя, якого може врятувати лише справжнє кохання.

Вистава наживо 30 жовтня в Данії за участі п’ятьох українських виконавців, які не раз виступали за кордоном, стане частиною нового анімаційного фільму данського виробництва про «Летючого Голландця». Прем’єра цього мультфільму із субтитрами данською і українською мовами відбудеться в обраних кінотеатрах 10 грудня. Згодом його зможуть подивитися всі охочі в ютубі Опери Хеделенд.

А почалося все з того, що солістку Національної опери України Ксенію Бахрітдінову-Кравчук запросили влітку 2024 року виконати головну партію Мінні в опері Пучіні «Дівчина з Заходу» оперного театру Хеделенд, який представляє постановки просто неба поблизу Копенгагена в розкішній локації на три тисячі місць поблизу красивого парку.

«Директор театру Клаус Люнге стежить за перебігом повномасштабної російсько-української війни, підтримує Україну, переживає через постійні атаки російської армії на наші міста і села, – розповідає Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. – Минулого року ми в Данії зіграли три вистави «Дівчина із Заходу» і повноцінну скорочену версію опери для юних глядачів».

У СТВОРЕННІ МУЛЬТФІЛЬМУ ЗАДІЯНІ ПОНАД 140 ВИКОНАВЦІВ З УКРАЇНИ

«Ми докладаємо багато зусиль, щоб надати дітям можливість відкрити для себе оперу, – пояснює Клаус Люнге, режисер Opera Hedeland. – Сьогодні вони з новою музикою знайомляться переважно через соціальні мережі, такі як TikTok, і вона стає трохи схожою на камеру відлуння.

Тому останніми роками ми знімаємо оперні фільми для дітей, з якими вони можуть знайомитися у школі або вдома. Цього року ми робимо наступний крок і випускаємо мультфільм за мотивами «Летючого Голландця» Вагнера з музикою, записаною п’ятьма солістами, хором із 60 осіб та оркестром із 81 музикантом – усі з України».

Опера Хеделенд уже понад 20 років представляє глядачам постановки під відкритим небом на тлі одного з найкрасивіших парків Данії. Саме там розташований посеред мальовничої природи, біля озера, найбільший амфітеатр. Оскільки літні покази відбуваються на вулиці, то глядачам радять, відповідно до погоди, брати з собою ковдру та теплий одяг.

Зауважмо, що в Україні покази просто неба до 2022 року практикував Херсонський драматичний театр імені Миколи Куліша, який є організатором міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Вистави показували в Олешківських пісках і неподалік – на сценічному майданчику «Чумацька криниця».

Але повернімося в Данію. Обов’язковими для Опери Хеделенд, поряд із комерційними показами кожної видовищної постановки для дорослих, є її скорочена безкоштовна вистава для дитячої аудиторії. Останнім часом зазвичай окремо знімають відеоверсію, показують її в кінотеатрах, а потім розміщують у вільному доступі, ще й надають, за запитами, всі матеріали про поставлені опери.

Цього року створюють анімаційну відеоверсію «Летючого Голландця» без початкової постановки для дорослих. Щоб реалізувати такий план, навесні нинішнього року директор Опери Хеделенд Клаус Люнге зателефонував Ксенії Бахрітдіновій-Кравчук, виконавиці в «Дівчині із Заходу», й поділився бажанням створити проєкт для дитячої аудиторії з українськими виконавцями. Тоді активно почався пошук партнерів проєкту в Україні.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук виросла в Сіверськодонецьку на Луганщині, там здобула освіту в музучилищі (тепер коледж). Випускниця Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка спочатку була солісткою оперного театру в Харкові, а потім у Києві. У 2022 році евакуювалася з дитиною в Литву, де перебувала перші три місяці; наступні два – у Швеції. Будучи за кордоном, виконувала з однодумцями багато концертів на підтримку України. А потім повернулася в Київ.

Виконувала оперні партії в Литві, Швеції та Данії, де визнана за одним із рейтингів, за версією Cph Culture, кращою оперною співачкою 2024 року за виконання ролі Мінні у «Дівчині із Заходу». Співала в постановках у Молдові та Ізраїлі. Нещодавно восени, після тривалої співпраці, стала солісткою Литовської національної опери.

ДО АНІМАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ОРКЕСТР ЗА КОРДОНОМ ЗА ТРИ РОКИ ВИСТУПИВ 85 РАЗІВ, А БАС СЛУЖИТЬ ДОБРОВОЛЬЦЕМ

Продюсер дансько-українського проєкту зі створення анімаційного фільму за оперою «Летючий Голландець», генеральний директор Національного симфонічного оркестру України Олександр Горностай розповідає, що це перший такий проєкт одного з найвідоміших за кордоном вітчизняних колективів. І додає, що від 1 травня 2022 року до 12 липня 2025 року оркестр узяв участь у 85 тріумфальних виступах поза межами України: в Німеччині відбулися 33 з них, у Великобританії – 17, у США – 11, у Франції – 8.

Партію моряка Даланда співає бас Тарас Бережанський, який із 2023 року поєднує оперну кар’єру із службою солдатом у вогневій групі добровольчого формування територіальної оборони «Мрія». Він уже після початку повномасштабної російсько-української війни, восени 2022 року, виконував головну партію в опері «Аттіла» Джузеппе Верді у Сіднейській опері. Це було післяковідне поновлення спільної з «Ла Скала» постановки.

Український співак на сцену в Австралії виходив із синьо-жовтим прапором, нагадуючи про напад Росії на нашу країну. Наступного року співав у Муніципальному театрі Сантьяго (Чилі) «Ріголетто», а в 2024-му – «Чарівну флейту». Хоча нині значно менше закордонних виступів митця, аніж до повномасштабної війни.

«Вважаю, що анімаційний формат дуже цікавий для дитячої аудиторії», – коментує Тарас Бережанський, соліст Львівської національної опери і Національної філармонії України.

Співак згадує незвичайну версію «Чарівної флейти» Моцарта – авангардний мультимедійний проєкт режисера-експериментатора, керівника Komische Oper Баррі Коски, прем’єра якого відбулася 2012-го в Берліні. В ньому поєднано живу музику та акторську гру з анімацією та відео.

Та вистава з успіхом побувала в багатьох країнах світу. Постановники зробили п’ять сетів її сценічного оформлення, тому водночас її показували в різних містах на різних континентах. У тригодинній виставі особисто Тарасові Бережанському працювати було надзвичайно цікаво, хоча його персонаж мізансценічно практично нічого не робив, як і Цариця Ночі – бо рухи й дії просто намальовані. Виконання було в Ізраїлі у 2021-му.

Соліст дещо хвилюється, бо в Данію солісти їдуть співати «Летючого Голландця» без диригента. Каже, що виконувати оперні партії під «мінусовку» (під фонограму) складно. Бо в естрадних піснях просто порахувати такти «раз–два–три–чотири», а в оперних творах немає організованої ритмічної структури, присутні паузи – тому непросто вирахувати, коли вступати у виконання.

«Мій персонаж, вважаю, створений, щоби бути контрастом сумному, загадковому і міфічному героєві – Летючому Голландцю. Батько Сенти – місцями досить комічний персонаж, із людськими вадами. Коли йому Голландець пропонує великі гроші, щоб Даланд віддав йому за дружину «мою» доньку – то він із радістю погоджується. Його не обходить, що дівчина ще навіть незнайома з цим нареченим», – коментує Тарас Бережанський.

Артист – батько доньки-підлітка каже, що навіть є сімейні жарти про те, хто буде її нареченим, відповідно до партій із «Летючого Голландця». Тому, упевнений, що українсько-данська оперна історія з анімацією сподобається глядачам, дорослим і дітям.

Валентина Самченко, м. Київ

Фото Національної філармонії України і надані співрозмовниками