У неділю, 10 серпня, в соціальних мережах повідомили, що у Львові в супермаркеті “Арсен” на вулиці Чорновола чоловік взяв у заручники людей та погрожував пістолетом.

Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич уточнив, що ситуація сталася через конфлікт між двома особами. За його словами, поліція затримала чоловіка.

“Відбувся конфлікт між двома особами, при якому один з учасників дістав подібне на пістолет. Поліція на місці вже затримала особу”, — йдеться у повідомленні.

Згодом Зінкевич додав, що стався побутовий конфлікт: військовий у стані алкогольного сп’яніння посварився з охоронцем закладу.

“Під час перепалки він дістав ніж, який деякі відвідувачі сплутали з пістолетом, і викликали слідчо-оперативну групу”, — написав депутат.

Зазначимо, що поліція на момент публікації новини інцидент ще не коментувала.

Нагадаємо, 11 серпня стало відомо, що у Львові учні влаштували в школі стрілянину з пістолета. На кадрах відео можна побачити трьох підлітків у шкільному класі. Один із хлопців тримає книгу біля попереку, а інший цілить у неї з пістолета та робить постріл.

29 травня у Львові стався скандал у школі через російську музику. В мережі поширилося відео, на якому учні ліцею №93 співали та танцювали у вбиральні під пісню російського репера Моргенштерна. Директор департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрій Закалюк запевнив, що з учнями та адміністрацією школи проведуть розмови.

Фокус також писав, що 5 серпня під час перевірки документів у Черкасах чоловік дістав бойову гранату та намагався взяти в заручники військовослужбовців. Зрештою його затримали, ніхто не постраждав.

Дослідники провели ряд експериментів, які показали, що маніпуляції ефективні навіть тоді, коли люди знають, що вони дивляться на текст і зображення, згенеровані штучним інтелектом, повідомляє Bloomberg.

Як зазначає Пет Патаранутапорн з Медіа-лабораторії Массачусетського технологічного інституту, маніпуляція пам’яттю зовсім не потребує створення складних фейків. Достатньо просто переконати людей, що вони щось читали чи бачили в минулому.

“Люди зазвичай не ставлять під сумнів власну пам’ять”, — зазначив дослідник.

Патаранутапорн був провідним автором трьох експериментів з пам’яттю. Перший з них показав, що під час слідства чат-боти можуть змінювати свідчення свідків, просто вбудовуючи ложну інформацію у свої запитання.

У цьому експерименті люди переглядали відеозапис збройного пограбування. Потім деяким ставили запитання, такі як: “Чи була камера спостереження поблизу місця, де грабіжники припаркували машину?” Близько третини учасників пізніше “згадали”, що бачили, як грабіжники приїхали на машині, хоча насправді ніякої машини на відео не було.

Учасників поділи на три групи: одна не отримувала оманливих запитань, інша отримувала їх у письмовій формі, а третя отримувала їх від чат-бота зі ШІ. В результаті група чат-ботів сформувала в 1,7 раза більше хибних спогадів, ніж ті, хто отримував оманливу інформацію в письмовій формі.

Другий експеримент показав, що ШІ може легко вставляти хибні спогади в історію, яку читають люди. Ба більше, за словами Патаранутапорна, люди, які отримували оманливі конспекти або чати зі ШІ, запам’ятовували менше реальної інформації з прочитаного та були менш впевненими у правдивій інформації, яку вони згадували.

Третє дослідження продемонструвало, як ШІ здатен нав’язувати фальшиві спогади за допомогою зображень та відео. Учасників експерименту розділили на 4 групи по 50 людей, а їхньою задачею було розглядали набір з 24 зображень. Це були як фото з новинних веб-сайтів, так і особисті світлини.

Під час повторного перегляду, кожній групі показали різні версії зображень. Одна група бачила ті самі фото. Друга група бачила версії, змінені за допомогою ШІ. Третя група бачила зображення, змінені ШІ, перетворені на короткі відео, згенеровані ШІ. Остання група переглядала повністю згенеровані ШІ зображення, які були перетворені на відео, згенеровані ШІ.

Важливо

Як пояснюють у виданні, учасників експерименту не намагались переконати, що контент, створений штучним інтелектом, є реальним. Спочатку їм сказали, що вони побачать контент, створений штучним інтелектом. В результаті навіть група, яка бачила оригінальні зображення, мала кілька хибних спогадів.

Однак найбільших спотворень пам’яті зазнала група, яка переглядала відео, згенеровані ШІ, на основі зображень, згенерованих ШІ. Решта учасників, які зазнали маніпуляцій зі штучним інтелектом, також мали хибні спогади.

В ході досліджень молодші люди продемонстрували вищу схильність до формування хибних спогадів. При цьому рівень освіти, схоже, не впливав на сприйнятливість дезінформації.

Нагадаємо, компанія зі штучного інтелекту Anthropic запропонувала спосіб стримування небажаних дій з боку ШІ.

Фокус також писав про те, як відрізнити повідомлення реальних людей від текстів, створених штучним інтелектом.

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві у 2015 році. Фокус переклав статтю журналіста-фахівця з військової техніки Пітера Сучіу для порталу National Interest, щоб з’ясувати, чи є шанси на угоду, яка допоможе РФ.

Об’єднана авіабудівна корпорація Росії (ОАК) неодноразово намагалася укласти з Індією угоду про спільне виробництво стелс-винищувача п’ятого покоління Су-57. Хоча Нью-Делі не робив жодних заяв, є підстави вважати, що Індія все ж зупинить свій вибір на російському багатоцільовому винищувачі. Можливо, літак стане не єдиною російською розробкою, яку почнуть виробляти за ліцензією на субконтиненті.

Танк Т-14 “Армата” — деталі

На початку цього тижня індійські ЗМІ повідомили, що Кремль запропонував Нью-Делі свій давно анонсований основний бойовий танк (ОБТ) Т-14 “Армата” для заміни парку застарілих Т-72 Ajeya. Окрім постачання нових танків, Москва включила в пропозицію пункт, згідно з яким Т-14 будуть виготовляти за ліцензією в рамках програми “Make in India”.

На додаток, російський державний Уралвагонзавод, що виробляє Т-14, дав зрозуміти, що дозволить Індії адаптувати танк під місцеві потреби. Москва навіть готова дозволити установку на індійські “Армати” двигуна місцевого виробництва DATRAN-1500HP замість російського 12Н360. Серед підприємств, які можуть взяти участь у спільному виробництві танка, називають індійську компанію Combat Vehicles Research and Development Establishment (CVRDE).

В рамках такого партнерства індійський уряд виділить до 70% коштів на розробку першого прототипу.

Кому вигідна ця угода: Індії чи Росії?

Кремль розпочав роботу над програмою “Армата” у 2011 році, а прототип Т-14 був представлений на параді перемоги в Москві в 2015 році. Однак прототип зламався ще під час репетиції параду, що віщувало майбутні труднощі, з якими зіткнулася програма. Незважаючи на фальстарт, Кремль оголосив про плани побудувати 2300 Т-14 до 2020 року, причому нову платформу повинна отримати 1-ша гвардійська танкова армія (ГТА).

Минуло ще десять років, протягом яких Росія істотно скоротила замовлення. Було оголошено, що замість тисячі “Армат” виготовлять партію із сотні машин для 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії. Проте виробництво не дотягнуло навіть до цієї скороченої кількості.

За даними на серпень 2025 року, з конвеєра зійшло менш як два десятки Т-14. Одним з факторів стали бюджетні обмеження, а санкції, накладені на Росію після її вторгнення в Україну, ще більше зірвали програму.

Важливо

Тож для Т-14 буде справжньою перемогою, якщо Індія вирішить прийняти його на озброєння, тим самим істотно підтримавши програму за рахунок зниження витрат російської сторони.

“За прогнозами, кожна одиниця Т-14 буде коштувати приблизно 3,4-4,8 мільйона доларів, але місцеве виробництво в Індії може скоротити цю суму як мінімум на 1,14 мільйона доларів”, — повідомляє українське видання United24 Media.

Якщо Індія і Росія зможуть домовитися про спільне виробництво Т-14, то така угода буде не першою. Уралвагонзавод вже уклав угоду з Нью-Делі про передачу технологій свого танка Т-90, який виробляється в Індії як Т-90 Bhishma. У цьому танку використовується до 83% індійських технологій, включаючи двигун місцевого виробництва.

Чому Індія може відмовитися від Т-14

Росія та Індія досі не уклали угоду, і, можливо, вона так і не буде реалізована. Найважливішою проблемою залишається вартість. Т-14 — дуже дорогий танк, і навіть якщо Індії вдасться знизити ціну, вона залишиться досить високою для неперевіреної платформи.

Відсутність досвіду бойового застосування Т-14 і його вразливість перед новими загрозами, включаючи безпілотники, теж становлять серйозні ризики. Чи захоче Індія виробляти сотні або навіть тисячі Т-14, лише щоб виявити, що недорогі пакистанські або китайські безпілотники й переносні ПТУРи з легкістю знищують танки в ході прикордонних сутичок?

Такі сутички — лише питання часу. Індія досі не оговталася після того, як один з її винищувачів французького виробництва Dassault Rafale був збитий ракетою китайського виробництва, випущеною пакистанським винищувачем. Індія довірилася рекламі Rafale й отримала дорогий і ганебний урок; навряд чи країна захоче повторити його з Т-14.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs.