Суспільство
У представництві Президента в Криму закликали корінні народи зберігати родинні архіви
Заступник постійного представника Президента України в АР Крим Денис Чистіков закликав представників корінних народів України зберігати родинні архіви, або передавати їх до Державної архівної служби України.
Про це він заявив під час пресконференції «Закон України про корінні народи: запорука реалізації прав корінних народів України» в Укрінформі.
“Звертаюся до представників корінних народів. На сьогоднішній день Державна архівна служба України має можливість і готова надати допомогу з документування всіх матеріалів, які зберігаються в родинних архівах на контрольованій частині України. Оскільки ми розуміємо, що це може бути єдиним джерелом інформації про корінні народи, тому звертайтесь, якщо є можливість, до Державної архівної служби, або зберігайте ці матеріали для того, щоб ми мали цю пам’ять, оскільки ми усвідомлюємо, що залишить РФ після звільнення. Більшість матеріалів і пам’яток залишилися на окупованих територіях. Із досвіду звільнення новоокупованих територій – РФ їх повністю знищує, або забирає з собою всі документи”, – підкреслив Чистіков.
Він зауважив, що з цього приводу вже проводилися комунікації з кераїмами та кримчаками, а також з Державною архівною службою України.
Водночас голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що відповідальність за корінні народи України – кримських татар, караїмів та кримчаків – є тестом на зрілість Української держави.

“Відповідальність за корінні народи України – кримських татар, караїмів та кримчаків – це тест на зрілість Української держави і тест на відповідальність українського суспільства перед власною історією та культурою. Заради того, щоб цей тест ми пройшли успішно, було ухвалено закон “Про корінні народи України””, – зазначив Єленський.
За його словами, остаточно цей закон можна імплементувати після деокупації Криму, але виконувати його можна вже зараз.
“На виконання цього закону на сьогодні вже ухвалено низку нормативно-правових актів. Вже подано до Кабінету Міністрів України проєкт нормативно-правового акту про визнання Меджлісу кримськотатарського народу представницьким органом кримських татар. Також напрацьована стратегія збереження і розвитку кримськотатарської мови. Вже закінчується робота над стратегією збереження і розвитку дев’яти мов, які знаходяться на межі зникнення. Це, крім кримськотатарської мови, кримчацька, караїмська, румейська, ідиш та інші”, – наголосив голова Держслужби з етнополітики.
Він додав, що в Україні вже затверджений нагрудний знак премії за розвиток кримськотатарської мови. Щороку присуджуватимуться до 20 премій у розмірі ₴50 тисяч кожна.
У свою чергу заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська наголосила, що з часу ухвалення закону “Про корінні народи України” до сьогодні значення цього документа змінилося, зокрема в рамках євроінтеграційного питання.

За її словами, питання інших національностей, інших народів в Україні – одна з основних частин, яка опрацьовується в межах інтеграційної діяльності України.
Ковальська зазначила, що завдяки закону цього року школярі вже могли складати НМТ рідними мовами.
Також вона зауважила, що в Україні існує абсолютна свобода для всіх національностей та всіх релігій.
“Ми бачимо це на прикладі кримськотатарського народу. Ситуація з Кримом – це питання не просто долі кримськотатарського народу, це політичне питання, яке впливає на зовнішню політику України”, – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, 23 липня 2021 року в Україні набув чинності закон про корінні народи.
Суспільство
Стефанчук сподівається, що Рада розгляне законопроєкт про працевлаштування ветеранів найближчим часом
Найближчим часом парламент може розглянути законопроєкт про забезпечення механізму працевлаштування та збереження рівня доходу учасників бойових дій після демобілізації.
Про це заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час форуму «Ветерани. Бізнес. Економіка», передає кореспондент Укрінформу.
«Ми маємо моральний обов’язок перед тими, хто віддав життя за свободу і незалежність нашої держави у війні проти російської агресії», – наголосив Стефанчук.
За його словами, одне з ключових завдань держави та суспільства – це зберегти пам’ять про загиблих героїв і, що не менш важливо, створити належні умови для тих, хто повернувся.
Водночас спікер парламенту нагадав, що Верховна Рада ухвалила закон про ветеранське підприємство, який набуде чинності 26 лютого наступного року.
Стефанчук підкреслив, що питання працевлаштування ветеранів перебуває на постійному контролі в парламенті.
«Ви знаєте, що в парламенті зареєстрований і готовий уже до розгляду законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення механізму працевлаштування та збереження рівня доходу учасників бойових дій (включаючи осіб, які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни) після демобілізації №13180-Д, над яким ми також будемо працювати для того, щоб створити всі необхідні передумови», – зазначив Голова ВР.
Він також висловив сподівання, що парламент найближчим часом розгляне відповідний законодавчий акт.
«Ми у Верховній Раді вже дуже зачекалися на ветеранський кодекс або кодекс захисників і захисниць. Я думаю, що ми створимо усі необхідні умови для того, щоб він найближчим часом став актом, який забезпечить усі необхідні права та інтереси ветеранів і ветеранок», – додав Стефанчук.
Голова ВР підкреслив, що парламент налаштований робити все для того, щоб статус ветерана і ветеранки був належним, важливим для українського суспільства.
Як повідомляв Укрінформ, 30 жовтня уряд вніс зміни до порядків надання мікрогрантів та грантів на створення або розвиток власного бізнесу для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх сімей.
Фото: Facebook.com/stefanchuk.official
Суспільство
Ексдепутата з Херсонщини засудили до 13 років за охорону в’язнів Анонси
Колишнього депутата з Херсонщини заочно засудили до 13 років ув’язнення за колабораційну діяльність. Під час окупації він добровільно пішов працювати охоронцем у створену росіянами виправну колонію в Херсоні.
Про це повідомив Центр журналістських розслідувань.
50-річного Віктора Ясинського із села Новомиколаївка Новотроїцької громади Генічеського району Херсонщини заочно засудили до 13 років позбавлення волі за колабораціонізм.
Як встановив Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, 7 червня 2022 року Ясинський влаштувався молодшим інспектором 2 категорії відділу охорони у незаконно створеній “Северной исправительной колонии №90” підпорядкованій окупаційному управлінню служби виконання покарань рф у Херсоні. Йому присвоїли звання “рядовой внутренней службы”. У колонії він стежив за дотриманням режиму утримання засуджених, чергував на вежах та контролював розпорядок дня ув’язнених.
Свідки в суді підтвердили, що Ясинський приходив на роботу у російській формі та мав автомат Калашникова, з яким заступав на чергування раз на дві доби. Восени 2022 року чоловік переїхав до Генічеська, де продовжив службу на окупантів на тій самій посаді.
Під час слідства один зі свідків повідомив, що під час прибирання підсобних приміщень колонії знайшов окупаційні документи, зокрема відомості про зарплату та список особового складу, у яких було зазначено ім’я Ясинського. Ці документи стали доказом його провини. У вироку зазначено, що до початку окупації він не мав стосунку до колонії.
Суд визнав його винним за частиною 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України (“Колабораційна діяльність”) і призначив покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. У нього вилучать земельну ділянку площею 0,12 га, житловий будинок на 61,9 кв. м та садовий будинок. Крім того, після звільнення протягом 11 років Ясинському заборонено обіймати посади в органах влади чи правоохоронних структурах.
Згідно з даними YouControl, у 2010 році Ясинського обрали депутатом Новомиколаївської сільради від Партії регіонів, а у 2015-му — депутатом Новотроїцької райради від Партії місцевого самоврядування. На виборах 2020 року він балотувався від партії “Слуга народу”, але безрезультатно. До окупації чоловік був безпартійним і безробітним, раніше працював електромонтером в “Укртелекомі” та охоронцем у ТОВ “Дніпро-Білогір’я”. У 2016 році короткий час мав статус ФОПа з діяльністю у сфері рослинництва. Влітку 2025 року Віктора Ясинського оголосили у розшук.
Також жителя Херсона засудили до ув’язнення за співпрацю з окупаційною владою у колонії. За свідченнями очевидців, чоловік відкрито вихвалявся своєю роботою, показував російське службове посвідчення та розповідав знайомим про умови праці й зарплату в рублях. У суді він намагався виправдатися, стверджуючи, що погодився працювати на окупантів лише через матеріальні труднощі.
Суспільство
Затишанська громада ремонтує дорогу до села Торосове – СИЛА ГРОМАД
На Одещині триває капітальний ремонт проїжджої частини на дорозі С 162508 сполученням Затишшя – Весела Балка – Торосове. Роботи виконуються на ділянці від залізничного переїзду до села Дружелюбівка, а це 3 кілометри 900 метрів. Співфінансування здійснюється з бюджетів Затишанської селищної ради та Одеської обласної служби місцевих доріг.
На всю дорогу не вистачає ресурсів у сільському бюджеті.Найбільшого ремонту потребує ділянка від залізничного переїзду до села Дружелюбівка, а це 3 кілометри 900 метрів. На лагодження шляху частину кошів виділили з бюджету громади. З розумінням до цієї проблеми поставилася обласна служба місцевих доріг, яка також надала свою частку фінансування.
Будівельна організації вже зачистила залишки старого дорожнього покриття та вирівняла проїжджу частину дороги. Тепер укладають щебенево-піщану суміш та асфальтобетон. Своє чергою рештки від старого дорожнього полотна ремонтники використають для впорядкування узбіч.
Два роки тому цю дорогу на схилі до залізничної колії вже капітально ремонтували. Однак через інтенсивний рух фур тут утворилися вибоїни. На критичних ділянках підрядна організація встелила асфальтобетон за рахунок гарантійного обслуговування.
“Ці 932 метри були найбільш проблемними, адже в негоду ділянка ставала практично непроїзною. На жаль, за цей час, через інтенсивний рух великовантажного транспорту, в чотирьох місцях утворилися вибоїни. Тому зараз тут буде проведено поточний ямковий ремонт асфальтобетонного покриття в рамках гарантійного обслуговування. А взагалі, хотілося б налагодити нормальне транспортне сполучення на всьому відрізку дороги від села Торосове до селища Затишшя”, – зауважив Затишанський селищний голова Геннадій Топольницький.
Щоб на цій дорозі від села Торосове до центру громади, селища Затишшя, започаткувати регулярне автобусне сполучення, треба асфальтувати ще понад 5 кілометрів шляху. Поки що таких ресурсів селищна рада не має.
Авторка – Оксана Піднебесна
-
Суспільство4 дні agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Відбудова6 днів agoЗеленський підписав закон про створення Національної установи розвитку
-
Війна1 тиждень agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Події7 днів agoХолодний мед «Сірих бджіл». Нове українське кіно
-
Суспільство7 днів agoПапа Лев XIV на зустрічі з українським єпископом пообіцяв робити все для якнайшвидшого закінчення війни
-
Події6 днів agoУ Києві презентували проєкт із цифровізації та популяризації творчості композитора Віталія Кирейка
-
Суспільство4 дні agoВилківська громада прощається із захисником України Сергієм Маслениковим, який загинув на Донецькому напрямку
