Політика
Путін спробує розсварити США і Європу

Росія намагатиметься використати зустріч президента США Дональда Трампа з очільником Кремля Володимиром Путіним для зближення зі США та одночасно створення додаткової напруги між Америкою та Європою.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу заявив Павел Гавлічек, чеський політичний експерт Асоціації міжнародних справ.
«Росія спробує вбити клин між двома берегами Атлантики та ізолювати Україну, акцентуючи увагу на її вразливостях», – вважає експерт.
Гавлічек припускає, що Путін «застосує свої особисті навички переконання», що випливають з його минулого в КДБ.
Разом з тим, експерт вважає, що відсутність Президента України Володимира Зеленського на зустрічі у п’ятницю є позитивним моментом.
«Україні було б навіть невигідно бути на цій зустрічі, що справді може виглядати парадоксально, бо ми бачимо, наскільки часто проводяться паралелі із Мюнхенською конференцією. Але ж Україні не доведеться стикатися зі складним вибором вже зараз, хоча це і може статися в майбутньому», – наголосив він.
Гавлічек вважає, що саміт на Алясці не приведе до серйозних проривів у досягненні миру, оскільки він лише створює умови для майбутньої зустрічі Зеленського, Путіна і Трампа.
На його думку, це є «цікавою ініціативою», адже раніше Путін уникав особистого спілкування.
Важливим, на переконання експерта, стала відеоконференція у середу за участю лідерів США, ЄС, НАТО та України, де європейські лідери разом із Зеленським звернулися до Трампа та визначили очікування від його зустрічі з Путіним.
При цьому він вважає, що для Трампа на кону особиста репутація.
«Йдеться про те, щоб отримати хоч щось від цієї зустрічі. Усі погляди будуть прикуті до нього й до того, що він зробить. Йдеться про його особисту репутацію. Вже говорять про те, що якщо зустріч не принесе результату, доведеться запровадити санкції. Подивимося, чи піде Росія на компроміс. Навіть сам Трамп сказав, що перші дві хвилини покажуть, наскільки Росія зацікавлена в цьому», – уточнив експерт.
Двосторонні відносини між Росією та США також становлять інтерес для Кремля, зазначає експерт.
«Тож обов’язково буде спроба нормалізувати двосторонні відносини на контрасті з європейською стороною, яка, безумовно, більш по-яструбиному налаштована щодо Росії, ніж США зараз», – сказав Гавлічек.
Водночас експерт не бачить змін у стратегії Кремля, «яка полягає у знищенні України, знищенні української нації».
«Нічого з цього не змінилося, незважаючи на тиск. Тож вони дотримуються своїх планів і тепер намагаються грати в гру з Трампом – і, власне, гратися Трампом також», – вважає він.
Як повідомляв Укрінформ, очікується, що зустріч Дональда Трампа й Путіна на Алясці розпочнеться у п’ятницю, 15 серпня, об 11:30 за місцевим часом (22:30 за Києвом).
Фото: Kateřina Cibulka, Český rozhlas
Політика
Україна пропонує зупинити фінансування служби російського перекладу в ОБСЄ

Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет ОБСЄ і зараз її борг склав вже 22 млн євро.
Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко.
“Щодо зведеного бюджету, то він, хоч і офіційно не затверджений вже котрий рік, продовжує наповнюватися внесками держав-учасниць, які дорівнюють їхнім внескам до останнього схваленого бюджету ОБСЄ. Таким чином, держави-учасниці, крім Росії, продовжують добросовісно сплачувати свої внески, проте використання цих коштів мінімізоване, що не дає змоги належно планувати роботу ОБСЄ. Наразі борг РФ сягнув близько 22 млн євро – при тому, що зведений бюджет ОБСЄ цьогоріч становить 156 млн євро”, – зазначив він.
Як підкреслив Вітренко, ситуація виглядає дуже цинічною – “Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет Організації, але при цьому продовжує брати участь в ОБСЄ”.
За його словами, формальні механізми в ОБСЄ для покарання Росії через несплату внесків існують.
“Зокрема, якщо якась держава-учасниця ОБСЄ не сплачує свої внески впродовж останніх двох років, діюче Головування може порушити це питання перед Постійною радою, аби вжити конкретних заходів для сплати заборгованості. Ми працюємо над цим. Також під час щорічного обговорення бюджету наголошуємо на неприпустимості такої ситуації і шукаємо шляхи для використання цього аргументу для покарання Росії. До речі, гарним прикладом тут є Генеральна Асамблея ООН в Нью-Йорку, з позбавленням відповідних держав права голосу через заборгованість, та й Генеральна конференція МАГАТЕ у Відні”, – зазначив очільник української місії при ОБСЄ.
Водночас він вказав на те, що, на жаль, інші країни-учасниці та Секретаріат ОБСЄ “не завжди достатньо активні в цьому питанні”.
“Але після Конференції “Гельсінкі +50″ ми продовжимо тиск у відповідних форматах і на потрібних треках, аби зробити агресору максимально боляче. Одна з ідей – частково компенсувати саботаж Москвою бюджету ОБСЄ припиненням фінансування служби російського перекладу”, – повідомив Вітренко.
Поруч з цим він вказав на те, що на конференції у Гельсінкі було офіційно запущено Фонд “Гельсінкі+50” з метою “ефективніше управляти позабюджетними внесками донорів, зокрема для проєктної діяльності, включно з підтримкою України”.
“Фонд “Гельсінкі+50″ не замінює регулярний бюджет ОБСЄ, адже він покликаний менеджити саме позабюджетні внески від ключових донорів… Планується вдосконалити систему управління, розподілу позабюджетних коштів і звітності, зробити її більш прозорою, гнучкою та ефективною. Наразі конкретного затвердженого формату й структури фонду немає, але є загальні домовленості і вже визначені суми для діяльності”, – повідомив постпред.
Як повідомляв Укрінформ, Росія з 2022 року блокує ухвалення зведеного бюджету ОБСЄ, тому держави-учасниці шукають креативні способи виправити цю ситуацію. Наприклад, існує Програма підтримки України (“Support Program for Ukraine”), яка фінансується поза регулярним бюджетом ОБСЄ – за рахунок добровільних внесків держав-донорів.
Фото: OSCE
Політика
Свириденко провела розмову з прем’єркою Латвії

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела розмову із колегою з Латвії Евікою Сілінею, йшлося про вступ України до ЄС, подальшу безпекову, оборонну та гуманітарну допомогу.
Про це глава уряду повідомила в Телеграмі, передає Укрінформ.
“Хороша розмова з Прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею. Подякувала Латвії за непохитну підтримку України та участь у Коаліції охочих. Латвія підтримує позицію Президента України щодо неможливості розділення України та Молдови у процесі вступу до ЄС. Це критично для безпеки Південно-Східної Європи та Чорного моря”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що сторони обговорили подальшу безпекову, оборонну та гуманітарну допомогу.
“На власні очі бачу, як завдяки міжнародній допомозі відновлюється рідна мені Чернігівщина”, — наголосила прем’єрка.
Як повідомляв Укрінформ, уряд спрямує майже 1,3 млрд грн на компенсації за зруйноване житло.
Фото: Юлія Свириденко/Телеграм
Політика
Війну неможливо завершити за один день після саміту на Алясці

Попри припущення, що війна в Україні може завершитися буквально за один день після саміту США – Росія на Алясці, такий сценарій є нереалістичним.
Про це зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко у коментарі Укрінформу.
«Я не вірю в такі заяви. На жаль, навіть якщо говорити лише про припинення вогню, цей процес потребує значного часу. Досвід Корейської війни це підтверджує — перемовини про укладення угоди про припинення вогню тоді тривали два роки», — зазначив він.
За словами депутата, навіть уявний сценарій, у якому Володимир Путін висловлює готовність до беззастережного припинення вогню, залишається суто теоретичним, адже не простежується ані бажання, ані волі російського диктатора до укладання миру.
«Бажання припинити бойові дії з боку Путіна просто немає. Але навіть якщо уявити, що така воля з’явилася — виникає цілий комплекс технічних і політичних питань. Зокрема, йдеться про необхідність визначення лінії фронту, по якій буде зупинено бойові дії, можливо, відведення військ, створення відповідної карти розмежування, погодження параметрів перемир’я», — пояснив Мережко.
За його словами, цей процес є досить тривалим та складним, його не можна реалізувати за день, адже він вимагає часу та узгоджень між сторонами.
Голова парламентського комітету наголосив, що окремим важливим пунктом є гарантії безпеки — «їх потрібно не лише обговорити, а й закріпити в механізмах, які стримуватимуть Росію від порушень домовленостей».
«Що може зупинити Путіна від порушення умов перемир’я? Це ключове питання. Без чітких і надійних гарантій говорити про ефективне припинення вогню не доводиться. Щоб напрацювати усі ці механізми, потрібен тривалий час та плідна праця», — зазначив Мережко.
Водночас він висловив обережний оптимізм щодо майбутніх перемовин.
«Будемо сподіватися, що ці переговори зіграють нам на руку. Ситуація складна, але важливо стежити за розвитком подій», — резюмував політик.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп та російський очільник Володимир Путін зустрінуться 15 серпня на Алясці.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що Путін хоче обміняти паузу у війні на легалізацію окупації частини території України.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події1 тиждень ago
В Києві відкрилася інсталяція «Світ очима Шевченка»
-
Суспільство1 тиждень ago
Пік зорепаду Персеїд: коли зможуть побачити українці
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині екологи натрапили на рідкісний вид черепахи, що знаходиться на межі зникнення
-
Відбудова1 тиждень ago
В Одесі відновили багатоповерхівку, в яку у грудні 2023 року влучила російська ракета
-
Усі новини1 тиждень ago
Місто мая Паленке – вчені досі його не дослідили – фото
-
Суспільство6 днів ago
Отключение света в Одессе — какие адреса отключений и когда возобновят поставки электричества
-
Політика1 тиждень ago
Уряд призначив Цивінського директором БЕБ
-
Політика1 тиждень ago
Україна та Росія за жодних обставин не повинні припиняти перемовини