Політика
Україна пропонує зупинити фінансування служби російського перекладу в ОБСЄ
Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет ОБСЄ і зараз її борг склав вже 22 млн євро.
Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко.
“Щодо зведеного бюджету, то він, хоч і офіційно не затверджений вже котрий рік, продовжує наповнюватися внесками держав-учасниць, які дорівнюють їхнім внескам до останнього схваленого бюджету ОБСЄ. Таким чином, держави-учасниці, крім Росії, продовжують добросовісно сплачувати свої внески, проте використання цих коштів мінімізоване, що не дає змоги належно планувати роботу ОБСЄ. Наразі борг РФ сягнув близько 22 млн євро – при тому, що зведений бюджет ОБСЄ цьогоріч становить 156 млн євро”, – зазначив він.
Як підкреслив Вітренко, ситуація виглядає дуже цинічною – “Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет Організації, але при цьому продовжує брати участь в ОБСЄ”.
За його словами, формальні механізми в ОБСЄ для покарання Росії через несплату внесків існують.
“Зокрема, якщо якась держава-учасниця ОБСЄ не сплачує свої внески впродовж останніх двох років, діюче Головування може порушити це питання перед Постійною радою, аби вжити конкретних заходів для сплати заборгованості. Ми працюємо над цим. Також під час щорічного обговорення бюджету наголошуємо на неприпустимості такої ситуації і шукаємо шляхи для використання цього аргументу для покарання Росії. До речі, гарним прикладом тут є Генеральна Асамблея ООН в Нью-Йорку, з позбавленням відповідних держав права голосу через заборгованість, та й Генеральна конференція МАГАТЕ у Відні”, – зазначив очільник української місії при ОБСЄ.
Водночас він вказав на те, що, на жаль, інші країни-учасниці та Секретаріат ОБСЄ “не завжди достатньо активні в цьому питанні”.
“Але після Конференції “Гельсінкі +50″ ми продовжимо тиск у відповідних форматах і на потрібних треках, аби зробити агресору максимально боляче. Одна з ідей – частково компенсувати саботаж Москвою бюджету ОБСЄ припиненням фінансування служби російського перекладу”, – повідомив Вітренко.
Поруч з цим він вказав на те, що на конференції у Гельсінкі було офіційно запущено Фонд “Гельсінкі+50” з метою “ефективніше управляти позабюджетними внесками донорів, зокрема для проєктної діяльності, включно з підтримкою України”.
“Фонд “Гельсінкі+50″ не замінює регулярний бюджет ОБСЄ, адже він покликаний менеджити саме позабюджетні внески від ключових донорів… Планується вдосконалити систему управління, розподілу позабюджетних коштів і звітності, зробити її більш прозорою, гнучкою та ефективною. Наразі конкретного затвердженого формату й структури фонду немає, але є загальні домовленості і вже визначені суми для діяльності”, – повідомив постпред.
Як повідомляв Укрінформ, Росія з 2022 року блокує ухвалення зведеного бюджету ОБСЄ, тому держави-учасниці шукають креативні способи виправити цю ситуацію. Наприклад, існує Програма підтримки України (“Support Program for Ukraine”), яка фінансується поза регулярним бюджетом ОБСЄ – за рахунок добровільних внесків держав-донорів.
Фото: OSCE
Політика
Україна добиватиметься покарання археолога Бутягіна попри його повернення до Росії
Україна через юридичні механізми добиватиметься притягнення до відповідальності російського археолога Олександра Бутягіна, підозрюваного у незаконних розкопках у тимчасово окупованому Криму, який в результаті обміну повернувся з Польщі до Росії.
Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь на запит журналістів, передає Укрінформ.
«Україна із прикрістю дізналася про те, що всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду російський громадянин, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території України, зокрема у вивезенні з Криму культурних цінностей, все ж таки не був екстрадований до України», – зазначив Тихий.
Він спрогнозував, що російська сторона цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами.
У цьому контексті речник МЗС підкреслив, що Україна послідовно наполягає на притягненні до реальної юридичної відповідальності усіх російських субʼєктів, які працюють на окупацію та війну.
«Щодо цього кейсу Бутягіна й інших подібних ситуацій Україна продовжить застосування відповідних юридичних механізмів та працюватиме також в юрисдикціях партнерів», – запевнив Тихий.
Як повідомляв Укрінформ з посиланням на російську службу BBC, у результаті обміну з Польщі до Росії повертається російський археолог Олександр Бутягін, якого було затримано у Варшаві за запитом України про екстрадицію.
У березні Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію російського археолога Бутягіна до України, де його підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму.
Польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Бутягіна, якого оголосила у міжнародний розшук Україна за проведення нелегальних розкопок у Криму. У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію. Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема, його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищені об’єкти культурної спадщини, збитки оцінили у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.
Окружний суд у Варшаві продовжив до 1 червня 2026 року арешт російського археолога Бутягіна, якого підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму. Розгляд питання про його видачу українському правосуддю був запланований на 18 березня.
23 грудня 2025 року Польща отримала запит від України на екстрадицію російського археолога Бутягіна.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Свириденко зустрілася з міністром енергетики США
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко та міністр енергетики США Кріс Райт під час Саміту ініціативи Тримор’я обговорили співпрацю для посилення енергетичної стійкості України.
Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Для нас важливо, щоб Україна та США розвивали співпрацю в енергетичній сфері, зокрема через спільні проєкти з державною групою «Нафтогаз». Запрошуємо американські компанії до співпраці у відновленні газової інфраструктури, пошкодженої внаслідок масованих обстрілів, а також до налагодження довгострокового співробітництва з метою модернізації та заміни застарілого обладнання», – йдеться в повідомленні.
Очільниця уряду зауважила, що частина таких проєктів уже перебуває на розгляді Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF).
Також під час зустрічі вона поінформувала американських партнерів про перебудову енергосистеми та підготовку до періоду пікового споживання електроенергії влітку. Окремо обговорили необхідність захисту об’єктів водопостачання та водовідведення з огляду на спроби агресора їх уражати.
Крім того, Свириденко підкреслила, що Україна розраховує на співпрацю з EXIM Bank для підтримки реалізації ключових енергетичних проєктів і посилення енергетичної стійкості України.
На зустрічі також йшлося про ситуацію на глобальному паливному ринку, зокрема з огляду на ситуацію в Ормузькій протоці.
Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч із комісаром ЄС з питань енергетики та житлового господарства Деном Йоргенсеном. Шмигаль запропонував Єврокомісії низку заходів для прискорення закупівель та реалізації проєктів. Серед них — запровадження механізмів прямої або надтермінової закупівлі критичного обладнання, посилення закупівельної спроможності та пріоритезація термінів постачання.
Фото: t.me/svyrydenkoy
Політика
Стефанішина розповіла про зустріч із Чарльзом ІІІ у США
Король Великої Британії Чарльз ІІІ окремо привітав посла України Ольгу Стефанішину та висловив підтримку українцям на офіційному заході в Сполучених Штатах.
Про це повідомила посол України в США у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Під час офіційного заходу, організованого послом Сполученого Королівства у США, мала можливість поспілкуватися з королівським подружжям Чарльза та Камілли. Приємно відзначити, що серед інших поважних гостей король Чарльз ІІІ вирішив окремо привітати посла України й висловити свою підтримку українцям. Це особливо цінно, зважаючи на історичність візиту: вперше за 19 років британський монарх прибув до Сполучених Штатів», – зазначила вона.
Як повідомлялося, Король Великої Британії Чарльз III та королева Камілла розпочали чотириденний державний візит до Сполучених Штатів.
Перше фото: Посольство України в США
-
Політика6 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події6 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Відбудова4 дні agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Суспільство6 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
