Суспільство
Серпневий підйом COVID-19: чому вірус активізується влітку
COVID-19 стає ще одним сезонним захворюванням – як грип чи застуда. Лікарі заспокоюють: без паніки, але пильність варто зберігати
Ще кілька років тому слово «ковід» звучало для українців майже як одне з найбільших лих сучасності. А сьогодні суспільство у війні має більші і нагальніші проблеми, а ще навчилося тримати цю хворобу під контролем: вакцинація, досвід лікарів плюс власні досвід та обачність значно зменшили ризики. Та попри війну, інфекційні захворювання не «евакуюються» – і коронавірус усе ще нагадує про себе.
Серпень в Україні відзначається зростанням кількості виявлених випадків інфікування коронавірусом. Однак, за даними Міністерства охорони здоров’я, цього серпня кількість нових випадків COVID-19 в Україні менша, ніж торік, майже на дві третини. Якщо минулого року у серпні фіксували понад 26 тисяч хворих, то цього року – близько 8,7 тисячі. У лікарнях нині лікується понад 1300 пацієнтів, тоді як торік таких було понад 3 тисячі.
Найбільше захворювань нині зареєстровано у Києві та області, а також на Дніпропетровщині та Львівщині. Медики повідомляють про нові вже підтверджені випадки двох субваріантів коронавірусу – «Stratus» та «Nimbus». Перший найчастіше проявляється хриплістю голосу, другий – гострим болем у горлі. Інші симптоми залишаються звичними: нежить, кашель, підвищена температура, головний біль, втома, втрата нюху чи смаку.
ЧОМУ СПАЛАХ САМЕ У СЕРПНІ
Підтверджує статистику, яка нижча, аніж у попередній рік, і Алла Мироненко, докторка наук, професорка, лікарка-вірусолог, завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій, керівниця «Центру грипу». У розмові з Укрінформом вона нагадує: підйом захворюваності на COVID-19 влітку для України – вже не виняток. «Минулого року у серпні ми також мали підйом ковіду, і це було досить неочікувано. Цього року – знову серпень, хворих менше, але підйом є», – пояснює вона.
За її словами, понад половину зразків, що надходять на дослідження з київських лікарень та амбулаторій до їхнього центру, щодня виявляються позитивними саме на ковід. «Можливо, це вже стане закономірністю», – каже Мироненко.
Фахівчиня припускає, що сезонність серпневих спалахів може бути пов’язана з високою варіабельністю вірусу. Постійні мутації та поява нових субваріантів збігаються з періодом активних подорожей українців улітку. «Я думаю над цим питанням. І маю таке припущення. У серпні-липні дуже багато людей подорожують, їздять кудись, це канікули. Міграційні процеси зростають, і якщо десь виникає новий субваріант, він швидко заноситься в країну», – пояснює вірусологиня. Не відкидає вона і нових спалахів восени, коли діти підуть до школи, – скупчення людей в одному місці – це завжди вищий ризик «підхопити» вірус.
Зазвичай улітку домінують кишкові інфекції, викликані ентеровірусами, однак COVID-19 зламав цей стереотип. «Мабуть, тепер ми щороку будемо спостерігати певний літній підйом», – додає Мироненко. Водночас, підкреслює вона, нинішня ситуація не створює великого епідемічного тиску: «За тиждень у Києві може бути три з половиною тисячі випадків. Це небагато, якщо порівнювати з епідемією грипу, коли ми бачили 15–20 тисяч на тиждень, а колись і до 40 тисяч доходило».
Ще одна причина, чому цифри відносно невеликі, – чимала частина хворих не звертається до лікарів. «Наприклад, працівники дитячих садочків розповідали, що багато дітей хворіє. І це виглядає як локальний спалах, хоча офіційна статистика може бути меншою», – зазначає професорка.
ОСОБЛИВОСТІ ЦЬОГОРІЧНИХ ВАРІАНТІВ
Нові субваріанти COVID-19, що нині циркулюють в Україні, за словами Мироненко, відрізняються окремими симптомами, але загалом перебіг захворювання залишається знайомим. «Зазвичай це респіраторні симптоми: нежить, кашель, температура. У когось підйом температури вищий, у когось нижчий. Деякі субваріанти можуть проявлятись охриплістю голосу або різким болем у горлі. У декого зберігається і втрата нюху на кілька днів», – пояснює лікарка.
За її словами, втрата нюху часто пов’язана із закладеністю носа, тож це радше непрямий симптом. У будь-якому випадку, каже вірусологиня, клінічна картина COVID-19 у 2025 році мало відрізняється від інших респіраторних інфекцій.
Зростання статистики захворювань у серпні, але нижчі показники порівняно з минулим роком фіксують і щодо летальних випадків. Скажімо у червні була зафіксована одна смерть від ковіду, у липні – чотири, а за перші два тижні серпня – десять людей померло внаслідок ускладнень. Для порівняння – минулого року від ковіду померло у червні – 6, у липні – 11, а за два тижні серпня 2024 року – 37.
ЧАСТИНА ВІРУСНОЇ КАРТИНИ ЖИТТЯ
Мироненко підкреслює, що коронавірус нікуди вже не зникне з нашого життя: «Він залишиться з нами як одна з респіраторних інфекцій. Є ж аденовіруси, віруси парагрипу, бокавіруси, метапневмовіруси, людські коронавіруси, які циркулювали задовго до SARS-CoV-2. Вони ніколи не зникали».
Від початку пандемії COVID-19 пройшов шлях від тяжкої хвороби з високим рівнем госпіталізацій та значним рівнем летальності – до сезонної інфекції, яку більшість людей переносить відносно легко. «Зараз це теж сезонне захворювання, яке зазвичай минає без особливого лікування, лише симптоматично. Небезпеку воно становить для груп ризику: людей старшого віку, маленьких дітей, пацієнтів із хронічними хворобами. Як і будь-яка інша респіраторна інфекція», – підсумовує вірусологиня.
Таким чином, COVID-19 став частиною вірусної картини нашого життя. Він більше не є тим «невидимим ворогом», що паралізував світ кілька років тому, але залишається викликом, до якого варто ставитися з обережністю.
У МОЗ нагадують: найкращий спосіб уберегтися від важкого перебігу COVID-19 та його ускладнень – це щеплення. В Україні нині доступна спеціальна омікрон-адаптована вакцина, створена для захисту від актуальних варіантів вірусу, які поширюються у світі. Медики підкреслюють, що насамперед щеплення варто робити тим, хто входить до груп ризику: людям старшого віку, пацієнтам із хронічними захворюваннями чи ослабленим імунітетом, а також вагітним. Вакцинація для цих категорій залишається сезонною рекомендацією.
Натомість професорка, лікарка-інфекціоністка, яка входила у робочу групу з розробки протоколів лікування коронавірусної інфекції, Ольга Голубовська у розмові із журналістами звертає увагу на те, що існують і спеціалізовані противірусні препарати, які ефективні у перші 3-5 днів хвороби. Але їхнє призначення має бути прописане лікарем, тим паче, що препарати від вірусу грипу неефективні від коронавірусу: «Коронаврусна хвороба є маловивченою. Вона неприємна, довготривала, буває дуже затяжною. Але проблема з ковідом, я вважаю, вже практично вирішена. Невирішеною залишається проблема щодо інформування громадян: якщо людина вже захворіла і входить до групи ризику, то їй потрібно одразу надавати противірусну терапію. Але про це у нас немає і пів слова в офіційних повідомленнях на рівні регуляторних органів. І це погано. Якщо людина вже захворіла то немає значення для її клінічного ведення – вакцинована вона чи ні. Якщо вона вже захворіла, то має вчасно звертатися та лікуватися».

ЄВРОПА У ПОМІРНИХ ЗНАЧЕННЯХ
Як свідчать офіційні дані, в Європі зараз спостерігається помірне зростання COVID-19, однак воно не наближається до рівня пандемії.
ECDC (Європейський центр профілактики та контролю захворювань – ред.) у своєму тижневому звіті (станом на 9–15 серпня 2025 року) повідомляє, що тести виявили незначне зростання кількості позитивних значень на SARS-CoV-2 у Люксембурзі та Норвегії. Проте загальні показники госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії та показники летальних випадків у більшості країн залишаються нижчими за рівень цього самого періоду 2024 року.
У Великій Британії медіа вказують на увагу медичної спільноти, там у серпні відзначається 31% зростання частки госпіталізованих пацієнтів, які мають позитивні тести на COVID-19 – з 5,8% на кінець липня до 7,6%. Фахівці попереджають, що це може сигналізувати про початок нової хвилі, з огляду на наближення сезону вересневих міграцій, початку шкільного сезону та зниження температури.
Згідно з даними, які базуються на звітах ВООЗ станом на 26 серпня 2025 року, рівень зростання підтверджених випадків COVID-19 у світі за останні 14 днів був низьким або стабільним, без значних стрибків, – що вказує на загалом контрольовану епідеміологічну ситуацію.
Ярина Скуратівська, Київ
Перше фото: alamy.com
Україна
РФ незаконно вивезла мирних жителів Грабовського — заява омбудсмена
Україна вимагає від Російської Федерації негайного повернення цивільних жителів села Грабівське Сумської області, які, за попередніми даними, були незаконно вивезені на територію РФ.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, 18 грудня військовослужбовці Збройних сил РФ незаконно затримали близько 50 мирних жителів Грабівського. Людей утримували без доступу до засобів зв’язку та належних умов, а вже 20 грудня примусово вивезли за межі України — на територію Росії.
Лубінець підкреслив, що такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Йдеться про незаконне позбавлення волі, порушення законів і звичаїв війни, а також примусову депортацію цивільного населення.
Український омбудсмен звернувся до своєї російської колеги з офіційною вимогою надати інформацію про місцеперебування депортованих громадян України, умови їхнього утримання та першочергові потреби, а також вжити заходів для їхнього негайного повернення. Крім того, відповідне звернення було направлено до Міжнародного комітету Червоного Хреста.
“Закликаю міжнародну спільноту дати належну правову оцінку діям РФ та використати всі наявні механізми впливу для припинення незаконних депортацій цивільного населення України. І звертаюся до наших громадян: залишатися в зоні бойових дій — це небезпечно. Евакуація — це шанс зберегти себе і своїх близьких!” — написав Лубінець у соцмережах.
На думку омбудсмена, Україні необхідно на законодавчому рівні розглянути питання про примусову евакуацію, принаймні дітей, із територій, де існує безпосередня загроза їхньому життю та свободі.
Раніше повідомлялося, що підрозділи Збройних сил РФ увійшли безпосередньо в село Грабівське Краснопільської громади, розташоване всього за 200 метрів від державного кордону України, і потім вивезли близько 50 жителів на територію РФ. Як повідомили у ЗСУ, переважно це чоловіки та жінки похилого віку, найстаршій із депортованих — 89 років.
Суспільство
Україна вимагає негайно повернути вивезених росіянами людей із Сумщини – Лубінець
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до російської омбудсманки Тетяни Москалькової з вимогою надати інформацію про місце перебування жителів села Грабовське Сумської області, яких загарбники примусово вивезли на територію РФ.
Джерело
Суспільство
Порти на Дунаї не припиняли роботу попри російські удари по мостах Анонси
Українські морські порти в Одеській області в тому числі й на Дунаї не припиняли роботу попри всі спроби ворога зупинити логістику.
Про це повідомив Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба під час робочої поїздки в Одеську область.
За його словами, наприклад внаслідок дронової атаки по порту Південному були пошкоджені складські приміщення та окремі об’єкти портової інфраструктури, зафіксовано перебої з електропостачанням. На щастя, постраждалих немає.
“Після російських ударів по транспортній інфраструктурі регіону ключове завдання – зберегти рух пасажирів і вантажів, роботу портів і доступ до пунктів пропуску. Саме з цього виходили в розмові з тими, хто безпосередньо забезпечує перевезення півдня України”, — заявив Олексій Кулеба.
Під час зустрічі також розглянули роботу портів Дунайського регіону та альтернативні логістичні маршрути для перевізників і експортерів з урахуванням поточних безпекових умов.
Утім наразі обмеження руху транспорту в обох напрямках на автодорозі М-15 Одеса — Рені (на м. Бухарест) у межах населеного пункту Маяки — зняті.
Рада оборони Одеської області від 19 грудня припинила рух вантажного транспорту автомобільною дорогою М-15 Одеса – Рені через атаки росіян з повітря та пошкодження мосту через ріку Дністер біля села Маяки.
Ввечері 18 грудня під час атаки в Одеському районі ворожий ударний безпілотник влучив у міст, який з’єднує населені пункти у районі Дністровського лиману, а також вдарив по мосту через ріку Дністер в районі села Маяки. Там він вразив цивільний автомобіль, який рухався мостом. У машині перебувала жінка з трьома дітьми. Мати зазнала тяжких травм і померла в кареті швидкої допомоги. Її троє дітей доправлені в лікарню з тілесними ушкодженнями та гострою реакцією на стрес.
Ввечері 19 грудня росія атакувала балістичними ракетами об’єкт портової інфраструктури Одеського району. В епіцентрі удару опинився пасажирський автобус де знаходилися люди, які загинули та отримали поранення. Також на парковці спалахнули вантажні автомобілі й зазнали ушкоджень легкові автомобілі. Загалом загинули вісім людей, а поранень зазнали 27.
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Одеса6 днів agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Одеса1 тиждень agoЛіцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Війна1 тиждень agoСирський окреслив ключові зміни — деталі
-
Суспільство7 днів agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Події6 днів agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
